Стадії створення автоматизованих банківських систем
Життєвий цикл автоматизованої банківської системи дозволяє виділити чотири основні стадії: перед проекти)', проектну, впровадження і функціонування. Від якості проведених робіт на стадіях створення автоматизованих банківських систем затежить ефективність їх функціонування. Тому кожна проектна стадія ділиться на ряд етапів і передбачає створення документації, яка відображує результати роботи.
Основними роботами, що виконуються на етапах проектування, є:
а) перед проектне обстеження — формування вимог, вивчення об'
єкту проектування, розробка і вибір варіанта концепції системи;
створення і затвердження техніко-економічного обгрунтування і
технічного завдання на систему;
б) технічний проект, де проводиться пошук найбільш раціональних
проектних рішень, створюються і описуються всі компоненти
системи;
в) робоче проектування, в процесі якого здійснюється доопрацюван
ня програм, корегування структур баз даних, створення докумен
тації на постачання і встановлення технічних засобів і т. п.
Технічний і робочий проекти можуть об'єднуватися в єдиний до
кумент — техноробочий проект.
Введення системи в дію охоплює встановлення і експлуатацію технічних засобів, завантаження баз даних і дослідну експлуатацію програм, проведення випробувань для передачі в промислову експлуатацію, навчання персоналу. Це завершуюча стадія створення автоматизованої банківської системи. Промислова експлуатація включає супроводження програмних засобів і всього проекту, підтримку технічних засобів, оперативне обслуговування і адміністрування баз даних.
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
Досвід створення автоматизованих банківських систем показує, що зараз зустрічаються дві крайності. В одному випадку суворо дотримуються стандартів виготовлення документації, але терміни створення сильно затягуються, створення системи не вписується в ритм реального життя і вона виявляється не життєздатною. В іншому випадку уміння розробників створювати програми для автоматизації розв'язування окремих задач дозволяє їм відразу забезпечити процес використання розробок користувачем, система розпочинає «жити», але створення документації відстає і в результаті одержується продукт досить трудомісткий для експлуатації, а його освоєння значною мірою залежить від спеці алістів-розробнйків.
Це протиріччя переборюється дотриманням проектної дисципліни. Технологічною передумовою, яка забезпечує не тільки продуктивне документування, а й ефективне проектування, є використання CASE-сис-тем. Суть цих систем визначається їх назвою: конструювання програм за допомогою комп'ютера. CASE-технології об'єднують метод і інструмент і є розвитком процесу автоматизації проектування програмних комплексів. Початок цьому поклали комп'ютери та інтерпретатори з алгоритмічних мов, потім до них приєдналися засоби тестування програм та їх налагодження, потім з'явилися засоби генерації звітів. Фактично ішов процес переходу до автоматизації проектування. Нарешті, засоби опису концептуальних моделей предметної області підвели процес автоматизації проектування до етапу створення програмних комплексів і баз даних.
Створені інтегровані системи проектування, які охоплюють всі технологічні етапи проектування, забезпечують його документування і спільну роботу системних аналітиків і програмістів. Використовуючи CASE-систему проектування, можна описати предметну область, виявляючи всі об'єкти, які їй належать, їх властивості, зв'язки між об'єктами, властивості зв'язків, і зберігати цю інформацію в пам'яті комп'ютера. Кінцевим результатом опису є концептуальна модель, а потім логічна і фізична реалізація бази даних.
В процесі опису створюється база даних проекту, яка може існувати в електронному вигляді або на паперовому носієві і яка є документацією на проект.
Розділ 7 БАНКІВСЬКІ ПРОЦЕСИ І ТЕХНОЛОГІЇ
Особливе місце в процесі створення автоматизованої банківської системи, займає постановка задач.
В автоматизованій банківській системі, яка призначена для задоволення потреб користувачів, найбільша увага приділяється ефективній реалізації користувацьких програм і продуктивності роботи користувача. Зараз користувач-економіст знаходиться перед вибором: або придбати готовий прикладний програмний продукт на ринкові програмних засобів, або його створювати в рамках своєї організації. Як перший, так і другий варіант висувають користувачеві проблему постановки задачі, тобто виробленню умов і вимог до програм, які реалізують потрібне користувачеві опрацювання інформації відповідно конкретним умовам. Трудомісткість та вартість постановок задач складає 70-80 % всіх витрат на прикладне програмування. В США такий стан привів до того, що спеціалісти з постановки задач і аналізу застосувань є найбільшою за чисельністю і швидко зростаючою групою серед усіх груп спеціалістів, професійно працюючих із ЕОМ.
Постановка задачі — це опис задачі за певними правилами, який дає вичерпуюче подання її суті. На основі постановки задачі програміст повинен подати логіку її розв'язування і рекомендувати стандартні програмні засоби, придатні для її реалізації.
Постановка задачі вимагає від користувача не тільки професійних знань в тій предметній області, для якої виконується постановка, айв області основ комп'ютерних інформаційних систем. Помилки користувача на етапі постановки задачі зростають за своїми наслідками в сотні і навіть тисячі разів у залежності від масштабу системи, якщо їх виявляють на кінцевих фазах прикладного програмного продукту. Причина полягає в тому, що кожна наступна ділянка створення прикладних програм не має інформації, потрібної для виправлення змістовних помилок.
Створення програмного продукту самим користувачем можна вважати кращим варіантом з точки зору простоти програми. Хоча з позиції професійних програмістів в таких програмах чимало похибок. Вони менш ефективні за машинними ресурсами, швидкодією та іншими традиційними критеріями.
Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ
Усунення труднощів взаємодії «користувач — прикладний програміст» здійснюється постановкою задачі, регламентацією викладання змісту задачі, що робить взаємодію більш логічною і системною.
Постановка задачі здійснюється на стадії проектування комп'ютерних інформаційних систем. Для постановки задачі використовуються відомості, необхідні і достатні для повного виявлення її логічної та інформаційної суті. Таку інформацію має економіст, який здійснює розв'язування таких задач в умовах ручного опрацювання або з використанням малих обчислювальних машин.
Користувач може використовувати готові програмні пакети, які за своїми функціями задовольняють його потреби, які орієнтовані на певні види діяльності (бухгалтерську, фінансову, планову тощо), освоїти їх можливості і здобути навички роботи з ними. Такий напрямок є сьогодні провідним у сфері комп'ютеризації та інформатизації обслуговування користувачів. Нерідко він доповнюється розробкою оригінальних прикладних програм. Проте в будь-якому випадку потрібна постановка задач.
Постановка і реалізація задач на ЕОМ потребує освоєння основних понять, що стосуються теоретичних основ комп'ютерних інформаційних систем. До них належать:
• властивості, особливості і структура економічної інформації; умовно-стала інформація, її роль і призначення;
• носії інформації, макет машинного носія; засоби формалізованого опису інформації;
• алгоритм, його властивості і форми подання;
• призначення контролю вхідної і результуючої інформації, способи контролю;
• склад і призначення пристроїв персональних ЕОМ;
• склад програмних засобів персональних ЕОМ, призначення операційних систем, пакетів прикладних програм, інтегрованих пакетів програм тип}' АРМ бухгалтера, АРМ фінансиста тощо.
При описуванні постановки задачі звертається увага на її просторово-часові характеристики. Вони відображають об'єми вхідної та вихідної інформації (кількість документів, рядків, знаків, які опрацьовуються за одиницю часу), часові особливості надходження, опрацювання та видачі інформації.
i5a%
Розділ 7 БАНКІВСЬКІ ПРОЦЕСИ І ТЕХНОЛОГІЇ
В процесі опису постановки задачі важливими є перевірка точності та повноти імен усіх інформаційних одиниць і їх сукупностей. В умовах автоматизованого опрацювання, крім звичних для сприймання імен показників в документах (імена рядків і стовпчиків), мають місце нетрадиційні форми подання інформації. Чіткість імен інформаційних сукупностей і їх ідентифікація, усунення синонімів та анонімів у назвах економічних показників забезпечують більш високу якість результатів опрацювання. Повна назва показника в складних формах може складатися із назв рядків, стовпчиків та елементів частини документу, що відноситься до заголовку. Для кількісних і вартісних реквізитів вказується одиниця виміру. Опис показників і реквізитів якого-небудь документу потребує, як правило, їх співвідношення з місцем і часом відображуваних економічних процесів.
Дата добавления: 2016-05-05; просмотров: 875;