Історико-економічна інформація розділу та можливості її творчого осмислення і використання
1. Історико-економічна інформація, як всяка інша, має свою цінність і ця цінність визначається, в першу чергу, її змістом. Та вона має і свою особливість. Уже проста зміна точки зору або реконструкція цього змісту може дати новий приріст знань. Розглянемо ще раз окремі факти, викладені в тексті: посилення вотчини, а значить укріплення її натуральних основ, та її господарської замкнутості стало основною історико-економічною причиною феодальної роздробленості і феодальних усобиць. Розрізнені князівства попадають під владу татаро-монгольської орди. Послідовність явищ розглядається як причинно-наслідковий зв'язок, і це так. А тепер від лінійно-наслідовного перейдемо до системного підходу, ранньофеодальної системи господарства — Київської Русі. В цій системі посилюються внутрішні процеси, що ослабляють її. Процеси стихійні, слабо регульовані. Відбуваються зміни і ззовні системи: поступово посилюються Польща і феодальна Литва. На східних кордонах у 1223 р. з'являється новий, могутній противник — татаро монгольська орда. Константинополь — кінцевий пункт торгового шляху із варяг у греки вже розгромлений хрестоносцями. Торгове значення Києва підірване. Розглянувши співвідношення внутрішньої системи і зовнішніх процесів, ми прийдемо до наступного висновку: негативне майбутнє руських князівств окреслилось задовго до татаро-монгольського вторгнення. І у зв'язку з цим нагадаємо один з фундаментальних теоретичних висновків відомого англійського історика-економіста Арнольда Тоінбі: якщо навіть добре відрегульована соціально-економічна система не змінюється та не посилюється у відповідності до зовнішніх змін — вона не зможе ще певний час ефективно відреагувати на виклик зовнішніх обставин. Це означає, що така система терпить тимчасову поразку або сходить назавжди з історичної сцени. Результатом «зовнішнього виклику» для руських князівств стало татаро-монгольське іго, а пізніше — повна втрата державності, деморалізація і винищення провідної еліти суспільства. Для нас, сучасників, це не тільки інформація про минуле. Це історико-економічний пам'ятний запис, спрямований і в майбутнє. Він нагадує нам про те, що внутрішньо економічні процеси в нашій державі завжди повинні співвідноситись із зовнішніми, світовими змінами, що вони повинні бути адекватними їм, а суспільство завжди готовим до «зовнішнього виклику».
2. В умовах посилення соціально-економічного тиску феодалів на безпосереднього виробника, основним мотивом трудової діяльності залежного землероба залишалось виживання. Мало місце також подвійне ставлення до праці (на своєму полі і на полі феодала). Разом з тим уповільнені темпи вдосконалення знарядь праці та технологій обробітку землі, постійний ріст відробіткової та грошової ренти негативно впливали на продуктивність праці. Величина додаткового продукту зменшувалась. У цій ситуації панівний стан відбирав у землероба і частину необхідного для виживання продукту. Соціальному гнобленню, необмеженому насильству і безнадії протистояла патріархальна селянська сім'я. Вона була стійкою духовно-виробничою ланкою, що поєднувала кооперування та розподіл праці, своєрідну систему управління і солідарності. Сім'я надовго стала основою економічного поступу, відтворення і збереження нації.
Усе це в наш час загострює нашу увагу до проблем історико-економічної ролі сім'ї та її деформацій в період промислових переворотів і науково-технічних революцій. Сьогодні проблема оптимального поєднання духовного і виробничого компонентів сім'ї безпосередньо пов'язана з необхідністю посилення нашої інтелектуальної і економічної конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Питання для самоперевірки
1. Перерахуйте соціально-економічні причини розпаду Київської Русі. Назвіть основну соціально-економічну причину. Розкрийте її зміст.
2. Дайте характеристику соціально-економічних наслідків татаро-монгольського завоювання Русі. Поясніть, що являла собою багатоступенева експлуатація безпосереднього виробника в розглянутий період.
3. Які соціально-економічні довготривалі наслідки викликала ліквідація південно руських князівств литовським князем Вітовтом (1390)?
4. Дайте характеристику процесу розвитку сільського господарства. Розкрийте суть та етапи довготривалого процесу закріпачення селянства.
5. Проаналізуйте процес розвитку ремесла. Визначте його особливості.
6. Розкрийте особливості формування ринкових відносин та їх вплив на розвиток основних галузей господарства.
7. Назвіть основні аспекти творчого осмислення та використання історико-економічної інформації даного розділу.
8. Перелічте основні процеси та явища, що викликали дезорганізацію господарського життя та перешкоджали формуванню стабільного господарського порядку.
9. Накресліть графічну модель трудового процесу безпосереднього виробника-землероба. Дайте характеристику її складових.
Дата добавления: 2016-10-17; просмотров: 516;