ПНЕВМАТИЧНЕ ОБЛАДНАННЯ

Пневматичне обладнання призначене для живлення стислим повітрям пневматичного підсилювача робочої гальмової системи машини і системи централізованого регулювання тиску повітря в шинах. Обладнання дозволяє здійснювати відбір стислого повітря при проведенні технічного обслуговування машини.

Тактико-технічні характеристики пневматичного обладнання машини наведені у розділі 3.

Рис. 10.1.Схема пневматичного обладнання:

1 – штуцер відведення повітря до споживачів; 2 – запобіжний клапан; 3 – зливний краник; 4 – регулятор тиску; 5 – запобіжник від замерзання; 6 – повітряний балон; 7 – компресор; 8 – трубопровід зливу води з компресора; 9 – трійник; 10 – повітряний колісний кран; 11 – трубопровід випуску повітря; 12 – кран екстреного випуску повітря; 13 – штуцер відбору повітря; 14 – блок шинних кранів; 15 – повітряний редуктор; 16 – клапан обмеження падіння тиску; 17 – гальмовий кран; 18 – манометр повітряного балона; 19 – манометр шин

Пневматичне обладнання складається з компресора 7 (рис. 10.1), регулятора 4 тиску, запобіжника 5 від замерзання, повітряного балона 6, запобіжного клапана 2, манометра 18 повітряного балона, клапана 16 обмеження падіння тиску, приладів і пристроїв пневматичного підсилювача робочої гальмової системи (див. розд. 13) і системи централізованого регулювання тиску повітря в шинах.

10.1. Повітряний компресор

Компресор встановлений на двигуні. Він поршневого типу, непрямоточний, двоциліндровий, одноступінчастого стиснення. Привод компресора шестеренчастий від блока розподільних шестерень двигуна. Повітря з впускного колектора двигуна поступає в циліндри компресора. Стиснене поршнями повітря витісняється в систему.

Рис. 10.2.Компресор:

1 – картер; 2 – шестірня привода; 3 – замкова шайба; 4 – пружина ущільнювача; 5 – ущільнювач; 6 – гайка кріплення шестірні; 7 – сегментна шпонка; 8 – кулькопідшипник; 9 – колінчастий вал; 10 – вкладиш; 11 – шатун; 12 – пробка; 13 – маслознімне кільце; 14 – поршневий палець; 15 – компресійне кільце; 16 – поршень; 17 – головка циліндрів; 18 – прокладка головки; 19 – блок циліндрів; 20 – штуцер підведення охолоджувальної рідини; 21 – прокладка; 22 – регулювальна прокладка; 23 – кришка; 24 – прокладка нижньої кришки; 25 – нижня кришка картера; а – канал підведення мастила

Блок 19 (рис. 10.2) і головка 17 циліндрів охолоджуються рідиною, що підводиться з системи охолодження двигуна. Масло до тертьових поверхонь компресора подається з масляної магістралі двигуна до заднього торця колінчастого вала 9 компресора і далі через ущільнювач по каналах колінчастого вала до шатунних вкладишів 10. Корінні кулькопідшипники 8, поршневі пальці і стінки циліндрів змащуються розбризкуванням.

Регулятор тиску

Регулятор тиску розташований у відділенні силової установки на кронштейні, привареному до ніші правого колеса. Він призначений для регулювання тиску стислого повітря, що поступає від компресора.

Стиснуте повітря від компресора через ввід д (рис. 10.3) регулятора, фільтр 2, канал 11 подається в кільцевий канал 8. Через зворотний клапан 9 стиснуте повітря поступає до виводу б і далі в пневмосистему. Одночасно по каналу 7 стиснуте повітря проходить в порожнину е під поршень 6, який навантажений врівноважувальною пружиною 5. При цьому випускний клапан 4, який з’єднує порожнину в над розвантажувальним поршнем 12 з атмосферою через вивід а, відкритий, а впускний клапан 10, через який стиснене повітря підводиться в порожнину в, під дією пружини закритий. Під дією пружини закритий також і розвантажувальний клапан 1. При такому стані регулятора система наповнюється стислим повітрям, що поступає від компресора.

При тиску в порожнині е, рівному тиску вимкнення – не більше 0,8 МПа (8 кгс/см²), поршень 6, подолавши зусилля врівноважувальної пружини 5, піднімається вгору; клапан 4 закривається, впускний клапан 10 відкривається і стиснуте повітря з порожнини е поступає в порожнину в.

Під дією стиснутого повітря розвантажувальний поршень 12 переміщується вниз, розвантажувальний клапан 1 відкривається і стиснуте повітря з компресора виходить через вихід г разом з конденсатом, що скупчився в порожнині. При цьому тиск в кільцевому каналі 8 падає, а зворотний клапан 9 закривається. Таким чином, компресор працює в розвантаженому режимі без противотиску.

Коли тиск у виводі б і порожнині е знизиться до тиску ввімкнення – не менше 0,65 МПа (6,5 кгс/см²), поршень 6 під дією пружини 5 переміститься вниз, клапан 10 закриється, а випускний клапан 4 відкриється, з’єднавши порожнину в з атмосферою через вивід а. При цьому розвантажувальний поршень 12 під дією пружини підніметься вверх, клапан 1 під дією пружини закриється і компресор нагнітатиме стиснуте повітря в систему.

Запобіжник від замерзання

Розвантажувальний клапан 1 служить також запобіжним клапаном. Якщо регулятор не спрацює при тиску вимкнення, то клапан 1 відкриється, подолавши опір своєї пружини і пружини поршня 12. Клапан 1 відкривається при тиску 1 – 1,35 МПа (10-13,5 кгс/см²).

Тиск відкриття регулюють зміною кількості прокладок, встановлених під пружиною клапана.

10.3. Запобіжник від замерзання

Запобіжник від замерзання розташований на кронштейні поряд з регулятором тиску. Він захищає трубопроводи і пневмообладнання від замерзання в них конденсату.

Корпус 2 (рис. 10.4) запобіжника закритий кришкою 6. Між кришкою і корпусом встановлено ущільнювальне кільце 4. У кришку вмонтований вимикаючий пристрій, який складається зі штока 7 з рукояткою, штифта 9, що замикає, ущільнювача і пробки 10 з ущільнювальним кільцем. Між дном корпуса і пробкою 10 розміщений гніт 3, що розтягується пружиною 1. Різьбова пробка наливного отвору кришки має мірну рейку 12 для вимірювання рівня залитого спирту. Пробка ущільнена кільцем 11. У дно корпуса вкручена зливна пробка. У кришці є жиклер 5 для вирівнювання тиску повітря в магістралі і корпусі запобіжника при закритому положенні. Ємність резервуара 200 см³.

Шток 7 з рукояткою має два положення – нижнє і верхнє.

У нижнє положення шток встановлюється при температурі навколишнього повітря вище +5°С натисненням на рукоятку вниз і поворотом її на 90°. При цьому пробка 10 з ущільнювачем утоплює гніт 3 з пружиною 1 і резервуар роз'єднується з повітряною магістраллю.

У верхнє положення шток встановлюється в холодну пору року (при температурі навколишнього повітря +5°С і нижче). При цьому повітря, що нагнітається компресором в повітряний балон, проходить повз гніт випаровувача і збагачується парами спирту. Конденсат отриманої суміші водяних парів і парів спирту має достатньо низьку температуру замерзання.

При наповненні запобіжника спиртом шток встановити в нижнє положення.

Рис. 10.4.Запобіжник від замерзання:

1 – пружина гніта; 2 – корпус; 3 – гніт; 4, 8, 11 – ущільнювальні кільця; 5 – жиклер; 6 – кришка; 7 – шток з рукояткою; 9 – штифт, що замикає; 10 – пробка з ущільнювальним кільцем; 12 – мірна рейка

10.4. Повітряний балон

Повітряний балон 6 (рис. 10.1) закріплений хомутами на кронштейнах з правого боку відділення силової установки. Він призначений для накопичення стиснутого компресором повітря і сприяє виділенню конденсату, що міститься в повітрі. Конденсат, що скупчився в балоні, видаляють через зливний краник 3. Для контролю тиску повітря в балоні служить манометр 18.

10.5. Запобіжний клапан

Запобіжний клапан розташований на повітряному балоні. Він служить для захисту системи від надмірного підвищення тиску у разі несправності регулятора тиску.

Рис. 10.5.Запобіжний клапан:

1 – сідло; 2 – корпус; 3 – кулька; 4 – сухар напрямного стержня; 5 – контргайка; 6 – регулю-вальний гвинт; 7 – напрямний стержень пружини

Запобіжний клапан відкривається при досягненні в системі тиску повітря 1-1,05 МПа (10-10,5 кгс/см²). Регулювання проводиться гвинтом 6 (рис. 10.5) з контргайкою 5.

10.6. Клапан обмеження падіння тиску повітря

Клапан (рис. 10.6) обмеження падіння тиску повітря встановлений між повітряним редуктором і трійником відбору повітря до гальмового крана. Клапан служить для вимкнення системи централізованого регулювання тиску в шинах від повітряного балона при падінні тиску повітря в балоні до 0,48–0,55 МПа (4,8–5,5 кгс/см²), що необхідне для забезпечення гальмування машини з необхідною ефективністю.

Коли тиск в повітряному балоні більше 0,48-0,55 МПа (4,8–5,5 кгс/см²), клапан обмеження падіння тиску відкритий і пропускає стиснуте повітря від повітряного балона до повітряного редуктора.

Коли тиск повітря в повітряному балоні знизиться до 0,48 – 0,55 МПа (4,8–5,5 кгс/см²), наприклад, унаслідок підвищеного розходу повітря в системі при пошкодженнях шин тощо, клапан закриється, роз’єднавши повітряну магістраль від балона до повітряного редуктора і подальше падіння тиску в балоні припиниться.

Рис. 10.6.Клапан обмеження падіння тиску повітря:

I – положення діафрагми при тиску в повітряному балоні нижче 0,48–0,55 МПа ( 4,8-5,5 кгс/см²); II – положення діафрагми при тиску в повітряному балоні вище 0,48-0,55 Мпа ( 4,8-5,5 кгс/см²); 1 – регулювальний болт; 2 – контргайка; 3 – кришка; 4 – тарілка пружини; 5 – поршень; 6 і 9 –пружини; 7 – гвинт; 8 – кільце зворотного клапана; 10 – зворотний клапан; 11 – стопорне кільце; 12 – корпус; 13 – втулка; 14 – діафрагма; а і б – виводи

10.7. Система централізованого регулювання тиску повітря в шинах

Система централізованого регулювання тиску повітря в шинах забезпечує автоматичне підтримання заданого тиску в шинах, дозволяє контролювати і змінювати тиск в шинах з місця механіка-водія залежно від дорожніх умов і швидкості руху машини. При зниженні тиску повітря в шинах зменшується їх питомий тиск на грунт і тим самим підвищується прохідність машини при русі у важких дорожніх умовах.

Система складається з повітряного редуктора 15 (рис. 10.1), блока 14 шинних кранів, крана 12 екстреного випуску повітря, шинного манометра 19, трубопроводів і шлангів, повітропроводів в колісних редукторах і повітряних колісних кранів 10.

Повітряний редуктор

Повітряний редуктор розташований зліва від сидіння механіка-водія на ніші переднього лівого колеса.

Рис. 10.7. Повітряний редуктор:

1 – маховичок; 2 – гвинт; 3 – зубчастий диск; 4 – стійка; 5 – прокладка; 6 – кришка корпуса; 7 – гайка; 8 – робоча пружина; 9 – робоча мембрана; 10 – корпус редуктора; 11, 16 – пружини; 12 – впускний клапан; 13 – шток; 14 – пробка корпуса; 15 – сідло; 17 – випускний клапан; 18 – ущільнювальні кільця; 19 – шестірня; 20 – штифт; 21 – покажчик тиску; а, б – порожнини Стрілками показаний напрямок руху повітря: I – від повітряного балона; II – до шин (від шин); III – випуск назовні машини.

Повітряний редуктор є приладом-автоматом, який дозволяє заздалегідь встановлювати потрібний залежно від дорожніх умов тиск в шинах і підтримувати його в процесі експлуатації.

Керування редуктором здійснюється маховичком 1 (рис. 10.7).

На покажчику 21 є дві стрілки у вигляді гострих виступів, верхній з яких призначений для вказівки тиску за шкалою НАКАЧКА, боковий – за шкалою СПУСК.

Коли тиск повітря в шинах (у порожнині б під робочою мембраною 9) врівноважується зусиллям робочої пружини 8, випускний клапан 17 і впускний клапан 12 закриті.

При необхідності збільшення тиску повітря в шинах (для накачування) обертанням маховичка 1 проти годинникової стрілки сумістити риску з позначенням необхідного тиску шкали НАКАЧКА з відповідною стрілкою покажчика 21 тиску. При цьому гайка 7 стисне пружину 8 і зусилля пружини через мембрану 9, випускний клапан 17 і шток 13 передається на впускний клапан 12, клапан відкриється і пропустить повітря з повітряного балона (порожнини а) в порожнину б, а звідти до шин коліс. Як тільки тиск в порожнині б (у шинах), впливаючи на поверхню мембрани, створить зусилля, що перевищує зусилля пружини 8, впускний клапан 12 закриється і залишиться в такому положенні доти, поки знову не порушиться рівновага сил (або зменшиться тиск в порожнині б, або збільшиться зусилля пружини 8, в тому й іншому випадку впускний клапан відкриється).

У разі витоку повітря з однієї або декількох шин коліс внаслідок їх пошкодження редуктор автоматично, без участі механіка-водія, підтримує відповідний тиск в шинах доти, поки компресор буде в змозі по своїй подачі компенсувати виток повітря.

При необхідності зменшення тиску повітря в шинах слід обертанням маховичка 1 за годинниковою стрілкою сумістити риску з позначенням необхідного тиску шкали СПУСК з відповідною стрілкою покажчика 21 тиску. При цьому зусилля пружини 8 зменшиться, мембрана 9 зусиллям тиску повітря підніметься, і повітря з шин через порожнину б і кільцеву щілину між випускним клапаном і його сідлом по повітропроводу вийде в атмосферу. Як тільки тиск повітря в шинах і порожнині б знизиться до величини зусилля пружини 8, випускний клапан 17 закриється і зниження тиску в шинах припиниться.

Точність установлення тиску, що задається за шкалою повітряного редуктора, близько 30 кПа (0,3 кгс/см²), тому більш точніше перевіряти фактичний тиск в шинах коліс треба по манометру 19 (рис. 10.1), з’єднаному з блоком шинних кранів і розташованому на щитку приладів.

Блок шинних кранів

Блок (рис. 10.8) шинних кранів розташований зліва від механіка-водія на ніші переднього лівого колеса. Блок служить для вимкнення шин від системи централізованого регулювання тиску повітря в шинах.

У блоці об'єднано чотири крани вимкнення шин мостів і кран відбору повітря.

Крани відкриваються обертанням маховичків. Призначення маховичків кожного крана позначене на щитку блока.

Рис. 10.8.Блок шинних кранів:

1 – корпус блока; 2 – сідло з ущільнювачем; 3, 7 – ущільнювальні прокладки; 4, 9 – накидні гайки; 5 – маховичок; 6 – шток крана; 8 – напрямна штока; 10 – кран екстреного випуску повітря; 11 – рукоятка крана екстреного випуску повітря; 12 – штуцер відбору повітря; 13 – скоба кріплення блока шинних кранів; 14 – штуцер підведення повітря; 15 – щиток блока кранів

При відкритих чотирьох кранів і повітряних кранів на колесах всі шини сполучені між собою через блок шинних кранів, тому тиск у всіх шинах однаковий. Регулювання тиску повітря при цьому проводиться одночасно для всіх шин.

Через кран відбору повітря блока і спеціальний шланг із ЗІП машини можна використовувати стиснене повітря системи при технічному обслуговуванні машини або для інших цілей. При цьому інші крани блока повинні бути закриті.

Кран екстреного випуску повітря

Крім повітряного редуктора для випуску повітря з шин служить кран 12 (рис. 10.1) екстреного випуску повітря, що дозволяє зменшити час випуску приблизно в 2 рази у порівнянні з випуском тільки через повітряний редуктор. Кран 10 (рис. 10.8) розміщений на блоці шинних кранів в загальній для всіх шин магістралі.

Для екстреного випуску повітря з шин натиснути на рукоятку 5 (рис. 10.9) у напрямку осі 10 і звільнити рукоятку від стопора, повернути рукоятку 5 на 180° на себе. При цьому кулачок 2 осі рукоятки відкриє клапан 6, і повітря з шин через отвори в гнізді клапана і повітропроводи виходитиме в атмосферу.

Для контролю величини падіння тиску повітря в шинах по манометру необхідно перекривати кран екстреного випуску повітря.

Рис. 10.9.Кран екстреного випуску повітря:

1 – корпус; 2 – кулачок осі рукоятки; 3 – ущільнювальне кільце; 4 – стопорна пластина; 5 – рукоятка; 6 – клапан; 7 – прокладка; 8 – пружина; 9 – гайка; 10 – вісь рукоятки; А – надходження повітря з шин; Б – вихід повітря при відкритому крані

Повітряний колісний кран

Повітряний колісний кран 10 (рис. 10.1) кріпиться двома болтами до кронштейна на колесі. Кран служить для перекриття виходу повітря з шин при тривалих стоянках і зберіганні машин, при несправній системі централізованого регулювання тиску повітря в шинах або при монтажі і демонтажі коліс.

Рис. 10.10.Повітряний колісний кран:

1 – пробка; 2 – шайба; 3 – корпус; 4 – сальник; 5 – гайка

У всіх інших випадках експлуатації машини колісні крани на всіх колесах повинні бути відкриті для постійного забезпечення можливості регулювання тиску повітря в шинах і поповнення втрат повітря при проколах і кульових пошкодженнях шин.

Пробка 1 (рис. 10.10) і вентиль шини колеса ущільнюються сальниками 4, які підтискаються через шайби 2 гайками 5.

Зовнішній кінець пробки крана виконаний у вигляді квадрата 6-мм під спеціальний ключ, наявний в ЗІП машини.

Робота системи централізованого регулювання тиску повітря в шинах

Стиснуте повітря від компресора 7 (рис. 10.1) поступає по повітропроводах через регулятор тиску 4 і запобіжник 5 від замерзання в повітряний балон 6. Повітряний балон з’єднаний з трубопроводами з повітряним редуктором 15 через клапан 16 обмеження падіння тиску. З редуктора повітря через блок 14 шинних кранів, сальникові ущільнення в колісних редукторах і колісні крани 10 поступає до шин коліс.

При досягненні в повітряному балоні тиску вимикання – не більше 0,8 МПа (8 кгс/см²) регулятор тиску з’єднує нагнітальну магістраль з атмосферою, припиняючи подачу повітря в систему. Коли тиск повітря в балоні знизиться до тиску вмикання – не менше 0_,65 МПа (6,5 кгс/см²), регулятор перекриває вихід повітря в атмосферу і компресор знову починає нагнітати повітря в систему.

При падінні тиску в балоні до 0,48–0,55 МПа (4,8–5,5 кгс/см²) клапан обмеження падіння тиску автоматично незалежно від дій механіка-водія перекриває доступ повітря з балона до редуктора і далі до шин, забезпечуючи тим самим необхідний запас повітря в балоні для збереження працездатності робочої гальмової системи. Цей же клапан перешкоджає витоку повітря з шин через редуктор в систему при падінні тиску в повітряному балоні.

Тиск в повітряному балоні контролюється по манометру 18.

Необхідний тиск повітря в шинах встановлюється повітряним редуктором по шкалах НАКАЧКА і СПУСК. Більш точніша перевірка тиску в шинах виконується по манометру 19.

При пошкодженні шини, коли подача компресора забезпечує поповнення витоку повітря, повітряний редуктор автоматично підтримує встановлений на його шкалі тиск.

При необхідності зниження тиску в шинах разом з повітряним редуктором можна використовувати кран екстреного випуску повітря.

При тривалих стоянках машини необхідно закривати крани блока шинних кранів і колісні крани, щоб уникнути витоку повітря із шин через можливі нещільності в системі.