Особливості підходів до визначення виховання

Кожен вихователь повинен усвідомити, що головною метою його діяльності є виховання кожного учня соціально, психологічно зрілою особистістю.

Базові основи особистості відіграють вирішальну роль у психічному розвиткові, визначаючи його конкретні властивості. Саме це визначає провідну мету виховання – становлення оптимальної системи базових основ особистості.

Вся система роботи (основні принципи, шляхи і методи виховання) забезпечують активно-особистісне ставлення до світу, всебічний розвиток ціннісної сфери, становлення таких типів ставлень ”Я-інший”, за яких долаються егоцентричні тенденції.

Сфера виховання – особлива сфера. Тому ретельний аналіз виховання дозволить більш чіткіше усвідомлювати зміст виховної взаємодії, бачити реалії виховання та способи забезпечення його ефективності.

Підходи до розуміння змісту виховання.

1. Виховання – це діяльність, що полягає в передачі новим поколінням суспільно-історичного досвіду, а саме: планомірного і цілеспрямованого впливу на свідомість і поведінку людини з метою формування певних установок, понять, ціннісних орієнтацій, які забезпечують необхідні умови для її розвитку, підготовки до суспільного життя.
2. Виховання – свідомий розвиток особистості. Воно є тією силою, яка спроможна допомогти людині у виборі мотивів й цілей дій і вчинків, осмисленні свого існування, “набуття навиків поведінки і установки на самостійне розв’язання соціальних проблемних ситуацій”. Виховання, насамперед, потрібно самому вихованцеві. Здійснює вихователь. Однак, особистий досвід вихованця є основною базою педагогічних впливів (тобто з наукової точки зору, не можна виховувати іншого. Можна лише виховуватися самому. Не припускається пасивність вихованця).
3. Виховання – це сторона соціалізації (націлено на становлення людини як особистості). Йдеться про інститути та засоби виховання.
4. Виховання як управління особистісним розвитком людини.

Саме 4 визначення найбільш повно розкриває сутність процесу виховання.

Чому можна керувати процесом виховання?

- процес виховання зумовлений соціальними умовами життя особистості;

- вихователь має можливість керувати активністю особистості, організовувати її діяльність;

- знаючи внутрішні умови, механізми та закономірності процесу виховання, вихователь може доцільніше створити відповідні умови і більш ефективно спрямовувати поведінку та діяльність особистості.

Аналізуючи питання виховання, розрізняють поняття ”системи виховної роботи” та ”виховної системи школи”.

Система виховної роботи – система позанавчальних виховних заходів (сфера виховання – особлива сфера, і не являється доповненням до навчання).

Виховна система школи – комплекс виховних цілей, спільність людей, їх діяльності, що спрямовані на реалізацію мети; система взаємин, оточуюче середовище. Виховна система школи – система відкрита, динамічна (удосконалюється, оновлюється).