Аналіз якості продукції
У сучасних умовах господарювання великого значення набуває поліпшення якості виробленої продукції.
Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких слід вирізнити загальні й часткові, прямої та побічної дії. Найбільш узагальнюючий характер мають частка продукції, що має сертифікати якості, її частка продукції, яка одержала товарні знаки, в загальному обсязі випуску. Своєрідним знаком якості є фірмовий знак всесвітньо відомих корпорацій, які вибороли славу виробників якісної продукції. Досить надійним показником якості може бути відповідність міжнародним стандартам. Крім того, використовують такі загальні об'єктивні показники якості:
• сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості);
• марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів);
• строк служби (ресурс) і надійність;
• призначення одного з часткових показників якості як єдиного провідного (міцність металів, калорійність харчів, теплотворність палива тощо).
У процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:
• гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безплатних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;
• наявність рекламацій, їхні кількість і вартість;
• відсоток браку;
• пониження у сортності продукції за межами підприємства;
• відсоток повернення продукції на виправлення дефектів;
• відповідність моді;
• наявність і рівень попиту на даний виріб тощо.
Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід надавати перевагу об'єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення стану якості продукції. Найбільш вдалою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції.
Сортність використовують щодо продукції, в якій допускаються певні несуттєві відхилення деяких ознак і якостей від чинних стандартів і технічних вимог. Зважаючи на кількість передбачених сортів і співвідношення їх у загальному обсязі виробництва, визначають середній показник сортності як за планом, так і фактично. Конкретні дані для аналізу сортності наведено в табл. 8.
Таблиця 8
Дані для аналізу сортності
Сорт | Посортовий коефіцієнт | За планом | Фактично | Виконання плану, % | ||
кількість виробів, шт. | сума, грн | кількість виробів, шт. | сума, грн | |||
І | 1,0 | 115,9 | ||||
ІІ | 0,9 | 83,3 | ||||
ІІІ | 0,8 | 133,3 | ||||
Разом | х | 111,2 |
Виконання плану за сортністю можна визначити трьома основними способами.
Спосіб першосортних одиниць.У цьому разі визначаються посортові коефіцієнти (на підставі посортових знижок), які слід помножити на відповідну кількість продукції.
Плановий коефіцієнт сортності:
Фактичний коефіцієнт сортності:
Оскільки величина фактичного показника більша за планову, можна зробити висновок, що фактична сортність продукції вища від планової.
Спосіб порівняння середньозважених цін.Якщо фактична середньозважена ціна одного виробу більша або дорівнює плановій, план за сортністю вважається виконаним. Це дуже простий спосіб, проте він має істотну ваду – його не можна використовувати для розрахунку загального показника по підприємству. Виходячи з даних табл. 7:
Планова ціна виробу 8640 грн : 900 = 9,6 грн.
Фактична ціна виробу 9610 грн : 1000 = 9,61 грн.
Здійснені розрахунки свідчать також про виконання плану за сортністю.
Спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісному і натуральному вираженні.Випередження рівня виконання плану у вартісному вираженні 111,2 % (9610 : 8640 • 100) порівняно з натуральним – 111,1 % підтверджує факт виконання плану за сортністю.
З наведених вище трьох способів найбільш універсальним є спосіб першосортних одиниць, оскільки він практично виключає вплив зміни й асортименту продукції.
Насамкінець виконують розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному вираженні.
Розрахунок факторів
1) зміна кількості виробленої продукції:
(1000 - 900) • 9,6 грн = +960 грн;
2) зміна якості (сортності) продукції:
(9,61 - 9,6) • 1000 = +10 грн
Разом + 970 грн.
Перевірка розрахунку: 9610 - 8640 = 970 грн.
Частина виробів у процесі виробництва псується через порушення технології, несправності устаткування або низьку кваліфікацію чи несумлінність робітників. Це явище має назву “брак продукції”.
Брак може бути остаточним і виправним. При аналізі визначають загальну суму браку і відносну його величину (%браку), а також вивчають динаміку цього показника за ряд періодів. Особливу увагу потрібно приділити виявленню так званого прихованого браку, який з різних причин не обліковується. Цей брак фігурує як доброякісні деталі, напівфабрикати і навіть готові вироби і є причиною порушення в майбутньому ритму роботи і несподіваних збитків.
При аналізі браку обов'язково з'ясовують причини його виникнення, місцезнаходження, час і винуватців.
Важливі умови профілактики браку:
• висока культура й організація виробництва;
• стабільний ритм роботи і постачання;
• впровадження у виробництво сучасних технологій і устаткування;
• кваліфікація персоналу, його дисциплінованість і відповідальність тощо.
Слід також пам'ятати, що між якістю продукції і величиною браку існують складні й суперечливі зв'язки. Наприклад, зростання кількості бракованої продукції не обов'язково спричиняє погіршення її якості, як це іноді вважається. Рівень браку – це передусім показник якості роботи, налагодженості технологічних процесів і чіткої організації виробництва. Це також показник порушення ритму виробництва, погіршення організації та контролю за виробництвом.
Дата добавления: 2016-10-17; просмотров: 1097;