Моделі визначення вартості власного (акціонерного) капіталу як джерела засобів підприємства

Вартість власного та акціонерного капіталу — це грошо­вий дохід, який бажають отримати власники простих акцій. Висловлюючись за реінвестування частини своїх прибутків, акціонери фактично вважають, що їх вилучення та вкладання в інші ринкові активи є більш вигідним. Виходячи з того, якою вихідною інформацією воло­діють експерти-аналітики, можна розрахувати вартість влас­ного капіталу як джерела засобів компанії за кількома моде­лями.

А. Згідно з моделлю прогнозованого зростання дивідендів вартість власного капіталу розраховується за формулою:

У межах моделі зростання дивідендів при розрахунку вар­тості знову залученого (акціонерного) капіталу прийнято ви­користовувати таку формулу:

Б. Згідно з ціновою моделлю капітальних активів (ЦМКА) вартість власного капіталу розраховується за формулою:

Детально з цією моделлю ми ознайомимося в окремій спе­ціально присвяченій цьому темі, тут лише зазначимо, що в цілому за ринком цінних паперів β-коефіцієнт дорівнює оди­ниці, причому більшість β-коефіцієнтів підприємств знаходить­ся в інтервалі від 0,5 до 2,0.

Так, β = 1 свідчить, що акції певної компанії мають середній ступінь ризику, який склався на ринку в цілому; (β < 1 — що цінні папери певної компанії менш ризикові, ніж у середньо­му на ринку (β = 0,5 свідчить, що певний цінний папір у два рази менш ризиковий, ніж у середньому на ринку; β = -0,5 — ризик дорівнює половині ринкового, напрям руху залежності доходів компанії протилежний ринковому); β > 1 — що цінні папери певної компанії більш ризикові, ніж у середньому на ринку; β_і = 2 — у два рази більш ризикові, ніж у середньому на ринку; β = 0 — що активи компанії абсолютно безризикові (таке становище бажане, але на практиці буває дуже рідко).

Використання моделі цінових капітальних вкладень най­більш поширено в умовах стабільної ринкової економіки за наявності великої кількості даних, що характеризують при­бутковість роботи підприємства.

Згідно з емпіричними дослідженнями основним джерелом фінансування капіталу підприємств є не зовнішні джерела, а нерозподілений прибуток, роль ринку капіталів як джерела за­собів для корпорацій значна лише в Сполучених Штатах Аме­рики та Великій Британії, а основним джерелом зовнішнього фінансування у більшості країн є банківська система.

В. Згідно з моделлю прибутку на акцію оцінка вартості влас­ного капіталу базується на показнику прибутку на акцію, а не на розмірі дивідендів.

Розрахунок вартості власного капіталу за цією моделлю здійснюється за формулою:

Багато інвесторів вважають, що саме показник прибутку на акцію відображає реальний дохід, що отримують акціонери. Оскільки один з основних показників ефективності та до­цільності здійснення інвестицій в акції більшість аналітиків розглядають показник чистого прибутку (після сплати податків та відсотків) у розрахунку на одну акцію. Досліджуються не лише величина прибутку, а й стабільність і темпи зростання цього показника.

Зазначимо також, що на основі показника чистого прибутку ґрунтується найбільш відомий та вживаний практиками кое­фіцієнт, що оцінює ефективність інвестицій, — відношення поточної ціни акції до обсягу чистого прибутку на одну ак­цію — так званий коефіцієнт Ц/П.

Порівняльний аналіз коефіцієнтів Ц/П є простим та ефек­тивним засобом для визначення неправильно оцінених акцій. Нагадаємо, для розвиненої еко­номіки середніми показниками можна вважати значення кое­фіцієнтів Ц/П в межах 7—9 у період спаду та 15—18 — у пе­ріод економічного піднесення. Економічний спад, пов'язаний із трансформацією економіки у пострадянських країнах, є однією з причин низьких показників Ц/П навіть для провідних та стійких підприємств.

Важливим фактором, що визначає вартість джерела засобів "прості акції", а відповідно, і коефіцієнт Ц/П, є також очіку­вані темпи зростання прибутків певного підприємства (чим вони вищі, тим вище значення Ц/П). Це особливо важливо для інвесторів, які розглядають доцільність здійснення довго­термінових вкладень капіталу.

Випадки недооціненості або переоціненості акції, а отже, і можливість отримання арбітражного прибутку певного підприємства пов'язані з такими спеціальними ситуаціями, як злит­тя та поглинання підприємств, їх реорганізація, процедура банкрутства та зміна структури капіталу підприємства.

Г. Вартість власного капіталу також можна розрахувати за моделлю "дохід на облігацію плюс премія за ризик". Для цьо­го аналітики, які не цілком впевнені у результатах, отриманих за моделлю ЦМКА, додають до відсоткової ставки на довготер­міновий борг, яким володіє компанія, премію за ризик.

Зрозуміло, що фірми з вищим ступенем ризику та з висо­кими відсотковими ставками з боргу будуть мати вищу вартість акціонерного капіталу.

Зазначимо, що потенційних іноземних інвесторів можна зацікавити вкладенням капіталу в підприємства України лише значною премією за ризик.

Дійсність така, що жодна з моделей не може абсолютно точно передбачити істинну вартість власного капіталу і, звичайно, всі моделі в підсумку приводять до різних результатів.