НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Розвиток науки і техніки, а тим більше, його прогнозування, неможливе без накопичування і обробки необхідної інформації.

Ще донедавна суспільство перебувало у зрівноваженому стані, тобто в та­кому ідеальному стані, коли кожна людина знає все, що потрібно, щоб суспіль­ство могло існувати і розвиватися. Знання ці були диференційованими, тобто, одне повинен знати пекар, друге - астроном. В той же час об'єм знань був від­носно невеликим. Освічена людина практично могла вивчити все, що було ві­домо науці того часу.

Рівновага була порушена, коли хіміки, наприклад, узнали про випікання хліба дещо таке, що і пекарям знать не завадило б. Виникла проблема, як зібра­ти і донести до пекарів відомості, яких вони не мали іне могли їх віднайти у своєму колі, тобто, прогрес викликав зростання кількості відносних невігласів. Тоді суспільству довелось створювати спеціальну систему "транспортування" здобутих знань від тих, хто їх виробив, до тих, хто зміг би їх найефективніше використати.

В загальному, широкому розумінні "інформація" — це знання, відомості, дані, що отримуються і накопичуються в процесі розвитку науки і в практичній діяльності людей.

Кожна країна має свою систему інформаційного обслуговування. Основними установами - джерелами інформації в Україні є Український науково-дослідний інститут науково-технічної та економічної інформації УкрІНТЕІ (Горького, 180) разом з Державною науково-технічною бібліотекою України (заснована в 1961р., 21 млн. одиниць зберігання).

Значний фонд науково-технічної інформації (НТІ) мають також Централь­на наукова бібліотека ім. Вернадського АН України (1919 р. заснування, 13 млн. одиниць зберігання), і Національна парламентська бібліотека (Грушевського, 1 - 1866 р. заснування, близько 4 млн. одиниць зберігання).

Наукові дослідження ґрунтуються в основному на дослідженні документів, які відображають інформацію про стан, поведінку, використання об'єктів дос­лідження. Документальні джерела інформації дають змогу досліджувати об'єкти за певною періодизацією, тобто у динаміці за періодами, що необхідно для вивчення і зіставлення факторів, які впливають негативно чи позитивно на господарську діяльність людей. Застосування комп'ютерних технологій у нау­кових дослідженнях не замінює документальні джерела інформації, а навпаки, посилює роль документів як носіїв інформації.

Інформація розміщається в цілому ряді документів (наукових творів).

Документом називається матеріальний об'єкт, що носить зафіксовану ін­формацію для її зберігання і використання у науці і практиці. Науковий доку­мент - об'єкт, в якому зафіксовані наукові відомості чи технічна інформація і в якому обов'язково повинно вказуватися, де і ким створена документація.

Документи науково-технічної інформації представлено 2-ма основними групами:

Друковані

Рукописні

Друковані документи - це продукція, що пройшла редакційно-виробничу обробку (книги, журнали, брошури) (табл. 4.1.).

В залежності від змісту і цільового спрямування літературна форма науко­вих творів може бути різною, тобто кожна з них має свої композиційні особли­вості.

За періодичністю випуску друковані видання поділяються на:

Періодичні

Неперіодичні

До неперіодичних (однофазових) відносяться книги. До періодичних - жу­рнали та газети, які виходять через певні проміжки часу, не повторюються за змістом, однотипно оформлені, мають однакову назву, об'єм і формат.

Таблиця 4.1.Класифікаціядрукованих джерел інформації, що використовуються в нау­кових дослідженнях

Наукові твори (джерела інформації), з якими найчастіше зустрічається до­слідник:

Журнальна стаття. Має сірого обмежений об'єм (5,5-8 сторінок маши­нописного тексту, або відповідно 0,25 -0,4 друкованих аркуша) і мінімальну кі­лькість графічного та іншого ілюстративного матеріалу.

Структура:

Заголовок, зазначення прізвища авторів і назва науково-виробничої установи, в якій виконана робота.

Стан даного питання і значення викладених наукових фактів в теорії і виробничій практиці.

Короткі дані про методику дослідження. Отримані результати досліджень та їх аналіз. Висновки і пропозиції

У статті обов'язкові посилання на використані при роботі та написанні лі­тературні джерела.

Монографія - науковий твір, в якому всебічно і найбільш повно розгляда­ється якась окрема проблема, тема або діяльність окремого вченого. Моногра­фічні роботи містять широкі наукові дані, що супроводжуються довідковими даними, бібліографічним показником тощо.

Брошура - друковане видання невеликого об'єму (більше 4, але не більше 48 сторінок), що видається в м'якій обкладинці. Це одна із зручних форм публі­кацій науково-популярного характеру.

Підручники і методичні посібники відносяться до числа наукових творів, призначених для педагогічних цілей. Вони мають відповідати певній програмі і бути:

науковими за змістом;

доступними за викладенням для того контингенту читачів, якому призна­чені;

давати ясні і чіткі формулювання понять і визначень;

розміщувати матеріал в строго логічній послідовності;

відображати зв'язок теорії з практикою.

Реферат ~ коротке викладення в письмовій формі сутності якогось пи­тання або наукової проблеми. На основі огляду літературних та інших джерел в рефераті критично і всебічно розглядається все, що зроблено попередниками у вибраній проблемі (темі), вказуються невирішені питання і їх наукове та еко­номічне значення, а також можливі шляхи і методи подальших досліджень. Се­редній об'єм тексту реферату для більшості статей - 1000 друкованих знаків.

Реферати бувають наукові та інформативні. Науковий реферат — це коро­тке усне або письмове викладення наукової теми (питання), складене на підста­ві проведеного дослідження, огляду одного або кількох літературних та інших джерел. У ньому, як правило, знаходять висвітлення наукові дослідження, про­ведені автором реферату, з викладенням поставленої гіпотези, системи доказів, експерименту та отриманих результатів, вказана наукова новизна та практичне значення цих результатів. Науковий реферат, що складається студентом під час виконання НДР, має висвітлювати одне з питань теми дослідження за літерату­рними джерелами. У ньому слід описати стан об'єкта дослідження - навести переглянуті носії первинної інформації, вказати недоліки та висловити пропо­зиції щодо їх усунення. Завершується реферат резюме - коротким висновком з основних положень наукової теми (питання). Інформативний реферат - це ко­ротке письмове викладення однієї наукової праці, як опублікованої, так і у ви­гляді рукопису, що висвітлює стисло її зміст. Призначення інформативного ре­ферату полягає в оперативному повідомленні наукових працівників та фахівців народного господарства про досягнення науки та технічного прогресу з метою поглибленого його вивчення за першоджерелами у подальшому дослідженні та втілення його у практичну діяльність. Ці реферати публікуються в рефератив­них журналах, збірниках, інформативних картах, що видаються як державними, так і відомчими органами Інформативний реферат акцентує увагу на нових по­відомленнях та визначає доцільність звертання до першоджерел. Порядок скла­дення інформативного реферату встановлений спеціальним стандартом.

Тези доповіді - публікація для попереднього ознайомлення з основними положеннями доповіді автора. В тезах лаконічно представлена наукова інфор­мація, основна ідея (центральний пункт доповіді) і в декількох пунктах (4-5) висвітлюються інші сторони питання.

Рецензія - стаття, в якій критично розглядаються одно або декілька науко­вих праць і дається аналіз досліджень.

Анотація - коротке викладення змісту статті, реферату, монографії, дисер­тації чи звіту про НДР. В анотації дається: характеристика твору з позиції зміс­ту, призначення, форми тощо. В анотації вказують, що нового несе в собі даний твір порівняно з іншими подібними за тематикою і призначенням. У разі потре­би подають також відомості про автора і обов'язково вказують, на яких фахів­ців розрахований цей твір.

Науковий звіт - підсумковий результат науково-дослідної роботи. Пови­нен задовольняти вимогам ДСТУ 3008-95 "Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення".

Дисертація - наукова робота, яка публічно захищається автором для оде­ржання вченого ступеню кандидата або доктора наук.

Автореферат - коротке викладення наукового твору, виконане самим ав­тором.

Наукові доповіді і наукові повідомлення - в них висувається основна ідея повідомлення про певні наукові дослідження та їх результати. Термін доповіді 10-15 хв.

Депоновані наукові роботи. Роботи, які мають вузькоспеціальний харак­тер, часто депонують у вигляді спеціально підготовлених рукописів. Депонува­ти можна монографії, статті, огляди, матеріали наукових конференцій. Депоно­вані роботи входять до складу довідково-інформаційного фонду ДНТБ України, тобто зберігаються у центрі-депозитарії. Вони прирівнюються до опублікова­них друкованих видань. Інформація про депоновані HP поширюється шляхом публікації рефератів цих робіт в реферативних та інших журналах.

У науково-інформаційній діяльності прийнято поділ документів науково-технічної інформації на 2 категорії: первинні і вторинні.

Первинні документи містять переважно нові науково-технічні відомості, які є результатом науково-дослідної, проектно-конструкторської і практичної діяльності, або ж нове осмислення відомих ідей і фактів. Це в більшості першо­джерела: книги (виняток - довідники), періодичні видання, звіти, дисертації, депоновані рукописи, монографії, журнальні статті, описання винаходів, збір­ники праць і конференцій. Інформація в них з'являється вперше. Головними є статті в наукових журналах і патенти. Кількість журналів дуже велика. По аст­рономії, наприклад, в рік видається 10 тис. статей, які публікуються в 700-х жу­рналах, з хімії - 400 тис. статей і 12 тис. журналів. У зв'язку з такою кількістю первинних джерел інформаційно-технічна служба повинна "стиснути" інфор­мацію. При цьому проводяться відповідні інтелектуальні операції, які дозволя­ють видобути із матеріалу основне - його квінтесенцію.

Вторинні документи є результатом опрацювання одного або декількох пе­рвинних документів. Це бібліографічні описи, анотації, реферати, доповіді та інформаційні видання, переклади, бібліотечні каталоги, бібліографічні показ­ники і картотека. Вторинна інформація повинна дати споживачу можливість вирішувати, чи може первинний матеріал ліквідувати його незнання чи ні.

Після стискування інформація повинна бути розсортована, тобто розкла­дена в спеціальні контейнери - для конкретних груп споживачів. Картотеки і каталоги є прикладом найбільш стиснутого оформлення відомостей про книги, статті та інші публікації.

Картотека - найкраща система накопичення даних. Картотеки можна легко розділяти, переміщати, збирати в певні групи тощо. Взагалі, кожний нау­ковий працівник повинен мати свою картотеку.

Каталоги розміщені в бібліотеках. Існує три типи каталогів: алфавітний, систематичний і предметний. В алфавітному каталозі дані (відомості) про літе­ратурні твори розміщені в алфавітному порядку прізвищ авторів або заголовків творів (якщо авторів більше 3-х). В систематичному каталозі описані твори за галузями науки, техніки чи мистецтва. Якщо відома тема пошуку, то його ве­дуть в систематичному каталозі з допомогою універсальної десяткової класифі­кації документів (УДК). Згідно цієї системи, всі галузі наук діляться на 10 класів, кожний клас - на 10 груп, кожна група - на 10 підгруп і т.д. Для зручності читання після кожних 3-х цифр ставиться крапка. Основні класи системи УДК такі:

0- Загальний розділ

1- Філософія

2- Релігія

3- Суспільні науки. Право. Управління.

4- Вільний клас

5- Математика, природознавство.

6- Прикладні знання. Медицина. Техніка.

7- Мистецтво. Ігри. Спорт.

8- Мовознавство. Художня література..

9- Краєзнавство. Географія, історія.

Підгрупа позначається індексом із трьох цифр, після яких ставиться крап­ка. А потім - "цифра —" пишеться назва розділу. Наприклад, підгрупа 664. Ви­робництво і консервація харчових продуктів:

664.1 - Цукор. Кондитерські вироби. Крохмальна патока та інші.

664.6- Хлібопекарство. Хлібні і борошняні кондитерські вироби.

664.7 - Зберігання і переробка зерна. Борошняно-круп'яне виробництво харчових продуктів із зерна.

Предметні каталоги - алфавітний список різних понять, подібний предме­тному показнику в книгах. Таким каталогом рекомендується користуватися при підбиранні матеріалів з вузькоспеціальних питань.

Наукова і практична діяльність безперервно зв'язана зі збиранням і опра­цюванням різного роду інформації. Швидке кількісне зростання інформації призводить до того, що будь-якому науковому працівнику, в тому числі і сту­денту, що виконує НДР, доводиться витрачати все більшу кількість часу на по­шук потрібних матеріалів. Крім того, в міру зростання об'єму інформації збі­льшується також кількість працівників, що забезпечують цю систему. Отже, необхідно подумати про можливість докорінного удосконалення інформаційної системи. Реальний шлях - автоматизація, створення системи автоматизованого пошуку, яке полягає в створенні і накопичуванні банків даних, які входять в ін­формаційну мережу. Тоді споживач матиме можливість безпосередньо взаємо­діяти з комп'ютером, що зберігає дані про тисячі і навіть мільйони документів. З деяких галузей науки і техніки в машинній пам'яті зберігається інформація про всі документи, які з'явились за останні 10 років. Споживач, замовивши свій контейнер інформації, одержує можливість негайно, не перериваючи сеансу з ЕОМ, "розпакувати" його на екрані свого дисплею. Якщо споживач впевнився, що запрошено не зовсім те, що потрібно, він може змінити замовлення і негай­но одержати нову відповідь. При цьому можна буде одержати не тільки інфор­мацію про документ, але й самі документи. Людино-машинні інформаційні сис­теми працюють в режимі реального часу - це значить, що ЕОМ дає відповідь з такою швидкістю, що одержані дані можна використовувати для управління ек­спериментом без його зупинки[6].