Робота агрегату керування машиною на плаву

Для зміни напряму руху машини, що пливе вперед, необхідно, як і на суші, повернути кермове колесо у бік необхідного напряму руху. При обертанні кермового колеса зусилля через важелі і тягу привода передається на водило 15 (рис. 11.7), яке через важелі 16 поверне керма 9 і 10 керування на плаву. Керма, повертаючись, будуть відхиляти струмінь води, що викидається водометним рушієм. Реактивна сила струменя води, впливаючи на кормову частину машини, змінить напрям руху машини у бік повороту кермового колеса.

При русі машини на плаву заднім ходом (заслінка водометного рушія закрита) для зміни напряму руху необхідно повертати кермове колесо так само, як і на суші. Одночасно з поворотом кермів 9 і 10 водило 15 через тягу 7 і 11 поверне важелі 5 і 12, які обертаються на осях заслінок 2 і 14. При цьому важіль (наприклад, важіль 12) своїм виступом натисне на виступ повідця 13, який поверне заслінку, перекриваючи канал заднього ходу. Інша заслінка залишиться притиснутою пружиною 6 до упору 17, оскільки при повороті важеля 5 його виступ відійде від виступу на повідці 4. Струмінь води, що викидається водометним рушієм, попрямує в неперекритий канал заднього ходу і створить реактивну силу, що повертає машину на задньому ході.

11.4. Гідравлічний підсилювач рульового привода

Гідравлічний підсилювач служить для зменшення зусилля на кермовому колесі при керуванні машиною і підвищення безпеки руху, дозволяючи зберегти керованість машиною у разі пошкодження одного з керованих коліс.

Гідропідсилювач підключений до гідросистеми машини (див. розд. 12) і складається з клапана 46 (рис. 11.1) керування гідропідсилювачем, гідроциліндрів 1 і трубопроводів.

Клапан керування гідропідсилювачем керма золотникового типу встановлений в передній подовжній тязі (рис. 11.3).

Рис. 11.8. Гідроциліндр підсилювача рульового привода:

1 – наконечник штока; 2 – контргайка; 3 – гайка головки; 4 – стопорний гвинт; 5 – ущільнювальне кільце; 6 – кільце; 7, 12 – штуцера; 8 – головка; 9 – шток; 10 – корпус; 11 – поршень; 13 – наконечник

Гідроциліндри підсилювача встановлені в передній частині корпуса машини. Поворот керованих коліс обмежується упорами поршнів 11 (рис. 11.8) в кришки гідроциліндрів.

При прямолінійному русі машини золотник 10 (рис. 11.9) займає середнє положення в корпусі 1. Рідина, що нагнітається гідронасосом 7, поступає одночасно у всі порожнини гідроциліндрів 2 і3 тазливається в бачок 6.

Для повороту машини наліво механік-водій, обертає кермове колесо рульового механізму, повертає рульову сошку 8. Сошка, переміщаючись, зрушує золотник 10 відносно корпуса 1 клапана, середній поясок золотника перекриває кільцеву щілину між середньою і задньою канавками корпуса, а передній поясок золотника перекриває передню канавку корпуса. Рідина, що нагнітається гідронасосом, поступає в гідроциліндри і переміщає поршні і штоки. Штоки, впливаючи на рульовий привод, повернуть керовані колеса машини наліво.

Як тільки механік-водій припинить обертання кермового колеса, переміщення золотника припиниться, а корпус клапана продовжуватиме переміщатися під дією гідроциліндрів доти, поки канавки корпуса не займуть середнє положення відносно поясків золотника. Нагнітання рідини в гідроциліндри припиниться.

При повороті кермового колеса у зворотний бік золотник переміститься в передню частину корпуса і рідина нагнітатиметься в протилежні порожнини гідроциліндрів. Колеса машини обернуться направо.

Рис. 11.9. Схема роботи гідропідсилювача керма:

1 – корпус клапана гідропідсилювача керма; 2, 3 – гідроциліндри; 4 – гідророзподільний апарат; 5 – запобіжний клапан; 6 – бачок; 7 – гідронасос; 8 – сошка; 9 – зворотний клапан; 10 – золотник

Зворотний клапан 9 при непрацюючому гідронасосі дозволяє перетікати рідині по трубопроводах з однієї порожнини гідроциліндрів в інші, минувши гідросистему. Це дозволяє з меншими зусиллями здійснювати повороти машини при непрацюючому гідронасосі.