Визначення КІС. Вимоги до корпоративних інформаційних систем
Концепції локалізації і глобалізації бізнесу, нового системного проектування, реінжинірингу, створення кіберкорпорацій, віртуальних підприємства, організація єдиного інформаційного простору, єдиного системного образу інформаційної системи (1С), використання ВІ -business intelligens інтелектуальних систем піднімають на новий рівень проблеми побудови і використання інформаційних систем великих підприємств, корпорацій та інших бізнесових структур.
Розв'язання задач управління в жорстких умовах конкуренції ведення бізнесу неможливе без оптимізації дій по збиранню, узагальненню та аналізу інформації, яка поступає з різних джерел.
Корпоративна інформаційна система (КІС) - це інформаційна система, що підтримує оперативний і управлінський облік на підприємстві і надає інформацію для оперативного прийняття управлінських рішень [1, 2].
Корпоративна інформаційна система- це управлінська ідеологія, що поєднує бізнес-стратегію підприємства і передові інформаційні технології. Прийнято вважати, що головну увагу при цьому приділяють відпрацьованій структурі керування, що складає функціональну частину підприємства, а автоматизація виконує другорядну, інструментальну роль [1].
«Корпоративність» у терміні КІС означає відповідність системи вимогам великої фірми, що має складну структуру, великі кількість взаємодіючих компонентів з ієрархічністю підпорядкування цілей їх діяльності загальній меті усієї системи. Інформаційні системи окремих підрозділів фірми (фінансових, економічних, маркетингових та ін.) не можуть претендувати на корпоративність. Тільки повнофункціональна система може дійсно бути охарактеризована як КІС.
Концепція створення віртуальних підприємств вимагає досконалої координації управління на всіх рівнях.
Набувають подальшого значення фахівці та фірми, які спеціалізуються на вирішенні задач інтеграції окремих модулів інформаційної системи, різнорідних за функціональними та забезпечувальними компонентами, так звані системні інтегратори.
Сьогодні більш відомими є фірми-інтегратори у сфері апаратного та програмного видів забезпечення 1С. Менш відомі, але такими, що працюють ефективно та збагачують своїм досвідом усю сферу бізнесу, є фірми-інтегратори логістичної інфраструктури підприємств, які виконують управління глобальними логістичними ланцюгами своїх клієнтів на міжнародному рівні.
Нині існує велика кількість спеціалізованих ліцензованих програмних продуктів, які з тією чи іншою мірою досконалості дозволяють автоматизувати рішення задач управління великими підприємствами, або об'єднаннями підприємств, навіть холдингами, або фінансовими групами.
Усі ці пакети орієнтовані на оперативне та стратегічне управління на всіх етапах життєвого циклу підприємства. Передбачають наявність інтелектуальних інструментів з виконанням оперативного аналізу даних у режимі on-line, з реалізацією відповідей на несподівані запити осіб, які приймають рішення; забезпечують підтримку роботи користувачів, які знаходяться у віддалених підрозділах, завдяки зручному та однаковому для всіх користувачів Web-інтерфейсу.
Для успішного впровадження, супроводу, використання таких інтегрованих програмних продуктів необхідно розумітися на сучасних методиках, на яких базуються функціональні частини пакетів, та методиках організації забезпечувальної частини інформаційної системи.
Вимоги до корпоративних інформаційних систем [3]:
- Системність;
- Комплексність;
- Модульність;
- Відкритість;
- Адаптивність;
- Надійність;
- Безпека;
- Масштабованість;
- Мобільність;
- Простота у вивченні;
- Підтримка впровадження та супроводу з боку розробника.
Розглянемо ці вимоги докладніше.
Системність та комплексність. КІС, насамперед, повинна відповідати вимогам комплексності та системності. Вона повинна охоплювати всі рівні управління від корпорації в цілому з урахуванням філій, дочірніх фірм, сервісних центрів і представництв, до цеху, дільниці і конкретного робочого місця і працівника. Весь процес виробництва з точки зору інформатики являє собою безперервний процес породження, обробки, зміни, збереження і поширення інформації. Кожне робоче місце − будь то робоче місце збирача на конвеєрі, бухгалтера, менеджера, комірника, фахівця з маркетингу або технолога − це вузол, що споживає і який породжує певну інформацію. Всі такі вузли пов'язані між собою потоками інформації, упредметненими у вигляді документів, повідомлень, наказів, дій і та ін. Таким чином, функціонуюче підприємство можна представити у вигляді інформаційно-логічної моделі, що складається з вузлів і зв'язків між ними. Така модель повинна охоплювати всі аспекти діяльності підприємства, повинна бути логічно обгрунтована і спрямована на виявлення механізмів досягнення основної мети в умовах ринку − максимального прибутку, що і має на увазі вимога системності. Досить ефективне вирішення цього завдання можливе тільки на базі суворого обліку максимально можливого обгрунтованого безлічі параметрів і можливості багатокритеріальних поліваріантних аналізу, оптимізації та прогнозування − тобто комплексності системи.
Модульність. Інформація в такій моделі носить розподілений характер і може бути досить строго структурована на кожному вузлі і в кожному потоці. Вузли та потоки можуть бути умовно згруповані в підсистеми, що висуває ще одна важлива вимога до КІС − модульність побудови. Ця вимога також дуже важливо з точки зору впровадження системи, оскільки дозволяє розпаралелити, полегшити і, відповідно, прискорити процес інсталяції, підготовки персоналу і запуску системи в промислову експлуатацію. Крім того, якщо система не створюється під конкретне виробництво, а отримується на ринку готових систем, модульність дозволяє виключити з поставки компоненти, які не вписуються в інфологічну модель конкретного підприємства або без яких на початковому етапі можна обійтися, що дозволяє заощадити кошти.
Відкритість. У загальному випадку під відкритою, або розширювань {extensible) техногенною системою розуміють систему, що при дотриманні визначених правил може бути підключена до будь-якої іншої відкритої системи, або це така система, що допускає введення нових компонентів чи конструкцій, що надалі можуть використовуватися так само, як убудовані. Кожний модуль призначений як для автономної, так і спільної роботи з іншими модулями. Завдяки властивостям відкритості, переносності, масштабованості модулі можуть підключатися один до одного, утворюючи систему більшого масштабу, з розширеними функціональними можливостями порівняно з функціональними можливостями її компонентів, що зумовлює формування 1С як емерджентної системи. Причому синергетичні властивості її компонентів забезпечують узгодженість і цілісність системи і її стійкість стосовно внутрішніх і зовнішніх збурювань в умовах середовища, що змінюється [1].
Адаптивність. Будь-яке підприємство існує не в замкнутому просторі, а в світі постійно мінливого попиту та пропозиції, що вимагає гнучко реагувати на ринкову ситуацію, що може бути пов'язано іноді з істотною зміною структури підприємства та номенклатури виробів або послуг. Крім того, в умовах перехідної економіки законодавство має несталий, динамічно мінливий характер. У великих корпорацій, до того ж можуть бути екстериторіальні підрозділи, які знаходяться в зоні юрисдикції інших країн або вільних економічних зон. Це означає, що КІС повинна мати властивість адаптивності, тобто гнучко налаштовуватися на різне законодавство, мати різномовних інтерфейси, вміти працювати з різними валютами одночасно. Чи не володіє властивістю адаптивності система приречена на дуже нетривалий існування, протягом якого навряд чи вдасться окупити витрати на її впровадження. Бажано, щоб окрім засобів настроювання система володіла і засобами розвитку − інструментарієм, за допомогою якого програмісти і найбільш кваліфіковані користувачі підприємства могли б самостійно створювати необхідні їм компоненти, які органічно вбудовувалися б в систему.
Надійність. Коли КІС експлуатується в промисловому режимі, вона стає незамінним компонентом функціонуючого підприємства, здатним у випадку аварійної зупинки застопорити весь процес виробництва і нанести величезні збитки. Тому одним з найважливіших вимог до такої системи є надійність її функціонування, що передбачає безперервність функціонування системи в цілому навіть в умовах часткового виходу з ладу окремих її елементів внаслідок непередбачених і непереборних причин.
Безпека. Надзвичайно велике значення для будь великомасштабної системи, що містить велику кількість інформації, має безпеку. Вимога безпеки включає в себе кілька аспектів:
Захист даних від втрати. Ця вимога реалізується, в основному, на організаційному, апаратному та системному рівнях. Прикладна система, якою є, наприклад АСУ, не обов'язково повинна містити засоби резервного копіювання і відновлення даних. Ці питання вирішуються на рівні операційного середовища.
Збереження цілісності і несуперечності даних. Прикладна система повинна відстежувати зміни у взаємозалежних документах і забезпечувати управління версіями і поколіннями наборів даних.
Запобігання несанкціонованого доступу до даних усередині системи. Ці завдання вирішуються комплексно як організаційними заходами, так і на рівні операційних і прикладних систем. Зокрема, прикладні компоненти повинні мати розвинені засоби адміністрування, що дозволяють обмежувати доступ до даних і функціональним можливостям системи залежно від статусу користувача, а також вести моніторинг дій користувачів в системі.
Запобігання несанкціонованого доступу до даних ззовні. Вирішення цієї частини проблеми лягає в основному на апаратне і операційне середовище функціонування КІС і вимагає ряду адміністративно-організаційних заходів.
Масштабованість. Підприємство, яке успішно функціонує та отримує достатній прибуток, має тенденцію до зростання, утворення дочірніх фірм і філій, що в процесі експлуатації КІС може вимагати збільшення кількості автоматизованих робочих місць, збільшення обсягу оброблюваної інформації та ін. Крім того, для компаній типу холдингів і великих корпорацій повинна бути можливість використовувати одну й ту ж технологію управління як на рівні головного підприємства, так і на рівні філії, яка входить фірми. Такий підхід висуває вимогу масштабованості. Масштабованість забезпечує здатність КІС адаптуватися до розширення пропонованих вимог і зростанню обсягів вирішуваних завдань.
Мобільність. На певному етапі розвитку підприємства зростання вимог до продуктивності і ресурсів системи може вимагати переходу на більш продуктивну програмно-апаратну платформу. Щоб такий перехід не спричинив за собою кардинальної ломки управлінського процесу і невиправданих капіталовкладень на придбання більш потужних прикладних компонентів, необхідне виконання вимоги мобільності.
Простота у вивченні − це вимога, що включає в себе не тільки наявність інтуїтивно зрозумілого інтерфейсу програм, а й наявність докладної і добре структурованої документації, можливості навчання персоналу на спеціалізованих курсах та проходження відповідальними спеціалістами стажування на підприємствах спорідненого профілю, де дана система вже експлуатується.
Підтримка розробника. Це поняття включає в себе цілий ряд можливостей, таких, як отримання нових версій програмного забезпечення безкоштовно або з суттєвою знижкою, отримання додаткової методичної літератури, консультації по гарячій лінії, отримання інформації про інших програмних продуктах розробника, можливість участі в семінарах, науково-практичних конференціях користувачів та інших заходах, що проводяться розробником або групами користувачів і т.д.
Супровід. У процесі експлуатації складних програмно-технічних комплексів можуть виникати ситуації, що вимагають оперативного втручання кваліфікованого персоналу фірми-розробника або її представника на місці. Супровід включає в себе виїзд фахівця на об'єкт замовника для усунення наслідків аварійних ситуацій, технічне навчання на об'єкті замовника, методичну та практичну допомогу при необхідності внести зміни в систему, що не носять характер радикальної реструктуризації або нової розробки. Мається на увазі також установка нових релізів програмного забезпечення, одержуваного від розробника безкоштовно уповноваженої розробником організації або силами самого розробника.
У свою чергу, прикладна система, якою є КІС, висуває ряд вимог до середовища, в якій вона функціонує. Середовищем функціонування прикладної системи є мережна операційна система, операційні системи на робочих станціях, система управління базами даних і ряд допоміжних підсистем, що забезпечують функції безпеки, архівації і та ін. Як правило, список цих вимог і вказівки по конкретному набору системного програмного забезпечення містяться в документації по конкретної прикладної системі.
Дата добавления: 2016-06-13; просмотров: 3237;