Система обліку та контролю банківських валютних операцій

Система обліку та контролю банківських валютних операцій реалі­зує такі основні функції:

• ведення валютних рахунків відповідно до правил обліку валют­них операцій;

• пошук і відображення на екрані, магнітному чи паперовому носіях інформації про клієнта;

• облік щоденних операцій банку з інтегрованим накопиченням інформації та можливістю наступного доступ}' до введеної ін­формації;

• розрахунок балансу банку в іноземних та національній валютах за довільний проміжок часу з можливістю оперативного аналізу роз­рахованого балансу;

• подання балансу банку з формуванням рахунків нереалізованих курсових різниць;

• формування зведеної обігово-сальдової відомості з особових рахунків;

формування витягів особових рахунків за довільний проміжок часу; автоматизований контроль овердрафта (червоного сальдо) і лі­мітів залишків на особових рахунках; формування сальдової відомості;

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ (ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

формування витягів і авізо у форматі файла телетайпрограми;

можливість проведення підсумкових обігів та вилучення поточ­них проводок.

Крім того, програмно-технологічний комплекс «Банківські валютні операції» включає і надає деякі додаткові можливості. Кожний викона­вець має необхідний набір прав доступу як до функцій операційного дня, так і до інших задач. Є розширені можливості роботи з витягами осо­бового рахунку — фільтрації і сортування витягів, одержання витягів із обігами у національній валюті, із поділом обігів за операціями і обігами з переоцінки валютних залишків особових рахунків. Можливе ведення операцій із активно-пасивними рахунками, формування зведеної обіго­во-сальдової відомості як у валютах, так і в гривневих еквівалентах. Пе­редбачене одержання балансу з формуванням рахунків «Нереалізована курсова різниця з переоцінки валютної частини власних засобів» і «Не­реалізована курсова різниця з валютної позиції», розрахунок балансу за фіксованим курсом, а також розрахунок балансу з фрагментарною пе­реоцінкою, тобто з урахуванням і без урахування обігів і сформованого сальдо з переоцінки валютних залишків при розрахунку балансу. Сис­тема реалізує і ряд інших функцій.

У взаємозв'язку з «Банківськими валютними операціми» працюють автоматизовані системи реєстрації: «Ведення перевідних операцій», «Ве­дення неторгових операцій», «Ведення валютообмінних операцій», «Ве­дення операцій із дорожніми чеками», «Система контролю авансових пла­тежів», «Комплексна система забезпечення операцій валютного дилінгу».

Всі перераховані вище системи реалізують базовий принцип тех­нологічного банківського циклу проведення операцій, тобто охоплюють реєстрацію операцій, аналітичне опрацювання інформації, забезпечення необхідного документообігу, бухгалтерське оформлення операцій.

Структура особового рахунка, яка використовується в програмно­му комплексі «Банківські валютні операції», включає дев'ять позицій. Чотири позиції виділяються під номер балансового рахунку, п'ять по­зицій — під номер статті або індивідуальний номер клієнта в банку. При цьому один особовий рахунок може бути багатовалютним. У системі ви­користовується літерний міжнародний стандарт кодів валют ISO.

Розділ 9 ІНШІ АВТОМАТИЗОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ЗАДАЧ

Однією з особливостей програмного комплексу «Банківські валютні операції» є ведення наскрізної нумерації рахунків. Принцип наскрізної ну­мерації полягає в тому, що кожному клієнту банка присвоюється індивіду­альний номер, який використовується в усіх рахунках даного клієнта.

Внутрішні статті банку розглядаються як окремі клієнти. Присво­ювання номерів клієнтам (статтям) проводиться за серійною системою, коли діапазон зміни номерів клієнтів розбивається і систематизується за функціональною ознакою.

Використання наскрізної нумерації рахунків дозволяє оперативно одержувати та аналізувати повну інформацію про стан банку на рівні аналітичного обліку; крім того, це істотно упорядкує і полегшує кре­дитну роботу банку, виключає використання «ключа» у структурі осо­бового рахунка і дозволяє максимально використовувати можливості автоматизованого опрацювання бухгалтерського обліку в комплексі програм «АСУ банк».

Чотирицифровий балансовий рахунок надає додаткові можливос­ті для найбільш повного аналізу стану банку на рівні синтетичного об­ліку. При веденні плану балансових рахунків для валютних операцій стає можливою розбивка балансового номера другого порядку на суб­рахунки за певною ознакою.

Склад устаткування, на якому може експлуатуватися система «Банківські валютні операції», залежить від кількості рахунків і від кількості виконуваних у банку операцій. В найпростішому випадку система може бути встановленою на будь-якому IBM-сумісному ком­п'ютері з жорстким диском.

У мережевому варіанті система «Банківські валютні операції» функціонує в локальній обчислювальній мережі NetWare, яка надає ши­рокі можливості з вибору архітектури локальної обчислювальної мере­жі, мережевого устаткування, периферійних пристроїв і програмно-апа­ратних засобів захисту та резервування даних.

Загальна структура пакета програмно-технологічного комплексу складається з окремих модулів, які викликаються для роботи звертанням до конкретного пункту меню або підміню. Трьохрівнева структура па­кета подана у вигляді табл. 9.1.

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ Ив

Таблиця 9.1

Функціональна структура системи «Банківські валютні операції»

Z&.

Розділ 9 ІНШІ АВТОМАТИЗОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВ 'ЯЗУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ЗАДАЧ

Продовження табл. 9.1

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ ^^№

Закінчення табл. 9.1

Для установки системи «Банківські валютні операції» в локально­му або мережевому варіанті виконується процедура інсталяції, тобто за­вантажується програма інсталяції, яка знаходиться на диску.

Після початкового завантаження системи діє єдиний користувач, який має найвищий рівень доступу — адміністратор. Перед початком роботи із системою перераховуються всі співробітники банку, що пра­цюють із системою «Банківські валютні операції», вказуються їх паролі і задаються права кожного користувача. Причому система банківські ва­лютні операції має чотири рівні доступу: • 1 -й рівень — адміністратор;

2-й рівень — диспетчер;

3-й рівень — керівник служби;

4-й рівень — операціоніст.

Кожному рівню доступу відповідають певні права. Рівню адміні­стратора доступні всі можливості програми, в тому числі функції, які дозволяють вносити зміни в закритий день і функції редагування і пе­реглядання паролів. У зв'язку зі специфікою функцій адміністратора в системі може бути заданим тільки один адміністраторський пароль. Цей пароль може бути відредагованим, але не може бути вилученим.

Другому рівню доступні всі режими, крім тих, які закріплені за першим рівнем. Користувач із другим рівнем доступу має можливість готувати дані для введення, розносити дані на рахунки клієнтів, одер­жувати витяги, сальдові відомості і баланс, аналізувати стан банку і го­тувати інформацію для введення. Керівник служби (третій рівень) має право переглядати баланс і стан рахунків, не має права розносити ін­формацію на рахунки клієнтів.

Для користувача з найменшим рівнем — операціоніста — об­межений доступ до інформації про діяльність банку. Операціоніст не

Зацеркляний M. М., Мельников О. Ф. птёЙКят

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ / ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ fjpjgljo»)

може одержувати баланс банку, контролювати нормативні показники. Операціоніст має право одержувати витяги рахунку клієнта і готувати інформацію для введення.

Обмеження рівня доступу в програмі реалізоване шляхом вим­кнення деяких режимів роботи для окремих користувачів. На екрані назви вимкнених режимів у меню підсвічуються іншим кольором або цілком пропадають.

Комплекс «Банківські валютні операції» працює в діалоговому ре­жимі з користувачем, широко використовуючи наочні екранні форми, тобто забезпечуючи «дружній» режим роботи.

Документи, які формуються в процесі роботи, можуть за бажанням користувача виводитися на жорсткий диск або принтер.

9.2. Система «Перекази! операції»

Система «Переказні операції» призначена для переказування коштів в іноземних валютах як всередині банку, так і за його межа­ми (міжміські, міжнародні перекази); вона функціонує в реальному масштабі часу і підтримує залишки на особових рахунках до їхнього бухгалтерського оформлення. При проведенні операцій автоматично стягується сума комісії (відповідно до тарифу для даного клієнта). Програмний комплекс із переказних операцій працює у взаємодії з «Банком валютних операцій». Комплекс автоматизує найбільш тру­домісткі операції банківського обліку в безготівкових платежах у ва­люті. Це дозволяє істотно підвищити продуктивність праці працівни­ків відповідних підрозділів банку, оперативність і якість обслугову­вання клієнтів, зменшити ймовірність помилок. В основі ідеологічної концепції комплексу знаходяться принципи строгої послідовності введення та опрацювання інформації, запам'ятовування необхідних контрольних параметрів і проміжних величин, незворотність фор­мально вірно проведених операцій, контроль за проведенням опера­цій працівниками банку. Найбільш ефективне використання системи в мережевому середовищі.

Роздої 9 ІНШІ АВТОМАТИЗОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВ 'ЯЗУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ЗАДАЧ

Таблиця 9.2

Функціональна структура опрацювання переказних операцій

Закінчення табл. 9.2

Розділ 9 ІНШІ АВТОМАТИЗОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВ 'ЯЗУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ЗАДАЧ

До переказних операцій належать:

• введення, реєстрація та опрацювання платіжних документів різ­них типів із конвертацією валюти рахунка у валюту платежу;

• супроводження документів за датою валютування (із контролем документів і оформленням переказів);

контроль овердрафта (короткострокових сум) і лімітів на особо­вих рахунках;

• ведення каталогу банків-кореспонденгів і реквізитів їхніх рахунків;

• автоматичний розрахунок теста-ключа для оформлення переказів і напівавтоматичний розрахунок теста-ключа для вихідних теле­грам і вхідної кореспонденції;

• реєстрація всіх розрахунків і формування повідомлень для від­правлення телексом чи у форматі SWIFT;

• прийом переказного файлу до каталогу для відправлення з пере­віркою контрольних сум;

• автоматичне проведення бухгалтерських проводок, включаючи конвертаційні і комісійні проводки та перерахування поточних за­лишків із урахуванням документів без виконання;

• ведення архіву платіжних доручень, сформованих повідомлень, а також захист і реєстрація діяльності користувачів, захист інфор­мації від несанкціонованого доступу.

Технологія переказних операцій вимагає використання певного програмного комплексу, зв'язаного з особливостями його функціону­вання і відображеного в головному меню системи (табл. 9.2).