Види маркетингової інформації

Маркетингова інформація: її види та джерела

Для успішного застосування маркетингу в своїй діяльності фірма повинна володіти відповідною, достатньою інформацією до і після прийняття рішення.

Види маркетингової інформації

· За призначенням: вихідна, контрольна

· За рівнем: мікропланова, макропланова

· За власністю: власна, чужа

· За мірою доступності: відкрита, приватна, секретна

· В залежності від ролі в діяльності фірми: стратегічна, тактична, оперативна

· В залежності від часу отримання: вторинна, первинна

· В залежності від змісту: ідеї, гіпотези, поняття, методи, підходи, методики, статистика

· В залежності від джерел отримання: внутрішня, зовнішня

Перед тим, як розпочати пошук зовнішньої інформації або займатись первинним дослідженням ринку, яке дорого коштує, слід дослідити ту інформацію, що вже існує у фірмі, тобто вторинну інформацією.

ПЕРЕВАГИ ВТОРИННОЇ ІНФОРМАЦІЇ:

· дешевизна;

· відносно висока швидкість збору;

· достовірність (якщо інформація надходить з незалежних джерел).

· досить великий обсяг (при наявності декількох джерел)

· унікальність (урядові джерела можуть вміщувати дані, які фірма не може отримати самостійно).

НЕДОЛІКИ ВТОРИННОЇ ІНФОРМАЦІЇ:

· наявна інформація може не відповідати меті дослідження;

· може бути застарілою;

· важко відшукати потрібну інформацію;

· невідомі методи збору цієї інформації;

· методологія, на якій базується збір даних (наприклад, обсяг вибірки, строк проведення дослідження), може залишатись невідомою;

· ступінь достовірності, може бути недостатньою;

· переважання загальної інформації за відсутності конкретної.

Різновиди вторинної інформації: внутрішня (бухгалтерські звіти підприємств) і зовнішня(дані у статистичних збірниках).

В процесі підготовки, реалізації та контролю більшості стратегічних і технічних підприємницьких рішень виникає необхідність у проведенні первинних досліджень, якими є тільки що отримана інформація для розв’язання конкретної проблеми або питання, що досліджується.

ПЕРЕВАГИ:

· збираються у відповідності з поставленим завданням (одиниці виміру і ступінь деталізації відповідають поставленим цілям компанії; дані найбільш свіжі, застаріла інформація не використовується і не збирається);

· всі результати доступні компанії, яка може забезпечити їх секретність для конкурентів;

· методологія збирання даних відома і контролюється компанією;

· відсутня розбіжність в даних з різних джерел;

· надійність може бути визначена (якщо є бажання);

· якщо вторинна інформація не відповідає на всі питання, то збір та аналіз первинних даних - єдиний спосіб одержати необхідних даних.

НЕДОЛІКИ ПЕРВИННИХ ДАНИХ:

· збір первинних даних може зайняти багато часу (наприклад, щоб забезпечити необхідну точність результатів пробного маркетингу, може знадобитися більше ніж шість місяців);

· пов'язані з великими витратами;

· деякі види інформації не можуть бути отримані (наприклад дані перепису);

· підхід компанії може носити обмежений характер;

В рамках первинного дослідження оригінальні дані збираються за допомогою опитування, спостереження, експерименту та імітації.

ОПИТУВАННЯ

Опитування - систематичне збирання даних від опитуваних осіб через контакти з ними особисто, поштою та телефоном. Воно проводиться у вигляді цілеспрямованого отримання відповідей від осіб, у яких беруть інтерв'ю. Таким чином, опитування є способом передачі інформації у вигляді запитань та відповідей.

Види опитувань;

• Письмове опитування (анкетування).
• Телефонне опитування.
• Усне опитування (інтерв’ю).

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Спостереження – аналітичний метод, за допомогою якого вивчається та фіксується поведінка і результати минулої поведінки покупців в реальних ситуаціях.

ЕКСПЕРИМЕНТ

Експеримент – дослідження, під час якого повинно бути встановлено, як зміни однієї або декількох перемінних впливають на одну (або декілька) залежну перемінну.

МОДЕЛЮВАННЯ (імітація)

Моделювання – це заснований на застосуванні ЕОМ метод, який відтворює використання різноманітних маркетингових факторів на папері, а не в реальних умовах.

2. Маркетингові дослідження ринку. Класифікація ринків.

Маркетингове дослідження – систематичне збирання, аналіз і відображення даних про проблеми, пов'язані з маркетингом товарів і послуг. Воно виконується нейтральними організаціями, діловими фірмами, службою , маркетингу підприємства.

Ринок – це сукупність економічних відносин, які виникають в процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання товарів і послуг.

Класифікація ринків:

За територіальним охопленнямрозрізняють: внутрішній ринок, регіональний ринок, національний ринок, міжнародний ринок, світовий ринок.

Відповідно до характеру обміну виділяють: ринок товарів і послуг, ринок землі та природних ресурсів, ринок капіталу, ринок робочої сили, фінансовий ринок, ринок інтелектуальних та інформаційних продуктів.

За характером і рівнем попиту та пропозиції розрізняють: ринок покупця, ринок продавця. Клієнтурні ринки поділяються на: споживчий ринок, ринок виробників, ринок проміжних продавців (посередників), ринок державних установ.

Залежно від сфери суспільного виробництва виділяють: ринок товарів матеріального виробництва, ринок товарів духовної сфери.

Послідовність проведення дослідження ринку:

· вивчення власного товару (позиція на ринку, конкурентоспроможність, відповідність стандартам…);

· аналіз характеристик ринку (сегментація ринку, емність ринку, рівень конкуренції, коньюнктура ринку…);

· вивчення споживачів (характеристики споживачів, потреби і мотиви споживачів…);

· вивчення конкурентів (вивчення товарів, цін, позицій…);

· вивчення правових аспектів торгівлі на ринку (врахування законодавчих обмежень…).

3. Ринкове сегментування: поняття, переваги і недоліки.

Критерії вибору цільового сегмента.

Ринок, як правило, характеризується різноманітністю покупців. Теорія ринкової сегментації виходить з того, що одна фірма в умовах конкуренції не змозі задовольнити всі потреби ринку на певний товар. Тому вона повинна сконцентруватись на тих частинах ринку, які найбільш привабливі з точки зору можливостей подальшого розвитку фірми.

Ринкове сегментування –це розподілення ринку на окремі частини (сегменти), або зведення споживачів (покупців) у окремі однорідні групи з позиції існування схожих характеристик поведінки.

Сегменти ринку– групи клієнтів на ринку, яким властиві схожі характеристики і які однаково реагують на певні маркетингові зусилля.