Аналіз асортименту і структури випуску продукції

Од­ним із важливих напрямів деталізації обсягу випуску продукції є вивчення його в асортиментно-структурному розрізі. Під асортиментом розуміють перелік видів продукції, що виробляється, із зазначенням обсягів випуску. Більш вузьким поняттям є номенклатура випуску, яка характеризує тільки кількість, різноманітність продукції, що виробляється. Нарешті, структура – це співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, вираженому здебіль­шого у відсотках. Зміна асортименту порівняно з планом приводить до асортиментних, а структури випуску – струк­турних зрушень. Взагалі ці явища тісно пов'язані одне з одним, і тому маємо єдині асортиментно-структурні зру­шення у випуску продукції.

В якості прикладу розглянемо дані про виконання плану з асортименту, наведені в табл.7.

Таблиця 7

Вихідні дані для аналізу асортименту

* “Е” — новий вид продукції замість застарілої “Є”.

Розрахунок показників виконання плану асортименту здійснюють трьома способами.

Перший має назву “спосіб найменшого числа”. Його суть полягає у виборі меншої з двох сум. Інакше кажучи, береться фактична сума, проте за умови, що вона не перевищує плано­ве завдання. В табл. 7 ці залікові суми разом становили 860 тис. грн. Звідси коефіцієнт асортиментності становитиме:

Другий спосіб передбачає брати як загальний показник найменший відсоток виконання плану серед усіх виробів, тобто 50 %, а у вираженні коефіцієнта – 0,5.

Третій спосіб пропонує знаходити співвідношення кіль­кості виробів з повним виконанням плану й кількості пла­нових позицій. Цей показник тісно пов'язаний з номенкла­турою продукції, тому його називають коефіцієнтом номенклатурності:

Отже, згідно з усіма способами план з асортименту суттєво не виконано. При аналізі потрібно звернути увагу на розши­рення й оновлення асортименту. У нашому прикладі планува­лося оновлення асортименту на 12% (120:1000•100), однак фактично частка оновленої продукції з урахуванням фактич­ного обсягу випуску становила менше ніж 6 % (60:1010•100). Суттєвим недоліком є те, що підприємство продовжило виробництво застарілої продукції “Є”, яка не має попиту на ринку.

Треба зазначити, що сьогодні не можна пояснювати зру­шення в асортименті й структурі випуску продукції яки­мись “об'єктивними” причинами, бо всі вони оперативно вра­ховуються на самому підприємстві через коригування пла­нових завдань. Тому відхилення при виконанні плану – це відверто погана праця виконавців і адміністраторів низових ланок (дільниць, цехів, філій).

Завершуючи аналіз, слід дати оцінку проведеної роботи щодо підготовки нових зразків продукції для виробництва і стану науково-дослідних і конструкторських розробок взагалі, які можуть бути запорукою майбутніх успіхів підприємства.