Автоматизована система ведення банківських договорів

«Автоматизована система ведення банківських договорів» при­значена:

для організації в інтерактивному режимі АРМ співробітників, які забезпечують супроводження банківських договорів; для інтеграції з іншими програмними комплексами (операційний день банку та інші операції банку);

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф. /^ЯЬЛ

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ ЩЩЩВу

• для ведення кредитних, депозитних, міжбанківських, пайових
договорів.

Аналізована автоматизована система функціонує в режимі діатогу. Ініціатором діалогу є користувач, він завантажує в дію різні задачі. У процесі діалогу користувача із системою більш активну роль відіграє система. Вона видає на екран запити і повідомлення, адресовані корис­тувачу, вимагаючи від нього відповідей і підказуючи, а в ряді випадків і направляючи його дії.

За технологією роботи системи ведення договорів передбачається на­явність у банку системи «Операційний день банку». Аналіз вибраних для контролю рахунків здійснюється як продовження операцій рознесення.

Всі користувачі системи діляться за чотирма рівнями доступу до функцій системи. Рівень доступу користувача призначається адміністра­тором системи при наданні пароля користувача. Адміністратор (І рівень) має доступ до всіх функцій системи. Користувачам більш низьких рівнів деякі функції недоступні. При цьому система видає повідомлення про те, що функція недоступна при даному рівні доступу. Для користувачів II, III і IV рівня доступу недоступні такі функції: оптимізащя баз даних, архівація договорів, редагування паролів, налаштування системних па­раметрів. Крім того, для користувачів III рівня недоступні функції за­пису інформації. Користувачу IV рівня доступні тільки функції з певних рахунків, що встановлюються режимом «Редагування паролів».

Основними функціями системи при роботі з договорами є:

• введення даних із договорів клієнтів і проведених операцій (за­ведення нового договору, введення даних за договором від скла­дання до завершення, коригування інформації з договору, робота з текстами договорів і т. д.);

• контроль за виконанням договорів: пошук необхідного договору за вказаними ознаками, оперативне одержання даних за догово­ром (суми, дати погашення тощо), формування відомості з по­вними даними для вибраного клієнта за певний період; нарахування відсотків, пені за користування кредитами, депозита­ми і т. д.;

підведення підсумків і формування звітів про стан договорів різ­них видів на будь-яку дату або за будь-який відрізок часу.

Розділ 9 ІНШІ АВТОМАТИЗОВАНІ ТЕХНОЛОГИ РОЗВ 'ЯЗУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ЗАДАЧ

Найбільш важливими задачами є облік договорів, контроль ви­конання договорів, аналіз і прогноз їхнього стану (табл. 9.3). При ве­денні договорів враховується їхня специфіка і ряд важливих параметрів. В залежності від типів договорів реалізується та чи інша схема роботи з ними. Система розрізняє термінові кредити (кредитні договори), між-банківські позички (одержані і видані банком), депозитні внески, па­йові внески. В процесі обліку договорів програмний комплекс реалізує, крім введення і виведення інформації за договорами, їх класифікаційне збереження за типами, статусом і т. д., пошукові функції у вигляді кон­текстного пошуку клієнта, фільтрацію (пошук) на збіг за сумами, тер­мінами, номерами клієнтів тощо. Макет договору налаштовується на будь-яку форму, прийняту банком.

Таблиця 9.3

Функціональна схема системи ведення договорів

ІШШШШ^ЯШЯЯШ

Закінчення табл. 9.3

Розділ 9 ІНШІ АВТОМАТИЗОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ЗАДАЧ

Контроль за виконанням договорів і зобов'язань банку виконується в такій послідовності: реєстрація виконання договорів або їхніх етапів, розрахунок відсотків за умовами договорів (у жорсткому або гнучкому режимі погашення позички, відсотків, пені), виявлення договорів, що наближаються до завершення і прострочених із відповідним нарахуван­ням відсотків і пені. Є можливість пролонгації будь-яких платежів і змі­ни процентної ставки, формування зведеної хронологічної відомості по­гашення договорів для будь-якої наперед заданої дати.

Система ведення договорів має зв'язок з «Операційним днем бан­ку» і формує внутрішні проводки. Передбачені варіанти автоматизова­ного обліку сум кредитів і депозитів при розрахунку коефіцієнтів лік­відності банку. Виконується аналіз погашень із позичкових рахунків і рахунків прострочених позичок із прогнозом стану фінансових ресурсів банку, аналіз динаміки кредитних ресурсів і кредитних вкладень, ана­ліз динаміки надходжень платежів, оцінка інфляційних втрат. Для будь-якого договору можна повернутися до будь-якої стадії виконання. В сис­темі здійснюється архівація, оптимізація і поновлення інформації.

9.4. Автоматизована система «Облік діяльності філій банку»

Автоматизована система «Облік діяльності філій банку» призначе­на для організації АРМів співробітників, які займаються бухгалтерським обліком у філіях банку. Комплекс автоматизує трудомісткі операції бан­ківського обліку, що дозволяє істотно підвищити продуктивність пра­ці співробітників підрозділів філій банку, оперативність обслуговування клієнтів і зменшити можливість помилок бухгалтерського обліку.

Комплекс програм «Облік діяльності філій банку» є самостійною системою, використання якої реалізується при спільній експлуатації з комплексами «Операційний день банку» і «Банківські валютні операції».

В основі концепції побудови «Обліку діяльності філій банку» зна­ходяться принципи суворої послідовності введення та опрацювання інформації, запам'ятовування необхідних контрольних параметрів і проміжних величин, необхідність формальної перевірки проведених операцій, а також контролю фахової діяльності працівників філій

2,722

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ/ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

банку. Склад програмно-технологічного комплексу розв'язуваних за­дач поданий у табл. 9.4.

Основні задачі, які виконуються «Обліком діяльності філій банку», можна розбити на дві групи:

забезпечуючі введення даних із філій (реєстрація і баланси) у бази

даних комплексу;

• виконуючі опрацювання інформації баз даних і видачу звітної і
контрольної документації.

До першої групи належать:

• еєстрація нової філії (гривневої чи валютної) і заведення супут­ньої реєстрації даних;

• заведення балансів для філії;

• введення даних із гривневих і валютних операцій, із курсів валют, використовуваних при розрахунку балансів у філіях;

• введення даних із використовуваного в програмному комплексі плану рахунків.

До другої групи належать:

розрахунок балансу для будь-якої філії за будь-який період;

• одержання п'яти видів форм балансу;

• розрахунок нормативних коефіцієнтів для наявних філій;

• розрахунок і одержання зведеного балансу для довільно вибраної кількості філій;

• розрахунок нормативних коефіцієнтів для зведеного балансу. Сформовані в процесі виконання задач другої групи документи за

бажанням користувача видаються на принтер, екран або записуються в каталог на диску.

Для забезпечення правильного функціонування «Обліку діяльнос­ті філій банку» повинні бути встановленими автоматизовані системи «Операційний день банку» і «Банківські валютні операції».

Функціонування системи забезпечують такі набори файлів і баз да­них: основний завантажуючий файл; виконувані і наявні в директорії ЕХЕ-файли; каталог філій; каталог допоміжних і зведених розрахунків; службові бази, які містять інформацію про налаштування системи; ка­талог плану рахунків, каталог валют і курсів валют; каталог курсів ва­лют для роздільної переоцінки.

Таблиця 9.4

Структура системи «Облік діяльності філій банку»

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ ЩЩВ$

Закінчення табл. 9.4

9.5. Система «Автоматизоване опрацювання даних в обмінному пункті»

Система «Автоматизоване опрацювання даних в обмінному пункті» автоматизує найбільш трудомісткі операції банківського обліку з опера­цій у обмінному пункті, що дозволяє істотно підвищити продуктивність праці працівників цих підрозділів банку, оперативність обслуговування клієнтів і зменшити можливість помилок бухгалтерського обліку.

Система «Автоматизоване опрацювання даних в обмінному пунк­ті» виконує такі основні операції:

проведення операцій із покупки, продажу та обміну іноземної ва­люти;

• проведення операцій із покупки/продажу дорожніх чеків; проведення операцій із виплат/внесків на пластикові картки;

• облік операцій із приймання/передавання коштів;

• проведення операцій із приймання митних платежів;

• встановлення і зміна курсів валют із потрібною періодичністю;

Розділ 9 ІНШІ АВТОМАТИЗОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВ 'ЯЗУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ЗАДАЧ

ведення каталогу валют;

налаштування ставок комісійної винагороди в національній і/або іноземній валютах, стягуваного за проведення операцій; контроль наявного складу валют у касі;

оформлення необхідної звітної документації: звітної довідки ка­сира обмінного пункту і підготовка реєстру проведених операцій; підготовка інформації для введення у форматі системи «Банківсь­кі валютні операції». Склад програмно-технологічного комплексу характеризує табл. 9.5.

Таблиця 9.5

Функціональна структура автоматизованого опрацювання даних в обмінному пункті

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ Щ$Щ§1

Закінчення табл. 9.5

До валютних операцій обмінного пункту примикають операції не-торгові та опрацювання дорожніх чеків.

Програмно-технологічний комплекс «Неторгові операції» є уні­версальним інструментом, призначеним для автоматизації діяльності валютного операціоніста і касира. Використання програми дозволяє забезпечити не тільки оформлення касових документів, зв'язаних із прийманням (видачею) наявної валюти, але й забезпечує одночасний контроль стан}' рахунків клієнтів, ведення необхідних документів як касиром, так і операціоністом. Крім того, формуються банківські про­водки з проведених операцій.

При веденні неторгових операцій виконуються функції: оформлен­ня і пошук}' прибуткових і видаткових ордерів; визначення власників ра­хунків; контролю наявності рахунків і залишків на них; переглядання і друкування ордерів. Можлива генерація касових і внутрішніх проводок,

Розділ 9 ІНШІ АВТОМАТИЗОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВ "ЯЗУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ЗАДАЧ

ведення і друкування касового журналу тощо. Функціонально про­грамно-технологічний комплекс ділиться на дві взаємозалежні частини: «Операціоніст» і «Касир».

Функціональна структура комп'ютерного опрацювання неторгових операцій представлена в табл. 9.6.

Таблиця 9.6

Функціональна структура опрацювання неторгових операцій

Зацеркляний М. М., Мельников О. ф. гмЭт*

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ ЩЩц

Протягом операційного дня працівниками операційного відділу фор­муються прибуткові і видаткові касові ордери — касові документи, зв'я­зані з покупкою та продажем валюти. При підведенні підсумків операцій­ного дня готуються реєстраційні журнали з усіх видів виконаних операцій. Додатково можуть корегуватися дати проведення операції, анулюватися оформлені ордери, вестися роботи з архівними каталогами ордерів.

Працівниками касового відділу протягом дня здійснюється обмін під­твердженнями проведених операцій і виконавців, звірення електронних і твердих копій документів, виконання касових операцій. При підведенні підсумків операційного дня готується журнал підтверджень, касові жур­нали з валют, звітні довідки про касові обіги за день і про залишки цін­ностей. Крім того, можливе переглядання зведених баз ордерів.

Адміністратор може налаштовувати план рахунків, визначати по­рядок нумерації і коди операцій, корегувати поточні залишки коштів на рахунках.

Модуль «Операціоніст» має в головному меню пункти «Надхо­дження», «Витрата», «Покупка», «Продаж», «Надходження-екстра».

Система вимагає початкового налаштування параметрів під кон­кретний план балансових рахунків. Меню можливих дій операщоніста включає пункти, зв'язані з налаштуванням дати, перегляданням поточ­них каталогів касових ордерів, друкуванням реєстраційного журналу з прибуткових і видаткових ордерів звертаннями до архіву, корекцією но­мерів і їх оформленням.

Модуль «Касир» надає можливість контролю оформлених касових документів, фіксування проходження кожного документа через касу, контролю в будь-який момент залишку в касі валют, оформлення касо­вого журналу, оформлення бухгалтерських проводок за підсумками про­ведених операцій. Головне меню цього модуля включає: огляд каталогів ордерів, переглядання окремого ордера, підтвердження, друкування ка­сового журнал\. формування даних для рознесення.

Адміністратору для налаштування системи надаються можливості переглядання каталогів ордерів чи окремого ордера і роботи із систе­мою передавання підтверджень. Заключною процедурою операційного дня після зведення залишків по касі є формування даних для рознесення

Розділ 9 ІНШІ АВТОМАТИЗОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВ 'ЯЗУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ЗАДАЧ

коштів на рахунки клієнтів. Рознесення здійснюється за технологією системи «Банківські валютні операції». По закінченні видається повідо­млення про те, у яку базу введення записані проводки.

Програмно-технологічний комплекс «Дорожні чеки» дозволяє ав­томатизувати різні операції з дорожніми чеками, зв'язаними з прийнят­тям дорожніх чеків до негайної оплати, на інкасо, до продаж. Автома­тично формуються відповідні проводки, при необхідності проводиться конвертація валют, стягуються комісійні за проведення операцій, від­правляється повідомлення в банк-емітент; виписуються касові і позаба­лансові ордери. Є можливість налаштовувати рахунки для формування проводок, в тому числі позабалансових; встановлювати вид платіжних повідомлень, набір банків-емітентів, суму і валюту застави, стягнутої з клієнта при прийнятті чеків на інкасо. Функціональна структура ком­п'ютерного опрацювання дорожніх чеків приведена в табл. 9.7.

Системою передбачені два види оплати проданих дорожніх чеків банку-емітенту: передоплата та оплата за фактом продажі. Вибір режи­мів здійснюється адміністратором. Можна відстежити всі операції, про­ведені з чеком із моменту його реєстрації. Програмно-технологічний комплекс функціонує у взаємодії з комплексами «Банківські валютні операції», «Переказні операції», «Неторгові операції». Робота користу­вача здійснюється в діалоговому режимі із застосуванням різних екран­них меню для вибору можливих дій. Проводки з оформлених у системі ордерів формуються у модулі «Неторгові операції».

Головне меню включає вибір: негайна оплата, інкасо, продаж.

Функції адміністратора надають можливість налаштування балан­сових і позабалансових рахунків, кодів операцій, застав, видів продажу, вилучення операцій по чеках.

При налаштуванні балансових рахунків пропонується вказати номе­ри балансових рахунків, на яких відображаються операції з дорожніми че­ками (те ж стосується позабалансових рахунків). При вилученні операцій із чеків пропонується вказати інтервал дат, у межах якого можна вилучи­ти всі операції з дорожніх чеків (при цьому звільняється місце на диску).

Програма надає сервіс у вигляді переглядання архіву чеків, банків-емітентів і повідомлень.

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

Таблиця 9.7

При прийнятті чека до негайної оплати чек реєструється, випла­чуються гроші власнику за номіналом (або проводиться конвертація), чек відправляється на інкасо. Після чого цей чек буде оплаченим, або не оплаченим банку. Меню більш низького рівня пропонує реєстрацію окремого чека і чеків із діапазону, оплачених і неоплачених чеків, від­правлення чеків на інкасо, оплату чеків клієнтів і переглядання каталогів прийнятих, відправлених, оплачених, неоплачених та інших чеків. При реєстрації чека заповнюються його характеристики (емітент, валюта, но­мінал, власник, документ тощо).

ЪЬ.

Розділ 9 ІНШІ АВТОМАТИЗОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ЗАДАЧ

При прийнятті чека на інкасо з'являється підменю, аналогічне по­передньому.

При виконанні операцій із продажу чеків з'являється підменю за фактом продажі та у випадку передоплати. На обидва варіанти пропо­нується нове підменю, аналогічне першому вибору головного меню.