Покарання у вигляді штрафу становить 17 грн.

Підставою кримінальної відповідальностієвчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке міститьсклад злочину,передбачений чинним КК.

Склад злочину –це сукупність встановлених статтями Особливої частини КК об’єктивних і суб’єктивних ознак, що характеризують вчинене суспільно небезпечне діяння як злочин.

Елементи складу злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона.

Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу злочину, що, у свою чергу, виключає кримінальну відповідальність такої особи.

Таблиця 1:

1. Об’єкт злочину – це охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, на які посягає злочин.

∆ Наприклад: об’єктом при вбивстві (ст.ст. 115–119 КК) є життя особи; при викраденні майна (ст.ст. 185, 186 КК) – власність; при хуліганстві (ст. 296 КК) – громадський порядок.

Предмет злочину– це речі матеріального світу, з приводу яких чи у зв’язку з якими вчиняється злочин.

∆ Наприклад: при крадіжці (ст. 185 КК) - предметом є майно, речі та інші цінності; при незаконному носінні зброї (ст. 263 КК) – зброя).

Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Потерпілимвід злочину, за кримінальним правом, може бути фізична особа, якій злочином безпосередньо завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а у кримінальному провадженні -як фізична, так і юридична особа, якій злочином завдано майнової шкоди.

∆ Наприклад: при втягненні неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 КК) - неповнолітній;

2. Об’єктивна сторона злочину – це зовнішній прояв суспільно не­безпечного посягання, що характеризується суспільно небезпечним діянням, суспільно небезпечними наслідками, причиновим зв’язком між діянням та наслідками та факультативними ознаками (час, місце, спосіб, знаряддя, засоби та обстановка вчинення злочину).

Су­спільно небезпечне діяння – це передбачені кримінальним законом дія чи бездіяльність, якими заподіюється шкода об’єкту злочину.

Злочинна дія – активна, вольова, усвідомлена, протиправна та суспільно небезпечна поведінка суб’єкта злочину.

∆ Наприклад: шляхом дії вчиняються: ст. 185 КК «Крадіжка», ст. 186 КК «Грабіж».

Злочинна бездіяльність – пасивна, вольова, усвідомлена, протиправна та суспільно небезпечна поведінка суб’єкта злочину, яка полягає в ухиленні від виконання покладених на неї обов’язків, при можливості їх виконати.

∆ Наприклад: шляхом бездіяльності вчиняються: ст. 135 КК «Залишення в небезпеці», ст. 136 КК «Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані».

Суспільно небезпечні наслідки – це шкода, яка заподіюється в результаті вчинення злочинного діяння.

Шкода може бути матеріальна: фізична (смерть людини, тілесні ушкодження, масове захворювання), майнова (знищення майна, зниження родючості земель) та нематеріальна: моральна (приниження честі та гідності), політична (повалення конституційного ладу, зміна меж території держави) та інша.

Причинний зв’язок – це такий об’єктивний зв’язок між злочинним діянням та наслідками, що настали, при якому діяння обумовлює настання наслідків (наприклад, загибель пішохода сталася внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту водієм автомобіля).

Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину – це передбаченні статтями Особливої частини КК:

1) місце– це певна територія, об’єкти, на яких вчиняється злочинне діяння та (або) наста­ють його наслідки.

∆ Наприклад: ст. 162 КК «Порушення недоторканності житла» - житло, інше володіння особи; ст. 302 КК «Створення або утримання місць розпусти і звідництво» - приміщення або інше місце, що підготовлене або пристосоване для розпусних дій;

2) час – це період, протягом якого вчиняється зло­чин.

∆ Наприклад: ст. 373 КК «Примушування давати показання» - під час допиту; ст. 342 КК «Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу…» - під час виконання ним службових обов’язків);

3) спосіб – це прийоми і методи, які використовувалися у процесі вчинення злочинного діяння.

∆ Наприклад: ст. 185 КК «Крадіжка» - таємно, ст. 186 КК «Грабіж»- відкрито.

4)обстановка – це ситуація, умови, за яких вчиняється злочин.

∆ Наприклад: ст.118 КК «Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони».

5) знаряддя – це пред­мети матеріального світу, які безпосередньо використовуються особою в якості інструментів при вчиненні злочину, тобто якими вчиняється вплив на потерпілого чи на предмет посягання.

∆ Наприклад: вогнепальна зброя, з якої зробили постріл в потерпілого, транспортний засіб при ДТП.

6) засоби – це предмети, речі чи процеси, за допомогою яких вчиняється злочин та які полегшують чи сприяють доведенню його до кінця, але не призначені для безпосереднього впливу на потерпілого чи на предмет.

∆ Наприклад: використання підробленого документа або форменого одягу.

3. Суб’єкт злочину – це фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність.

Ознаки суб’єкта :

1) Фізична особа – це людина (громадянин України, особа без громадянства, іноземець).

2) Осудність – це психічний стан особи, що полягає в її здатності за станом психічного здоров’я усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Особа підлягає кримінальній відповідальності

Неосудність –нездатність особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, усвідомлювати його фактичний характер та суспільну небезпечність або керувати ним внаслідок хронічного психічного захворювання (епілепсія, шизофренія), тимчасового розладу психічної діяльності (алкогольний психоз, наркотична ломка), недоумства (олігофренія, дебільність, ідіотія), або іншого хворобливого стану психіки.