Натуральні наочні посібники

Натуральні об’єкти – рослини, тварини, знаряддя і продукти праці, мінерали та ін. Конкретність, повноту, багатогранність натуральних об’єктів не можуть замінити штучні зображення. Але використання на уроках натуральних об’єктів не завжди можливе. [Волкова, с. 286]

До цієї групи відносяться живі, неживі об’єкти природи та натуральні об’єкти неживої природи.

Живі об’єкти – це кімнатні рослини, які підбираються в залежності від програми по природознавства і її вимоги до умов життя, а також тварин, яких можна тримати в умовах кутка живої природи чи кабінету природознавства. На уроках «Я і Україна» широко використовуються культурні рослини, а також певні комахм, домашні птахи, голуби, кролики.

Неживі об’єкти природи займають більшу частину серед наочних посібників. Їх різновидність зумовлена тим, що вони зберігаються тривалий проміжок часу, не потребують сестиматичного догляду, і разом з тим забезпечують розгляд та вивчення об’єктів як в цілому, так і в окремих частинах. Неживі об’єкти природи використовуються для проведення лабораторних і самостійних робіт, а також як демонстраційний матеріал на різних заняттях і в процесі позакласної гурткової роботи.

Натуральні неживі об’єкти використовуються в єднанні з живими, що значно підвищує і розвиває пізнавальні можливості дітей початкових класів.

До натуральних неживих посібників відносяться наступні:

Гербарій – це засушені на стандартних листах паперу в певній тематичній послідовності з усіма органами та частинами. Гербарій необхідний для вивчення дерев та кущів, культурних рослин, сорняків, медоносних та лікарських рослин, рослин різних екологічних груп.

Чучела – це натуральні об’єкти, які повністю передають всі зовнішні ознаки живого (величина, форма, колір). В початкових класах використовуються чучела риб, земноводних, птахів…

Колекції – це група однакових об’єктів чи об’єктів, які мають загальні ознаки. В колекції об’єднують невеликі об’єкти, на яких можна розглядувати загальні і відмінні ознаки, проводити порівняння і зіставлення. З природознавства використовують колекції корисних і шкідливих комах, листів , плодів, насіння та ін.. З об’єктів неживої природи можуть бути колекції корисних копалин, гірських порід, мінералів, зразків грунту, добрива, торфу та ін…

… Вологі препарати – це об’єкти, зафіксовані в спирті, формаліні та інших концентрованих розчинів (сахар, сіль). В навчальному процесі використовують зафіксовані тварини, рослини чи окремі їх органи: наприклад жаби, риби, ящірки…, а також вологі препарати молюсків, комах, окремих органів рослин, великих квітів, плодів та овочів.

Сухі препарати – це натурально засушені окремо органи чи цілі рослини і тварини. До них відносяться набори засушених зернових, технічних та овочних культур, препарати частин вегетативних органів рослин, квітів. До сухих препаратів відносяться розчленований річковий рак, скелети різних хребетних тварин, набори кісток та ін..

Об’єкти неживої природи продаються в магазинах наочних посібників в наборах, тому можуть використовуватися як для самостійного навчання учнями, так і для демонстрації. Об’єкти неживої природи можуть бути зібрані учнями. Їх монтують в коробки у вигляді колекції чи наборів. Особливе місце при вивченні природознавства займають об’єкти неживої природи власної місцевості.

Модель – це трьохмірний наочний посібник, який дає зображення предмета чи окремих його частин в збільшеному чи зменшеному вигляді. Моделі, як правило, бувають розбірними, дійовими і статичними. Вивчається не тільки зовнішня форма моделі, а й внутрішній вміст, що приближає модель до натурального об’єкта. Наприклад, моделі гідроелектростанції, бурової скважини, руху землі навколо Сонця, робота криниці, вітряка та ін. Телурій – діюча модель, за допомогою якої можна показати, як відбувається рух Землі навколо Сонця. Телурій використовується для демонстрації, тому в кабінеті природознавства можна мати один прилад.

Муляжі – це наочні посібники які передають натуру по зовнішнім ознакам (колір, розмір, форма) без внутрішнього змісту…

…До великих нерозбірних моделей неживої природи відноситься глобус.

Глобус представляє собою модель земної кулі у зменшеному вигляді. На уроках природознавства він використовується як діюча модель, яка показує оберти Землі навколо своєї осі. На глобусі зображені паралелі та меридіани, моря та океани, витриманий масштаб частин світу: північ, південь, захід, схід.

Компас – прилад для орієнтування на місцевості. Головною його частиною є магнітна стрілка, яка обертається у центрі кругу поділеного на градуси чи румби. За допомогою компаса можна орієнтуватися на місцевості при прогулянок до лісу, під час екскурсій, походів та подорожей…

… Термометр – прилад, який збудований на основі розширення рідини (ртуті, спирту) при зміні температури. В термометрі при підвищенні чи зниженні температури ртуть підіймається чи опускається, досягнувши максимуму. Термометри необхідні для ведення спостережень за погодою, для вимірювання температури води, тіла, а також вони широко використовуються на уроках при проведенні дослідів з рослинами.

Екранні наочні посібники

Динамічні та екранно-звукові наочні посібники дають зображення в русі. До них відносяться аудіовізуальні наочні засоби: учбові фільми, діафільми, платівки, учбові телепередачі.

Учбовий фільм. Учбові фільми, кінофрагменти дають зображення в русі. Демонстрвція кольорового навчального фільму дозволяє сприймати предмети і явища в усьому їх багатстві. [Пакулова, с. 75]

Діафільми – це фотографічні зображення на позитивній світловідчувальній плівці. Для початкових класів випущена серія діафільмів… Вони, як правило, використовуються для вивчення нового матеріалу, а також приміняються для закріплення і перевірки засвоєних знань.

Платівки використовуються при прослуховуванні голосів птахів, звірів. Крім того для прослуховування на уроках використовуються магнітофонні звукові записи.

Учбові телепередачі демонструються централізовано, в їх зміст входить строго відібраний природничий матеріал по певним темам. [Пакулова, с. 76]

Слайди в теперішній час широко використовуються в учбовому процесі. Вони приміняються в наборах. В магазинах наочних посібників є тематичні набори слайдів на кольорових плівках.

Діапозитиви – фотографічні зображення об’єктів природи на склі. Демонстрація діапозитива на екран дає зображення в збільшеному вигляді… Діапозитиви та слайди зручні для використання в навчанні, тому що демонструється фрагментарно. При підготовці до уроку учитель підбирає їх в певній послідовності

Методика використання наочних посібників з природознавства в початковій школі

Досить суттєвим щодо використання наочних методів навчання є володіння технологією демонстрації та ілюстрації. Особливої уваги вимагає використання технічних засобів навчання і зокрема комп’ютерної техніки. Усі ці питання мають детально розглядатись у процесі вивчення фахових методик.

Використовувати наочність слід розумно. Переоцінка ролі наочності в навчанні може стримувати розвиток абстрактного мислення.

Деякі правила, що розкривають застосування наочності.

1.​ Золоте правило навчаючих: усе,що лише можна, представляти для сприймання чуттям, а саме: видиме – сприйманню зором, почуте – слухом, запахи – нюхом, що підлягає смаку, - смаком, доступне відчуванню – шляхом дотику. (Я. А. Коменський)

2.​ Науково обґрунтовано застосовуйте сучасні засоби наочності: навчальне телебачення, відеозапис, кодослайди, полі-екранну проекцію та ін.; досконально володійте технічними засобами навчання, методикою їх використання.

3.​ Слід використовувати наочність не лише для ілюстрації, а й у ролі самостійного джерела знань.

4.​ Застосовуючи наочні засоби, виховуйте учнівську увагу, спостережливість, культуру мислення, конструктивну творчість, інтерес до учіння.

Щоб принцип наочності навчання знаходив своє впровадження у конкретний процес, треба дотримуватися ряду правил.

1.​ Пам’ятайте, що наочність не мета, а лише засіб досягнення певної мети.

2.​ Не забувайте народну мудрість: «Краще раз побачити, ніж сто разів почути.»

3.​ Використвуйте засоби наочності для створення проблемних ситуацій.

4.​ Учіть учнів спостерігати, встановлювати логічні зв’язки між предметами, явищами.

5.​ використовуючи наочні посібники у процесі пояснення нового навчального матеріалу, показуйте їх поступово, вводячи до логічної структури навчального матеріалу.

6.​ У процесі використання наочних посібників пропонуйте учням спочатку розглянути в цілому, потім – за структурою з виділенням головного і другорядного, на кінець – знову в цілому.

7.​ Не використовуйте на уроці надто багато наочних посібників: це веде до розсіювання уваги учнів.

8.​ Під час використання наочних посібників актуалізуйте чуттєвий досвід учнів, спирайтеся на сформовані в їхній уяві картини і образи, що виникли раніше.

9.​ враховуйте вікові можливості учнів: від предметної наочності в молодших класах поступово переходьте до символічної в середніх та старших.

10.​ Опановуйте техніку і технологію використання технічних засобів навчання.

11.​ Старанно і завчасно готуйте пристрої для використання у класі різних видів наочності.

Важливою умовою ефективного використання демонстраційного матеріалу є керівництво з боку вчителя сприйманням учнями демонстраційних об’єктів, трудових дій, зображень. Для перевірки правильності сприймання, розвитку спостережливості і пізнавальної активності вчитель задає учням запитання. В ході бесіди учнів самостійно формулюють висновки на основі спостереження.

Робота з натуральними наочними посібниками

Велику дидактичну цінність має демонстрауія реальних предметів, явищ або процесів, що протікають у природних умовах (спостереження за погодою), демонстрація натуральних предметів у робленому середовищі (досліди в шкільній теплиці), демонстрація штучних об’єктів у природному середовищі (копія механізму). Штучні замінники натуральних об’єктів відіграють важливу роль при вивченні всіх предметів. Вони дозволяють ознайомитися з конструкцією, принципами дії (рельєфом місцевості, будовою квітки, розрізом геометричної фігури), провести безпосередні виміри, визначити певні характеристики. [Мойсеюк, с. 179]

В початкових класах на уроках природознавства вчителі широко використовують натуральні наочні посібники. Ці посібники, які показують предмети природи в натуральному вигляді, важливі і необхідні на уроках природознавства, робота з ними зацікавлює учнів і допомагає в здобутті знань.

В 2-му класі після екскурсії до лісу (восени, взимку, навесні) учитель звичайно проводить предметні уроки. Зібрані природні матеріали не ряду з іншими наочними посібниками допомагають вчителю правильно побудувати знання по вивченню природи і дати учням конкретні знання про неї.

Після осінньої екскурсії, вивчаючи частини рослин, діти показують їх на живих трав’янистих та кімнатних рослинах, розглядують плоди та насіння дуба, берези, ялини та сосни, установлюють значення плодів та насіння, підкреслюють, що вони утворились на місці квітки.

Після зимової екскурсії на предметному уроці учні розглядатимуть гілочки листяних і хвойних рослин, установлюватимуть їх особливості, розглядатимуть розбіжності та схожість ялини та сосни між собою.

Після весняної екскурсії діти знайомляться з частинами раноквітучих трав’янистих рослин, встановлюватимуть причини їх раннього цвітіння, розглядатимуть квітки берези, горіху та інших дерев.

У 3-му класі після екскурсії в поле школярі на предметному уроці, розглядаючи гербарні екземпляри хлібних рослин, знайомляться з колоском, початком і після того відповідають на питання підручника. В 2-му класі при вивченні частин рослин, розглядаючи кожний овоч окремо, учні наочно представляють, яку частину рослини людина вживає в їжу.

Під час осінньої екскурсії другокласники мажуть збирати різне насіння та плоди культурних і декоративних рослин для кормів лі птахів взимку.

На уроках, присвячених корисним копалинам, третьокласники виконують досліди з глиною, піском, гранітом та на конкретних прикладах з’ясовують їх властивості за допомогою завдань, які дані в підручнику чи вчителем.

В 3-му класі частину уроків відведено на вивчення картин природи в різних зонах. На цих уроках учитель демонструє гербарій рослин даної зони, діти порівнюють їх з місцевими рослинами, роблять висновки по причини їх відмінностей. При знайомстві з тваринним світом учитель демонструє чучела птахів, звірів, колекції комах та інших тварин. Робота з чучелом на уроці сприяє формуванню конкретних уявлень про тварин, оживляють урок.

Таким чином, знайомство дітей з натуральними посібниками допомагає учителю пояснити особливості природи даної місцевості, а учням пізнати особливості окремих об’єктів природи, вияснити використання тих чи інших природних багатств в нашій країні. [Горощенко, с. 68]

На уроках природознавства вчитель повинен дотримуватись матодики застосування наочності: не передавати наочність ні в якому разі, адже це відвертає увагу дітей від вчителя і вони вже не сприймають інформацію; демонструвати невелику наочність проходячи між рядами; демонструвати наочний посібник на рівні плеча, щоб всі діти звернули увагу на нього і могли його розгледіти. Якщо використовується колекція, корисні копалини чи гербарій вчитель роздає зразки тоді, коли потрібно, щоб діти не відволікались від завдання. Після перегляду наочних посібників та їх використанні обов’язково потрібно зробити підсумкову бесіду.

У темі «Земна куля» дітям дається в елементарній формі наукове уявлення про нашу планету, закладаються початкові поняття про форму і величину Землі, способах її зображення на глобусі…

… Перед усім учні повинні чітко собі представляти, що глобус являється моделлю Землі. Учитель, описавши форму Землі, показує глобус знятим з підставки, а ще краще – підвішеним до стелі.

Фіксується увагу дітей на тому, що глобус – модель Землі. Він розмальований так само, як і фізична карта, але має форму шару. Користуватися глобусом в підвішаному стані не зручно, і тому його ставлять на підставку. Він дає найбільш повне та правильне уявлення форми Землі, її поверхні, кордони суші та водних просторів, полюсах, екваторі, діленні земної кулі на півкулі – північну та південну, західну та східну. На глобусі легко показати основні сторони горизонту. Учитель прикріплює пластиліном до глобусу в різних його частинах паперові фігурки з розставленими руками таким чином, щоб руки були направлені вздовж паралелей. Якщо ці фігурки дивляться на північ, то позаду буде південь, Зліва – захід, справа – схід. Діти, зробивши на місцевості спостереження за горизонтом, легко сприймають орієнтування на глобусі.

У процесі навчання природознавства опосередковане сприймання предметів і явищ природи забезпечують образотворчі засоби наочності. Вони найпоширеніші і доступніші серед інших.

Образотворчі засоби поділяються на об'ємні і плоскі. До об'ємних належать муляжі.

муляжі — це точна копія натурального об'єкта, в якій відображаються не тільки основні (колір, форма, розміри), але й другорядні, незначні, зовнішні ознаки. На уроках природознавства використовуються муляжі плодів, коренеплодів, зокрема, овочів, фруктів, технічних рослин.

Вони виготовляються фабричним способом із парафіну і пластмаси. Самостійно вчитель може їх зробити із пап'є-маше. ляжі використовуються як джерело знань, засіб ілюстрації, основа для згадування і запам'ятовування, матеріал для виконання практичних завдань на різних етапах уроку. Вони також поєднуються з гербарними зразками, малюнками з метою своєї деталізації та уточнення, створення у дітей просторового уявлення про окремі частини об'єкта чи об'єкт у цілому. Наприклад, на уроці за темою «Овочеві рослини» (3(2) клас) муляжі використовуються для актуалізації знань про види овочів і для конкретизації понять: «однорічні рослини», «дворічні рослини»; для фор­мування уміння розрізняти плоди однорічних і дворічних рослин.

До плоских образотворчих засобів наочності належать: навчальні картини, таблиці, фотографії.

У процесі навчання природознавства за­стосовуються сюжетні картини, які спеціально створені до окремих тем, та репродукції художніх полотен. Особливість кар­тин, яка сприяє їх використанню, полягає в тому, що на передньому плані чітко, концентровано зображаються ос­новні ознаки предметів і явищ. Це дозволяє дітям легко відрізняти основ­не від другорядного, істотне від неістотного. Важливою перевагою картин є їхня велика інформативність. Вона досягається через художнє зобра­ження об'єктів, відсутність на них незначних деталей, які відволікають увагу дітей. Перелічені якості цього виду засобів наочності дозволяють на відносно тривалий час зосередити увагу дітей на характерних ознаках об'єктів, які вивчаються на уроці. Крім того, навчальні картини є своєрідними художніми творами і мають емоційний вплив. Позитивні емоції підсилюють гостроту сприймання, яскравість і чіткість образів та уявлень, які створюються у свідомості школярів.

Учитель повинен навчити дітей працювати з картиною: описувати об'єкти, які на ній зображені, відповідно до поставлених цілей; порівнювати їх між собою та з власними спостереженнями; встановлюва­ти зв'язки між об'єктами, складати тематичну розповідь за картиною.

Картини використовуються демонстраційно на всіх етапах уроку для розв'язання різних дидактичних задач. Робота за ними поєднується з роботою за гербарними зразками, колекціями, фрагментарними малюн­ками, які розширюють, конкретизують, уточнюють знання дітей. (На­приклад, за гербарними зразками знайдіть ранньоквітучі рослини степу, які ви розглянули на картині, порівняйте їх між собою. Картина дає змогу створити просторове уявлення про об'єкти та їхнє місце у природі, побачити зовнішні взаємозв'язки між елементами при­роди. Наприклад, розглядаючи тварин степу (картина «Степ»), діти опи­сують зовнішній вигляд тварин, вказують на величину і приходять до висновку, що більшість із них невеликі, мають жовто-коричневий колір. Вони порівнюють їх із тваринами мішаного лісу. Виникає запитання: «Чому у степу більшість тварин невеликі за розмірами і мають жовто-ко­ричневий колір?» Учитель керує встановленням залежності між умовами існування і зовнішнім виглядом тварин. Він пропонує ще раз роздивити­ся рослини, які ростуть у степу, звернути увагу на колір, висоту і по­міркувати, чи змогли б сховатися серед таких рослин великі тварини? Чи змогли б вони знайти собі достатню кількість корму, збудувати житло?

Навчальні таблиці про цілісні об'єкти природи або їх частини подається у певній логічній послідовності з допомогою фрагментарних малюнків, текстів, цифрової інформації.

Навчальні таблиці класифікуються за різними ознаками.

За формою передачі інформації вони бувають: художньо оформлені, цифрові, графічні, текстові і комбіновані. На останніх поєднується цифровий, тек­стовий або графічний матеріали з сюжетними чи фрагментарними ма­люнками.

За змістом і дидактичною метою вони поділяються на: порівняльні, інструктивні, запитальні, контрольні, довідкові.

Зміст таблиць показує їхнє головне призначення у процесі навчання. Одні з них використовуються для здобуття нових знань, інші — як дже­рело додаткової інформації для уточнення, розширення засвоєних знань, як основа встановлення зв'язків і залежностей, як матеріал для ор­ганізації практичних робіт, виконання вправ.

Серед таблиць виділяються ті, які використовуються постійно і епізодично, за необхідністю. До першої групи належать інструктивні та довідкові таблиці. Наприклад, «Ознаки зернових рослин», «Властивості горючих корисних копалин», «План опису рослини (птаха, звіра)», а також таблиці з алгоритмами загальнонавчальних дій, інструкціями до виконання практичних робіт, дослідів, спостережень і т. ін. Іншу — скла­дають художні або комбіновані таблиці до окремих тем навчального змісту. Зокрема, «Зимуючі птахи», «Перелітні птахи», «Листяні дерева», «Органи травлення людини», «Скелет людини» і т. ін.

Комплекти таблиць з природознавства друкуються фабричним спосо­бом, але багато з них, особливо текстових, цифрових, комбінованих, виготовляються вчителем, батьками.

За методикою таблиці повинні відповідати таким вимогам:

— демонстраційні таблиці повинні мати відповідні розміри;

— об'єкти, зображені на них, повинні бути достатньої величини, щоб діти усього класу змогли їх детально розглянути, прочитати;

— таблиці повинні представляти монографічні зображення, тобто ба­жано, щоб на них був зображений один об'єкт або однорідні об'єкти, які пов'язані між собою певними зв'язками;

— малюнки, тексти, цифровий матеріал слід розміщувати в певній системі, дидактичній послідовності, щоб школярі легко могли його «про­читати»;

— навчальні таблиці не заміняють натуральні об'єкти, а доповнюють їх і використовуються як основа актуалізації уявлень, сформованих під час спостережень за природою.

Навчальні таблиці використовуються на всіх етапах уроку. З їх допо­могою розв'язуються різні дидактичні задачі та підзадачі.

Так, на етапі засвоєння вони можуть компенсувати відсутні з різних причин (великі за розміром або невідповідні умовам існування) нату­ральні об'єкти. Але навіть якщо урок забезпечений останніми, то худож­ньо виконані таблиці доповнюють, уточнюють уявлення дітей про реаль­ний об'єкт і відіграють допоміжну роль. Вони важливі у процесі осмис­лення суті поняття, встановлення залежностей і певних зако­номірностей. При цьому зображені на них предмети, явища, записана інформація (словесна, цифрова) порівнюються, зіставляються, кла­сифікуються за певними критеріями.

Без цього виду наочності не може бути проведена різнобічна пе­ревірка засвоєних знань та умінь. Учні вчаться будувати послідовну роз­повідь за таблицею, використовувати її як основу для актуалізації не­обхідних знань. За допомогою вчителя вони користуються матеріалом таблиць, оволодівають умінням ілюструвати свої відповіді, доводити суд­ження і робити висновки.

Як і інші засоби наочності, таблиці не повинні демонструватися перед уроком, якщо цього не потребує педагогічна ситуація.

Таблиці є не тільки статичними, але й динамічними. Динамічні не­обхідні там, де вивчаються певні явища, процеси, що мають свої стадії, етапи, які взаємопов'язані і взаємозумовлені. Для усвідомлення певної послідовності їх протікання найефективнішими є саме ці засоби наоч­ності.

Динамічні таблиці бувають двох видів:

а) всі елементи складаються на магнітній дошці;

б) незмінні елементи явища або процесу зображуються на таблиці статично, а змінні — на картках.

Цей засіб дозволяє учням спостерігати й сприймати об'єкт поелементно, в динаміці. Він також економний у часі, ним можна легко регулювати темп діяльності школярів.

Використання динамічних таблиць є доцільним як під час засвоєння, так і під час закріплення та перевірки. З їхньою допомо­гою вчитель створює варіативні ситуації для за­стосування знань та умінь.

Динамічні таблиці мо­жуть бути виготовлені для таких тем: «Умови життя рослин», «Кругообіг води в природі», «Цикл розвитку однорічних (дворічних) ово­чевих культур», «Цикл роз­витку білана капустяного» та інших.

Наведемо конкретний приклад динамічної таблиці «Розвиток метелика» (3(2) клас), всі елементи якої змінні, і можливі завдання до нього.

1) Розкажіть про цикл розвитку білана капустяного (таблиця з підписами).

2) Змінюється вид метелика. Розповідаючи про цикл розвитку інших метеликів, діти прийдуть до узагальнення, що не тільки білан капустя­ний, а всі метелики мають такі стадії розвитку.

3) На таблиці всі елементи циклу розвитку, але без підписів. Учні повинні назвати стадії розвитку метелика.

4) На таблиці всі підписи. Діти повинні відшукати на картках відповідні стадії розвитку й поставити над підписами.

5) На таблиці зображені метелик і стрілки, інші елементи й підписи повинні поставити діти.

6) На таблиці тільки стрілки, а елементи й підписи циклу розвитку повинні поставити учні і т. ін.

Крім демонстраційних, виготовляються невеликі за розміром таб­лиці, які є роздавальним матеріалом, і діти з ними працюють індивідуально.

Роздавальні таблиці-картки виконують різні функції, тому різні за змістом. Це можуть бути картки-інструкції для виконання основних видів пізнавальної діяльності з природознавства, картки-завдання для контролю і перевірки засвоєних знань та умінь на різних етапах уроку. Ці засоби дають можливість диференціювати завдання, здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня.У продажу є такі набори карток: «Альбом роздавальних карток з при­родознавства для 2 класу», «Альбом роздавальних карток з природознав­ства для 3 класу». Однак їх недостатньо, щоб забезпечити всі школи, тому вчителі виготовляють картки самостійно для кожної теми. Крім таблиць, на уроках природознавства використовуються листівки, фотографії, малюнки.

2. Широко використовуються на уроці і наведені в підручнику запитання і завдання, що допомагає глибше і свідоміше розуміти навчальний матеріал. За характером і дидактичним призначенням можна виділити а) запитання і завдання, які використовуються для роботи з текстом підручника і з малюнками; б) завдання, що потребують попередніх спостережень за природою та працею людей або виконанням певних дослідів; в) завдання і запитання творчого характеру. Розрізняють такі види завдань і запитань: а) на просте відображення – відтворення вивченого матеріалу; б) порівняння процесів чи об’єктів природи; в) встановлення причини певних явищ; г) встановлення взаємозв’язків у природі; д) завдання практичного характеру.

Одні запитання і завдання подано перед текстом, інші – після нього. Перші з них призначені підготувати дітей до засвоєння статті, допомогти пригадати раніше вивчений матеріал, створити проблемну ситуацію. Другі використовуються після читання статті. Вони спрямовують увагу учнів на виділення в тексті головного, допомагають визначити причинно-наслідкові зв’язки, поглиблюють і закріплюють знання. Деякі завдання учні виконують вдома при підготовці до наступного уроку з природознавства. Учитель може додатково розробляти запитання і завдання, які сприяли б активізації роботи учнів – спонукали їх до мислення.

Робота вчителя з підручником повинна бути творчою. Запитання і завдання підручника подані тільки для практичної допомоги вчителю в організації навчальної діяльності дітей. Враховуючи місцеві умови і рівень підготовки учнів, учитель може збільшити кількість завдань і запитань або скоротити їх, ввести нові, складені з урахуванням особливостей природи і господарства рідного краю. Учитель повинен враховувати і індивідуальні особливості учнів – сильним учням пропонувати складніші запитання і завдання.

3. .Бесіда.

-Яким був парк улітку?

-Яка зараз пора року? Який місяць?

- Які осінні місяці ви знаєте?

-Як вони отримали свої назви?

-Назвіть їх у правильній послідовності.

-Які явища в природі характеризують їх?

2.Характеристика сьогоднішньої погоди.

- Визначити число, місяць, рік.

- Визначити ознаки погоди на сторінці календарика осені умовними позначками (повітря, стан неба, наявність і сила вітру, опади, довжина тіні від гномона).

3.Узагальнення результатів спостережень.

- Як змінилася температура повітря?

- Який напрямок вітру переважав?

- Які опади? Чому?

- Як змінюється висота Сонця над горизонтом восени в порівнянні з літом?

- Як змінюється тривалість дня восени?

- Коли восени тривалість дня і ночі однакові?

- Як називається цей день?

- Що спричиняє осінні зміни в природі?
4.Практичне дослідження «Відчуй, послухай, подивись, подумай».

Завдання 1.Поспостерігати за зміною забарвлення листя на деревах, що вказані в таблиці. Дані спостережень записати в таблицю.

Зібрати листя рослин і загербаризувати.

Зробити висновок і відповісти на такі запитання:

- Які зміни відбуваються восени із забарвленням листя дерев та кущів?

- Які умови викликають зміни забарвлення листя у дерев восени?

Завдання 2. Поспостерігати за зміною забарвлення листя у клена зви­чайного. Установити, де більше забарвленого листя: у верхній частині крони чи в нижній, в зовнішній чи у внутрішній? Свої спостереження записати в таблицю, даючи кількісну характеристику словами «багато», «мало», «більше», «менше». Зібрати листя клена різного забарвлення і загербаризувати.

Завдання 3. Поспостерігати за листопадом і з'ясувати його причину. Для цього провести експеримент: обережно потягнути за зелений, жовтий, багровий листки. Визначити відмінності у відділенні листка від гілки. Свої спостереження записати в таблицю.

5.Завдання для друзів природи.

Чи буде восени в безвітряну погоду опадати листя берези, клена, липи та інших дерев? Що є причиною опадання листя?

Чи всі дерева нашої місцевості скидають на зиму листя?

Чи можна назвати листопадом явище опадання листя, що пожовкло влітку, коли настали несприятливі умови для росту(нестача вологи, живлення)? Чому?

Зроби висновок про те, що таке листопад.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

1.Розгадування загадки.

Відгадайте загадку і здогадайтеся, якою є тема нашої екскурсії.

Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить.

Сонце вже не припікає...

Коли, дітки, це буває?

- Яким стає осінній дощ у порівнянні з літнім? (Більш холодним, частіше йде.)

- Чому так кажуть: «Осінь іде - дощі за собою несе»?

- Що це за дерево? (Осика. Порівнюється з березою.)

- Розгляньте осику. Яка в неї кора? (Зеленувата.)

- Які гілки в осики? (Товщі, ніж у берези.)

- Зверніть увагу на її листя. (Листочки майже круглі.

Билет 5