Основні вимоги до оформлення даних експерименту

Усі результати експерименту потрібно записувати відразу ж без будь-якої обробки. Не потрібно проводити усно навіть найпростіші арифметичні розра­хунки, тому що при усних розрахунках (особливо якщо це робиться швидко) можна зробити помилку, яку потім практично неможливо буде виправити. Обов'язково потрібно перевіряти правильність показників. Для цього, після то­го як результат буде записаний, потрібно буде ще раз подивитись на прилад і запевниться, що запис правильний.

Слід також записувати серійний номер приладу, який використовується при вимірюваннях. При відсутності чітко написаного номера його можна нанести самому.

Усі записи необхідно датувати. Знання часу проведення експериментів або визначення яких-небудь окремих показників дозволить в подальшому більш точно скласти план наступних досліджень.

Всі первинні дані вимірювань потрібно обов'язково зберігати не перепи­суючи. Тільки по первинних експериментальних даних можна зробити висно­вок про правильність зробленого відбору і про характер самих показників, що визначаються.

Правила обчислень. Мета експерименту - отримати деяку числову величину, і тому точність при обчисленнях така ж важлива, як і при вимірюваннях. Щоб зменшити віро­гідність помилок, потрібно перевірити обчислення. Чим менше робиться обчислень, тим менше вірогідність помилитися і тим більше розумової енергії збері­гається для більш необхідних арифметичних розрахунків.

Перевірка обчислень розглядається як необхідна частина обчислення. Об­числення можна розділити на 2 категорії: ті, які самоперевіряються, і ті, які не самоперевіряються.

При опрацюванні результатів фізичних і фізико-хімічних вимірювань, а також різноманітних обчислень в кількісному хімічному аналізі необхідно до­тримуватись правил користування із значущими цифрами.

Значущими цифрами в числах прийнято вважати усі цифри: 1,2,3,...9, а та­кож нуль, але в тих випадках, якщо він стоїть в середині або в кінці числа: якщо нулі стоять в середині в десятковому дробі з лівої сторони для визначення роз­ряду решти цифр, то вони значущими не вважаються.

При розрахунку завжди потрібно враховувати точність, з якою проводять­ся вимірювання фізико-хімічних величин. Однією із грубих помилок при обчи­сленні є зайва, невиправдана точність вимірювань.

При математичних операціях з величинами, які вимірюються з різною точ­ністю, необхідно дотримуватись наступних правил:

1. Число знаків результату, який отримують в досліді, повинно вказувати на точність вимірювання, при цьому передостанній знак повинен бути точним, а останній наближеним.

2. У разі арифметичних дій над наближеними цифрами чинять так:

а) при додаванні відніманні, множенні та діленні зберігають після коми стільїси значущих цифр, скільки їх є в числі, виміряному з найменшою точніс­тю.

в) при піднесенні в степінь і добуванні кореня зберігають стільки значу­щих цифр, скільки їх є в числі, яке підноситься до степеня або в підкореневому числі.

3. При округленні наближених чисел або результатів дії над ними розріз­
няють два випадки:

а) якщо цифра, що відкидається, менше 5, то попередня не змінюється;

б) якщо цифра, що відкидається, дорівнює чи більше 5, то попередня збі­
льшується на одиницю.

Табличне та графічне оформлення результатів дослідів. Результати вимірювань бажано записувати у вигляді таблиць. Значения однієї і тієї ж величини краще всього записувати у вертикальний стовпчик, то­му що при цьому легко порівнювати цифри. На початку кожного стовпчика по­трібно писати символ або назву відповідної величини і одиницю вимірювання. Кожну таблицю слід позначати порядковим номером, що дає можливість в по­дальшому посилатись на неї в тексті. Якщо таблиця одна, то її нумерувати не потрібно. У тому випадку, якщо опис дослідження складається із декількох ро­зділів, кожний із яких позначається порядковим номером, таблиці позначають­ся двома цифрами. Наприклад, таблиця 5.3, це означає, що в 5 розділі ця табли­ця третя по порядку. Якщо опис експерименту.не поділяється на розділи, то таблиці позначають однією цифрою.

Графіками користуються для різноманітних цілей. З їх допомогою можна визначати деякі величини, із Графіків наглядно видно (краще, ніж із таблиць) залежність між досліджуваними показниками, більш чітко видно точки екстре­мумів і характер протікання процесу. Графіки дають наглядну уяву про залеж­ність однієї величини від іншої і дозволяють порівнювати експериментальні дані з теоретичною кривою. Графіками користуються в експериментальній ро­боті для того, щоб встановити емпіричні співвідношення між двома величина­ми.

Основні вимоги до вибору масштабу побудови графіка: Експериментальні точки не повинні зливатися одна з іншою. Масштаб повинен бути простим. Краще всього, якщо одиниця вимірюваної величини (10, 100, 0,1) відповідає 1 см.

Правильно будувати графік від нижніх границь вимірювальних величин і тільки в тих випадках, якщо необхідно встановити характер залежності між до­сліджуваними величинами, рекомендується будувати графік від початку коор­динат [6].