Вимоги до економічної інформації

Глибина і результативність економічного аналізу залежать від обсягу, своєчасності та якості використовуваної інфор­мації.

Інформація – це впорядковані повідомлення про кіль­кісний та якісний стан речей чи явищ, сукупність даних і знань про них. Вона може бути виражена за допомогою цифр, букв та інших символів. У економіці інформація відображає процеси і явища господарської діяльності людей, законо­мірності функціонування ринку і його складових елементів тощо.

Для одержання, опрацювання, збереження і використання інформації витрачаються праця і матеріальні ресурси. Тому інформація має, крім споживної, ще й вартість, яка повинна відшкодовуватися сторонніми її користувачами.

Основні вимоги, які ставляться до інформації. Вона має бути повною і різнобічною, своєчасною і доброякісною. Проте не завжди можна одержати все необхідне для виконання аналітичних досліджень. І якщо аналіз усе-таки проводиться в умовах певного браку даних, це не може зашкодити якості роботи і висновків. Проблеми з інформацією виникають не лише у разі її відсутності, пере­кручень, а й у зв'язку з обмеженнями щодо порядку її вико­ристання, впровадженням різного роду комерційних та інших таємниць.

Слід також розглянути питання оперативності інформації як найважливішої її властивості. Треба підкреслити, що тільки завдяки комп'ютеризації виробництва забезпечуєть­ся дійсна оперативність і доступність інформації. Комп'ю­терні технології вносять також суттєві зміни у зміст і мето­дику вирішення аналітичних завдань на підприємстві. Ви­сока швидкість виконання розрахункових та логічних опе­рацій дає змогу обробляти великі обсяги аналітичної інфор­мації та дуже плідно й своєчасно використовувати її в управ­лінні виробництвом.

Застосування ЕОМ розширює перелік конкретних питань економічного аналізу, а також зміщує його напрям із тради­ційної оцінки діяльності за минулі періоди до вивчення по­точних та майбутніх ситуацій з метою сприяння розробці обґрунтованих і зважених управлінських рішень. Така спря­мованість аналізу спостерігалася з початку 60-х рр. Про­те по-справжньому реалізувати це стало можливо лише в умовах застосування сучасної комп'ютерної техніки.

Після цього слід визначити, які джерела інформації викорис­товують під час аналізу.

1.2. Основні джерела інформації

Основні джерела інформації:

1) планово-нормативні (матеріали бізнес-планів, норми витрат і нормативи, прейскуранти цін і тарифів, законодавчі акти, інструкції, договори, технологічна документація тощо);

2) дані бухгалтерського, статистичного і оперативного об­ліку та звітності;

3) внутрішня позаоблікова інформація (накази, виробни­че листування, довідки про перевірки та акти ревізій (ауди­ту), протоколи виробничих нарад, доповідні записки та ін.);

4) зовнішня інформація (звітні дані споріднених під­приємств і матеріали галузевих видань, збірники статистич­них матеріалів як вітчизняних, так і закордонних установ, дані переписів і анкетних обстежень);

5) дані особистих спостережень аналітика (виробничі, ексхронометраж робочого дня, опитування працівників підприємства).