ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №8.

ВИЗНАЧЕННЯ ЙОНІВ ХЛОРУ У ВОДІ

Теоретичний вступ

В гідрогенкарбонатних водах переважають йони НСО₃^- і Са²⁺, у хлоридних – С1^- і Na⁺. Йони Mg²⁺ займають проміжне положення між Na⁺ та Са²⁺, як і йони SO₄^2- - між йонами НСО₃^- та С1^-.

Зміна складу води відповідно до величини загальної мінералізації пояснюється різницею розчинності хлоридів, сульфатів та карбонатів лужних і лужноземельних металів. Мала розчинність карбонатних солей кальцію обмежує концентрацію гідрогенкарбонатних та карбонатних йонів в межах до 1000 мг/л. Порівняно невелика розчинність кальцій сульфату також обмежує вміст сульфатних йонів. Тільки хлоридні йони можуть досягати найбільших концентрацій внаслідок великої розчинності солей хлоридної кислоти.

Однією з найважливіших закономірностей складу природних вод є зміна концентрацій переважаючих йонів за схемою

В прісних водах на гідрогенкарбонати припадає близько 60% загальної кількості солей, а на хлориди – менше 10%; в морській воді на хлориди припадає близько 80%.

Хлоридні йони присутні майже в усіх природних водах. Йони С1^- не засвоюються рослинами та бактеріями, а виділяються у вільному стані організмами тварин.

В солоних озерах, а також в розсолах підземних вод вміст хлорид них йонів може досягати сотень г/кг.

Вміст хлоридів у питній воді не повинен перевищувати 250 мг/л (СанПіН України, додаток, табл.1), а в рибогосподарських водоймах – 300 мг/л (додаток, табл.4). Велика кількість хлоридів надає воді гірко-солоного смаку.

Визначення йонів С1^- засноване на утворенні важкорозчинного аргентум хлориду при титруванні розчинів, які містять йони С1^-, розчином аргентум нітрату. Як індикатор використовують калій хромат К₂CrО₄.

Після досягнення точки еквівалентності в реакції між йонами Хлору та йонами Аргентуму надлишок йонів Аргентуму утворює з К₂CrО₄ буро-червоний осад Ag₂CrО₄. Тому кінець реакції зв’язування хлорид-йонів в малорозчинний аргентум хлорид визначається за появою буро-червоного забарвлення розчину.