Автоматизація фондових технологій в складі банківської діяльності

Ринок цінних паперів — частина фінансового ринку. Він доповнює систему банківського кредиту і взаємодіє з нею. Функціонування і роз­виток ринку цінних паперів зв'язані з особливостями використання фон­дових інструментів, умовами діяльності фондових структур тощо.

Коло користувачів інформаційних технологій фондового ринку вклю­чає акціонерні компанії, які випускають в обіг цінні папери; інвестиційні фонди; брокерські і біржові фірми; банки; приватизовані підприємства; фонди майна тощо. Проте із-за млявості фондового ринку в Україні та обмеженість ресурсів його учасників інфраструктура інформаційних тех­нологій тут навіть віддалено не наблизилася до міжнародних стандартів.

Варто мати на увазі, що розробка комп'ютерних систем для наси­ченого фондового ринку країн із ринковою економікою — тривалий і дорогий процес. Наприклад, створення комп'ютерної системи біржі се­редніх розмірів — Парижської — вимагало 500 людино-місяців робіт. У пікові моменти в проекті було зайнято до 250 чоловік. Система розрахо­вана на 60 тис. транзакцій у день і включає 700 налагоджених і підтри­муваних програм для IBM 3080. Не сама значна в США Тихоокеанська фондова біржа вклала в 1989 р. у проект нового покоління своєї системи електронних торгів SCOREX біля 10 млн дол.

Створювати сьогодні перспективні інформаційні технології, які бу­дуть використовуватися на 10-20%, вважається марнотратним, крім того важко знайти бажаючих вкласти в неї кошти. За такої обстановки найбільш доцільною стає стратегія створення систем, продуктивність яких можна нарощувати без істотних доробок із підвищенням активнос­ті в торгівлі цінними паперами.

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ ^рВД

Становлення і розвиток вітчизняного фондового ринку супрово­джується створенням насамперед депозитарних комплексів, але при їх­ньому формуванні виникає чимало труднощів.

Більшість емітентів не відчувають нагальної потреби в передаванні випусків своїх акцій у централізований депозитарій. Значні інвестицій­ні фонди найчастіше створюють свої депозитарії (програмні засоби для ведення реєстру акціонерів). Творці розподілених депозитаріїв намага­ються втягнути в неї побільше емітентів. Зараз захоплення технологіч­ною стороною переважає над економічними розрахунками ефективності утворюваних депозитарних систем.

З інформаційної точки зору депозитарій повинний бути зв'язаним із системою клірингових розрахунків та із системою підтримки торгів цінними паперами (незалежно від того, біржова це система чи ні). Для забезпечення такого зв'язку необов'язково ці функції реалізовувати в одній системі. Вважається більш доцільним стандартизувати обмін ін­формацією між ними за допомогою комплексу стандартів Міжнародної організації зі стандартизації, що визначає операції з цінними паперами (ISO 7775/1-84, 7775/2-86, 6536-81, 6166-87, 8109-90,9019-87, 8532-86).

З алгоритмічної точки зору, операції з передавання цінних паперів повинні вестися за правилами бухгалтерського обліку, що забезпечує надійність і контрольовану надмірність інформаційної бази. З погляду програмно-апаратної платформи, найбільш очевидна вимога — захи­щеність від різноманітних збоїв устаткування. Ця вимога виконується комп'ютерами, в архітектурі яких передбачений захист від збоїв, такими як TANDEM, STRATUS, старші моделі VAX. Це не виключає викорис­тання персональних комп'ютерів як робочих станцій користувача, за­лучених до центральної ЕОМ зазначеного типу.

Технологія депозитарію повинна включати процедури захисту, по­новлення інформації і поновлення розрахунків. Крім того, для нарощу­вання продуктивності системи програмний комплекс повинний допус­кати перенесення з однієї моделі ЕОМ на іншу, більш продуктивну.

Розглянемо найбільш відомі автоматизовані банківські системи, які мають у своєму складі підсистеми управління цінними паперами.

Розділ 9 ІНШІ АВТОМАТИЗОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВ 'ЯЗУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ЗАДАЧ

Програмний комплекс «Біржові операції» виконує найбільш тру­домісткі банківські операції на валютній біржі. До них належать:

• реєстрація контрактів і заявок на покупку/продаж валюти, пошук попередніх угод, генерація і редагування тексту контракту;

• робота з поточними контрактами/заявками, переглядання жур­налів, контрактів, пошук контрактів і т. д.;

• контроль за виконанням контрактів/заявок, фіксація етапів про­ходження угоди, одержання витягів із гривневих і валютних рахунків іт. д.;

ведення бази даних торгів валютної біржі, генерація переліку договорів, висунутих на торги, формування звітної документації. Депозитарний програмний комплекс реалізує такі функції:

• формування списків тримачів цінних паперів різних типів (інвес­тор, ділер, емітент, депозитарій, сховище);

• ведення цінних паперів різних типів і випусків;

• ведення рахунків депо, балансових рахунків депозитарію, підго­товка витягів із рахунків депо, ведення операцій із цінних паперів, формування каталогу операцій тощо;

підготовка зведеної інформації для проведення зборів акціонерів і т. д.

Система «Кворум» має функції, зв'язані з обігом цінних паперів, акцій, облігацій, векселів, ощадних і депозитарних сертифікатів тощо. Автоматизовані операції, зв'язані з первинним розміщенням і повтор­ним обігом на ринку цінних паперів.

Однією з умов розвитку фондового ринку є впровадження в бан­ках послуг переведення коштів для оплати угод із цінних паперів, тобто забезпечення взаємодії з депозитаріями. При цьому автоматично кон­тролюються залишки на особових рахунках учасників угод, розрахову­ються податки на операції з цінними паперами і т. д.

Система «E*Depo» призначена для автоматизації обліку операцій із цінними паперами і орієнтована на використання в депозитаріях комер­ційних банків, інвестиційних фондів та інших структур, що працюють на ринку цінних паперів. Система сполучає у собі функції класичного депозитарію і функції ведення реєстру акціонерів, що дозволяє ефек­тивно використовувати її в процесі приватизації підприємств, обліку

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф. fH?h.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ ЩЩЯ[$

емісії акцій, їхнього первинного розміщення і наступного обігу. Система «E*Depo» дозволяє автоматизувати основні функції з обліку будь-яких цінних паперів. Системою підтримується гнучко налаштовуваний план депо-рахунків, створюються довідники: тримачів цінних паперів (емі­тентів, агентів, інвесторів, інших депозитаріїв), цінних паперів і їх ви­пусків; типових операцій; поточних курсів цінних паперів. Всі операції на депо-рахунках заносяться користувачами системи в журнал депо-опе-рацій. При введенні операції використовується база даних типових опе­рацій, що охоплює весь спектр можливих операцій із цінними паперами. База даних типових операцій може налаштовуватися і редагуватися са­мим користувачем системи.

Операції операційного дня актуалізують баланс депозитарію, виво­дять на екран або на принтер звітні форми. Баланс депозитарію формуєть­ся як для кожного цінного паперу окремо так і сумарний для всіх цінних паперах (у перерахунку за поточним курсом у гривнях). Система дозволяє вести прості і зведені депо-рахунки клієнтів. Використовуючи відповід­ні функції системи, можна одержати простий (у розрізі одного цінного паперу) або зведений (для декількох цінних паперів) витяг із будь-яко­го депо-рахунку тримача. Функція ведення реєстру акціонерів забезпечує автоматичне формування реєстру акціонерів із будь-якого цінного паперу (для будь-якого емітента), а також виведення реєстру на екран і друкую­чий пристрій. Підсистема імпорт/експорт даних дозволяє опрацьовувати в автоматичному режимі часткові реєстри, сформовані іншими системами або створені за допомогою текстового редактора. При опрацюванні част­кового реєстру, одержаного в текстовому вигляді, відбувається автома­тичне відкривання відповідних депо-рахунків інвесторів і зарахування на ці рахунки зазначеної в реєстрі кількості цінних паперів.

У системі «E*Depo» передбачена можливість спільної роботи де­кількох територіально віддалених користувачів (агентів депозитарію або відділень депозитарію). Зв'язок між віддаленими користувачами здійснюється за допомогою засобів електронної пошти.

Отже, рівень автоматизації фондових технологій визначається по­требами, фінансовими можливостями і захищеністю учасників, розвит­ком ринку і його юридичної бази, стабільністю економіки.