Інформаційне забезпечення автоматизованих інформаційних систем у банках

Інформаційне забезпечення автоматизованих банківських систем є інформаційною моделлю банку. Розрізнюють позамашинне і внутріш-ньомашинне інформаційне забезпечення.

Позамашинне інформаційне забезпечення — це вся сукупність інформації в банкові, включаючи системи показників, методи класи­фікації та кодування елементів інформації документів, документообігу інформаційних потоків.

Внутрішньомашинне інформаційне забезпечення — це подання даних на машинних носіях у вигляді різноманітних за змістом, призна­ченням і спеціальним чином організованих масивів (файлів), баз даних та їх інформаційних зв'язків.

Сучасні системи банківських показників складаються із показників видів банківських послуг і банківської діяльності, які відображують розра­хунково-касовий, кредитний, депозитний, бухгалтерський, нормативний, законодавчий, фондовий, інвестиційний та інші аспекти функціонуван­ня банку. За допомогою аналітичних і зведених показників аналізується

17*

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

/?Sb

структура активів і пасивів, доходів і витрат, грошових потоків активних і пасивних операцій, ліквідність і фінансова стійкість банку тощо. По­казники банківської діяльності характеризують відношення депозитів, кредитів, власних і залучених коштів, частину міжбанківських операцій у загальному об'ємі ресурсів і вкладень, визначають питому вагу і зна­чимість тих чи інших операцій, їх використання дозволяє виявити мож­ливості підвищення прибутковості і конкурентноздатності банку.

Специфікою діяльності банку є широкий діапазон його клієн­тури — це підприємства і організації усіх галузей економіки, серед них страхові органи, податкова сфера, митниця; бюджетні і позабюджетні структури, а також населення. Це породжує велике різноманіття по­казників, що використовуються в банківській практиці. Фінансово-кре­дитні показники мають громіздкі найменування і складну структуру. Вони відображують суть, місце, час, обставини дії (операції) процесу (предмету чи явища), який описується. Основою показників є кількісні характеристики, що вводяться в систему опрацювання для одержання узагальнених, аналітичних показників, які використовуються в процесі прийняття управлінських рішень.

Автоматизація банківських операцій потребує приведення всієї множини показників в єдину цілісну систему, встановлення їх змістов­ної і термінологічної єдності (однозначності), а також чітких взаємоз­в'язків між ними.

Значну роль при цьому відіграють класифікація і кодування, які до­зволяють забезпечити ущільнення показників, скоротити об'єм і час на пошук інформації, потрібної для розв'язування задач, полегшити опра­цювання інформації.

В банківській діяльності для систематизації інформації викорис­товуються різні класифікатори. Вони містять позначення тих чи інших об'єктів, операцій, сутностей тощо, поданих у вигляді повного перелік}' упорядкованих однорідних найменувань (номенклатур). Номенклатура конкретних об'єктів, оформлена з метою опрацювання у вигляді кла­сифікаторів, ділиться на групи, підгрупи і т. п. відповідно з виділеними ознаками-властивостями. Класифікатори є загальнодержавні, галузеві (відомчі), локальні.

Розділ 7 БАНКІВСЬКІ ПРОЦЕСИ І ТЕХНОЛОГІЇ

Загальнодержавні класифікатори використовуються для повсюд­ного і однакового позначення об'єктів. Вони розробляються в рам­ках єдиної системи класифікації і кодування (ЄСКК), що діє на терені України та країн СНД. До таких класифікаторів належать: ЗКПО — за­гальнодержавний класифікатор підприємств і організацій; ЗКП — за­гальнодержавний класифікатор промислової і сільськогосподарської продукції; ЗКУД — загальнодержавний класифікатор управлінської документації тощо.

Галузеві класифікатори створюються і діють в рамках галузей (ві­домств). Банківські системи використовують класифікатор ЄСКК, а та­кож галузеві (банківські) класифікатори: коди цінностей — банкнот, мо­нет, чеків, акцій тощо; коди валют, банків і т. д.

Локальні класифікатори містять коди, які діють в рамках окре­мого банку, підприємства. Прикладами локальних класифікаторів є банківські рахунки. Вони включають рахунки особові, балансові, по­забалансові, розрахункові, позичкові, кореспондентські тощо. Ство­рюються класифікатори реєстраційних номерів, кодів МФО і т. п. В практиці роботи банків персональний реєстраційний номер, як прави­ло, присвоюється кожному новому клієнту банку і в подальшому при відкриванні всіх особових рахунків цьому клієнтові враховується ра­ніше призначений персональний реєстраційний номер. Рахунки клі­єнта в залежності від стосунків з банком можуть бути розрахунковими, позичковими, депозитними та іншими. Реєстраційний номер дозволяє класифікувати рахунки клієнта за належністю. Кодове позначення ба­лансових і позабалансових рахунків, як правило, відповідає плану бух­галтерських рахунків банку. Кодові словники зберігаються у вигляді таблиць, довідників, каталогів.

Компактним позначенням елементів даних, їх різних сукупностей (реквізитів, показників, записів, файлів) є ідентифікатори.

Використання кодів та ідентифікаторів значно знижує трудоміст­кість пошуку, зберігання, передавання, опрацювання інформації, під­вищує ефективність автоматизації, економить дорогі ресурси пам'яті і технічних засобів і підвищує безпеку та захист даних.

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ I ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ ЩЩШ

Значну частину позамашинного інформаційного забезпечення скла­дає інформація. При створенні позамашинного інформаційного забезпе­чення до документів, як до найбільш розповсюджених носіїв початкової та результуючої інформації, пред'являється ряд вимог за їх формою, зміс­том, порядком заповнення. Єдиність вимог створює уніфіковану систему документації. Уніфіковані типові документи в банківський системі під­вищують ефективність автоматизації'. До таких документів належать пла­тіжні доручення, чеки, прибуткові та видаткові ордери, банківські витяги тощо. Уніфіковані форми документів створюються для всієї держави.

Прийнято розрізняти первинні документи (вхідні) і звітні (вихідні). Первинні містять не опрацьовані відомості про господарські, фінансово-кредитні операції, звітні — про результати опрацювання.

Інформація у звітних документах носить зведено-груповий характер із різних аспектів банківської діяльності. Це форми банківської звітності: синтетичні, аналітичні, зведені баланси банків. Різноманіття звітної до­кументації та склад показників визначається метою управління.

Сучасні автоматизовані банківські системи надають можливість одержання інформації в різних формах: у вигляді друкованих докумен­тів, екранних форм, на машинних носія; вона може бути представленою в текстовому, табличному та графічному вигляді. Персональні ЕОМ мають набір готових форм первинної та результуючої інформації або зручні за­соби їх формування і компонування. Існує прикладний пакет програмних засобів загального призначення для роботи з документами табличного типу або подання інформації в табличній формі. Автоматизовані банківсь­кі системи створюються з використанням також програмних продуктів, які мають різноманітні версії і можуть носити вбудований характер.

Інформаційні потоки позамашинного інформаційного забезпечен­ня — це спрямований стабільний рух документів від джерела формуван­ня інформації до її одержувачів. Інформаційні потоки дають більш по­вну картину інформаційної системи об'єкту, оскільки за їх допомогою виявляються просторово-часові і об'ємні характеристики процесів та їх взаємодія. Інформаційні потоки відображують організаційно-функ­ціональну структуру банку. Одиницями інформаційних потоків можуть бути документи, показники, реквізити, символи. Виявлення достовірних

Розділ 7 БАНКІВСЬКІ ПРОЦЕСИ І ТЕХНОЛОГІЇ

характеристик інформаційних потоків використовується для обгрунто­ваного вибору обчислювальних ресурсів і засобів передавання даних.

Внутрішньо машинне інформаційне забезпечення формує інформа­ційне середовище для задоволення різноманітних потреб користувачів банківської системи. Воно включає всі види спеціально організованої на машинних носіях інформації для передавання та опрацювання техніч­ними засобами. Томуінформація подається у вигляді файлів (масивів), баз даних. За змістом внутрішньо машинне інформаційне забезпечення повинно адекватно відображувати реальну діяльність банку і його підрозділів, тобто конкретну предметну область. Предметна область банківської діяльності характеризується набором об'єктів, їх властивос­тей і взаємозв'язків (клієнт, договір, рахунки тощо). Для кожного об'­єкту виділяється набір його характеристик, властивостей. Наприклад, для клієнта банку — це найменування організації, адреса, реквізити ке­рівника і головного бухгалтера, реєстраційний номер, номер розрахун­кового рахунку і т. п.

Нова технологія потребує інтеграції інформаційних процесів, зо­крема організації інформації у вигляді сукупностей баз даних.

Дані в базі систематизуються на основі вибору і побудови моделі. Модель на стадії проектування створюються в декілька етапів із посту­повим наближенням до оптимальної за часом пошуку інформації і об'­єму потрібної пам'яті, що є складним багатоступеневим процесом.

Сучасні банківські технології працюють тільки з базами даних. Існу­ють різноманітні програмні засоби як для проектування, так і для управ­ління та підтримання баз даних — це перш за все різні системи управління базами даних (СУБД). В залежності від виконуваних функцій їх спектр може включати як прості, так і складні багатоплатформові розробки.

До внутрішньо машинного інформаційного забезпечення бан­ківських систем висувається ряд вимог. Розглянемо найбільш важливі. Система повинна надавати можливість експорту (імпорту) даних в тек­стовому і DBF-форматах, що дозволяє обмінюватися інформацією із спе­ціальними прикладними програмами, електронними таблицями, тексто­вими редакторами тощо, а експортований із системи документ повинен пересилатися електронною поштою.

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ! ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

Внутрішньо машинне інформаційне забезпечення банківських сис­тем повинно реалізовуватися в режимі реального масштабу часу, при якому зміни даних, виконані одним користувачем, відразу стають до­ступними іншим користувачам банківської системи. Потрібно відміти­ти, що режим реального часу забезпечують тільки системи, що викорис­товують мережеву СУБД, яка ґрунтується на архітектурі сервера баз да­них, а при використанні СУБД, що ґрунтується на моделі «файл-сервер» режим реального часу тільки імітується (емулюється).

Безпека зберігання банківської інформації є однією з важливих ви­мог, які висуваються при створенні системи автоматизації банківської діяльності. Це досягається обмеженням доступу користувачів до різних функціональних підсистем, регламентацією роботи з інформацією, ви­користанням спеціального забезпечення, певного складу устаткування та конфігурацією системи.

Система повинна забезпечити збереження цілісності інформації при відмові апаратури. Повноцінне поновлення цілісності даних, які збе­рігаються, після збою апаратури може надати інтегроване зберігання ін­формації у вигляді бази даних і програмні засоби, які управляють базою. Таку можливість система забезпечує при наявності відповідного устат­кування для дублювання інформації сервера бази даних.

Система управління банком, спроектована на основі єдиної бази да­них, дозволяє:

повністю усунути потребу взаємозв'язку і стикування даних для

окремо працюючих підсистем, користувачів, задач;

• здійснювати всі службові комунікації в реальному часі і з повною
достовірністю на відміну від інших способів організації даних
(наприклад, документообігу);

усунути всі неточності і збої, що викликаються неоднозначністю подання даних, управляти доступом до даних і вести реєстрацію змін, які вносяться в базу;

• скоротити позамашинний документообіг банку і витрати паперо­вих носіїв;

• оптимізувати управління банком, структуру його персоналу, впо­рядкувати документообіг, уніфікувати форми документів.

Розділ 7 БАНКІВСЬКІ ПРОЦЕСИ І ТЕХНОЛОГИ

Рис. 7.2

Функції, які забезпечують цілісність даних

Забезпечення цілісності і надійності баз даних включає ряд функ­цій, основні з яких подані на рис. 7.2.

Зараз найрозповсюдженішою СУБД в банківській діяльності є Bt­rieve Tecorls Manager фірми Novell. Програмний продукт Btrieve є час­тиною операційної системи NetWare і дозволяє ефективно і надійно ви­користовувати ресурси банківської системи. Серед можливостей Btrieve відмітимо основні:

• реалізація моделі взаємодії клієнт-сервер, яка забезпечує високу продуктивність при багатокористувацькому доступу до даних;

• інтерфейс із різними мовами програмування;

• управління файлами розміром до 4 Гбайт;

• опрацювання транзакцій, яке дозволяє виконувати логічно зв'язані зміни в різних файлах;

• системне журналювання всіх змін у файлах;

моніторінг використання системних ресурсів;

Альтернативний підхід полягає у використанні як основи для по­будови банківських систем розподіленої реляційної СУБД Oracle. В ній забезпечуються надійні методи зберігання та опрацювання даних, захист від збоїв і несанкціонованого доступу, ефективна робота в багатокорис­тувацькому середовищі і в усіх популярних мережах, висока продуктив­ність. Прикладні системи, створені на базі СУБД Oracle, однаково ефек­тивно функціонують на всіх типах ЕОМ: персональних, міні- і великих

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ ЩШ!*

ЕОМ і позбавлені недоліків, притаманних багатьом іншим СУБД. У зв'яз­ку з цим не потрібно додаткових витрат на перенавчання персоналу, а придбання нового устаткування не приводить до повної відмови від ста­рого, оскільки останнє може використовуватися паралельно з новим. Не­доліком СУБД Oracle є його достатньо висока вартість, тому система до­ступна, як правило, великим і середнім банкам.