Технологія роботи з системою

Розглянемо технологію виконання основних операцій системи за окремими пунктами головного меню.

У пункті меню «Введення інформації з операцій банку» викону­ються такі основні дії:

• заведення нових рахунків і редагування параметрів уже існуючих рахунків клієнтів;

• введення інформації з проведення банківських операцій і здій­снення рознесення на рахунки.

Система ОДБ працює у пакетному режимі. Пакетним режимом за­безпечується підготовка інформації для бухгалтерських проводок про­тягом операційного дня. Зокрема, інформація вводиться користувачем у відповідні інформаційні бази введення, а наприкінці дня, після виконан­ня адміністратором системи процедур рознесення на рахунки клієнтів ра­ніше введеної інформації, відбувається зміна балансу і залишків. Протя­гом дня для проведених клієнтами банку банківських операцій введення


Розділ 8 АВТОМАТИЗОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ «ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАНКУ»

інформації з рознесенням її в інформаційні бази проводиться відповідно до особливостей бухгалтерського обліку. При цьому виконується один із трьох варіантів рознесення в залежності від типу проводки:

• платежі, що проходять через кореспондентський рахунок банку в центральному банку (спеціалізованому банку);

• платежі, що проходять через касу банку;

• внутрішні проводки банку, що відображують видачу і погашення позичок, виправлення допущених операторами або бухгалтерією помилок тощо.

Після введення відповідної інформації в систему на екрані з'явля­ється інформаційне вікно, у якому міститься список клієнтів та інфор­мація про них.

Вся необхідна інформація для відкривання нового рахунку також вводиться в систему.

Для швидкого пошуку потрібного рахунку в каталозі рахунків натискується клавіша <F8>. На екрані з'являється запит на введення номера балансового рахунку та індивідуального номера клієнта. У ви­падку, якщо введені номери рахунків чи клієнтів не знайдені, курсор встановлюється на найближчий номер.

Потрібний рахунок може бути знайденим за його іменем. Для цього натискується клавіша <F5>. На екрані з'являється запит на введення імені рахунку. Вводиться будь-який рядок, що входить у повне ім'я рахунку.

Введення інформації про проведення банківських операцій із по­забалансовими рахунками здійснюється через внутрішні проводки. При цьому враховується, що за кореспондентський рахунок використовуєть­ся транзитний рахунок для роботи з позабалансовими рахунками.

Введення даних може здійснюватися за загальними правилами для балансових і позабалансових рахунків.

При проведенні внутрішніх проводок не допускається введення ко­респондентського рахунку банку як одного з кореспондуючих рахунків.

Після завершення введення інформації натискується клавіша <F9> для здійснення контролю введеної інформації. Контроль розпочинається з перевірки наявності в базі даних усіх рахунків, для яких проведені опе­рації. Якщо виявлений «неіснуючий клієнт», видається повідомлення про відсутність рахунку.


Зацєркляний М. М., Мельников О. ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ ljP|lj3|

Далі система переходить до перевірки правильності введення ін­формації.

Для проводок за кореспондентським рахунком і за касою систе­ма на основі введеної інформації розраховує сумарні обіги за дебетом і кредитом, а також одержувані при таких обігах кінцеве сальдо і по­рівнює ці величини з контрольними даними, введеними раніше, на ета­пі вибору типу проводки.

Для внутрішніх проводок контроль здійснюється розрахунком за­гальної суми введених платежів і порівнянням її з введеною раніше, на етапі вибору типу проводки, контрольною сумою.

Якщо всі рахунки клієнтів банку, введені у файл даних, у банку да­них уже є і результат перевірки введеної інформації позитивний, про­водиться рознесення інформації про проведені операції на рахунки клі­єнтів. На екрані з'являється повідомлення про виконувані дії. Необхідно зауважити, що в момент рознесення даних забороняється вимикати ком­п'ютер або зупиняти роботу програми.

Копіювання рознесених даних здійснюється щоразу після прове­дення рознесення. У цьому випадку навіть при непоправному збої мож­ливе поновлення реального стана банку, оскільки зберігаються всі бази рознесених даних.

Пункт головного меню «Стан банку» передбачає роботу з особо­вими рахунками клієнтів (їхнє переглядання, друкування витягів і за­лишків) і формування звітних документів по касі банку.

Всі задачі, які розв'язуються в даному режимі системи ОДБ, мо­жуть бути також виконаними при виборі пункту «Аналіз рахунків бан­ку», причому з великими зручностями для користувача.

Пункт «Аналіз рахунків банку» об'єднує два підпункти, один із яких («Аналіз рахунків /баланс/») здійснює розрахунок балансу за до­вільний період та інші зв'язані з цим розрахунком функції, а другий — роботу з особовими рахунками клієнтів банку і формування звітних до­кументів по касі.

Вибір пункту меню «Аналіз рахунків /баланс/» викликає підсисте­му, що виконує такі функції: • формує баланс банку за вказаний період і виводить його на екран,

диск або принтер в різних формах;


Розділ 8

АВТОМАТИЗОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ -ОПЕРАЦІЙНИЙДЕНЬ БАНКУ-

• формує обігову відомість для будь-яких балансових рахунків і ви­тяги з них для будь-яких особових рахунків;

• надає інформацію з позабалансових рахунків.

В разі необхідності розрахунку балансу банку на екрані з'являється запит на введення періоду, за який потрібно розрахувати баланс банку. Спочатку вводиться або підтверджується висвітлена за умовчанням по­чаткова і кінцева дати. За початкову дату системою пропонується перше число поточного місяця, а за кінцеву — дата, налаштована адміністрато­ром системи (як правило, це дата останнього рознесення). Кінцева дата повинна бути ранішою дати, встановленої адміністратором системи, а початкова дата — раніше кінцевої.

Підведення балансу завершується перегляданням результатів розрахунку. Для цього по закінченні розрахунку баланс банка вида­ється на екран.

Використовуючи клавіші переміщення курсору, можна перегля­дати виданий на екран баланс для окремих розділів і рядків. Кожний рядок при цьому відповідає одного рахунку. Особливим кольором ви­діляються сумарні рядки з рахунків першого порядку. Рядки рахунків за­вершуються гадсумковими даними. У нижній частині екрана виводиться підказування про чинних у цей момент функціональних клавішах.

Для налаштування балансових рахунків за розділами потрібно ввій­ти в пункт «Редагування параметрів системи» (редагування атрибутів банку, корекція плану рахунків). При друкуванні балансу банку за роз­ділами у випадку відсутності якогось рахунку' в каталозі з'явиться від­повідне повідомлення.

Вибір пункту меню «Стан банку» викликає підсистему, що виконує такі функції:

формування і виведення на різні пристрої витягів із особових ра­хунків клієнтів;

• формування звітних документів по касі;

• формування довідки для податкової інспекції;

• контроль виконання банком обов'язкових і оцінних нормативних коефіцієнтів.

Виконання перерахованих функцій полегшується наданням користу­вачеві додаткових сервісних можливостей таких, як різні засоби пошуку



Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ


рахунків у каталозі, їхньої оцінки, формування витягів із певною періо­дичністю або автоматичне формування витягів за один і той же період, але для багатьох рахунків тощо. При роботі системи перевіряється, аби дата останнього закритого дня збігалася з датою останньої проводки.

Якщо необхідно змінити дату останньої проводки (закрити фінан­совий день), то для цього потрібно ввійти у восьмий пункт головного меню «Редагування параметрів системи», вибрати підпункт «Дата остан­нього дня» і змінити дату останнього дня.

Система може видавати витяги по клієнтах за послідовні проміжки часу. Режим «Замовлення витягу» використовується для друкування ви­тягів із рахунків із певною періодичністю. При друкуванні витягу для одного й того ж рахунку через певні проміжки часу за початкову дату пропонується кінцева дата попереднього надрукованого витягу.

Після натискання клавіш <F7> і <F2> забезпечується друкування витягів із особових рахунків, вказаних у таблиці, а на екран виводиться меню, яке пропонує вибір пристрою для виведення витягу (екран, диск чи принтер).

В режимі «Друкування залишків рахунків банку» при виборі пунк­ту «Налаштування» з'являється запит, яким система пропонує встанови­ти потрібні режими (рис. 8.1).

При роботі з плановим (тіньовим) залишком на екран видається ін­формація про стан виділеного в каталозі рахунків рахунку з урахуванням документів, прийнятих протягом операційного дня. Ці документи реє­струються в підсистемах «Каса» та «Опрацювання платіжних доручень».

 

Залишки на невідкритихрахунках (доступні) Так (Ні)
Найменування рахунку (друкувати) Так (Ні)
Стовпчиків на друкованому аркушу Два(Три)
Дата, на яку брати залишки  
Червоне сальдо (тільки) Ні(Так)
Помічені рахунки (тільки) Ні(Так)
За відповідальними виконавцями Так (Ні)
Тільки ненульові залишки Так (Ні)

Рис.8.1


Здійснюється розрахунок нормативних коефіцієнтів банку як обов'язкових, так і оцінних. Коефіцієнти розраховуються за такими формулами:

Н1=К/АР; Н4=КР/С; НЗ=К/0;

Н5=ЛА/С; Н7=ЛА/ОВ; Н6=ЛА/А;

Н8=КД/(К+ОД); Н2=К/АПР; Н9=Р/К;

H10=PP=HC*d; H21=K/A4;

де К — капітал банку; АР — активи банку, зважені з урахуванням ри­зику; О — зобов'язання банку; ЛА — активи банку в ліквідній формі; ОВ — зобов'язання банку з рахунків до запитання; КД — кредити, ви­дані банком терміном понад рік; ОД — зобов'язання банку з депозит­них рахунків, кредитів, одержаних банком, і боргові зобов'язання тер­міном понад рік; Р — зобов'язання позичальника банку; РР — ресурси, які підлягають резервуванню; d — мінімальний відсоток обов'язкових резервів, що депонуються в центральному банку; НС — початкова сума залучених ресурсів, які підлягають резервуванню; АПР- активи бан­ку з підвищеним ризиком; А4 — активи банку з підвищеним ризиком (у частині IV і V); КР — позичкова заборгованість позичальників бан­ку; С — сума розрахункових, поточних рахунків, строкових вкладів і депозитів; А — активи банку.

Пункт головного меню «Відсотки» дозволяє розв'язувати такі задачі: нарахування відсотків у прибуток клієнтів за збереження коштів на розрахункових рахунках;

нарахування відсотків у прибуток банку за операції з готівки (ка­сове обслуговування клієнтів); • нарахування відсотків у прибуток банку за проведення операцій (дебетових і/або кредитових); нарахування відсотків за кредит (кредитна лінія); здійснення списання договірних сум за банківське обслуговування. Слід зазначити, що результатом роботи будь-якої функції в цьому режимі є створення файлу внутрішніх проводок. Якщо ство­рений файл буде рознесеним на рахунки клієнтів, то залишки на їхніх рахунках зміняться.


19722




Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ


1. Нарахування відсотків на розрахункових рахунках

2. Взяття сум за касове обслуговування

3. Розрахунок оплати за проведення операцій

4. Нарахування відсотків за кредит 5 Взяття сум за банківське обслуговування б. Повернення в головне меню

Рис. 8.2

При виборі цього пункту головного меню на екрані з'являється ггід-меню (рис. 8.2).

У пункті меню «Нарахування відсотків для розрахункових рахун­ків» відбувається нарахування відсотків клієнтам за наявність грошей на розрахункових рахунках.

В залежності від того, який тип нарахування встановлений адміні­стратором автоматизованої системи, відсотки можуть нараховуватися за двома схемами:

• для мінімальної суми, яка знаходиться на рахунку клієнта в за­даний період;

• інтегровано для всіх залишків.

Нарахування відсотків у прибуток клієнтів за збереження грошей на розрахункових рахунках, передбачає виведення на екран запиту про пе­ріод, за який нараховуються відсотки. При цьому звертається увага опе­ратора на те. аби кінцева дата була пізнішою початкової. При спробі вве­дення неправильної дати розрахунок не проводиться. Тоді потрібно або виправити кінцеву дату і повторити введення, або скасувати операцію.

Далі вводяться номери балансових рахунків, для яких потрібно ви­конати нарахування відсотків, здійснюється перевірка введеного ба­лансового номера і (якщо він розрахунковий) його запам'ятовування. Такі номери висвічуються внизу екрану. Потім на екран виводиться за­пит — чи варто вводити величину мінімального кредитового залишку, для якого нараховується відсоток.

Якщо вибрана альтернатива «вводити», то з'являється запит на введення суми цього залишку. Після цього вводиться номер рахунку витрат банку.


.JKSMiii. Розділ 8

АВТОМАТИЗОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ -ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАНКУ»

Інтегроване нарахування відсотків у прибуток клієнтів за збе­реження грошей на розрахункових рахунках для всіх залишків про­водиться аналогічно описаній вище технології, тобто в користувача послідовно запрошуються період для нарахування відсотків і номери балансових рахунків.

У пункті меню «Взяття сум за касове обслуговування» відбувається формування бази даних для рознесення і в разі необхідності її друкуван­ня. Система передбачає два способи стягування відсотків: щодня і за до­вільний проміжок часу.

При щоденному стягуванні відсотків опрацьовуються введені за задану дату проводки через кореспондентський рахунок і касу і нарахо­вуються відсотки в прибуток банку за взяття клієнтами готівки і за че­кові операції.

Адміністратор АСУ має можливість корегувати відсоток, який стя­гується банком, причому передбачена можливість стягування різних відсотків із пайовиків і клієнтів — не пайовиків банку.

Також можливе нарахування різноманітних відсотків за опе­рації з готівкою шляхом встановлення різних кодів операцій і від­повідних відсотків.

Значення відсотка, який стягується з клієнта за переведення в готівку, визначається множенням величини відсотка, заданого адміні­стратором автоматизованої системи, на коефіцієнт, що відповідає пев­ному коду операції.

Відповідно до процедури стягування відсотків за довільний про­міжок часу для нарахування відсотків у прибуток банку опрацьовуються дебетові операції клієнтів через касу і чеки, проведені через кореспон­дентські рахунки. Список балансових рахунків, для яких ведеться пошук таких операцій, задається адміністратором автоматизованої системи (як правило, це розрахункові рахунки).

Адміністратор автоматизованої системи має можливість корегува­ти відсоток, який стягується банком. В даному режимі можна сформу­вати базу для рознесення і надрукувати її. Запрошується період часу, за який виконується нарахування за касове обслуговування. Весь подаль­ший діалог із користувачем цілком збігається з діалогом для випадку Щоденного нарахування.

19*



Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ


У пункті меню «Розрахунок оплати за проведення операцій» авто­матично нараховуються відсотки в прибуток банку за операції клієнтів. Формується база для рознесення і дається можливість надрукувати її.

Адміністратор автоматизованої системи може налаштувати систе­му для взяття відсотків за дебетові чи кредитові операції, а також за ті і інші. Ця функція передбачає автоматичне нарахування суми в прибуток банку за проведення операцій для клієнтів. Розрахунок і формування бази проводиться за введеними на заданий день кореспондентським ра­хунком і внутрішніми проводками. При цьому включення конкретної операції в розрахунок підпорядковується певним правилам в залежнос­ті від номера документа і балансових кореспондуючих рахунків. Реалі­зується можливість:

• включення конкретної операції до складу операцій, за якими на­раховуються відсотки на дебітора;

• вилучення конкретної операції зі складу операцій, за якими на­раховуються відсотки;

• вилучення чекових операцій зі складу операцій, за якими нарахо­вуються відсотки;

• нарахування відсотків як для дебетового, так і для кредитового клієнтського рахунку при внутрішній проводці;

включення конкретної операції до складу операцій, за якими на­раховуються відсотки на кредитора.

При формуванні бази відсотків нарахування проводиться під час операцій із балансовими рахунками, які вводяться користувачем при ін­сталяції системи ОДБ, і можуть ним корегуватися і доповнюватися. При цьому беруться індивідуальні і балансові номери дебетованих рахунків клієнтів, зазначених в операції. При формуванні бази відсотків не на­раховуються відсотки з операцій кореспондуючих рахунків, які входять до переліку, введеного адміністратором при інсталяції ОДБ. Цей перелік корегується і доповнюється.

У випадку внутрішніх проводок нарахування відсотків на дебіто­ра відбувається, коли балансовий рахунок дебітора знаходиться у спис­ку балансових рахунків, для яких проводиться нарахування відсотків, а балансовий рахунок кредитора не знаходиться в списку рахунків, при


Розділ 8 АВТОМАТИЗОВАНА ТЕХНОЛОПЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ «ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАНКУ»

кореспонденції з якими відсотки не нараховуються. Нарахування відсо­тків на кредитора відбуваються за такою ж схемою, тільки при перевірці міняються місцями балансовий рахунок дебітора і кредитора/

Відсотки нараховуються за шкалою, яка налаштовується адміні­стратором системи. Можливе встановлення декількох порогів сум, і для кожного порогу — фіксованої суми або відсотка від операції. В резуль­таті для кожної операції визначається, у якому проміжку сум знаходить­ся дана проводка і обчислюється сума відсотка. Ця операція виконується щодня після введення і рознесення всіх проводок за день.

У пункті меню «Нарахування відсотків за кредит» проводиться на­рахування відсотків за кредит у прибуток банку.

Для коректної роботи системи каталог розрахункових рахунків, використовуваних у банку, повинний бути правильно налаштованим. Для цього після появи кожного нового розрахункового рахунку про­водиться налаштування (редагуються параметри системи, корегується каталог рахунків для нарахування відсотків і взяття сум за видачу че­ків і касове обслуговування).

При виконанні цього пункту меню на екран видається підміню, що дозволяє вибрати спосіб нарахування відсотків: для всіх позичкових ра­хунків або для індивідуального рахунку.

Вибір першого варіанта підміню — для всіх позичкових рахун­ків — дозволяє розрахувати відсотки за кредит для всіх позичкових ра­хунків за один і той же період часу (як правило з 25-го числа минулого місяця по 24-те число поточного місяця), сформувати базу для розне­сення і надрукувати її.

Вибір другого варіанта підміню — для індивідуального рахун­ку — використовується, коли треба виконати розрахунок відсотків за кредит для одного рахунку і за нестандартний період (наприклад, для нещодавно відкритого рахунку або при його закритті). У цьому випад­ку база для рознесення не формується, а результати розрахунку вида­ються на екран. Надалі ці результати можуть бути введеними для здій­снення внутрішньої проводки.

При виборі пункту «Для всіх позичкових рахунків» на екрані з'явля­ється нове меню, що дозволяє вибрати один із двох способів розрахунку



Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ


числа днів за зазначений період: за довільний час або за місяцями. По за­кінченні розрахунку видається повідомлення з іменем сформованої бази і пропозицією надрукувати документ із результатами розрахунку.

Для одержання повної інформації з розрахунків документ рекомен­дується надрукувати, оскільки в ньому відображується інформація не тільки про проводки (дебітор і кредитор), а й про позичкові рахунки, для яких вони велися.

При роботі з індивідуальним рахунком на екрані виникає запит на введення балансового номера рахунку і номера клієнта, а після їхньо­го введення з'являється запит на введення терміна нарахування відсот­ків. Проводиться розрахунок за середньохронологічною формулою і на екран виводиться підрахована сума.

При закритті позички нараховується відсоток індивідуальному кре­дитору за термін від 25-го числа минулого місяця до поточної дати. Для не нарахування повторно відсотків на даний позичковий рахунок при розрахунку для всіх рахунків операціоніст проводить цю суму при фор­муванні внутрішніх проводок, після чого ставиться відсоток 0 у каталозі клієнтів. Контроль за датами проводиться оператором.

У пункті «Взяття сум за банківське обслуговування» нарахування сум у прибуток банку за банківське обслуговування відбувається за та-, кою схемою: при відкритті розрахункових рахунків заповнюється графа «Банківське обслуговування», куди заноситься договірна сума для що­місячного перерахування у прибуток банку. З головного меню пункту «Редагування параметрів системи» налаштовується каталог розрахун­кових рахунків і викликаються потрібні рахунки: прибутки банку; на­раховані, але не стягнені суми; прибутки майбутніх періодів.

При наявності на розрахунковому рахунку клієнта коштів форму­ється проводка з розрахунковим рахунком клієнта з дебету і прибутка­ми банку з кредиту. При відсутності коштів на розрахунковому рахунку формується проводка з нарахованими, але не стягненими сумами з де­бету і з прибутками майбутніх періодів із кредиту. Це робиться для не­допущення появи дебетового сальдо на рахунку клієнта. Після появи грошей на розрахунковому рахунку клієнта виконуються внутрішні про­водки, які відображують нараховані, але не стягнені суми.


Розділ 8 АВТОМАТИЗОВАНА ТЕХНОЛОПЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ «ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАНКУ»

У пункті головного меню «Підготовка документів банку» розв'язу­ються такі задачі:

• введення, коригування та вилучення інформації з банків-корес-пондентів, яка використовується при формуванні авізо;

• формування зведених дебетових і кредитових авізо з використан­ням баз для кореспондентських рахунків.

При виборі аналізованого пункту головного меню на екрані з'яв­ляються покажчики підпунктів: «Коди МФО», «Авізо».

Робота в режимі «Коди МФО» дозволяє вводити або корегувати ін­формацію для банків-кореспондентів, яка використовується для форму­вання авізо (назва; код МФО; номер кореспондентського рахунку; міс­то; назва банку, де відкритий рахунок), а також оформляти окреме авізо для банку або зведене по МФО.

Робота в режимі «Авізо» дозволяє сформувати авізо з наступною видачею їх на принтер або диск. Можлива сгальна або окрема видача дебетових чи кредитових авізо або вибіркова видача за кодом операції. При виборі цього підпункту меню на екрані з'являється меню, яке про­понує вибрати кореспондентський рахунок банку (якщо їх декілька). При відсутності інформаційної бази з даного кореспондентського рахун­ку на екран видається відповідне повідомлення. При наявності бази да­них на екран видається запрошення вибрати її для впорядкування авізо, а також вікно зі списком баз введення (за вибраним кореспондентським рахунком), яке містить ім'я бази, дату і час її створення.

При формуванні документів у випадку знаходження невпізнаних кодів МФО система видає на екран попередження і при натисканні будь-якої клавіші продовжує перевірку. Передбачене формування авізо й у ви­падку вияви невпізнаних кодів МФО. Тоді авізо друкується без атрибутів банку-одержувача. Авізо формуються з датою створення бази для корес­пондентського рахунку, рік береться із системної дати комп'ютера.

Пункт головного меню «Оцінка кредитних ресурсів» призначений для автоматизації робіт із ведення позичкових і депозитних особових ра­хунків. Користувачам надаються такі основні можливості:

одержання на довільну дату таблиці розшифровування окремих

рахунків балансу за термінами залучення та направлення коштів;


Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф. атйЙКт

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ ЩЩЕ

• розрахунок залишків на позичкових або депозитних рахунках окремо для кожної функціональної групи рахунків на задану дату;

• одержання таблиці прострочених позичок або депозитів;

• одержання таблиці майбутніх повернень кредитів або депозитів на заданий термін повернення.

Крім основних можливостей у даному пункті меню користувачу надаються такі додаткові сервісні засоби (підміню):

• визначення груп клієнтів, тобто об'єднання їх за певною функ­
ціональною ознакою;

визначення депозитних рахунків;

• визначення міжбанківських рахунків.

За позичкові балансові рахунки використовуються рахунки, які ви­значаються в режимі «кредитна лінія».

Для коректного опрацювання позичкових і депозитних особових рахунків перевіряються і, в разі потреби, поновлюються атрибути осо­бових рахунків — термін, код і дата створення особового рахунка.

Дата створення особового рахунка повинна відповідати даті по­чатку дії кредитного або депозитного договору (в окремому випад­ку— даті перерахування коштів клієнту при видачі позички і даті переказування грошей на рахунок банку при відкриванні депозиту). Одночасно на одному особовому рахунку може знаходитися не більш однієї позички (депозиту). Коли позичка (депозит) повернута, про що свідчить нульовий залишок на рахунку, його можна використовувати для проведення операцій з іншою позичкою (депозитом). У цьому ви­падку перезадаються атрибути «Дата створення» (обов'язково) і «Тер­мін» (в разі необхідності).

Атрибут «Термін» свідчить про тривалість кредитного (депозит­ного) договору в місяцях і відраховується від дня, зазначеного як дата створення документа, причому під місяцем розуміється ЗО днів.

Атрибут «Код» дозволяє виділити функціональну групу, до якої відноситься клієнт. Контроль існування коду групи в каталозі груп клі­єнтів на етапі заведення і корекції особових рахунків не проводиться, проте некоректне введення цих параметрів впливає на достовірність ви­хідної інформації підсистеми «Оцінка кредитних ресурсів».


Розділ 8 АВТОМАТИЗОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ «ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ ВАНКУ»

При виборі пункту головного меню «Оцінка кредитних ресурсів» на екрані з'являється меню, яке пропонує користувачу вибрати одну із його функцій:

• визначення груп клієнтів; дешифрування рахунків за термінами;

• залишки на позичкових рахунках;

• контроль прострочки на позичкових рахунках;

• очікувані повернення кредитів; залишки на депозитних рахунках;

• контроль прострочки депозитних рахунків;

• очікувані повернення депозитів;

• визначення депозитних рахунків;

• визначення міжбанківських рахунків;

• повернення в головне меню.

Розглянемо спочатку сервісні функції «Визначення груп клі­єнтів», «Визначення депозитних рахунків», «Визначення міжбанків­ських рахунків».

Функція (пункт меню) «Визначення груп клієнтів» дозволяє до­дати нову групу, вилучити або відкоригувати існуючу. Опис кожної групи включає два атрибути: код групи і назву групи. Код групи скла­дається з двох символів, кожний із яких може бути або цифрою, або літерою латинського алфавіту, причому, малі літера автоматично пе­реводяться в прописні.

При впровадженні і корекції груп проводиться автоматичний контр­оль унікальності коду. Назва групи є рядком, який містить не більше 50 символів. При вилученні або корекції коду групи автоматично переві­ряється факт використання цього коду в каталозі особових рахунків. Якщо код не використовується можуть проводитися вилучення групи (із підтвер­дженням) або заміна коду групи на новий. При використанні в каталозі особових рахунків введеного коду вилучення групи неможливе. У випадку корекції коду групи користувачеві надається можливість автоматичної за­мінив каталозі особових рахунків корегованого коду групи на новий. Якщо користувач згодний, то в каталозі особових рахунків проводиться вказана операція, а в каталозі груп клієнтів код групи заміняється на новий.



Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ


Оцінка кредитних ресурсів має сім контрольних функцій: три функції для оцінки позичкових рахунків, три — для депозитних і функ­цію «Розшифровування окремих рахунків балансу за термінами», при­значену для спільної оцінки кредитних ресурсів і кредитних вкладень. Функції оцінки позичкових рахунків і функції оцінки депозитних рахун­ків (в зв'язку з їх подібністю) описуються спільно.

За допомогою функції «Розшифровування рахунків за термінами» автоматично одержується таблиця розшифровування рахунків балансу, яка дозволяє оцінити стан кредитних ресурсів банку.

Функції «Залишки на позичкових (депозитних) рахунках» до­зволяють провести розрахунок залишків на рахунках (позичкових або депозитних) для вказаних раніше функціональних груп клієнтів.

Функція «Контроль прострочення позичкових (депозитних) рахун­ків» визначає рахунки, термін виплат яких минув учора і раніше (за вну­трішнім годинником), а повернення з цих рахунків не виконані. Причому серед позичкових рахунків розглядаються тільки рахунки, які належать до непрострочених балансових позичкових рахунків, що вказується при заведенні балансового позичкового рахунку в каталозі балансових ра: хунків. За початкову інформацію використовується: балансовий номер, номер клієнта, дата видачі позички (одержання депозиту), термін кре­диту (депозиту), дата повернення (прострочення), залишок на рахунку. У процесі формування таблиці користувачу пропонується впорядкувати інформацію за одним із шести критеріїв: номером балансового рахунку, номером клієнта, датою видачі, терміном кредиту, датою повернення, сумою залишку.

У пункті головного меню «Службові сервісні функції» адміністра­тору системи надаються деякі сервісні засоби, які дозволяють виправля­ти наслідки помилкових дій операціоністів і позбутися непотрібної ін­формації, звільняючи місце на дискові.

При виборі в головному меню пункту «Утиліти» з'являється меню такого типу, як показано на рис. 8.3.

Пункт «Утиліти» доступний тільки адміністратору системи; він працює в режимі мережі і завантажується за умови виходу з режиму ро­боти всіх інших користувачів на цей час.


чГҐШмч. Розділ 8

АВТОМАТИЗОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ «ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАНКУ-

 

1. Вилучення особових рахунків
2. Вилучення проводок до зазначеної дати
3. Вилучення проводок останніх днів
4. Фізичне вилучення баз введення
5. Об'єднання баз для рознесення
6. Установка/зняття ознаки з баз введення
7. Вилучення однієї проводки
8. Остаточні обіги
9. Генерація головного процесу
10. Вихід

Рис.8.3

 

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. Редагування паролів Редагування атрибутів банку Редагування балансових рахунків Редагування додаткових рахунків Поділ за відповідальними виконавцями Дата останнього дня Вихід у головне меню

Рис.8.4

Пункт головного меню «Редагування параметрів системи» також доступний тільки адміністратору у мережевому режимі. Завантаження цього пункту здійснюється лише за умови виходу з режиму роботи всіх інших користувачів на цей час. При вході в цей пункт на екрані з'яв­ляється меню із семи пунктів (рис. 8.4).

У «Редагуванні паролів» передбачені програмні обмеження і кон­троль пароля: є тільки один рівень доступу — прізвище та індивідуаль­ний номер адміністратора.

При виборі пункту підміню «Редагування атрибутів банку» на екрані з'являється панель із 19 пунктами. Приведемо їх перелік і дамо деякі пояснення:

1. Налаштування прізвища директора.

2. Налаштування прізвища бухгалтера.

3. Структура нормативних показників.


Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

4. Витяг із коррахунку (скорочений або повний).

5. Витяг із каси (скорочений або повний).

6. Тип нарахування відсотків за кошти на розрахунковому рахунку (для мінімуму або для всіх залишків).

7. Річний відсоток для нарахування на розрахункові рахунки.

8. Взяття сум за касове обслуговування (довільний проміжок, щодня або відсутнє).

9. Відсоток за переведення в готівку.

10. Каталог розрахункових рахунків.

11. Коди операцій і коефіцієнти для розрахунків за касові операції (при налаштуванні п. 8 — «Щодня»).

12. Спосіб взяття сум за банківські операції.

13. Налаштування функції для взяття сум за банківські операції.

14. Залишки у витягах із особових рахунків (після кожної операції або після завершення дня).

15. Корекція плану рахунків.

16. Кредитна лінія.

17. Банківське обслуговування.

18. Завершення корекцій із збереженням інформації.

19. Вихід без збереження.

Пункти 1 і 2 налаштовуються індивідуально на конкретний банк і друкуються у балансі банку, обігових відомостях, відомостях із норма­тивів, які розраховуються.

При виконанні пункту 3 дані корегуються згідно нормативних до­кументів. На екрані з'являється меню, яке включає функції встановлен­ня структури нормативів:

• скасування/введення добавки при розрахунку нормативних по­казників;

сума залучених коштів і депозитів;

власні засоби банку;

зобов'язання банку;

внески громадян;

видані кредити;

активи банку у ліквідній формі;

зобов'язання банку на рахунках до запитання.


Розділ 8 АВТОМАТИЗОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ «ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАНКУ»

При виборі любого пункту меню редагування атрибутів банку на екрані з'являється таблиця балансових рахунків і відповідних їм ко­ефіцієнтів і ознак.

При налаштуванні рахунків задається коефіцієнт для кожного ра­хунку і вибирається ознака необхідного кредитового (дебетового) за­лишку: «пасив мінус актив» («актив мінус пасив»).

При розрахунку нормативних показників використовуються певні показники, які не розраховуються системою (наприклад, сума кредитів, виданих на термін до одного року). При розрахунку нормативів систе­ма пропонує ввести такі доповнення вручну, після чого видається оста­точний результат.

Пункти 4 «Витяг з коррахунку (скорочений або повний)» і 5 «Ви­тяг з каси (скорочений або повний)» налаштовуються за розсудом ко­ристувача. При налаштовуванні скороченого витягу економиться міс­це на диску комп'ютера, але при цьому витяг за день для цього рахунку складається лише з одного рядка з початковим сальдо, загальними обі-гами за день з дебету і кредиту і кінцевого сальдо. При цьому відсут­ня можливість переглядання для кореспондентського рахунку або каси кожної окремої операції.

У пункті 6 «Тип нарахування відсотків за кошти на розрахунковому рахунку» системою передбачене нарахування відсотків для розрахунко­вих рахунків двома схемами: інтегровано для щоденних залишків і для мінімальної суми, що знаходиться на рахунку клієнта протягом заданого проміжку часу (місяць).

У пункті 7 «Річний відсоток для нарахування на розрахункові ра­хунки» задається значення відсотка (загальне для всіх рахунків) і об­числюються відповідні суми.

У пункті 8 «Взяття сум за касове обслуговування» можливе автома­тизоване нарахування відсотків у прибуток банку за касові операції клі­єнтів. Може бути встановленим один із двох способів розрахунку.

Згідно першого варіанту розрахунок проводиться за довільний про­міжок часу. Це тривала за часом операція, яка не відслідковує дебетове сальдо на рахунку клієнта. Таке сальдо може з'явитися внаслідок вели­кої дебетової суми, що проходить через касу за заданий проміжок часу, і


Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ! ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ ШЩШ

малого залишку на рахунку на час виконання розрахунку. При налашту­ванні «Довільний проміжок» за всі чекові операції та операції з готівкою береться один і той же відсоток за касове обслуговування з операції.

Згідно другого варіанту розрахунок проводиться за день. Робота ведеться з базами введення даних за день, тому спочатку вводиться інформація за день і до розрахунку вона контролюється на правиль­ність введення. При відсутності такого виду роботи в банку цей пункт повинний бути скасованим і використаним пункт «Не інстальовано». При розрахунку можлива диференціація за рахунками в залежності від того, чи є даний клієнт пайовиком чи ні. Якщо такої диферен­ціації немає, із пайовиків і не пайовиків банка береться однаковий відсоток. При такому розрахунку використовується заздалегідь ви­значений відсоток для кожного коду операції. При завантаженні зада­чі з пункту головного меню «Відсотки» опрацьовується каталог роз­рахункових рахунків.

У пункті 9 «Відсоток за переведення в готівку» ведеться налашту­вання різних коефіцієнтів для пайовиків і не пайовиків банку. Цей коефі­цієнт, як і коефіцієнт, що залежить від коду операції, використовується при нарахуванні відсотків за касове обслуговування.

Пункт 10 «Каталог розрахункових рахунків» використовується в та­ких випадках: при розрахунку за касове обслуговування, при роботі кре­дитної лінії, при розрахунку відсотків за збереження грошей, при взятті сум за банківське обслуговування, при взятті сум за банківські операції.

Пункт 11 «Коди операцій і коефіцієнти для розрахунків за касові операції». Каталог кодів операцій і відсотків для взяття сум за касове об­слуговування використовує пункт «Взяття сум за касове обслуговуван­ня» при налаштуванні функції «Щодня». Розрахунок суми в прибуток банку проводиться таким чином. З'ясовується, чи є клієнт пайовиком банку (відшукується в каталозі його індивідуальний номер для десятого балансового рахунку). В з&тежності від цього береться відповідний ко­ефіцієнт і множиться на суму. Після цього в каталозі відшукується від­соток, який відповідає даному- коду операції і сума множиться на нього. Ця сума перераховується в прибуток банку. Якщо такого коду операції в каталозі не знайдено, сума не нараховується.


Розділ 8 АВТОМАТИЗОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ «ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАНКУ»

Пункт 12 «Спосіб взяття сум за банківські операції». Тут встанов­люються види операцій (дебетові, кредитові або дебетові і кредитові), за які беруться суми в прибуток банку, і налаштовується система для стя­гування сум із операцій клієнтів.

Пункт 13 «Налаштування функцій для взяття сум за банківські опе­рації». Спосіб взяття сум за банківські операції налаштовується розроб-лювачами системи. Можливі два варіанти налаштовування.

При першому кожному розрахунковому особовому рахунку зада­ється індивідуальний відсоток, що береться в прибуток банку від кожної операції клієнта. Реалізується можливість вилучення конкретної опера­ції з номером документа 9998 і чекових операцій. Суми при розрахунку нараховуються тільки на ті рахунки, які введені в каталог.

При другому варіанті в залежності від того, у яких межах знахо­диться сума операції клієнта, задаються граничні суми і відсотки. Роз­рахунок і формування бази проводяться за введеними на заданий день кореспондентському рахунку і внутрішнім проводкам. При цьому вклю­чення конкретної дебетової операції в розрахунок підпорядковується певним правилам у залежності від номера документа і кореспондуючих балансових рахунків. Реалізується можливість:

• включення конкретної операції до складу операцій, для яких на­раховуються відсотки, при цьому номер документа задається рів­ним 9999;

• вилучення конкретної операції зі складу операцій, для яких на­раховуються відсотки, при цьому номер документа задається рів­ний 9998;

• витучення чекових операцій із складу операцій, для яких нарахо­вуються відсотки;

• нарахування відсотків як на дебетованого, так і на кредитованого клієнта при внутрішній проводці.

При формуванні бази відсотків нарахування проводиться в коді про­ведення операцій із балансовими рахунками, які вводяться користувачем У процесі інсталяції системи ОДБ і можуть ним корегуватися і доповню­ватися. При цьому беруться, індивідуатьні і балансові номери клієнтів, зазначені в операції. При формуванні бази відсотків не нараховуються


Зацеркляний M. М., Мельников О. Ф. aUSInrB

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ Щ|1Щ

відсотки на операції, де кореспондуючий рахунок входить у перелік, що вводиться адміністратором при інсталяції системи ОДБ і може ним ко­регуватися і доповнюватися.

Пункт 14 «Залишки у витягах із особових рахунків» передбачає дру­кування залишків у витягах із особових рахунків після кожної операції або по завершенні дня. У першому випадку залишок друкується після кожної операції, у другому — тільки після завершення фінансового дня.

Пункт 15 «Корекція плану рахунків» передбачає налаштування пла­нів рахунків для друкування балансу банку за розділами. При вилученні якогось розділу вилучаються і відповідні номери балансових рахунків першого порядку.

Пункт 16 «Кредитна лінія» виконує налаштування каталогу по­зичкових рахунків і особових рахунків для роботи кредитної лінії (ко­роткострокові і довгострокові позички, прострочені короткострокові і прострочені довгострокові позички).

Пункт 17 «Банківське обслуговування» передбачає налаштування рахунків для автоматизованого нарахування сум у прибуток банку за банківське обслуговування.

При заведенні розрахункового особового рахунка в графу «Банківсь­ке обслуговування» вводиться договірна сума, яка щомісячно перера­ховується в прибуток банку. При наявності коштів на розрахунковому рахунку клієнта формуються проводки з дебету цього рахунку, а також прибутки банку з кредиту. При відсутності коштів на розрахунковому рахунку клієнта формується проводка з нарахованими, але не стягнени­ми сумами з дебету рахунку клієнта і з прибутками майбутніх періодів із кредиту банку. Це робиться для недопущення появи дебетового сальдо на рахунку клієнта. Після появи грошей на розрахунковому рахунку клі­єнта внутрішніми проводками виконується зарахування раніше не стяг­нених сум клієнта і прибутків банку.

Пункт меню «Редагування балансових рахунків» застосовується, коли при друкуванні балансу необхідно розшифрувати найменування балансових рахунків. У цьому випадку використовуються введені і на­явні в базі імена балансових рахунків.


Розділ 8 АВТОМАТИЗОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ «ОПЕРАЦІЙНИЙ ДЕНЬ БАНКУ»

Пункт меню «Редагування додаткових рахунків» дозволяє завести додаткові коррахунки і рахунки по касі. Для цього вибирається тип до­даткового рахунку і вводиться його номер. Після цього входять у пер­ший пункт головного меню і проводять цей рахунок у базу рахунків.

У пункті меню «Розподіл за відповідальними виконавцями» вста­новлюється або знімається розподіл за відповідальними виконавцями.

Пункт «Дата останнього дня» передбачає введення нової дати. Вона вводиться адміністратором системи після проведення всіх прово­док за день. Ця дата використовується при видачі витягів, розрахунку балансу та економічних нормативів як обмежуюча кінцева дата з метою запобігання видачі неповної інформації за день. На екран до відома ви­дається дата останнього рознесення. Дата останнього дня не може бути пізнішою дати останнього рознесення.

Пункт головного меню «Копіювання і поновлення» передбачений для адміністратора системи і реалізується програмою тільки для одно-користувацького режиму. У мережі передбачається періодичне копію­вання на стриммер, інший сервер або на робочу станцію з наступним у разі необхідності поновленням на робочий сервер.

Система працює тільки з дискетами. При вході в систему висвічу­ється підміню з трьох пунктів: копіювання поточного стану; поновлення інформації; повернення в головне меню.

При завантаженні першого пункту меню відбувається підготовка інформації для скидання в архів. Час роботи цієї процедури пропорцій­ний об'єму інформації, введеної в пакет. При цьому необхідно врахову­вати, що на робочому диску, який містить базу даних операційного дня, повинно бути достатньо обсягу для підготовки інформації.

Після підготовки система запитує, куди скинути архів (дисковод А: чи В:). Тому завчасно повинні бути підготовлені порожні відформо-товані дискети. Якщо на дискетах є збійні сектори (погані блоки), копію­вання на них система не виконує. В процесі роботи запрошується чер­гова дискета і висвічується її заповнення у відсотках. Після завершення копіювання система запитує про необхідність зробити ще одну копію на дискету й у випадку позитивної відповіді повторює процес копіювання.

207^ 305


Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

За адміністратором системи залишається розмітка номерів архівних дискет на випадок поновлення.

При поновленні інформації запрошується ім'я дисковода, із якого інформація поновлюється. При введенні імені дисковода системою за­прошується перша дискета архіву, відбувається зчитування з неї відо­мостей на робочий диск, після чого запрошується ім'я другої дискети і т. д. Після скидання всього архіву на диск відбувається розархівація да­них у директорії, зазначеній користувачем. При цьому на диску повинно бути достатньо місця як для скидання архіву, так і для його розпакуван­ня. Можливе розпакування в уже існуючу директорію з попереднім ви­лученням файлів, які там знаходяться. Якщо розархівація проводилася в іншу директорію, створюється новий завантажуючий файл.









Дата добавления: 2016-05-05; просмотров: 619; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию, введите в поисковое поле ключевые слова и изучайте нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам понравился данный ресурс вы можете рассказать о нем друзьям. Сделать это можно через соц. кнопки выше.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2022 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.086 сек.