IV. КОМБІНОВАНІ МЕХАНО-ХІМІЧНЇ УРАЖЕННЯ. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ КОМБІНОВАНИХ МЕХАНО-ХІМІЧНИХ УРАЖЕНЬ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ОБЛА СТІ

При застосуванні хімічної зброї можуть виникнути такі варіанти комбінованих хімічно-механічних уражень (КХУ):

- ураження, при яких рана заражена ОР. У цьому випадку ОР всмоктується в кров значно швидше, ніж при їх попаданні на неушкоджену шкіру;

- ураження, при яких ОР попали на шкіру, одяг, але не проникли в рану;

- ураження, при яких крім рани та опікової поверхні, заражені шкірні покриви, органи дихання, органи травлення, очі та інші.

ОР можуть потрапляти на поверхню ран і опіків у вигляді крапель, аерозолів і газоподібних речовин.

При КХУ змінюєтьсяне лише перебіг раневого процесу, але й загальний стан потерпілого (реактивність та регенеративні і компенсаторні можливості організму).

Перебіг КХУ супроводжується синдромом взаємного обтяження. Так, ураження ОР погіршує перебіг поранення, опіку, закритої травми, а ті, в свою чергу, ускладнюють перебіг отруєння організму хімічними речовинами, а у разі зараження ран (опіків) фосфор-органічними речовинами (ФОР) місцева реакція організму не виникає, але дуже швидко розвиваються і наростають симптоми загальнотоксичної дії.

Характерною ознакою зараження ран ФОР е фібрилярне посіпування м'язових волокон у рані га навколо неї, а також посилене потовиділення шкірного покриву, що її оточу. Фібрилярне посіпування м'язів може переходити в загальні, клонікотонічні судоми. . Швидко розвиваються бронхоспазм, міоз та інші симптоми загальнорезорбтивної дії ОР.

ФОР дуже швидко всмоктуюся через рану. Вже через 30-40 с після зараження у вмісті рани визначається лише сліди ФОР, а сама рананемістить отруйних речовин.

При опіках ІІІ-ІУ ступенів важкості всмоктування ФОР може значно сповільнюватись до 40-60 хв. а перебіг раневого процесу, обтяженого дією шкірно-резорбтивних речовин, характеризується розвитком глибоких дегенеративно-некротичних , явищ. Уражені тканини набувають вигляду вареного м'яса, порушується скоротливість м'язів, вони легко рвуться. Можуть утворюватися міжм'язеві флегмони, гнійні метастази.

При ураженні кісток спостерігається розвиток некротичного оститу-з виникненням довготривалого остеомієлітичного процесу і секвестрів, що пізно виділяються з рани.

Потрапляння на стінку кровоносної судини іприту призводить до її некрозу і тромбозу. Можуть спостерігатись гнійне розплавлення тромбу і кровотеча. Рани, що заражені іпритом, мають такі клінічні ознаки:

- на поверхні ран інколи утворюються темно-бурі масні плями, які мають запах гірчиці, часнику, паленої гуми;

- поверхня рани швидко набуває буро-коричневого забарвлення;

- через 3-4 години після звуження спостерігається почервоніння і набрякання країв рани. Через 18-24 години на шкірі утворюються пухирці, наповнені серозною рідиною;

- при потраплянні у рану великої кількості іприту з'являються ознаки загальнорезорбтивної дії відзначаються головний біль, апатія, зниження артеріального тиску, підвищення температури тіла до 39-40°С, ентероколіт, судоми, коматозний стан, в сечі визначається білок, еритроцити, гіалінові та зернисті циліндри). Рани гояться дуже повільно. На їх місці утворюються великі шрами. При зараженні ран (опіків) люїзитом відразу виникає пекучий біль. Із рани поширюється характерний запах - квітів герані. Підвищується її кровоточивість. Через 15-20 хвилин після ураження навколо рани з'являються гіперемія, набряк шкіри, утворюються пухирці. Значно швидше, ніж при зараженні ран іпритом розвиваються явища загальної інтоксикації. Рана загоюється з утворенням грубих спаяних з тканинами болючих, часто вкритих виразками, рубців.

Для діагностики КХУ необхідно використовувати дані про місце та час поранення і результати хімічної розвідки; однотипні скарги і симптоми в уражених, доставлених з однієї ділянки позиції; характерний запах ОР; зміну зовнішнього вигляду тканин у рані; ураження шкіряних покривів навколо, рани (опіку) у вигляді бульозного дерматиту; значне зниження активності холінестерази крові при ураженні ФОР; методи хімічної індикації ОР у рані (опіку), особливо в перші години після опіку чи ураження..

Відомо, про практичну значимість по виявленню отруйних речовин у рані мас рентгенологічне дослідження, котре базується на контрастності деяких ОР (яюізит, фосфор).

V. НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ КОМБІНОВАНИХ МЕХАНО-ХІМ1ЧНИХ УРАЖЕННЯХ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ОБЛАСТІ НА ПОЛІ БОЮ І ЕТАПАХ МЕДИЧНОЇ ЕВАКУАЦІЇ

Своєчасне надання першої медичної допомоги в умовах застосування противником ОР має винятково важливе значення. Перша медична допомога включає наступний комплекс заходів:

- надівання шолому для поранених в голову (тільки після обробки шкіри обличчя дегазуючим розчином);

- застосування антидотів специфічної дії

- проведення часткової санітарної обробки ділянок шкіри і одягу з слідами ОР;

- введення знеболюючих засобів з шприц-тюбика;

- накладання захисної пов'язки на рану чи опікову поверхню;

- винос (вивіз) потерпілого з вогнищ ураження.

Долікарська медична допомога на МПБ включає наступні заходи:

- повторне введення антидотів;

- підбинтування дуже промоклих пов'язок, іммобілізація відламків кісток лицевого скелету;

- введення знеболюючих засобів;

- дача таблетованих антибіотиків (при знятому протигазі). Перша лікарська допомога (на МПП) зводиться до введення антидотів при ураженні ФОР, серцево-судинних і протисудомних засобів. Здійснюється інгаляція кисню і заповнення первинної медичної картки. Крім цього, при ураженні ран (опіків) ОР в перев'язочній МПП проводиться їхдегазація:

- при ураженні ФОР проводиться обробка ураженої поверхні тіла сумішшю 8 % розчину бікарбонату натрію і 5 % розчину перекису водню, котрі беруться в рівних дозах, суміш готується безпосередньо перед використанням;

- при ураженні іпритом шкіра навкруг рани протирається 10 % розчином хлораміну, а саму рану обробляють 5 % розчином хлораміну;

-при ураженні люїзитом проводять змазуванняран 5 % настойкою йоду, розчином Люголяабо 5% розчином перекису водню.

При масовому надходженні поранених на МПП обробка забруднених ран проводиться тільки по життєвим показникам.

Кваліфікована допомога (ОМедБ, ОМЗ). Основним заходом при ураженні ран стійкими ОР шкірно-резорбтивної дії (іприт, люїзит) е хірургічна обробка їх, яка проводиться в якомога ранні строки. Проводиться широке обтинання країв рани на повну її глибину, що бажано проводити в перші 3-6 годин після ураження.

Попадання в рану ОР загальнотоксичної дії типу ФОР дуже ризиковане для життя хворого внаслідок швидкого їх всмоктування. З цієї .причини первинна хірургічна обробка повинна проводитись тільки після зняття дії ФОР. Лікування ран, що забруднені ФОР, здійснюється у відповідності з принципами лікування звичайних вогнепальних ран.

Спеціалізована медична допомога надасться в щелепно-лицевих відділеннях спеціалізованих шпиталів для лікування поранених, в голову, шию та хребет, в шпиталях для лікування легкопоранених, а також в стоматологічних відділеннях других шпиталів.

Хірургічна обробка ран, забруднених (отруєних) іпритом чи люїзитом, повинна проводитись в найбільш ранні строки.

Для проведення хірургічної обробки таких ран виділяються окремі столи, хірургічний інструментарій, дегазуючи розчини, персонал працює в гумових рукавичках, фартухах, нарукавниках. Рукавички під час операції періодично обробляють 5-10 % спиртовим розчином хлораміну.

З метою запобігання занесення ОР вглиб рани під час операції проводять часту зміну інструментарію з послідуючою його дегазацією.

Видалені патологічне змінені тканини, заражений перев'язочний матеріал під час проведення оперативного втручання викидають в закриті банки з дегезаторами, а потім знищують.

Хірургічна обробка ран, заражених ОР, може проводитись під місцевою або загальною анестезією з врахуванням загального стану потерпілого.

Основним елементом хірургічної обробки е обтинання та вилучення роздроблених, нежиттєздатних заражених тканин, а також видалення помітних крапель ОР.

Якщо маються пошкодження кісток - видаляються всі кісткові відламки і відламки, зв'язані з окістям і навколо розміщеними м'якими тканинами. Кінці кісток відпилюються в межах здорових тканин. Кровоносні судини перев'язуються за межами дії ОР, на рану накладають первинні шви.