V. Практична робота 5 страница

– Подивіться, на спектральному колі у кожного кольору є свій «будиночок». Кольори, які мешкають у сусідніх «будиночках», дуже схожі між собою. Художники називають їх нюансними парами, а їх сусідство — нюансом. Вимовімо це слово всі разом: «нюанс». Слово це прийшло до нас із Франції. Послухайте, яке воно м’яке, ніжне, як муркотіння кошеняти. Якщо ми покличемо Жовту або Синю фарбу, то «будиночок» нашої синички буде ніжним і затишним.

– Тепер погляньмо на «будиночки», розташовані один навпроти одного. Кольори, які в них мешкають, дуже різняться. Художники називають їх контрастними парами, а їх сусідство — контрастом. Вимовімо це слово всі разом: «контраст». Це слово звучить, як постріл: різко, жорстко. Якщо нам допоможе Червона фарба, то Синичку буде дуже добре видно на червоному фоні.(Учитель пропонує розглянути малюнки з кружечками на кольоровому фоні і визначити контрастні та нюансні пари.)

2. Навчальна гра «Будиночки для фарб»

Учні класу об’єднуються у групи по 5—7 осіб. Учитель розкладає для кожної групи на столі різнокольорові ґудзики (або кружечки кольорового паперу). Гравці повинні зібрати ґудзики (кружечки) в одній лінії контрастними парами, а у другій — нюансними. Перемагає та група, яка виконає завдання першою.

V. Підбиття підсумків

1. Демонстрація робіт.

2 Бесіда:

– Що найбільше сподобалося на уроці?

– Які нові слова ви запам’ятали?

– Кому покажете свій малюнок?

3. Прибирання робочих місць.

Урок № 21

Тема:Виражальні можливості ліній (актуалізація знань). Створення виразного образу графічними засобами на основі творчої уяви. «Родина хитрого їжачка».

Мета:продовжувати навчати учнів аналізувати форму, її взаємозв’язок з частинами, передавати в зображенні елементарні співвідношення частин форми; закріплювати поняття «лінія як засіб виразності», навички розміщення зображення на аркуші паперу, виконання лінійного малюнка; навчати учнів міркувати;продовжувати формувати у дітей уміння сприймати, розрізняти й аналізувати характерні риси лінійних форм; розвивати зорове сприйняття форми та її частин, творчу уяву, дрібну моторику руки; стимулювати розвиток допитливості; виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу; забезпечувати доброзичливу атмосферу.

Обладнання:ТЗН; моток дроту; товстий шпагат; дерев’яна рейка; графічні матеріали (олівці: графітні, прості (тверді та м’які), воскові (пастельні), вугільні);альбом для малювання; простий олівець; гумка; чорний фломастер.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Бесіда

– Ми вже ознайомилися з малюнком, що його створюють лінії.

– Назвіть матеріали та інструменти, які допоможуть намалювати малюнок, що складається з ліній.

– Як ви вважаєте, чим малювання олівцем відрізняється від ма-лювання фарбами?

– Чим вам легше малювати — фарбами чи олівцями? Чому?

– Які матеріали використовують художники для виконання лі-нійного малюнка?

2. Гра «Відгадай, хто намалював?»

На дошці закріплений аркуш паперу (формат А1).Для гри обирають дві команди. Кількість гравців у кожній має відповідати кількості матеріалів, що запропоновані для розпізнавання.

Учитель демонструє зображення, виконані різними матеріалами. Гравці кожної з команд мають обрати потрібний матеріал із купи запропонованих та продемонструвати його. Один із гравців, команда якого виконала завдання першою, має назвати матеріал, розповісти про його виражальні можливості та продемонструвати, як він малює. (Кожна правильну відповідь оцінюють двома балами.)

Якщо під час розповоді виявлені суттєві помилки, члени команди-супротивника мають виправити їх та доповнити відповідь. (У цому разі бали поділяються між двома командами.). Виграє команда, яка набрала найбільшу кількість очок.

ІІІ. Робота над закріпленням навичок і вмінь

Вчитель пропонує учням виконати в робочому зошиті навчальні вправи, спрямовані на розвиток дрібної моторики руки.

Спочатку лінії прямі, спокійні: вертикальні та горизонтальні,, різної тонової насиченості.

Потім лінії прямі-ламані.

Далі округлі, м’які різної форми.

III. Узагальнення та систематизація отриманих знань

1. Організація сприйняття творів мистецтва

(Учитель демонструє репродукції картин, що виконано графічними засобами.)

– Для яких зображень художники обирають графічні матеріали?

– Що можна сказати про малюнки, що виконані графічними матеріалами? (Вони виразні, у них яскраво виражений характер.)

– Яким є характер ліній на цих малюнках? Чому саме такі лінії використав художник для створення своїх зображень?

– Складіть невеличку розповідь за одним із малюнків. (Розповіді учнів.)

2. Пояснення до творчого завдання

– Прочитаєм казку так —

Тихо, тихо, тихо...

Жив на світі пан їжак Й пані їжачиха.

Тихо вся сім’я жила,

Без журби та лиха:

В тихих їжаків була І дитина тиха.

Ось родина вся іде Ввечері гуляти:

Пан їжак синка веде,

Ну а поруч — мати.

Край стежинки слуха дуб Тихе-тихе «туп-туп-туп».

За С. Маршаком

– Подивіться, яка чудова родина завітала до нас у гості! Намалюймо їжака-тата, їжачиху-маму і маленьке їжаченя.

(На дошці намальований горизонтальний прямокутник. Учитель показує, як скомпонувати загальну форму малюнка, щоб не залишалося порожнього місця, потім виконує роботу на дошці, завершуючи форму крок за кроком.

Слід звернути увагу учнів на зміну характеру ліній: плавні — на черевцях та носиках їжаків; прямі, уривчасті — на голках; хвилеподібні — на квітках і травиці. За бажанням можна додати листочки.)

3. Індивідуальна робота за творчим завданням

Учні виконують творчу роботу. Учитель надає індивідуальну допомогу.

IV. Підсумок уроку:

1. Обговорення учнівських робіт.

2. Бесіда:

– Що найбільше сподобалось на уроці?

– Як же слід розміщувати зображення на малюнку?

3. Прибирання робочих місць.

Урок № 22

Тема:Закріплення знань про лінію горизонту. Поняття плановості. Ознайомлення з технікою набризку. «Снігопад».

Мета:закріплювати розуміння дітьми поняття «композиція», «лінія горизонту»; надавати учням початкові відомості про передавання глибини простору на площині, поняття плановості; ознайомлювати з технікою набризку; навчати учнів міркувати; розвивати навички та вміння передавати плановість простору; формувати образне, логічне, просторове мислення; продовжувати формувати в дітей уміння аналізувати; розвивати зорове сприйняття простору, творчу уяву, дрібну моторику руки; стимулювати розвиток допитливості; виховувати в учнів уважність, естетичне сприйняття навколишнього світу.

Обладнання:ілюстрації, що зображують глибину простору; матеріали для демонстрації послідовності й техніки виконання роботи; навчальні роботи з методичного фонду; трафарети елементів пейзажу; музичний ряд: аудіозаписи (Л. Моцарт «Катання на санях», А. Вівальді «Цикл «Пори року. Зима»); обладнання: ТЗН;альбом для малювання; цупкий картон; простий олівець; зубна щітка; гуаш; пензель; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Бесіда

– Ми вже ознайомилися з поняттям «лінія горизонту».

– Давайте згадаємо, що називають «лінією горизонту»?

III. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя

– Малюючи пейзаж, художники вміють майстерно створю вати ілюзію глибини простору у різні способи. Наприклад, на передньому плані небо зображено темнішим, ніж на задньому, цим | створено ефект віддалення.Спробуємо проаналізувати зображення, яке ми бачимо.

– Як ви вважаєте, яке зображення є головним у цій картині?(Крижані гори.)

– Навіщо художник зобразив корабель, що відпочиває к бухті?(Щоб підкреслити велич та спокій вікової криги).

– Що художник зобразив найближчим до нас? (Брили криги.)

– Роздивіться уважно, ми бачимо найменьші тріщинки та сколи криги. Художник приділяє значну увагу дрібним деталям.

– Посилено контраст переднього плану: темні місця майже чорні, світлі — майже білі. Це перший (передній) план.

– Далі — корабель та величезна крижана гора. Гора криги написана з використанням багатьох кольорів, проте ми сприймаємо її сяячо-білою. Корабель, що намальований темними кольорами, здається поряд із нею зовсім маленьким. Це — другий план.

– А ще далі — велична стіна криги,— третій (середній) план.

– І нарешті, на лінії обрію ми бачимо айсберг — четвертий (дальній) план.

– З-за майже чорної смуги моря суне величезна хмара, сповнена снігу. Темна біля самого обрію, вона виростає та стає світлішою на передньому плані.

– Яка за гамою ця картина — «холодна» чи «тепла»?

– Чому маємо відчуття крижаного холоду? (Художник викори став холодні кольори у поєднанні із білим кольором на значно теплішому темному фоні. Теплі кольори, якими написаний корабель, теж підкреснюють крижаний холод.)

(Учитель пропонує скласти розповідь за картиною, продвигаючись від переднього плану до фону. (Обсяг 2—3 хвилини). Якщо учням складно описати картину, учитель пропонує навідні запитання.)

– Картину «Крижані гори» Іван Костянтинович Айвазовський написав 1870 року.

– «Крижані гори» — перша в світі картина із зображенням полярних льодів. Незважаючи на те, що ця робота — яскравий приклад картини «за уявою», усі подробиці в ній написано абсолютно точно.

– Сюжет для картини — відкриття Антарктиди експедицією Ф. Беллінсгаузена 1820 року. У роботі живописець використав спогади адмірала М. Лазарєва (учасника експедиції), з яким Айвазовський дружив у молодості.

– На полотні — картина антарктичного літа. Полярна ніч. Ми бачимо корабель, що спокійно стоїть у прибережній бухті щойно відкритого материка. Такий сюжет дає картині відчуття спокою.

– Проте в самому пейзажі немає нічого нерухомого: біжать по небу легкі кольорові хмари, є прозора вода, і біля лінії горизонту повільно дрейфує айсберг.

– Надзвичайно красива колірна гамма, що передає ефект блиску величезних брил льоду, надає картині радісного і урочистого звучання. Свіжість фарб заворожує. Художникові вдалося передати на полотні справжню гармонію води, льоду і безкрайого рожево- бузкового антарктичного неба.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Організація сприйняття творів мистецтва

(Учитель пропонує учням розглянути репродукції картин із зображенням зимового пейзажу, виконані видатними ху-дожниками; пропонує уважно роздивитися картини, скласти опис-твір за картиною, іцо найбільше вразила; визначити, які засоби виразності використав художник для відображення свого ставлення.)

2. Пояснення до творчого завдання

Намалюйте свій зимовий пейзаж, застосовуючи техніку набризку. Перш ніж розпочати роботу кольором, слід виконати ескіз за допомогою простого олівця. Потім із цупкого картону вирізати трафарети. Для кожного плану — свій трафарет. Потім роботу виконуєть в кольорі згідно із запропонованою схемою.

3. Індивідуальна робота за творчим завданням

Учні виконують творчу роботу. Учитель допомагає учням проаналізувати правильність виконання композиції та виправити помилки, надає індивідуальну допомогу.

V. Підбиття підсумків

1. Обговорення учнівських робіт

2. Бесіда:

– Що найбільше сподобалося на уроці?

– Які емоції викликав урок?

3. Прибирання робочих місць.

Урок № 23

Тема:Поглиблення знань про колір, його виражальні можливості. Асоціативне сприйняття кольорів (“веселий”, “легкий”, “ніжний” тощо). «Весняне чудо-дерево»

Мета:навчати передавати настрій за допомогою кольору та його відтінків; узагальнювати форму; формувати прийоми роботи з ножицями; надавати початкове уявлення про виражальні можливості кольору та його роль у створенні художнього образу; продовжувати формувати в дітей уміння працювати у команді, аналізувати, порівнювати, узагальнювати; розвивати творчу уяву, спостережливість, акуратність, увагу; виховути почуття прекрасного; збуджувати в учнів інтерес до творчої діяльності в умовах практичної роботи.

Обладнання:навчальні плакати; репродукції картин відомих художників; навчальні роботи з методичного фонду; аудіозаписи (А. Вівальді «Цикл «Пори року. Весна», П. Чайковський «Цикл «Пори року. Березень. Квітень»);матеріали для демонстрації послідовності й техніки виконання роботи; матеріали та інструменти: кольоровий папір; простий олівець; ножиці; клей ПВА; пензель для клею; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Бесіда

– Які ви знаєте види образотворчого мистецтва?

– Якими матеріалами та інструментами користуються художники-живописці?

– Які кольори називають теплими?

– Які кольори називають холодними?

III. Вивчення нового матеріалу

1. Організація сприйняття творів мистецтва

– Так вже вийшло, що людина бачить світ кольоровим. Колір присутній майже у всьому. Уся природа навколо нас виблискує різноманітними фарбами. З найдавніших часів колір взаємопов’язаний з духовним життям людини. Люди наділяли його ритуальними і магічними властивостями, а в живописі колір є одним з головних образотворчих і виразних засобів.

– Увесь кольоровий ряд умовно можна розкласти на кольори веселки. З-поміж них виділяють основні кольори. Назвіть їх. (Жовтий, червоний, синій.) Назвіть додаткові кольори, отримані шляхом змішування основних кольорів. (Помаранчевий, зелений і фіолетовий.) Один колір впливає на сприйняття іншого. Додаткові кольори підсилюють яскравість один одного, створюють різноманіття відтінків.

– Фарби також можуть бути «теплими» або «холодними». У теплих кольорах переважають відтінки жовтого і червоного, їх асоціюють з сонцем, вогнем, спекою, енергією, небезпекою, радістю. Холодні кольори — зелений, синій, фіолетовий. Вони нагадують лід, сніг, прохолоду. їх асоціюють з меланхолією, ніжністю та журбою.

– Колір впливає на почуття людини. Червоний колір — збуджує, зігріває, помаранчевий — тонізує, зелений — заспокоює, фіолетовий — пригнічує. Колір наповнений особливим внутрішнім змістом. Він, за словами поета Расула Рза, є «вісником печалі та вісником надії, жалоби вісником і вісником мрії».

– Як з-поміж такого розмаїття художник обирає необхідні фарби? Найголовніше, що із застосовуваних фарб художник намагається створити колірну єдність — колорит картини. «Колорит — оркестр з фарб»,— уважав російський художник Б. М. Кустодієв. Це означає, що колір, передаючи зорові відчуття видимого світла, водночас передає настрій художника.

– У Третьяковській галереї знаходиться дивовижна картина Ф. О. Малявина «Вихор». Складно переказати її сюжет. Картина відтворює не певну життєву подію, а загальний настрій і відчуття. Зображення виблискує, розсипається барвистим калейдоскопом, захоплює глядача мальовничою стихією кольору. Ми спочатку не сприймаємо фігури селянок, що йдуть назустріч вітру, нас захоплюють переливи і сплески фарб, люте колірне багаття з мазків і плям. У цьому полотні на повну силу звучить єдина колірна мелодія з безліччю відтінків. Насичений червоний колір, гарячий колорит нагадують про бурхливі драматичні події початку століття. Але це і святковий колір життєвої сили, енергії, що йде з глибин народного життя, радості буття.

– Зовсім інакше звучить колір у картині В. Е. Борисова-Мусатова «Водоймище». М’які, немов приглушені кольори створюють особливий ліричний настрій. Хмари і дерева відображені в дзеркалі води. Це той світ, що побачив художник крізь магічний кристал поезії.

– Художник створює холодний колорит із синіх, зелених, фіолетових кольорів. Мовчазні, занурені в свої мрії, дівчата завмерли біля нерухомої води. Синій колір суконь є немов відгоміном високого неба.

– Тонкі колірні переливи блакитних, фіолетових, жовтих, зеленувато-охристих фарб передають настрій легкої меланхолії та світлого суму, м’якого розслаблення і внутрішньої зосередженості.

– Так, використовуючи колір, художник впливає на наше сприйняття, пробуджуючи сильні емоції, створює хвилюючі образи, що породжують у нас думки і почуття.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Пояснення до творчого завдання

Учитель об’єднує учнів у команди.Бажано розташувати робочі столи таким чином, щоб учні кожної з команд могли спілкуватися між собою.

Кожна з команд отримує аркуш паперу великого формату з силуетним зображенням стовбура та гілок дерева. Усі аркуші різного кольору: білий, блакитний, ніжно-фіолетовий, рожевий та ін. Разом із кольоровими аркушами кожна з команд отримує папірець із «настроєм» («веселий», «ніжний», «замріяний», «легкий» тощо).

Завдання: прикрасити гілки дерева листям та квітами у тех- ниці витинанки, обираючи ті кольори паперу, що допоможуть створити відповідний настрій.

2. Колективна робота за творчим завданням

– Якщо скласти паперовий квадрат навпіл, а потім ще раз навпіл, то можна зробити витинанку у формі квадрата або кола.

– На отриманому чотирикутнику намалюйте візерунок майбутніх пелюсток.

– Він не повинен бути занадто складним і перетинати лінії згинів.

– Працюйте простим олівцем на зворотному боці паперу.

– Виріжіть квіти і листочки, користуючись схемами.

(Учитель демонструє порядок виконання роботи. Багато шарів паперу учням складно прорізати обережно.Робота потребує багато часу. Вчителю слід ненав’язливо запропонувати учням розподілити роботу між членами команди так, щоб прискорити роботу. Наприклад: один учень вирізує листя, декілька — квіти різного кольору, хтось наклеює готові елементи.

Учителеві необхідно звернути увагу учнів на різні відтінки зеленого та інших кольорів паперу для роботи, пояснивши, як від відтінку кольору залежить настрій.)

V. Підбиття підсумків

Коментар

Учні мають демонструвати вміння працювати в команді, розрізняти відтінки кольорів, свідомо обирати відтінок кольору залежно від «настрою завдання; проявляти творчу уяву, спостережливість, акуратність, увагу.

Урок № 24

Тема:Створення засобами кольору певного за характером виразного образу.

Елементарні поняття про гармонію споріднених кольорів (наприклад, блакитний – синій – фіолетовий, світло-зелений – зелений – темно-зелений тощо). «Природа прокидається».

Мета:навчати передавати настрій за допомогою кольору та його відтінків; узагальнювати форму; формувати прийоми роботи з ножицями; надавати початкове уявлення про виражальні можливості кольору та його роль у створенні художнього образу; продовжувати формувати в дітей уміння працювати у команді, аналізувати, порівнювати, узагальнювати; розвивати творчу уяву, спостережливість, акуратність, увагу; виховути почуття прекрасного; збуджувати в учнів інтерес до творчої діяльності в умовах практичної роботи.

Обладнання:репродукції картин відомих художників; навчальні роботи з методичного фонду; аудіозаписи (А. Вівальді «Цикл «Пори року. Весна», П. Чайковський «Цикл «Пори року. Березень. Квітень»);матеріали для демонстрації послідовності й техніки виконання роботи; матеріали та інструменти: кольоровий папір; простий олівець; ножиці; клей ПВА; пензель для клею; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Учні за бажанням розповідають, які почуття викликає в них червоний колір.

– Які матеріали та інструменти знадобляться для створення кольорового малюнка?

III. Вивчення нового матеріалу

1. Випереджальне завдання

Учитель пропонує розглянути ілюстрації із зображеннями квітів. Учні мають назвати їх та визначити, які з них розквітають навесні.

– Вись блакиттю налилась, Лине спів синиці.

Аж запаморочилась Голова у птиці.

Радісно віта лісок Весняну відлигу.

Ловить перший пролісок Тихі сльози снігу.

Я. Горошко

2. Розповідь учителя

– Зима добігає кінця, уже яскравіше світить сонечко, уже синички добирають нотки для своєї першої весняної пісеньки, а в лісі під товстою сніговою ковдрою вже прокинулися перші весняні квіти — проліски. Надворі ще дуже холодно, уночі мороз ще сковує поодинокі калюжі скоринкою льоду, а маленькому Проліску не сидиться в темряві:

– На волю! На сонечко!

– Куди ти квапишся? — пробуркотіла крізь сон Личинка хрущу.— Сиди собі в теплі й чекай на Весну.

– Ні-ні! Швидше! Швидше!

Прислухається Пролісок до несміливої пісеньки Синички і під-ростає. Не проста це справа — пробратися крізь сплетіння коренів у мерзлій землі, пробитися крізь товстий шар снігу, просвердлити скоринку насгу і вирватися на повітря до сонечка.

Озирнувся Пролісок довкола. Сніг лежить, проте вже не біліє, а посірів на весняному сонечку. Дерева стоять темні, голі — ані листочка, ані квіточки навколо. Зажурився Пролісок: «Мабуть, і справді рано я прокинувся». Підвів свою білу голівку і подивимся вгору, туди, звідки лунала пісня Синички. Побачило Сонечко Пролісок і зраділо. Зачерпнуло воно блакиті весняного неба і напоїло нею Пролісок. Стрепенувся Пролісок, розправив тонкі ручки-листочки, і його маленька голівка-дзвіночок наповнилася небесною блакиттю. Озирнувся він, а навколо один за одним з’являються з-під снігу його брати-проліски. Багато їх на лісовій галявинці, немов клаптик неба спочиває між деревами.

Побачила Зима блакитний килим у лісі і пригадала блакитні крижини далекої Арктики. Затужила Зима за домівкою, заспішила. А їй на зміну вже Весна йде. Має багато роботи: потрібно небо від сірих хмар відмити, на березах сережки розвісити, птахів перелітних із вирію зустріти, а поля і луки ніжною зеленню вкрити...

Але якби не маленький Пролісок, то хтозна, скільки б ще Зима на землі господарювала.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Бесіда:

– Що розбудило маленький Пролісок?

– Як квіточка дізналася, що настала Весна?

– Якого кольору Пролісок? Хто подарував йому колір?

– Що відчувають люди, принісши додому перші весняні квіти?

– Чи звертали ви увагу на те, скільки дзвіночків виростає з однієї

– цибулинки проліска?

– Якщо квітку зривають, то наступного року вона зможе випустити лише один пуп’янок або навіть не зацвісти зовсім. Але якщо квітку не тривожити, то щороку з цибулинки виростає на один пуп’янок більше.

– Якщо пощастить, то можна побачити пролісок із десятьма- дванадцятьма блакитними дзвіночками.

– Проліски — рідкісні квіти. Вони занесені до спеціальної охо-ронної книги разом з іншими видами тварин і рослин, які можуть зникнути. Книгу цю називають Червоною книгою.

– Поміркуйте, чому вона має таку назву.

– Пролісок — лісова квітка. Якщо його зірвати, то у воді він швидко відцвітає і в’яне. Для того щоб зберегти красу цих квітів надовго, давайте самі намалюємо проліски.

2. Організація сприйняття творів мистецтва

Учитель пропонує розглянути репродукції картин відомих художників, на яких зображено перші весняні квіти.

– Як ви гадаєте, що зобразили художники?

– Який настрій створюють у нас ці картини?

– Які фарби використовували художники? Які фарби переважають?

– Які почуття викликають у вас усі кольори, які ми назвали?

3. Творче завдання

Учні виконують у робочому зошиті навчальні вправи, спрямовані на розвиток дрібної моторики руки. В альбомі для малювання учні мають виконати роботу на тему «Перші квіти». Учитель демонструє на дошці крейдою послідовність виконання роботи. Під час створення композиції необхідно нагадати учням основні положення уроку 9.

Учні виконують індивідуальну роботу за творчим завданням.

V. Підбиття підсумків:

1. Обговорення учнівських робіт

Малюнки є подарунками до свята 8 Березня. На уроках трудового навчання учні виготовляють рамки до своїх малюнків.

2. Бесіда:

– Що найбільше сподобалося на уроці?

– Які емоції викликав урок?

– Кому подаруєте малюнок?

3. Прибирання робочих місць.

Урок № 25

Тема:Елементарні поняття про гармонію споріднених кольорів. «Весняна галявина».

Мета:активізувати пізнавальний інтерес до мистецтва і природи; навчати свідомо виконувати лінійну будову малюнка, використовуючи лінію горизонту і відомі правила перспективи; формувати вміння самостійно знаходити рішення художніх завдань, що відповідають обраній техніці; розвивати пам’ять, увагу, кругозір учнів; творче та художнє мислення, уяву і фантазію; уміння, пов’язані з передаванням розміру і пропорцій, зорове сприйняття і просторове мислення як основу опанування малюнка; формувати емоційну чуйність до краси природи, уміння помічати її дивні особливості; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання:репродукції картин відомих художників; навчальні роботи з методичного фонду; музичний ряд: аудіозапис (П. Чайковський «Цикл «Пори року. Квітень»); ТЗН; матеріали для демонстрації послідовності та техніки виконання роботи; матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

– Давайте ми з вами заплющимо очі, прислухаємося до музики, і спробуємо зрозуміти сенс того, що я вам зараз прочитаю.(Учитель читає притчу «Краса» В. Сухомлинського на тлі музики П. Чайковського «Пори року».)

– Тепер ви зрозуміли, чому ми прислухалися саме до ваших гарячих сердечок?

– Що вдалося почути? (Відповіді дітей.)

– Лише людина з гарячим серцем може створювати прекрасне та дарувати людям радість і красу.

– Що допомагає людині бачити красу, а що заважає? (Відповідідітей.)

– Чи легко їй з гарячим серцем дістатися до квітки в сірому камені? (Відповіді дітей.)

– Що їй допомогло?

– На нашому уроці нам знадобляться завзятість, наполегливість і добре серце. Сьогодні ми спробуємо розглянути красу весняного дня чи ночі, красу живої і неживої природи навесні. І якщо ви вкладете в свою роботу душу і серце, то вона вийде прекрасною!

III. Вивчення нового матеріалу

1. Організація сприйняття творів мистецтва:

(До уваги учнів можна запропонувати на вибір учителя репродукції картин К. Юона «Кінець зими. Полудень», «Березневе сонце»; І. Левітана «Березень», «Повінь», «Весна. Велика вода»; О. Саврасова «Граки прилетіли»; І. Грабаря «Березневий сніг»; Н. Ромадіна «Весняний день», «Квітучий бугор»; А. Кокоріна «Таруси. Березень»; С. Герасимова «Лід пройшов», Ф. Васильєва «Відлига» або інші. Для повнішого і яскравішого подання природи, особливостей весняного лісу і лук необхідно розглянути декілька репродукцій картин.

Якщо в класі більшість дітей із високим рівнем розумового розвитку, то описові розповіді за картинами вони можуть під час перегляду скласти самостійно, а якщо рівень розумового розвитку середній і нижче, то краще, якщо опис картини виконає або зачитає сам педагог, а діти визначать, якій із запропонованих репродукцій відповідає опис. Цим прийомом користуються за потреби заощадити час на уроці.)

– «Березневе сонце» —життєрадісний пленерний пейзаж. Художник зобразив на полотні той стан природи, коли іце не розтанули замети і хрумтить під чобітьми сніг, але в яскраво-блакитному небі, в прозорому повітрі вже відчутне ледь вловиме весняне тепло.

– Здається, дерева своїми вузлуватими гілками тягнуться до світла, що ллється з неба. Сонце ще майже не гріє, але яскраво осяює дахи будиночків, розкидисті тополі, високі берізки, створюючи бадьорий, піднесений настрій.

– Важливою складовою картини «Березневе сонце» є жанрова сценка. Дійсно, складно уявити цей пейзаж без конячок, завзятого лохматого песика і веселих дітлахів. Картина «Березневе сонце» розвиває традиційну пейзажну тему, по-новому тлумачачи її.

– Композиція твору вирізняється особливою досконалістю. Інтенсивність кольору, декоративність полотна не виключає відчуття життєвості, реальності, просторової глибини. Яскраві фарби полотна — поєднання блакитного, золотистого, рожевого, бузкового — допомагають живописцеві передати відчуття першого весняного тепла і світла. Все це разом задає тему пейзажу — тему радісного й урочистого пробудження природи.

– До найвидатніших шедеврів світової весняної лірики відноситься знаменита картина І. Левітана «Весна. Велика вода».