Кримінальний кодекс України. Злочин і склад злочину. Основи кваліфікації злочинів
Кримінальне право –це сукупність кримінально-правових норм, що визначають, які суспільно небезпечні діяння є злочинними та які покарання слід застосовувати до осіб, котрі їх вчинили.
Завданнякримінального права - правове забезпечення охорони прав і свобод людини та громадянина, власності, громадського порядку й громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру та безпеки людства а також запобігання злочинам.
Кримінальний кодекс складається з двох частин:
· Загальна частина КК – загальні засади кримінальної відповідальності: підстава кримінальної відповідальності, класифікація злочинів, стадії вчинення злочину, суб’єкт злочину, співучасть, , обставини, що виключають злочинність діяння тощо;
· Особлива частина КК – містить вичерпний перелік діянь, які є злочинами, та покарання (вид та розмір), які можуть застосовуватись до осіб, котрі їх вчинили;
Крім того, Кодекс має «Прикінцеві та перехідні положення» та додаток – «Перелік майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком».
Норми Особливої частини складаються з двох частин:
- диспозиція – містить ознаки злочину;
- санкція – містить вид та розмір покарання.
∆ Наприклад: стаття 115 «Умисне вбивство»:
диспозиція – 1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, -
санкція – карається позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років.
Злочин –це передбачене Кримінальним кодексом суспільно небезпечне, винне та каране діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.
Ознаки злочину:
· суспільна небезпечність – здатність діяння заподіювати істотну шкоду або створювати загрозу її заподіяння;
· протиправність – діяння передбачено в статтях Особливої частини КК як злочинне;
· винність – психічне ставлення особи до свого діяння та його наслідків (тобто, вчинене умисно або з необережності);
· караність – за таке діяння передбачено певний вид і розмір покарання;
· діяння (дія чи бездіяльність) – вольова усвідомлена поведінка особи, спрямована на заподіяння шкоди суспільним інтересам;
· вчинення діяння суб’єктом злочину, тобто фізичною осудною особою, яка досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність.
Не є злочиномдіяння,яке хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК як злочину, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (ч. 2 ст. 11 КК). Наприклад, малозначним є: а) підроблення старшокласником підпису вчителя у шкільному журналі; б) крадіжка пиріжка з торгової ятки; в) незаконні викрадення, носіння і зберігання трьох патронів до вогнепальної зброї тощо.
Кримінальні провадження про малозначні діяння не можуть бути розпочаті, а розпочаті підлягають закриттю.
Злочин відмежовується від інших правопорушень (зокрема, адміністративних) за наступними основними критеріями:
1) характер і ступінь суспільної небезпечності;
2) суб’єкт юрисдикції;
3) тяжкість і вид стягнень, передбачених за їх скоєння;
4) наслідки правопорушення;
5) наявність чи відсутність вини;
6) суб’єкт правопорушення.
∆ Наприклад: «дрібна крадіжка» (ст. 51 КУпАП) як адміністративне правопорушення, - на відміну від «крадіжки» (ст. 185 КК) як злочину – це викрадення чужого майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (137 грн. 80 коп. в 2016 році).
За ступенем суспільної небезпечності «дрібне хуліганство» (ст. 173 КУпАП) відрізняються від «хуліганства» (ст. 296 КК), оскільки відсутня особлива зухвалість чи винятковий цинізм, тобто відсутнє грубе порушення громадського порядку.
Класифікація злочинів – розподіл їх на категорії залежно від певних критеріїв.
За ступенем тяжкості (ст. 12 КК) злочини поділяються на:
·невеликої тяжкості – передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 2 років, або інше, більш м’яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – н.м.д.г.) («Хуліганство» – ч. 1 ст. 296 КК);
·середньої тяжкості - передбачено покарання у виді штрафу в розмірі не більше 10 000 н.м.д.г. або позбавлення волі на строк не більше 5 років («Крадіжка» – ч. 1 ст. 185 КК);
·тяжкий злочин - передбачено покарання у виді штрафу в розмірі не більше 25 000 н.м.д.г. або позбавлення волі на строк не більше 10 років («Умисне тяжке тілесне ушкодження» – ч. 1 ст. 121 КК);
·особливо тяжкий злочин - передбачено покарання у виді штрафу в розмірі понад 25 000 н.м.д.г., позбавлення волі на строк понад 10 років або довічне позбавлення волі(«Умисне вбивство» – ч. 1 ст. 115 КК).
Дата добавления: 2016-03-04; просмотров: 2772;