Особливості сприйняття

1. Сприйняття має три основних властивості — вибірковість, глобальність і проективність.

а) Вибірковість сприйняття пов'язана з тим, що не всі повідомлення наших органів почуттів проходять у мозок.

б) Глобальность сприйняття виявляється в тому, що ми сприймаємо що-небудь як ціле, а не суму окремих елементів. Приміром, дві рівні прямі лінії, включені в різне ціле, здаються нерівними (“а” більше “б”). Насправді ж вони рівні.

У залежності від навколишніх речей люди сприймаються по-різному. Це прекрасно враховують жінки, вибираючи з урахуванням розмірів і особливостей фігури чорний або білий одяг.

в) Проективність сприйняття. В основі цього лежить приписування сприйманому об'єкту властивостей нашого сприйняття. (Приміром, начальника ми сприймаємо по-іншому, ніж інших людей).

Це властивість особливо впливає на процес комунікації людей. Урахування даної властивості в спілкуванні дозволяє, в остаточному підсумку, значно полегшити досягнення успіху в житті.

Відомо, що у дорослої людини, в силу різних причин розвивається домінування одного з каналів сприйняття — візуального, аудіального або кінестетичного). Ці канали визначають найбільш розвинуті види пам'яті.

Додамо до цього наявність у кожної людини особистого досвіду, сформованого в процесі життєдіяльності і сприйняття навколишньої дійсності.

Дотепер ми сприйняття людської мови розуміли як усвідомлену в корі мозку звукову частоту. Як відбувається процес комунікації насправді?

Перед тим як партнер по комунікації К₁ (мал.4.4) вимовить слово, наприклад “сніг”, у його правій півкулі (якщо він правша) з'явиться аналог А₁ (або він представляє сніг м'яким і пухнатим, або твердим і колючим). Цей аналог лівою півкулею переводиться в знакову інформацію З₁— конкретні слова. Комунікатор К₂ , одержуючи від К₁ словесну знакову інформацію З₂ лівою півкулею, перетворить її в правій півкулі в аналог А₂ .

Рис. 4.4. Модель процесу комунікації

Коммуникатор К₂ уявляє слово “сніг” у відповідності зі своїм життєвим досвідом.

Таким чином, на основі однієї і тієї ж знакової інформації у комунікаторів формуються різні аналоги, що принципово виключають повне взаєморозуміння між людьми.

Цим пояснюється низька ефективність викладання, тому що спілкування між студентом і викладачем йде на знаковому рівні, що говорить про необхідність удосконалювати процес комунікації. В даний час розроблені різні прийоми, техніки, соціокультурні технології, що дозволяють здійснювати ефективні комунікації між людьми.

Стосовно до системи регулювання варто констатувати факт, що людина реагує не на те, що відчувається рецепторами, а на те, як це сприймається в головному мозку. І реагує людина (спрацьовують її ефектори) на ту картину сприйманої реальності, що називається моделлю (картою) світу.