IV, ОСОБЛИВОСТІ СЛІПИХ ПОРАНЕНЬ М'ЯКИХ ТКАНИН ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ

Сліпі поранення в минулу війну зустрічались найбільш часто (42,2%). В переважній кількості вони були нанесені осколками снарядів (89,5 %). Основні ознаки сліпих поранень: раневий канал при сліпих пораненнях більш звужується в глибині тканин закінчується сліпо, на дні раневого каналу обов'язково залишається інфіковане чужорідне тіло - куля, осколок та ін.

Через наявність в лицевій і суміжних областях життєво необхідних органів і утворень, сліпі поранення мають в собі вкриту небезпеку можливого пошкодження мозку (при проникаючих пораненнях черепа), стінок великих судин обличчя, шиї, нервів, гортані, трахеї та ін. Небезпека заключається в можливості розвитку гнійного або гнійно-гнилісного процесу в глибині пошкоджених тканин. Своєрідну клінічну картину обумовлюють множинні дрібноосколкові поранення обличчя, що є легкими за загальним станом поранених, але викликають різні спотворення., Потрапивши в шкіру і підшкірну клітковину, дрібні чужорідні тіла, нерідко з великою кількістю частинок пороху, змінюють контури обличчя, та його колір. Шкіра стає шершавою, з дрібними рубцями і порошинками, котрі просвічуються крізь шкіру у вигляді синюватих крапок. Видалення таких утворень являє собою великі труднощі. Іноді дрібні осколки пошкоджують очні яблука. Такі поранення належать до тяжких.

Для діагностики сліпих поранень м'яких тканин обличчя використовують допоміжні методи, такі як рентгенографія в кількох проекціях, рентгеноскопія, зондування раневого каналу, контрастування з послідуючою рентгенографією для Виявлення точної локалізації чужорідного тіла.