Мережа Internet в банківській діяльності

Досить потужний поштовх до розвитку мережа Internet одержала з появою і поширенням Всесвітньої павутини (World Wide Web, WWW), яка перетворила Internet у єдиний кібернетичний простір. Мережа стала перетворюватися в загальнодоступну систему масового інформаційного обслуговування.

Інтерактивний характер спілкування з мережею, особливо в WWW, підштовхував до поширення кола джерел прибутку за межі традиційних надходжень від розміщення реклами. На Заході з'явилися дистанційні торгові служби, де можна ознайомитися з пропозицією на товари, пере­глянути їхні фотографії на екрані комп'ютера — і відразу замовити товар, заповнивши відповідну екранну форму. Пройшло не так багато часу і по­дібні служби доповнилися засобами дистанційної оплати товару — тією ж мережею, із використанням спочатку звичайних пластикових карток, а потім і спеціально розроблених для Internet механізмів розрахунку.

Сюди підключилися банки. Для створення безпечних засобів елек­тронних розрахунків в мережі Internet полилися кошти. Це привело до залучення провідних комп'ютерних фірм. Деякі західні банки почали створювати служби розрахунків, цілком орієнтовані на Internet. З'явило­ся навіть декілька «віртуальних банків», обслуговування в яких, в осно­вному, проводиться за допомогою Internet.

Зупинимося на основних можливостях, які дає банку застосування Internet. Слід зазначити, що мережа Internet в принципі може застосову­ватися в найрізноманітніших областей роботи банку — від взаємодії з клієнтом до обміну інформацією з іншими банками.

Розділ 10 БАНКІВСЬКІ КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ

Першим етапом роботи в Internet для будь-якої фінансової органі­зації, як правило, є використання World Wide Web для публікування ре­кламної та іншої інформації. Сьогодні близько 300 фінансових організа­цій застосовують WWW як засіб реклами.

Другий етап — надання клієнтам базового доступу в банк. Клієнти одержують можливість переглянути фінансову інформацію, яка їх сто­сується, при цьому клієнти з цією інформацією нічого вдіяти не можуть.

Інтерактивна взаємодія з клієнтом — третій етап. Завдяки такій взаємодії, клієнт одержує не тільки доступ до фінансової інформації, а може також внести корективи в інформацію і провести різні розрахунки. При такій реалізації системи на базі Internet можуть прийти на зміну спе­ціалізованим системам «банк-клієнт» або, принаймні, взяти на себе час­тину їхніх функцій. На Заході вже є приклади так званих «віртуальних» банків, які взагалі не мають звичайних філій, і ведуть усі справи з клі­єнтами за допомогою Internet.

Ще один напрямок роботи — створення міжбанківських інформа­ційних систем.

І, нарешті, важливою для банку є можливість одержання фінансо­вої інформації. До неї входить: реклама, новини, інформаційні архіви.

Internet як середовище поширення фінансової інформації в режимі реального часу надає користувачеві такі переваги:

• відкритість і розробленість стандартів. Наявність надійного на­бору технічних засобів для конструювання сервісу;

• відносно дешеві канали зв'язку;

• доступність. Можливість доступу користувача до інформації з будь-якої точки без яких-небудь додаткових витрат.

Разом із цим існує ряд чинників, які обмежують широке викорис­тання Internet як середовища поширення фінансової інформації. Пере­рахуємо проблеми, які виникають при використанні Internet:

• непевність стандартів захисту даних від несанкціонованого до­
ступу і стандартів електронних платежів (правда, очікується за­
твердження необхідних стандартів у найближчому майбутньому);
перевантаженість мережі, необхідність у підвищених вимогах до
продуктивності серверів і роздільної здатності каналів зв'язку та

Зацеркляний М. М., Мельников О. ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ /ТЕХНОЛОГИУФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХУСТАНОВАХ

необхідності їхнього постійного поновлення (ця проблема іноді розв'язується шляхом використання виділеної смуги пропускання в межах каналів Internet загального призначення); • різноманітні обмеження можливостей опрацювання інформації стандартними засобами доступу (існує декілька шляхів розв'я­зування цієї проблеми. Один із них досить поширений і полягає у створенні спеціалізованого програмного забезпечення, яке ви­користовує стандарти Internet, інший зв'язаний із використанням мови програмування Java, розробленої спеціально для середови­ща Internet).

Використання глобальних комунікацій і зокрема Internet як кана­лу поширення фінансової інформації — ризикова справа. При створен­ні проектів поширення такої інформації виникає ряд проблем, зокрема, проблеми забезпечення доступу до успадкованих систем і розв'язуван­ня проблем безпеки. Куди б не звернувся клієнт, йому потрібно надати можливість доступу до одних і тих же баз даних.

Серед основних можливостей, наданих WWW-сервером банка клі­єнту, варто згадати можливість одержання інформації про поточний ра­хунок, взаємодію з депозитарієм та іншими службами. Що ж стосується виконання грошових переказів, то в нашій державі для реалізації цієї за­дачі потрібний час. Питання безпеки при реалізації таких задач далеко не просте, хоча підходи закордонних банків до розв'язування цієї про­блеми викликають значний інтерес.

У сучасному світі банківські послуги вдома через Internet спира­ються на так звані віртуальні приватні мережі. За допомогою цих мереж організації використовують Internet як мережу, а програму переглядання як інтерфейс. Сьогодні віртуальні приватні мережі мають високу міру захищеності, але, оскільки вони базуються на закритих рішеннях, в рам­ках мережі обмежені можливості їхньої взаємодії. Технологія Web не досить добре пристосована для захисту інформації. В той же час перехід до захищеного середовища ще більше ускладнює проблему.

Необхідною умовою розвитку іншого способу оплати послуг є на­дання безпеки електронним транзакціям у відкритих мережах, а також захист серверів від несанкціонованого доступу. Нещодавно розроблені

Розділ 10 БАНКІВСЬКІ КОМП 'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ

стандарти, зокрема SKIP (Simple Key management for Internet Protocol) для захисту корпоративної мережі, SET (Secure Electronic Transactions) для шифрування платіжних операцій у Internet, готується технічна база для надійного і безпечного здійснення платежів мережею Internet.

Нещодавно запропонований стандарт на засоби надання безпеки в Internet IPSec (Internet Protocol Security).

Фірма Edify, постачальник програмного забезпечення автомати­зації доступу клієнтів до інформації, розробляє свої застосування спе­ціально для ведення електронних банківських операцій. Зараз Edify про­понує продукт Electronic Workforce Platform. Він покликаний допомогти фінансовим організаціям у переході на інтерактивний режим роботи. Основною проблемою при такому переході є та обставина, що організа­ції розглядають Web тільки як засіб розміщення статичної інформації.

Internet є багатющим джерелом різноманітної фінансової інформа­ції, яка необхідна банкам. Фінансові ресурси Internet можна поділити на такі групи:

• інформація про різні компанії;

• останні новини, які впливають на поведінку ринків, і тому цікаві для фінансових інститутів;

• архіви фінансової, юридичної та іншої інформації, які можуть ви­користовуватися для фінансового аналізу. Наприклад: котування, курси валют, інформація про діяльність компаній, законодавство тощо;

• оперативна фінансова інформація для переглядання в режимі ре­ального часу (котування біржового та позабіржового ринку з різ­них фінансових інструментів).

Розглянемо кожну з цих груп окремо.

Інформація про компанії. За допомогою мережі Internet можна одержати інформацію про компанії, біржі, брокерські контори і т. д. Ін­шим важливим джерелом інформації про компанії є урядові та комер­ційні структури, що спеціалізуються на подібних послугах. Проте, якщо, наприклад, послуги компанії Pathfinder, що збирає і аналізує інформацію про найзначніші компанії США в традиційній формі практично не до­ступні в Києві, то використання мережі Internet робить це можливим.

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

У розділі Money & Business серверу зазначеної компанії часопис For­tune надає доступ до своєї бази даних, що включає 500 найпотужні­ших компаній США.

Досить корисним джерелом інформації про компанії є проект EDGAR (Electronic Data Gathering and Retrieval). Це база даних Комісії з цінних паперів США, що містить електронні файли значних і середніх американських корпорацій. Відповідний сервер не тільки надає вихідні файли компаній, а й опрацьовує їх, добуваючи найбільш цінну для ко­ристувача інформацію.

Новини. Практично всі найбільші компанії, які працюють в ін­дустрії світових новин, мають інформаційні сервери в мережі Internet. Інформаційне агентство «Рейтер» (Reuters), відоме у фінансовому сві­ті завдяки потужним засобам доступу до тематичної інформації, має ак­тивну позицію в Internet. Технології Internet активно використовуються у внутрішній корпоративній мережі Reuters.

Взагалі кажучи, своєчасне одержання важливих новин є для банку настільки важливим, що часто з цією метою використовуються спеціа­лізовані системи. З поширених на ринкові систем такого типу згадаємо системи Reuters, Dow Jones Telerate, Tenfore.

Інформаційні архіви. Значний обсяг інформації, яка об'єднує ана­літичні огляди, статті і довідкові бази даних, накопичується на серверах різноманітних організацій.

Оперативна фінансова інформація. В усьому світі, особливо в США, активно розвивається спеціалізований сервіс, що пропонує будь-якому бажаючому підключитися до потоку фахової фінансової інформа­ції за незначну плату. В цілому, набір послуг фінансових серверів мож­на поділити на такі групи:

дані зі світових бірж і ринків, котування національних валют і ставки банківських відсотків. Дані надходять із затримкою від де­кількох секунд до 15 хвилин;

результати опрацювання первинної інформації фаховими екс­пертами. Аналітичні огляди MarketScope і аналіз ефективності ін­вестицій від компанії Zacks, довідкова інформація про компанії від S&P StockGuide, торгові доповіді Vickers та багато іншого.

Розділ 10 БАНКІВСЬКІ КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ

Створення віртуального портфеля, що містить акції, які цікавлять користувача. Оперуючи портфелем, можна прискорити та автоматизува­ти процес одержання інформації. Віртуальний портфель спроможний ві­дображувати як реальний набір акцій інвестора, так і передбачуваний.

, Додаткові послуги містять тематичні новини від найбільших ін­формаційних агентств, таких, як Reuters, BusinessWire, PR Newswire та ін. Можна переглянути заголовки останніх повідомлень або запросити всі новини з певної теми чи компанії. Досить зручним є об'єднання но­вин із віртуальним портфелем. У такому випадку інвестор одержує всі новини, у яких згадуються занесені у віртуальний портфель акції.

Прикладами компаній, що надають спеціалізовані фінансові інфор­маційні послуги, є InterQuote, QuoteCom, PC Quote тощо.

Іноді стандартні засоби Internet і, зокрема, WWW не задовольняють постачальників послуг інформаційних систем. У такому випадку роз­робляється спеціалізоване серверне і клієнтське програмне забезпечен­ня, яке використовує протокол TCP/IP і стандартні канали передавання даних, але такі, що надають власний користувальний інтерфейс і набір аналітичних інструментів (Reuters).

Здебільшого безкоштовна інформація не придатна для комерційно­го використання, тим більше у фінансовій сфері, оскільки надається без гарантій достовірності і точності. Найбільш поширеним платним засо­бом надання доступу до інформаційних ресурсів є підписка. Користувач сплачує абонентську плату і одержує доступ до певних інформаційних ресурсів на фіксований термін. Іноді більш ефективними є фіксовані дій користувача з наступною їх оплатою. Таким чином, сьогодні можна гово­рити про поступову інтеграцію потужних професійних засобів одержан­ня фінансової інформації з технологіями Internet. Можна з упевненістю стверджувати, що потенціал Internet як середовища поширення фінансо­вих даних достатньо великий, і через певний час слід чекати повсюдного використання цієї мережі у професійній фінансовій діяльності.

Переваги нової для банківської сфери технології наочно демон­струються на прикладі першого мережевого банку Security First Netw­ork Bank (SFNB). Цей банк нараховує понад 1000 клієнтів з усіх штатів США. При цьому він має лише одну звичайну філію, та й то лише тому,

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф. птбЗтІг

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ I ТЕХНОЛОГИ'У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ ШЩк

що Комітет з нагляду за операціями (організація, що контролює діяль­ність банків у США) поки що не надає ніяких постанов для регулювання діяльності банків, які існують тільки в кіберпросторі. У своїй діяльності банк орієнтується насамперед на користувачів Internet.

Інший приклад — компанія Charles Schwab, що має 3,5 мільйона клієнтів і активи на 2 мільярда доларів, — одна з найбільших інвестицій­них фірм, яка взяла на озброєння Internet. Schwab відкрила доступ клі­єнтам до вузла World Wide Web (http://www. Schwab, com). Сьогодні об­сяг операцій, проведених із використанням персонального комп'ютера, складає 15 % від загальної кількості угод компанії. При цьому послуги Internet надаються тільки тим клієнтам, чий рахунок у Schwab складає не менше 5000 доларів. Оплата послуг, що здійснюються через Internet, значно менша, ніж звичайні комісійні.

Internet і взагалі банківські послуги вдома вшивають на відділен­ня банків, банкомата і банківські центри звертань. Проте, сьогодні сис­теми такого типу ще не досить поширені. Розвиток таких систем стри­мується відсутністю чітких правових основ комерційних розрахунків у кіберпросторі. Крім того, залишаються актуальними проблеми безпеки таких розрахунків.

Потрібно відзначити, що якість ліній в Україні поки-що обмежує надійність роботи в режимі on-line. Обмежені також швидкості пере­давання, що веде до істотного збільшення часу при роботі з великими обсягами даних.

Ці проблеми уповільнюють впровадження технологій на базі Inter­net в українські банки. Клієнти в основному не мають доступу до від­ділень банку електронною поштою або вузлом Web. Найпоширенішим застосуванням Internet українськими банками залишається поширення рекламної інформації в WWW.

Проте не варто забувати, що зараз мережа Internet є єдиною гло­бальною системою, яка об'єднує всі існуючі у світі комп'ютерні мере­жі — від національних до приватних. До неї залучені, за останніми оцін­ками, біля 50 млн комп'ютерів. Ця всесвітня «мережа мереж» є найбіль­шою комп'ютерною структурою, яка розвивається швидко, а загальна

Розділ 10 БАНКІВСЬКІ КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ

кількість її користувачів збільшується щомісяця на 12 %. Відносна про­стота використання і невисока вартість сприяють швидкому зростанню кількості користувачів послугами Internet. Це значно розширює аудито­рію, на яку спрямовані комерційні компанії.

Прогрес в області використання мережі Internet банками (в тому числі й українськими) неминучий і незабаром не можливо буде уявити діяльність банку без використання Internet.

Банкомати

Використання банкоматів (або Automatic Teller Machine, ATM) стали першою спробою банків надати клієнту можливість роботи зі своїм рахунком у будь-який зручний для нього час і практично з будь-якого місця. Зараз активно розвиваються системи «банк-клієнт», про­те, для приватних осіб банкомати ще довго будуть єдиним засобом від­даленого доступу в банк.

У загальному випадку банкомат є пристроєм, який виконує такі ти­пові фінансові операції:

• видачу готівки з різних рахунків (поточного, термінового і з рахунку за кредитними картками);

• приймання внесків на поточний, терміновий та інші рахунки; переказування коштів із поточного рахунку на терміновий і, навпаки;

платежі: списання з поточних або термінового рахунків, накладні

платежі.

Впровадження банкоматів потребує великих інвестицій, тому їх ви­користовують тільки потужні банки. Показником оцінки ефективності використання банкоматів можна вважати кількість використовуваних пластикових карток на один банкомат. Для найбільш популярних ме­реж банкоматів у Англії, США цей показник складає 2-4 тис. карток/ банкомат. При цьому кожний банкомат у середньому використовується 1000 разів на тиждень або біля 150 разів у день. У більшості випадків (67 %) банкомати доступні з вулиці, а в 24 % випадків банкомати вста­новлюються безпосередньо в помешканнях банків.

23*

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ ИЩИ

Як правило, банкомат складається із:

• персонального комп'ютера (в основному ПК із процесором І286 або ІЗ 86);

• монітора або спеціального табло;

• клавіатури (цифрової і функціональної);

• спеціального «вузького» принтера для видачі квитанцій із про­ведених операцій;

• пристрою зчитування з гшастикових карток;

сховища грошових одиниць різних номіналів і відповідні механіз­ми перевірки їхньої істинності, підрахунку і подачі. Крім того, необхідне спеціальне прикладне програмне забезпечен­ня для управління роботою всіх блоків і телекомунікаційне устаткуван­ня для приєднання до комп'ютерної мережі.

Банкомати можуть працювати в двох режимах: off-line і on-line. При роботі в режимі off-line, банкомати не зв'язані з центральною банківською мережею у режимі реального часу і працюють незалежно (реалізується режим відстрочених платежів). Як правило, банкомати, які працюють у цьому режимі, фіксують (записують) інформацію про проведену операцію у своїй пам'яті і на спеціальній магнітній смужці картки. Банкомат, який працює в режимі off-line, обслуговує спеціаль­ний співробітник — касир банку, що періодично вручну заповнює бан­комат готівкою, а також вносить у пам'ять банкомата дані про простро­чені платежі, рахунки, втрачені картки тощо. У більш сучасних системах така інформація закладається в банкомат періодично в спеціальному се­ансі зв'язку банкомата комутованими або виділеними лініями зв'язку з центральною базою даних банку.

Інший режим роботи банкомату — on-line. У цьому випадку бан­комати зв'язані з банківською мережею безпосередньо комутованим або виділеним телефонним каналом із використанням різних протоко­лів (найчастіше використовується протокол пакетного передавання да­них Х.25). Якщо банкомат працює в цьому режимі, він може видавати клієнту довідки про поточний стан його рахунку. Використання бан-коматів у цьому режимі потребує надійного телекомунікаційного серед­овища і значних обчислювальних ресурсів банківської мережі. У такому

Розділ 10 БАНКІВСЬКІ КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ

випадку в банківській мережі повинна передбачатися можливість ро­боти з мережею банкоматів у режимі on-line.

При використанні банкоматів необхідно вибрати один із двох ва­ріантів організації телекомунікаційного середовища:

• обслуговування власної мережі банкоматів;

• участь на дольових внесках в експлуатації вже існуючої мережі, що використовується спільно декількома банками.

При використанні власної мережі банк має повний контроль над цією мережею і над послугами, що надаються. Недоліком такого під­ходу є достатньо великі витрати на створення та експлуатацію мережі.

Практика створення телекомунікаційного середовища із застосу­ванням банкоматів показує, що вигідніше для банків будувати спіль­ні мережі банкоматів і об'єднувати вже існуючі мережі. Результатом цього є стандартизація кредитних карток, від якої виграють всі — і банк і його клієнти.

Незважаючи на стрімкий розвиток таких засобів віддаленого досту­пу в банк, як Internet і спеціалізовані системи «банк-клієнт», банкомата, як і раніше, відіграють важливу роль у цій області. На жаль, розвиток ме­реж банкоматів в Україні поки-що просувається досить повільно. Голов­ними причинами такого стану речей є нерозвиненість (порівняно зі сві­товим рівнем) банківської системи і як наслідок відсутність у населення вільних коштів і потреби в кредитних картках. Але, незважаючи на це, в перспективі очікується повсюдне впровадження в Україні такої важливої частини автоматизованої банківської системи, як мережі банкоматів.