Протипоказання до навантажувального тестування

абсолютні:

1. Гострі інфекційні захворювання, в тому числі простудні, які протікають з підвищенням температури тіла, а також період реконвалесценції після них.

2. Високий ступінь коронарної недостатності (часті напади стенокардії, швидко прогресуюча або нестабільна стенокардія, стенокардія спокою).

3. Передінфарктний стан, гострий або недавно перенесений інфаркт міокарда.

4. Запалювальні захворювання серця в активній фазі (гострий міокардит, ревмокардит, ендокардит та ін.).

5. Виражені порушення ритму (часті (більш як 1:10), групові або ранні екстрасистоли, пароксизмальна тахікардія, миготлива аритмія) або провідності серця (блокади серця ІІ-ІІІ ступеня) та інші неконтрольовані серцеві аритмії, які викликають порушення гемодинаміки.

6. Вади серця, які супроводжуються перевантаженням міокарду.

7. Декомпенсована серцева недостатність.

8. Тромбофлебіт (загроза тромбоемболії).

9. Аневризма серця чи крупних судин.

10. Захворювання дихальної системи у фазі загострення (хронічний бронхіт, пневмонія, бронхіальна астма та ін., при яких фізичне навантаження може спровокувати спазм бронхів), або ті, що супроводжуються дихальною недостатністю ІІ-ІІІ ст.

11. Злоякісні пухлини та усі незворотні прогресуючи процеси.

12. Відсутність згоди обстежуваного на проведення тестування.

Відносні:

1. Період реконвалесценції після гострого інфаркту міокарду (до 3-х місяців).

2. Синусова тахікардія (ЧСС більше 100 уд./хв.).

3. Важка форма артеріальної гіпертензії (при АТ більш 240/120 мм рт.ст.).

4. Синдром WPW (передчасне збудження шлуночків).

5. Виражена дилатація серця.

6. Істотна анемія (зі зниженням вмісту гемоглобіну менш ніж 2,6 ммоль/л).

7. Дихальна недостатність (при зниженні ЖЄЛ більш 50%).

8. Токсикоз вагітних.

9. Порушення обміну речовин (цукровий діабет, тиреотоксикоз та ін.).

10. Порушення психіки.

11. Захворювання опорно-рухового апарату, нервової або нервово-м`язової системи, що заважає проведенню проби).

Особливо обережно треба проводити тестування за наявності:

1. Гіпертонічної хвороби середньої тяжкості.

2. Стабільної стенокардії.

3. Природжених вад серця без перевантаження міокарду.

4. Післяінфарктного кардіосклерозу.

5. Дихальної недостатності без істотного зниження ЖЄЛ.

6. Ожиріння ІІ-ІІІ ст. і вище.

7. При застосуванні деяких серцевих препаратів.

Особливості проведення навантажувального

Тестування

Навантажувальне тестування проводиться лише в спеціальному кабінеті – кабінеті функціональної діагностики. Бригада,що проводить дослідження повинна мати у своєму складі лікаря та медичну сестру (лаборанта), в обов`язки яких входить вибір величини навантаження, забезпечення правильної методики виконання тестів, виявлення симптомів, що потребують припинення навантажень, облік динаміки фізіологічних параметрів під час навантаження тощо. При проведенні наукових досліджень до складу бригади входять не менше 3-4 чоловік.

Обладнання кабінету функціональної діагностики:

Для проведення навантажувальних тестів та забезпечення їх безпеки в кабінеті функціональної діагностики необхідно мати наступне обладнання:

– прилади для виконання навантажень – різноманітні види ергометрів (велоергометр, тредбан або тредміл, сходинки та ін.);

– апаратура для проведення функціональної діагностики (електрокардіоскоп, електрокардіограф, пульсотахометр, реограф, газоаналізатори та ін.);

Слід також відзначити, що при проведенні рухових тестів в умовах максимальних навантажень, навіть у відносно здорових людей, можуть виникнути серйозні ускладнення, які в більшості випадків пов'язані з перевантаженням обстежуваного: виражена гіпо- або гіпертензія, напад стенокардії, пароксизмальна тахікардія або мерехтіння шлуночків, гостра серцева недостатність, зупинка серця чи дихання та ін. Для їх попередження необхідно дотримуватися певних правил і умов тестування, а також завжди бути готовим до надання обстежуваному невідкладної допомоги. Саме тому в кабінеті обов’язково повинен бути набір медикаментозних засобів для надання невідкладної медичної допомоги і реанімаційних заходів, включаючи дефібрилятор та апарат для штучної вентиляції легень.

Правила проведення навантажувального тестування:

1. Необхідно зробити правильний відбір контингенту осіб для проведення навантажувального тестування, згідно показань.

2. Здійснити правильний вибір навантажувальних тестів.

3. Перед тестуванням слід уточнити історію хвороби обстежуваного і зняти ЕКГ спокою, для виявлення порушень тонусу судин виміряти рівень артеріального тиску в положенні сидячи на велоергометрі.

4. Обстежуваного необхідно ознайомити з призначенням тесту, правилами підготовки до тестування та необхідними запобіжними заходами в процесі виконання навантаження, пояснити ступінь ризику та можливі ускладнення дослідження.

5. Напередодні та в день проведення тесту необхідно виключити надмірні фізичні або емоційні навантаження, що призводять до перевтоми; в день дослідження безпосередньо перед початком процедури слід відпочити не менше 30-60 хв.

6. Дослідження бажано проводити в ранкові години після сну, краще натще чи не раніше ніж через 1,5-2 години після легкого сніданку (не допускаючи переїдання); в день дослідження не рекомендується вживання кави, міцного чаю; паління слід припинити мінімум за 1-2 години до початку тестування; повністю виключити вживання алкоголю не менш як за 3 доби до дня тестування; особа, яка підлягає тестуванню, повинна мати зручний для рухів одяг та взуття.

7. Під час проведення тестування слід здійснювати постійний контроль за: суб’єктивними відчуттями обстежуваного, зовнішніми прояви втоми чи перенапруження, частотою серцевих скорочень, частотою дихання, цифрами артеріального тиску, даними електрокардіографії та ін. Реєстрацію ЕКГ (якщо немає можливості проводити постійне спостереження) здійснюють наприкінці кожної сходинки навантаження, не припиняючи педалювання; вимірювання АТ бажано здійснювати щохвилини і обов’язково наприкінці кожної сходинки навантаження (за 20-30 сек. до її закінчення).

8. Після проби пацієнтам, які витримали високе навантаження, необхідно продовжити педалювання протягом 1-2 хвилин, поступово знижуючи його інтенсивність. Це дозволяє запобігти виникненню колапсу, спричиненого генералізованою периферичною вазодилятацією і різким зменшенням венозного повернення крові (внаслідок різкої зупинки).

9. Після закінчення тесту необхідно контролювати стан обстежуваного (у тому числі ЕКГ) протягом не менше 5-6 хв.

10. Навантажувальні тести проводять обов’язково в присутності лікаря: він визначає дозу навантаження, веде спостереження під час тестування, дає вказівки щодо його припинення.

Умови проведення навантажувального тестування:

1. Необхідно забезпечити оптимальний мікроклімат в приміщенні (температура повітря комфортна – 18-22°; вологість не більше 60%; достатня вентиляція).

2. Приміщення повинно мати естетичний вигляд, необхідно усунути різноманітні сигнали (звукові, світові тощо), що не стосуються процесу дослідження.

3. Апаратура, за допомогою якої проводиться тестування, повинна бути чистою, добре заземленою, без громіздкого накопичення проводів.