V. Практична робота 6 страница

– На картині зображено момент повені, коли «велика вода» покрила прибережні області, затопивши все навколо. Вода тиха і нерухома, у ній відображаються оголені гілки дерев і високо небо з легкими хмарами.

– Колорит картини створюють тонкі відтінки блакитного, жовтого і зеленого. Переважає блакитна гамма, з якою поєднується жовтизна берега і стовбурів дерев, що протиставляється густій зеленій плямі ялинки, а також відтінкам зеленого в сусідньому з нею дубі і сараях вдалині.

– Найбільш різноманітний блакитний колір: вода і небо сповнені його відтінків — від темно-блакитного до майже білого.

– Дзвінке, блакитне небо, хвилясті вгорі білі берези і деревця, хати, що далеко, старий човен зливаються в настільки мелодійне, чисте прозоре ціле, що, вдивляючись у цей зачарований простір, немовби розчиняєшся в блакитній лагуні сонячного весняного дня.

– «Весна. Велика вода» дуже гармонійна і приваблива, одна з найбільш ліричних картин Левітана. Пейзаж написаний чистими, світлими фарбами, що надають йому прозорість і крихкість, властиві весняній природі. Картина наповнена весняною тихою радістю і спокоєм, оптимізмом від весняного воскресіння природи.

2. Бесіда:

– Спробуємо разом скласти описи-розповіді до кожної з картин, намагаючися якомога точніше й поетичніше передати стан природи на них.

– Що спільного в зображенні всіх цих пейзажів?

(Проведена лінія горизонту; заповнений передній і задній план; на землі — затоплені водою дерева (голі, як у березні, або одягнені листям, як у травні), розлилася річка, тане сніг; на небі: хмари, сонце, летять птахи; капають бурульки з даху, та ін.)

– Ми вже описували сюжетні картини на теми пір року.Описи за запитаннями (необов’язково — за наявності часу)

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Пояснення до творчого завдання

– Сьогодні ми відтворюватимемо красу весняної природи.

– Працюватимемо на альбомному аркуші — в техніці «по вологому паперу».

– Щоб створити такий малюнок, необхідно змочити альбомний лист водою за допомогою пензлика. Нанести фон — небо, хмари, сніг, землю.

– Коли аркуш висохне, промалювати основні деталі малюнка. Зрештою промалювати деталі кінчиком пензля, виправити контури предметів, накласти відблиски і тіні.

– Намагайтеся передати колір таким, яким ми бачимо його у житті.(Варто ще раз нагадати особливості роботи фарбами: великі простори (наприклад, фон неба, землі) вимагають змішування фарб на палітрі.

Для малювання деталей більш густими мазками фарби слід змішувати колір на палітрі без додавання води. Вчителю необхідно ще раз поговорити про кольори і запахи весни; повторити, що фарби мають бути яскравими, соковитими, повинні передавати радість, тепло сонячного весняного дня, коли вся природа пробуджується від тривалого зимового сну і все радіє життю, цвіте, пахне, пурхає і літає.)

2. Індивідуальна робота за творчим завданням

Учні виконують роботу самостійно. Учитель (за потреби) надає індивідуальну допомогу.

V. Підбиття підсумків

1. Обговорення учнівських робіт

2. Бесіда:

– Що найбільше сподобалося на уроці?

– Які емоції викликав урок?

– Кому подаруєте малюнок?

3. Прибирання робочих місць.

Урок № 26

Тема:. Симетрія як засіб гармонізації форми. Ознайомлення з технікою монотипії. «Дивовижні метелики».

Мета:ознайомити дітей з деякими фактами з життя метеликів, характерними особливостями будови комах; продовжити формувати поняття про виражальні можливості теплих та холодних кольорів; розвивати сприйняття, вміння бачити прекрасне у природі та мистецтві, образне мислення, фантазію; виховувати бережливе ставлення до природи, викликати бажання зберегти, її красу.

Обладнання: малюнки, мультимедійна презентація, копютер, фарба гуаш, олівці, папір, палітра, пензлики, серветки.

Хід уроку

І. Організаційний момент

– Сьогодні у нас незвичайний урок. До нас в гості прилетів метелик із чарівного лужку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перегляд відео:

– Наш гість хоче розповісти нам про метеликів. Давайте подивимося відео, щоб відповісти який вигляд мають метелики.

– Отже, які крила у метеликів? (У метеликів різнокольорові крила.)

– Які вусики у метеликів? (Вусики підкручені, чорного кольору.)

– Яких метеликів ви знаєте?

2. Розповідь про метеликів:

– Древні римляни думали, що метелики походять від квіток, які відірвалися від рослин.

– Уже в травні можна зустріти гарного метелика-адмірала. В адмірала на передніх оксамитово-чорних крилах наче накладено яскраво-червону смужку, а на задніх – таку ж облямівку з чорними цяточками. За таке урочисте вбрання і назвали цю комашину адміралом.

– Найбільш відомий в народі шкідник номер один – білан капустяний – це досить великий метелик з білими крилами і чорними верхівковими плямами на передніх крилах. Метелик відкладає жовтуваті яйця на нижній поверхні листків капусти, і гусінь, що вилазить з них, обгризає листя.

– Зрідка в Карпатах зустрічається аполлон – великий гарний метелик. Передні крила в нього білі з чорними цятками, а задні – білі з двома червоними серединними плямами, оточеними чорним. Про свою неїстівність він попереджає сам: якщо його потривожити, падає на землю, розправляє крила, демонструючи червоні плями. Аполлон внесений до Червоної книги України. Один із найкрасивіших метеликів на землі – парусник Поліксена, що зустрічається на Півдні нашої країни, також занесений до Червоної книги України.

– Метеликів як і інших тварин потрібно охороняти, адже зникнення малесеньких метеликів може викликати загибель цілої планети.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку:

– Діти, як ви думаєте, що ми будемо сьогодні малювати? (Метеликів.)

– Так сьогодні ми намалюємо нашого маленького гостя, використовуючи техніку малювання гуашшю.

IV. Засвоєння нових знань

1. Бесіда за картиною (2 хв)

– Ось так бачить світ метеликів молодий художник Дмитро Кустанович (показ картини). Ця картина називається «Метелики». Дмитро Кустанович народився у Мінську в Білорусії, ще з дитинства почав малювати, після закінчення університету серйозно почав займатися малюванням і через деякий час став відомим художником. Зараз він мешкає в Росії. Подивіться уважно на картину. Який настрій вона викликає?

– Які кольори використовує художник?

– Як він зображує метеликів?

– Як би ви назвали цю картину?

2. Показ зразка малюнка

– А ось так я намалювала метеликів (показ зразка).

– І сьогодні наш гість пропонує намалювати метеликів у техніці гуаш. Хотілося б нагадати, що гуаш це непрозора техніка, основний прийом – розбілювання, тобто змішування фарби білого кольору та іншого кольору.

– Отже, який основний прийом використовують у техніці гуаш? (Прийом розбілювання.)

3. Фізкультхвилинка

V. Практична робота

1. Пояснення поетапного малювання метелика:

– Малюємо коло. (Показ поетапного малювання на комп’ютері та паралельне виконання роботи вчителем на дошці, а учнями в альбомах.)

– Малюємо овал, який накладаємо на коло.

– Малюємо трикутник, він допоможе нам зобразити крила.

– Заокруглюємо кути у трикутнику.

– Витираємо непотрібні лінії.

– Малюємо вусики, ніжки, носик, очі, рот.

– Розфарбовуємо метелика різними кольорами.

– За допомогою олівця і фарби робимо невеликі кола на метелику.

2. Показ малюнків учнів, їх аналіз.

VІ. Підсумок уроку:

– Отже, що нового ви дізналися на уроці?

– Який прийом малювання ми використовували?

– Яких метеликів ви знаєте?

– Які з них занесені до Червоної книги?

– Діти, чому не можна ловити метеликів?

– Діти, ви всі молодці наш гість метелик дуже задоволений вашою роботою.

– Урок закінчено!

Урок № 27

Тема:Цілісність форми. Особливості створення складної форми на основі простих форм в об’ємі. «Кумедні пінгвіни».

Мета:на первинному рівні ознайомлювати учнів зі скульптурою як видом мистецтва; закріплювати навички роботи з пластиліном (глиною); ознайомлювати з поняттям «анімалізм» як жанром образотворчого мистецтва; збагачувати та закріплювати в дітей уміння сприймати, розрізняти та аналізувати характерні особливості об’ємної форми; закріплювати навички основних видів ліплення, передавання форми та побудови предметів; розвивати дрібну моторику руки; стимулювати розвиток допитливості; виховувати в учнів естетичне сприйняття навколишнього світу, екологічну культуру.

Обладнання:навчальні плакати; зображення творів відомих художників-скульпторів; навчальні роботи з методичного фонду; об’ємні зображення; обладнання: ТЗН; дошка для ліплення; пластилін (глина); стеки; простий олівець, матеріали для відбитка.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

– Ми вже ознайомилися з графікою та живописом. Пригадайте:

– Які матеріали та інструменти необхідні для створення графічного зображення?

– Які прийоми графічного зображення ви знаєте?

– Які матеріали та інструменти необхідні для живопису?

– Які виражальні можливості використовують художники для

створення живописних творів?

III. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя

– Скульптура — де тривимірний твір мистецтва: об’ємний, а не плаский, як картина. Якщо картина зазвичай висить на стіні, то скульптуру можна поставити на відкритому просторі, щоб глядачі могли обійти її з усіх боків і розглянути під різними кутами. Скульптури можна торкнутися, відчути її текстуру і форму.

– З’явилася перша скульптура дуже давно. Це були фігурки тварин, призначені для чаклунства, і зображення богів. Скульптура слугувала і пам’ятником померлим, чиї імена та вчинки люди прагнули зберегти в пам’яті нащадків.

– Матеріалом для скульптури може бути будь-що, що подобається її авторові, зокрема пластмаса, скло, цегла, бетон, навіть лід і пісок. Але найпоширенішими і найдовговічнішими, звісно, є деревина, глина, камінь і метал.

– Як саме створюють скульптуру? Залежно від обраного матеріалу скульптор може додавати шматочки матеріалу або відтинати їх.

– Якщо скульптура починається з грудки безформної глини або м’якого воску, скульптор додає шматочки матеріалу, з’єднує їх разом, збільшуючи поступово розмір зображення. Такий метод створення скульптури називають ліпленням. Ви використовуєте саме ліплення, коли працюєте з пластиліном.

– Якщо скульптор створює скульптуру з каменю або деревини, йому необхідно відітнути (видалити) все зайве. /Такий вид скульптурної діяльності називають висіканням. Видатний італійський митець Мікеланджело Буонарроті зауважував: «Щоб створити скульптуру, я беру брилу мармуру і відтинаю все непотрібне».

– Отже, скульптура наче захована всередині безформного шматка каменю, а скульптор лише допомагає їй вибратися назовні. Проте легкість ця уявна — насправді скульптору потрібно багато знань і хисту для такої творчості.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Організація сприйняття творів мистецтва

Учитель пропонує розглянути скульптурні твори В. Ватагіна, скласти невеличку розповідь-опис за скульптурним зображенням, що найбільше вразило учнів.

Розповідаючи, слід звернути увагу учнів на загальну форму скульптури, форму та пропорційне співвідношення її частин; прийоми, що використані для відтворення фактури.

2. Пояснення до творчого завдання

Учитель нагадує учням основні прийоми ліплення, учні повторюють типові рухи.

– Робоча поверхня має бути закрита клейонкою або газетою — пластилін може забруднити її.

– Усі роботи необхідно виконувати лише на дошці для ліплення.

– Зі стеками слід поводитися дуже обережно, не пустувати і не розмахувати ними.

– Після роботи необхідно обов’язково ретельно вимити руки з милом (пластилін залишає жирні плями) і вичистити нігті.

3. Індивідуальна робота за творчим завданням

Учитель пропонує учням розглянути етапи виконання фігурок із глини (пластиліну), крок за кроком демонструє послідовність виконання роботи.

Учні виконують фігурки самостійно, додаючи за бажанням елементи декору за допомогою підручних матеріалів методом приліплювання або відбитка. Для відбитка можна використовувати олівці, ковпачки, використані стрижні кулькових1 ручок, фактурні тканини, шматочки наждачного паперу та ін.

Учні можуть скопіювати запропоновані зразки або вигадати власну сценку з життя улюблених тварин.

Готову статуетку можна розфарбувати, а потім покрити клеєм ПВА. Це надасть їй блиску і довговічності.

V. Підбиття підсумків

Обговорення учнівських робіт

Із фігурок створюють загальну композицію «Кумедні пінгвіни». Виконані учнями статуетки можуть стати подарунками для друзів та близьких.

Урок № 28

Тема:Зображення в об’ємі птахів, тварин з урахуванням пропорцій. Узгодження основної форми з елементами декору. «Домашні улюбленці».

Мета:продовжувати ознайомлення учнів зі скульптурою як видом мистецтва; надавати первинні відомості про види скульптури; ознайомлювати учнів із поняттями «кругла скульптура», «пам’ятник», «статуя», «статуетка», «рельєф»; закріплювати навички роботи з пластиліном (глиною); ознайомлювати з поняттям «анімалізм» як жанром образотворчого мистецтва; збагачувати та закріплювати в дітей уміння сприймати, розрізняти та аналізувати характерні особливості об’ємної форми; закріплювати навички основних видів ліплення, передавання форми та побудови предметів; розвивати дрібну моторику руки; стимулювати розвиток допитливості; виховувати в учнів естетичне сприйняття навколишнього світу, екологічну культуру.

Обладнання:навчальні плакати; зображення творів відомих художників-скульпторів; навчальні роботи з методичного фонду; об’ємні зображення; обладнання: ТЗН;дошка для ліплення; пластилін (глина); стеки; простий олівець; матеріали для відбитка.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель пропонує пригадати основні ознаки скульптури, зокрема відмінності від графіки та живопису.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя

– Дуже часто ми можемо побачити пам’ятники видатним особам, статуї (скульптурні зображення) впливових городян і меморіальні ансамблі (композиції з декількох скульптур), що присвячені історичним подіям. Такі зображення називають монументальною скульптурою, і зазвичай вони дуже великих розмірів.

– Для створення монументальної скульптури використовують каміння, бетон і бронзу, тому що ці матеріали зберігаються тривалий час.

– Монументальна скульптура завжди пов’язана з простором, у якому знаходиться. Вона є складовою міських вулиць і майданів. Зазвичай таку скульптуру виконують без пророблення дрібних деталей, адже глядачі дивляться на неї зі значної відстані.

– Станкову скульптуру встановлюють зазвичай у закритих приміщеннях. Найчастіше це портрети людей і зображення тварин. Станкову скульптуру можна уважно розглядати з усіх боків. У ній ретельно проробляють дрібні елементи і деталі. Виконують станкову скульптуру найчастіше з мармуру і бронзи, рідше — з деревини.

– Часто скульптуру використовують для прикрашання. Її називають декоративною скульптурою. Таку скульптуру можна побачити майже в кожній оселі. Вона може бути іграшкою і чудовим подарунком.

– Маленьку скульптуру, призначену для прикрашання будинку, називають статуеткою.

2. Організація сприйняття творів мистецтва

Учитель пропонує учням уважно розглянути скульптурні твори Г. Крука, І. Єфімова або інші за власним вибором учителя, виконані у різних техніках; визначити, чим вони різняться між собою, які емоції викликають. Особливу увагу слід приділити анімалістичним статуеткам та скульптурам І. Єфімова.

1. Слово вчителя

– «Іван Семенович не скульптор, а винахідник нових форм»,— сказав про Єфімова художник В. А. Фаворський. Які саме нові форми? Єфімов усе життя малював і ліпив звірів, виковував їх із міді, відливав з бронзи, вирізав із дерева.

– Його звірі виглядають як живі — так влучно передано рух, поворот, звички, так правильно виражений характер. Наприклад, «Страус» (1935) викований із міді, а його хвіст — завиті спіралями мідні смуги. Звісно, таку форму спочатку потрібно було винайти. Це не просто зображення, а своєрідна скульптурна метафора. Властивості будь-якого матеріалу у Єфімова нібито характеризують його персонажів: глянсувата плавність фаянсу невіддільна від текучої рухливості тіла готової до стрибка «Кішки з кулею» (1935), а синюваті смуги на ньому начебто і не схожі за кольором, але точно передають її тигрове вбрання.

– Тому здається, що цю кішку скульптор не просто підгледів у натурі, а вигадав заново,сконструював, позбавивши зайвого, що не стосується її пруж ньої зібраності й хижості.

– Єфімов є автором і незграбного, важкого «Бізона» (1913), і округло-слизької мідної «Риби» (1927) на шматку скла...

– Всіх не перерахувати! Він починав із живопису, але «винахід форм», особливе почуття конструктивної виразності матеріалу перетворили його на скульптора. Він любив іграшки і сам їх чудово винаходив.

– Разом із дружиною, художницею Н.Я. Симонович-Єфімовою, вони 1918 року влаштували лялько вий театр. Єфімов для нього вирізав із дерева дивовижних ляльок.

– У цьому театрі вони не лише ставили кращі вистави для дітей, але й серйозні драматичні вистави для дорослих.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота над закріпленням навичок і вмінь

(Учитель нагадує учням основні прийоми ліплення, учні по вторюють типові рухи.)

– Куля. Скачайте шматочок пластиліну по колу між ладонямн. Утвориться витягнутий катиш. Покачайте його на долонці вказів-ним пальцем. Виправте форму пальцями обох рук. Потренуйтеся скачувати кульки різного розміру.

– Яйце. Почніть із кульки. Потім покачайте його між долонька ми, але не по колу, а вперед-назад. Надавлюйте на один бік дещо сильніше. Щоб створити гладку і правильну форму, примніть яйце з усіх боків пальцями. Попрацюйте декілька хвилин.

– Ковбаска. Розкачуйте шматочок матеріалу вперед-назад між долоньками або по дошці для ліплення, не натискаючи занадто сильно.

– Щоб отримати циліндр, постукайте по дошці, ніби молоточком, краєчками ковбаски. Торці виробу будуть рівними.

– Джгутик. Скачайте спочатку ковбаску. Покладіть її на дошку для ліплення і продовжуйте розкачувати її вперед-назад, повільно розтягуючи пальцями, розсовуючи їх у різні боки.

– Морква. Залежно від потрібного розміру зробіть джгутик або ковбаску. Відріжте від неї циліндрик, покладіть на дошку для ліплення. Пальцем розкачайте лише один кінець циліндра.

– Завиток. Розкачайте джгутик. Його кінці розкачуйте доти, доки вони не стануть гострими. Джгутик із загостреними кінцями згорніть у завиток. Завитками можна прикрасити скульптурний виріб, утворюючи з них візерунки.

– Крапля. Почніть із кульки. Прищепніть її з одного боку пальцями, злегка притисніть. Продовжте притискати і витягувати виступ, що утворився, водночас повертаючи кульку. Виготовлена деталь має набути форму краплі води.(Учитель нагадує правила роботи та техніку безпеки.)

2. Індивідуальна робота за творчим завданням

Учитель пропонує учням розглянути етапи виконання фігурок із глини (пластиліну), крок за кроком показує послідовність виконання роботи.

Учні виконують фігурки самостійно, додаючи за бажанням елементи декору за допомогою підручних матеріалів методом приліплювання або відбитка.

Для відбитка можна використовувати олівці, ковпачки, використані стрижні кулькових ручок, фактурні тканини, шматочки наждачного паперу та ін.

Учні можуть скопіювати запропоновані зразки або вигадати власну сценку з життя улюблених тварин.

Готову статуетку можна розфарбувати, а потім покрити клеєм ПВА. Це надасть їй блиску і довговічності.

V. Підбиття підсумків

1.Обговорення учнівських робіт

Із фігурок створюють загальну композицію «Домашні улюбленці». Виконані учнями статуетки можуть стати подарунками для друзів та близьких.

2. Бесіда:

– Що найбільше сподобалося на уроці?

– Які емоції викликав урок?

– Кому подаруєте малюнок?

3. Прибирання робочих місць.

Урок № 29

Тема:Поняття про будову фігури людини (тулуб, голова, руки, ноги), порівняння цих частин за формою та розміром. «Веселий клоун»

Мета:продовжувати ознайомлювати учнів зі скульптурою як видом образотворчого мистецтва, з поняттям «рельєф»; продовжувати закріплювати навички роботи з пластичними матеріалами; надавати початкове уявлення про будову людини; навчати порівнювати частини тіла за формою та розміром; формувати у дітей уміння сприймати, розрізняти й аналізувати характерні риси напівоб’ємної форми; закріплювати навички основних видів ліплення; розвивати вміння передавати свої почуття, емоції, настрій скульптурними засобами; розвивати дрібну моторику руки; виховувати в учнів естетичне сприйняття навколишнього світу, екологічну культуру.

Обладнання:репродукції картин відомих художників; навчальні роботи з методичного фонду; обладнання: ТЗН; матеріали для демонстрації послідовності та техніки виконання роботи; дошка для ліплення; пластилін (глина, солоне тісто); стеки; цупкий картон; матеріали для відбитка.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

– 3 яким видом образотворчого мистецтва ми ознайомилися на попередньому уроці?

– Навіщо люди створюють скульптури? Які думки і почуття скульптури допомагають їм передавати?

– Які види скульптури ми знаємо? З якою метою їх використовують люди?

– Як називають художників, які працюють із пластичними мате-ріалами?

– 3 якими матеріалами працюють художники-скульптори?

– Як називають художників, які зображують тварин?

III. Вивчення нового матеріалу

1. Пояснення вчителя

– Уважається, що в середньому зріст людини дорівнює приблизно 7—8 розмірам її голови. Також слід враховувати інші пропорції людської фігури. Наприклад, довжина ніг дорослої людини дорівнює половині її зросту, а коліна розташовуються посередині всієї довжини ніг. Якщо умовно розділити голову по висоті на три частини, то очі знаходяться на верхній лінії.

– Створюючи ескіз, намагайтеся малювати не окремі частини тіла (руки, ноги, голову), а уявляти всю фігуру в цілому.

– Є ще одна обов’язкова умова, яку має враховувати художник початківець. (Учитель просить підвестися одного з учнів.) Подивіться: коли людина стоїть, вона або однаково спирається на обидві ноги, або центр тяжіння переносить на одну ногу. (Учитель показує.) Нахил тіла буде зовсім різним.

– Фігура людини симетрична щодо умовної лінії. Наскільки б людина не була нахиленою, лінія, що проходить через центр тяжіння, має обов’язково припадати на одну з ніг. Інакше людина впаде. (Учитель показує за допомогою учня.)

– Сьогодні ми створюватимемо скульптурне зображення людини.На попередньому уроці ми виготовили подарункову статуетку. Її можна взяти до рук, розглянути з різних боків, повертаючи по колу.

– Скульптуру, навколо якої можна обійти і яку є змога розглянути з усіх боків, називають круглою скульптурою.

– Якщо скульптура опиняється поруч з іншим видом мистецтва — архітектурою, вона начебто притискається до стіни — розчиняється в ній, або навпаки, виростає з площини стіни. Ми з вами бачимо лише частину об’ємного зображення. Зображення, що виступає над стіною, називають рельєфом.(Тема побудови фігури людини є складною для учнів 1-го класу. Тому її основні положення мають бути детально проілюстровані.)

2. Організація сприйняття творів мистецтва

Учитель демонструє скульптурні зображення людини. Звертає увагу учнів на особливості будови та пропорції окремі частин тіла.

Вчитель пропонує учням розглянути роботи Джакобо Манцу «Дівчинка на стільці» (1955), твори з серії «Балерини» (1956—1958) та інші, завдяки яким Манцу набув європейської популярності, став постійним учасником міжнародних виставок.

«Дівчинка на стільці» — величезний динамічний потенціал вкладений у зображеній у натуральний розмір дівочій постаті. Вона постає в абсолютно нерухомої фронтальній позі, що підкорює простотою. Проте від фігури надходить величезне відчуття життєвої енергії. Лаконізм пластичних засобів насправді оманний, у створенні образу відточеність пластики є надзвичайно важливою.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Пояснення до творчого завдання

– Сьогодні ми знову станемо скульпторами.І для роботи нам знадобиться аркуш картону 10 х 15 см. Ми ліпитимемо рельєф, присвячений артистам цирку — клоунам. Ви вже знаєте, що ліпити означає додавати шматочки матеріалу до форми. Для ліплення ми скористаємося пластиліном (глиною або солоним тістом).

– Але перш ніж розпочнемо ліплення, згадаймо основні правила і прийоми роботи з глиною (пластиліном або солоним тістом).

2. Правила роботи і техніка безпеки

– Робоча поверхня має бути закрита клейонкою або газетою — пластилін може забруднити її.

– Усі роботи необхідно виконувати лише на дошці для ліплення.

– Зі стеками слід поводитися дуже обережно, не пустувати і не розмахувати ними.

– Після роботи слід обов’язково ретельно вимити руки з милом (пластилін залишає жирні плями) і вичистити нігті.(Учитель нагадує основні прийоми ліплення (розкочування, скачування, сплющування, защипування, прищипування, вдавлювання ) і пропонує учням, показати долоньками, як вони виконуються.)

– Клоуни — чудовий сюжет для рельєфу. Погляньте уважно на клоуна, і ви побачите, що всі форми, які утворюють його фігуру, дуже виразні.

(На аркуші паперу 10x15 см виконують ескіз майбутнього рельєфу. Потім на картон розмірам 10x15 см послідовно наносять горизонтальні ковбаски з пластиліну блакитного, синього, зеленого, фіолетового кольорів. Учні можуть скористатися готовими кольорами пластиліну або змішати пластилін необхідних кольорів. Потім поверхню вирівнюють пальцем або стекою. Виліплюють окремі деталі фігури клоуна та закріплю ють на заготовці рельєфу за допомогою примазування).

3. Індивідуальна робота за творчим завданням

Учитель пропонує учням розглянути етапи виконання рельєфу із глини (пластиліну або солоного тіста), крок за кроком демонструє послідовність виконання роботи.

Учні виконують фігурки самостійно, додаючи за бажанням елементи декору за допомогою підручних матеріалів методом приліплювання або відбитка. Для відбитка можна застосовувати олівці, ковпачки, використані стрижні кулькових ручок, фактур ні тканини, шматочки наждачного паперу та ін.

V. Підбиття підсумків

Із фігурок створюють загальну композицію «Веселі клоуни». Виконані учнями рельєфні плакетки можуть стати подарунками для друзів та близьких.

Урок № 30

Тема:Складові частини будівлі. Визначення основного (геометричного) характеру форми будівлі. «Чарівна країна».

Мета:ознайомлювати учнів із простими геометричними фігурами, основними складовими споруд; надавати учням поняття про архітектуру як синтетичний вид мистецтва; ознайомлювати з архітектурними пам’ятками України; надавати первинні навички роботи у техніці відбитка; навчати міркувати; формувати у дітей уміння сприймати, розрізняти й аналізувати характерні особливості архітектурної форми та її частин; розвивати кмітливість; аналітичне мислення під час виконання дидактичних вправ; продовжувати формувати в дітях уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати; стимулювати розвиток допитливості; виховувати дбайливе і шанобливе ставлення до пам’яток архітектури та історії, гарний смак, акуратність, увагу.

Обладнання:набір геометричних фігур: квадрат, круг, овал, трикутник, прямокутник; фотографії різних видів архітектурних споруд; репродукції картин відомих художників і навчальні роботи з методичного фонду, обладнання: ТЗН; альбом для малювання; простий олівець; гумка; сірникова або інша невелика коробка з наклеєними на бічні сторони картонними прямокутниками і трикутниками; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; тарілка.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

– Уявіть, що вам потрібно написати листа своєму другові який живе в іншій країні. Розкажіть про своє місто (селище)

– Що, на вашу думку, у нашому місті (селищі) найголовнішо Опишіть, що ми побачимо, вирушивши на прогулянку наши містом (селищем).За що ми його любимо?