Використання різних методів та прийомів роботи в ході вивчення нового матеріалу. Використання наочних посібників.

3 розробити завдання для спостережень на один із сезонів року.

. Завдання і зміст навчально-виховних задач курсу природознавства в початкових класах

Система природознавчих знань, яку опановують школярі в процесі навчання природознавству, включає систему пізнавальних завдань. Поряд зі змістом знань про природу, вона є методичною (педагогічною) умовою формування пізнавальних інтересів. Саме шляхом введення завдань, які поступово ускладнюються (пізнавальних завдань) реалізується навчання систематичним знанням про предмети і явища природи. Крім того, пізнавальні завдання підвищують ефективність й усвідомленість засвоєння навчального матеріалу, розвивають розумову діяльність школярів.

Пізнавальні завдання по природознавству включають завдання, питання й проблеми, які діти вирішують у процесі оволодіння природознавчими знаннями. Кожне пізнавальне завдання містить певну мету, має певний зміст і вимогу, оформлену часто у вигляді запитання. За змістом навчального матеріалу пізнавальні завдання класифікуються на кілька груп: завдання про неживу природу (сонце, погода, водойми, ґрунти), про рослини, про тварин, про працю людей у різні пори року.

У навчальному процесі варто виділити основні пізнавальні завдання, які розв'язуються протягом усього навчального року, розділи програми або уроку, і частини, розв'язувані на окремих етапах уроку:

1) принцип єдиного цілого, тобто зміст всіх завдань повинен бути об'єднаний однією ідеєю (природознавчою закономірністю). Такою ідеєю є залежність сезонних явищ у неживій і живій природі від положення сонця на небозводі в різні пори року [23, 39] ;

2) принцип ускладнення пізнавальних завдань: ускладнення навчального матеріалу; підвищення ступеня його узагальнення; збільшення обсягу знань, якими повинен опанувати учень.

Ускладнення природознавчого змісту пізнавальних завдань полягає в послідовному включенні нових "порцій" знань про природу. Так, спочатку вивчається об'єкт або явище із зовнішньої сторони (ознаки погоди, форма, величина, колір й інші зовнішні ознаки рослин і тварин).

Більш складні завдання - про спосіб життя рослин і тварин, їхній розвиток й розмноження. Щоб учень міг вирішити завдання типу "Як розвивається метелик-капусниця?", він повинен знати цю комаху або тварину за зовнішніми ознаками, відрізняти її від інших, схожих комах. Ще більш складні завдання, пов'язані з ознаками природи в різні сезони.

Складні також завдання, що відбивають умови життя живих організмів, які впливають на будову, розвиток, розмноження, походження рослин і тварин. Приклади таких завдань: "Чому дятел може жити тільки в лісі?", "Доведи, що білка - житель лісу" і т. п [23, 42].

Інший напрямок в ускладненні пізнавальних завдань пов'язаний з підвищенням ступеня узагальнення знань учнів про природу. Прості із цього погляду пізнавальні завдання, змістом яких служать конкретні одиничні явища й предмети, наприклад: "Як зимує білка?", "Визначити температуру повітря в класі".

Природознавчі уявлення характеризують досить високий ступінь узагальнення знань учнів. Завдання типу "На які групи можна розділити тварин: лисиця, сорока, бджола, ведмідь, горобець, мураха?", використовувані на перших уроках природознавства вимагають узагальнених знань про тварин.

Ступінь узагальнення пізнавальних завдань підвищується, якщо для їхнього виконання учневі необхідно знати істотні ознаки групи явищ (учень повинен оперувати поняттями): "Довести, що качка - птах", "До якої групи тварин відноситься їжак?".

Завдання, що вимагають умінь встановлювати закономірності явищ, представляють найвищий рівень узагальнення. Завдання типу "Розкажіть про життя тварин у різні пори року" найбільш важкі для учнів. Вони вимагають володіння такими поняттями, як "тварини", "звірі", "птаха", "комахи", вимагають знань узагальнених ознак життя тварин восени, узимку, навесні, улітку, способів харчування й розвитку тварин.

Наступний напрямок в ускладненні пізнавальних завдань характеризується кількісно: завдання, що містять великий обсяг знань, необхідних для вирішення, - найскладніші. Наприклад, завдання "Що це?" (показується зображення рослини) вимагає прямої відповіді учня. Але щоб відповістити на запитання "Які звірі живуть у наших лісах?", необхідно проміжне знання: що таке звірі? Для відповіді на запитання про життя рослин або тварин у різні сезони учні також повинні мати проміжні знання про рослини або тварини, їхню класифікацію в природі, про дерева, кущі, трав'янисті рослини, звірів, птахів, комах, місця їхнього поширення в наших лісах й охорону.

Таким чином, програмою передбачене повідомлення дітям системи знань, які відбивають найважливіші залежності й закономірності в тій або іншій області реальності. До них відносяться уявлення про фізичні зміни агрегатного стану речовин (наприклад, води), переміщенні тіл у просторі, про пристосовування рослин і тварин до умов зовнішнього середовища, про деякі форми екологічних взаємозв'язків у природі й т.п. В результаті в дітей удосконалюється наочно-образне мислення (розширюється коло уявлень, з'являється здатність маніпулювати ними, видозмінювати їх й ін), розвивається словесно логічне мислення (діти вчаться встановлювати взаємозв'язок явищ, бачити їхню причину й наслідки, будувати логічні судження, робити висновки й ін). У моральному плані розуміння залежності об'єктів й явищ у природі є основою правильного відношення дітей до рослин і тварин.

Школярі виявляють велику цікавість до фізичних явищ неживої природи. Підтримуючи цей інтерес дітей, необхідно давати їм певні знання в даній області. Зупинимося докладніше на змісті таких знань.

Формування уявлень про різні стани речовин (твердий, рідкий, газоподібний), про їхній перехід з одного стану в інший, наприклад, при тепловому впливі, про способи поширення тепла (теплопровідності й конвекції) дозволяє показати характер і види змін деяких предметів й явищ навколишнього середовища .

Знайомство із властивостями повітря (воно є всюди, має вагу, може стискуватися), магніту (притягає до собі деякі металеві предмети), які виявляються в лабораторних умовах, дає можливість продемонструвати школярам, як фізичні явища приховані від очей. Повітря ми не бачимо, але легко можемо виявити, якщо ним надувати повітряну кульку; магнітне поле також невидиме, але його цікава властивість чітко проявляється, як тільки поблизу з'являються дрібні металеві предмети. Виявлення прихованих властивостей предметів у процесі навчання, що відбувається під керівництвом педагога, позитивно впливає на формування в школярів матеріалістичних уявлень про природу, є основою розуміння більш складних фізичних явищ, досліджуваних у школі.

Повідомлення школярам знань про живу природу йде за трьома взаємообумовленими напрямками: взаємозв'язок рослин і тварин із середовищем перебування, особливості їхнього розвитку, різноманіття видів живих істот. При цьому головне - навчити дитину розуміти зв'язок між живимо організмом і середовищем перебування.

Ріст і розвиток є не що інше, як упорядкований в часі, строго послідовний ланцюжок взаємозв'язків організму, що розвивається, із зовнішнім середовищем. Зв'язок третього поняття - "різноманіття організмів" - з першими двома легко простежується, якщо розглядати його як результат історичного розвитку. Це легко продемонструвати на різних живих істотах, які пристосувалися до однотипних умов життя. Спостерігаючи й доглядаючи за рослинами й тваринами у куточку природи, діти постійно переконуються в тому, що все живе вимагає харчування (тварин треба годувати, рослини - поливати й удобрювати), належних умов життя (рибам потрібна вода певної температури, освітлення, рослини й ін.; птахам необхідний повітряний простір, пісок, вода й ін). У результаті складається реальне уявлення про живий організм .

Розглянуті приклади зв'язку й взаємозв'язку, закладені в предметі природознавства, являють собою найважливіший засіб розвитку мислення учнів. Весь процес мислення при виявленні зв'язків виражений в узагальненнях, ступінь яких поступово ускладнюється в міру залучення нових понять. Первісний щабель узагальнень проявляється в почуттєвому пізнанні: від відчуттів до сприйняття, від сприйняття до уявлення.Почуттєвий етап пізнання має важливе значення в навчанні молодших школярів, будучи фундаментом формування понять, суджень, умовиводів.

Освітня галузь "Природознавство”

Метою освітньої галузі "Природознавство” є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе;

формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;

розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування;

забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю;

засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою;

оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.

2. Застосування загальнодидактичних методів, прийомів і засобів навчання багато в чому залежить від особливостей змісту кожного предмету, а у самому предметі - від характеру навчального матеріалу, типа уроку, його структури, тих навчально-виховних цілей, які з нього витікають. Крім того, раціональний вибір ефективних методів навчання визначаю завданнями конкретного етапу уроку.

Так, при вивченні нового матеріалу, на рівні засвоєння учнями певного обсягу готової інформації, я застосовую пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи навчання такі як розповідь, пояснення, лекція, бесіда, організовую роботу учнів з підручником, виконання завдань на закріплення знань використовуючи опорні конспекти, мультимедійні засоби навчання, плакати, роздатковий матеріал та інші.

При первинному засвоєнні учнями нового матеріалу на рівні самостійного пошуку застосовую інші методи: проблемного викладання, частково-пошуковий, дослідницький методи. Ці методи, не несучи готової інформації, спонукають учнів до самостійної пізнавальної діяльності. Особливо цікавим є для учнів завдання зі створення навчальних проектів за програмою

Готуючись до уроків визначаю той рівень знань, умінь і навичок, який необхідно сформувати в учнів: на рівні сприйняття, осмислення і запам'ятовування знань (низький рівень засвоєння знань - учнівський); на рівні застосування знань за готовим зразком (середній рівень засвоєння знань - алгоритмічний); на рівні застосування знань для вирішення творчих завдань (високий рівень засвоєння знань - евристичний чи творчий).

Знаючи реальну підготовленість навчальної групи та враховуючи індивідуальні особливості кожного учня (особливості пам'яті, мислення, сприйняття, ставлення до навчання тощо), підбираю таке поєднання методів і прийомів навчання, яке дозволяє йому поступово ускладнювати зміст і характер навчально-пізнавальної діяльності учнів, цілеспрямовано розвивати у них мислення.

Проаналізувавши усі можливі фактори, які впливають на технологію раціонального вибору методів, приступаю до розробки конкретних методичних рішень для кожного окремого уроку, тобто сукупність методів, форм, прийомів і засобів навчання, направлених на організацію пізнавальної діяльності учнів для досягнення конкретної навчально-виховної задачі. При цьому дуже важливо, щоб у центрі уваги весь час була пізнавальна діяльність учнів, її характер, направленість, продуктивність.

Такий підхід до розробки методики проведення конкретних уроків витікає з психологічних вимог до навчання, як процесу формування певних видів діяльності учнів.

Навчальний матеріал при первинному його вивченні викладаю так, щоб спонукати учнів до виконання пізнавальних дій, учні повинні не тільки слухати, дивитися, сприймати, усвідомлювати, але і виконувати дії, направлені на розкриття властивостей, понять ,тому своє пояснення супроводжую чергуючи демонстрацію таблиць, малюнків, фрагментів відеофільмів тощо. Завдяки образності, наочності пояснення намагаюсь викликати в учнів живий інтерес до навчального матеріалу.

Щоб спонукати учнів до певного виду навчально-пізнавальної діяльності враховую: дидактичну, розвиваючу і виховну мету уроку і його окремих частин; особливості нового навчального матеріалу (новизну, складність, практичну значущість), виділяю основні поняття, які належать до повного засвоєння; встановлюю логічний взаємозв'язок нового матеріалу з раніше вивченим з предмету, з інших предметів; визначаю взаємозв'язок нового навчального матеріалу з системою професійних знань, умінь і навичок; рівень, на якому повинні бути сформовані знання; характер пізнавальної діяльності учнів, а також необхідні способи і прийоми інтелектуально-практичної діяльності учнів, якими вони повинні оволодіти для досягнення поставленої мети; місце і спосіб навчання учнів необхідним прийомам розумової діяльності на кожному етапі уроку; найбільш раціональне поєднання методів на уроці з урахуванням постійного зростання частки самостійності і творчої активності учнів.

Звичайно, різне обладнання кабінетів, комплексно-методичне забезпечення предмету створюють умови для проявлення майстерності викладача, розробка ним таких методичних рішень уроку, завдяки яким створюється певна система навчальних завдань, що спонукають учнів до активної пізнавальної діяльності.

Наочні посібники на уроці природознавства доречні тоді, коли їх використання диктується логікою навчального процесу, а не коли вони є розважальними виставками на уроці. Наочні посібники використовують на всіх етапах уроку: під час актуалізації опорних знань, перевірки домашнього завдання, вивчення нового матеріалу, поглибленої роботи над текстом твору чи його деталями, узагальненні і систематизації знань та вмінь учнів, контролі й корекції тощо.
Для того щоб підвищити рівень засвоєння навчального матеріалу на уроках
природознавства необхідно застосувати різні засоби наочності. Адже саме вони як показала практика підвищують ефективність навчання, а також вони спонукають дітей до навчання. Правильний вибір наочності дозволяє урізноманітнити хід уроку і підвищити його якість. Знання вимог щодо використання наочних посібників допоможе уникнути поширених у шкільній практиці недоліків та помилок. У процесі навчання використання наочних посібників є дуже важливим елементом. Тому саме використання
наочних посібників великою мірою підвищує рівень знань учнів, і полегшує процес навчання природознавства.

3. Із своїх спостережень ти знаєш, що восени часто йдуть дощі. Бувають дощі і влітку. Чим відрізняється осінній дощ від літнього?

Розкажи про ранню осінь за таким планом: нежива природа (висота Сонця над небозводом, температура повітря, опади, тумани, заморозки); стан рослин; поведінка тварин; праця людей.

Розкажи про “золоту” осінь. Чим відрізняється рання осінь від “золотої”? Який з цього можна зробити висновок?

Використай літні спостереження і скажи, чому в червні найдовші дні.

Використай власні спостереження. Скажи, чому восени дні стають коротшими, а ночі довшими?

На с.50 розглянь малюнок. На ньому зображено літо. Які ознаки про це свідчать? Які ознаки для літа найголовніші?

На с.38 розглянь малюнок. На ньому зображено початок осені. Які ознаки про це свідчать? Які ознаки для осені найголовніші?

Запишіть результати спостережень за погодою.

1. Хмарність (ясно, змінна хмарність, хмарно)

________________________________________________________________

2.Опади (дощ, сніг, немає опадів)

________________________________________________________________

1.​ Вітер (немає вітру, слабий вітер, вітер середньої сили, сильний вітер)

_______________________________________________________________

1.​ Пройдись по траві. Чи бачиш ти на траві або взутті залишки вологи?

_______________________________________________________________

Представте результати свого спостереження у вигляді розповіді. Презентуйте виконану роботу.

Висловіть оцінні судження про власну роботу та роботу, виконану однокласниками.

Билет 4