І. ПОРУШЕННЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ПРИ ЩЕПЕПНО-ЛИЦЕВ1Й ТРАВМІ

Будь-яка механічна травма (вогнепальна, операційна, виробнича, побутова, вулична, спортивна та ін.) викликає відповідну реакцію організму, яка полягає в порушенні обміну речовин - білкового, вуглеводного, вітамінного, мінерального та інших.

В загальній обмінній (метаболічній) реакції організму на травму відрізняють дві фази. Першу - катаболічну, фазу підсиленої трати тканинних ресурсів Вона відбувається 7-10 діб і змінюється другою фазою - анаболічною, фазою створення, відновлення всіх видів обміну.

Порушення білкового обміну проявляються перш за все в значному зменшенні загального білка крові. Причиною гіпопротеїнемії є розпад білка як в самій рані, так і в оточуючих її тканинах.

При механічній травмі, особливо при пошкодженні кісток, що найбільш характерно для щелепно-лицевої травми, спостерігається підсиленне виділення азоту із сечею (азотурія), що свідчить про розпад білка та від'ємний азотистий баланс. Хворі при цьому, як правило, втрачають вагу Критичне падіння ваги спостерігається на 3-4 добу після травми Втрата ваги тіла у хворих з пошкодженнями обличчя та шелеп відбувається також і за рахунок часткового недоїдання,яке обумовлене специфікою травми.

Наслідком білкової недостатності, яка виникає в результаті травми, е порушення роботи ферментних систем, котрі по своєму хімічному складу відносяться також до білкових сполучень. Загальна гіпопротеїнемія, яка розвивається в перший тиждень після травми, різко знижує імунобіологічні сили організму проти різноманітної інфекції, що погрожує виникненням бронхопульмональних та інших інфекційних ускладнень.

Порушення енергетичного обміну при травмі вже в перші часи виявляються у вигляді вибросу у кров глюкози з печінки та м’язів В крові визначається підвищений вміст сахара (гіперглікемія) та підвищене виділення його з сечею (глюкозурія) - організм при травмі підсилено втрачає свої енергетичні запаси Слід враховувати, якщо організму настає енергіїза рахунок власних вуглеводних запасів, то він буде неминуче витратити для енергетичних потреб білок, що ще більш підсилить стан гіпопротеїнемії)

При травмі здійснюється більш високий рівень обміну речовин, порівняно до норми, в якому активну участь приймають вітаміни - аскорбінова кислота, тіамін, рибофлавін, піридоксин та ніацин.

Аскорбінова кислота має різноманітні ефекти, їй притаманні антиоксидантна, антитоксична, антиінфекційна та гіпосенсибілізуюча дія Вона сприяє виділенню міжклітинної рідини (синтез колагену), що має велике значення для розвитку сполучної тканини при загоюванні ран м'яких тканин та кісток. В умовах зниженого вмісту білка аскорбінова кислота погано утримується і в великій кількості виділяється з сечею

Таким чином, з одного боку - висока активність процесів обміну 6 організмі при травмі, з іншого боку - значна втрата здатності організму насичуватись аскорбіновою кислотою сприяє виникненню С-гіповітамінозу у травмованих хворих

При механічній травмі підсилюються витрати тіаміну, тому не виключене розвиток В1- гіповітамінозу. Це в свою чергу призводить до порушення білкового та вуглеводного обміну, з якими тісно пов'язаний тіамін При В1- гіповітамінозі знижується активність ферменту лужної фосфатази. Організм в зв'язку з цим втрачає властивість утримувати кальцій, внаслідок чого уповільнюється або зовсім порушується загоювання переломів кісток. Порушення кальцієвого обміну виникає і при В₁-вітамінній недостатності, яка також виникає при механічній травмі. Вітамін В₂ (рибофлавін) має пряме відношення щодо білкового обміну, про що свідчить підвищене виведення рибофлавіну з організму з сечею при гіпопротеїнемії. Рибофлавіну, як і аскорбіновій кислоті, притаманна особлива роль в нормалізації регенераторних процесів в рані, що ще раз підтверджує його зв'язок із білковим обміном.

При механічній травмі спостерігається порушення водно-солевого обміну за рахунок підвищеної втрати води організмом при так званій дегідратації. В першу добу при значній травмі організм може втрачати до 2000-3000 мл води, в тому числі в видихаємому повітрі (150-300 мл), за рахунок потовиділення (до 500 мл), з сечею (1000-1500 мл), з екскрементами (до 200 мл), а у хворих з травмою органів порожнини рота - також за рахунок значного слиновиділення. При дегідратації підвищується в'язкість крові, зменшується об'єм циркулюючої крові в судинах і швидкість кровотоку. Такий стан може сприяти кисневому голодуванню тканин та порушенню функції клітин. При травми відбувається порушення внутрішньоклітинних ферментативних процесів, що призводить До переходу калію з клітин в позаклітинне середовище, внаслідок чого вміст його в сироватці крові підвищується. Для збереження ізотонії іони натрію переходять з позаклітинного середовища у середину клітин,чимобумовлюється його затримка в організмі в перші дні після травми.

Кислотно-лужна рівновага (виражається рН), е найбільш суворою константою внутрішнього середовища. Це співвідношення концентрації іонів водню (Н*) до гідроксильних іонів (ОН-) в біологічних середовищах. В нормі рН крові і в тканинних рідинах складає 7,35-7,45 (коливання рН обмежені). рН менше 6,8 та більше 7,8 несумісні із життям. Сталість рН в організмі забезпечується наявністю чотирьох так званих «буферних систем»: бікарбонатної. фосфатної, гемоглобінової та білкової. Остання – сама значна. Бікарбонатна система складається з вуглекислоти (НгСОз) та бікарбонатів, які знаходяться поза клітинами (NаНС03) та усередині клітин (КНСОз). Саме бікарбонати попереджують здвиг рН в кислий бік. Якщо відбувається навіть незначний здвиг, то говорять про ацидоз. Протилежним станом е алкалоз, коли в організмі утворюється надлишок, луг, тобто зміщення рН в лужний бік.

Порушення кислотно-лужної рівноваги спостерігається в більшій або меншій мірі у всіх хворих, які отримали травму. Кислотно-лужна рівновага має безпосереднє відношення до питань харчування травматичних хворих. Регуляція всіх видів обміну знаходиться під контролем центральної нервової системи. Різноманітність дії гормонів на той чи інший вид обміну речовин здійснюється різними механізмами, головним чином шляхом безпосереднього впливу на клітину (гуморальний механізм), а також по нервовим зв'язкам.

Встановлено, що у відповідь на травму в організмі негайно реагують гіпоталамус, гіпофіз і відповідно периферичні залози внутрішньої секреції, котрі своїми гормонами впливають на обмінні процеси в організмі.

Незважаючина доцільність реакції гіпофізо-кортикоадреналової системи на травму, яка е особливим пристосуванням організму до нових умов існування, вона е однією з причин підвищеного витрачання білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, солей та ін. і загалом сприяє порушенню харчування хірургічного хворого.