Методи фактичного контролю

Для виявлення замас­кованих розкрадань та інших корисливих злочинів, які в даних бухгал­терського обліку не відображені, використовують методи фактичного контролю, які передбачають перевірку матеріальних цінностей у натурі.

До таких методів відносять:

- інвентаризацію;

- контрольний обмір;

- метод конт­рольної закупки;

- лабораторний аналіз;

-методу контрольного запуску сировини у виробництво;

-комісійне приймання або комісійне відван­таження матеріальних цінностей.

За допомогою інвентаризації встановлюються фактичні залишки мате­ріальних цінностей у місцях їх зберігання на підприємствах всіх галузей господарської діяльності шляхом. Інвентаризаційна комісія шляхом фактичної перевірки (обміру, зважування, підрахунку) співставляє дані бухгалтерського обліку про наявність ТМЦ в натурі з їх фактичною наявністю в місцях збереження та використання. Інвентаризація проводиться обов’язково в при сутності матеріально-відповідальної особи.

Важливим засобом виявлення корисливих правопорушень у галузі будівництва є конт­рольний обмір,що полягає в зіставленні звітних даних про виконані обсяги робіт з фактичним обсягом виконаних робіт. Ви­користовується при проведенні комплексних ревізій у будівництві за участю ревізора та спеціалістів відповідної будівельної організації. Ініціатором проведення контрольною обміру може бути банк, який фінансує будівництво.

Перед початком контрольного обміру об'єкта аналізується первинна документація:

- кошторисна документація;

- акти виконаних робіт;

- акти приймання в експлуатацію державними приймальни­ми комісіями виробничих потужностей та об'єктів;

- бухгалтерські документи про списання будівельних мате­ріалів;

- наряди робітників, шляхові листи, товарно-транспортні нак­ладні та інші документи.

Контрольний обмір дозволяє перевірити в натурі фактично ви­конаний обсяг будівельно-монтажних робіт, законність і доцільність списання будівельних матеріалів та нарахування заробітної плати, правильність розрахунків із замовником. З його допомогою можна вста­новити факти завищення виконаних або незапроцентованих робіт. За результатами контрольного обміру складається акт і відомість перерахунку вартості робіт.

Метод конт­рольної закупкивикористовується для виявлення обману при відпуску готової продукції, а також для підтвердження або спростування відомостей про розкрадання то­варів та грошових коштів у підприємствах торгівлі та громадського харчування.

Для проведення контрольної закупки ініціатор (ревізор, опера­тивний працівник) як рядовий покупець у присутності не менше двох представників громадськості просить відпустити йому певну кіль­кість товарів. Після того, як товар зважено або відміряно і прода­вець повернув покупцеві чек про оплату цього товару, оголошуєть­ся, що проводиться контрольна закупка. У присутності продавця, керівника торгового підприємства та представників громадськості перевіряється фактична вага або міра відпущеного товару, про що складається спеціальний акт контрольної закупки, який підписуєть­ся всіма учасниками перевірки.

На підприємствах громадського харчування таким чином про­водиться контрольна закупка страв. До участі у відборі страв на пробу з метою визначення певних відхилень у вартості, якості тощо залучаються, крім офіціанта, шеф-повар і керівник підприємства громадського харчування. У випад­ку необхідності страви, які були об'єктом контрольної закупки, на­правляються в харчову лабораторію для дослідження.

За допомогою методу лабораторного аналізу визначається якість сировини та матеріалів, які надійшли на підприємство, та склад і якість готової продукції. В першому випадку підтверджується вихід готової продукції із оприбуткованої сировини, в другому – норми списання матеріалів та сировини при виробництві готової продукції.

Для виявлення ознак розкрадання сировини, матеріалів та го­тової продукції, а також для документування шляхів утворення їх лишків на промислових підприємствах доцільним є широке засто­сування методу контрольного запуску сировини у виробництво.

Використання даного методу передбачає визначення дійсної кількості сировини, необхідної для випуску одиниці продукції, а та­кож перевірку правильності застосування норм витрати сировини та відходів на різних стадіях технологічного процесу.

Для проведення контрольного запускусировини у виробницт­во створюється комісія на чолі з уповноваженою контролюючою особою, до якої входять представники громадськості та технологи. Контрольний запуск проводиться в присутності матеріально-відпові­дальних осіб: майстра та начальника виробничого цеху. За підсумка­ми запуску сировини у виробництво складається акт, який підписується всіма членами комісії і матеріально відповідальними особами.

Ефективність даного методу значно підвищується при пара­лельному проведенні інвентаризації сировини на складі матеріалів та інвентаризації продукції на складі готової продукції.

Зустрічаються ситуації, коли основною причиною створення нестач та лишків матеріальних цінностей є недовезення або недовантаження товарів при їх надходженні від постачальників, або, на­впаки, при їх відвантаженні споживачам. Для підтвердження таких відомостей проводиться комісійне приймання або комісійне відван­таження матеріальних цінностей, про що складається відповідний акт. Цей акт підписується всіма членами комісії та матеріально відповідальною особою. При необхідності матеріали про комісійне приймання та відвантаження можуть бути надіслані за письмовим запитом у слідчий підрозділ органу внутрішніх справ або про­куратури, який розслідує кримінальну справу про розкрадання май­на.

Питання для самоперевірки до теми №3

1. Назвіть предмет та об’єкти СБЕ.

2. Назвіть основні методи СБЕ.

3. Назвіть методичні прийоми документальної перевірки в процесі СБЕ.

4. Назвіть методичні прийоми оганолептичного методу СБЕ.

5. Дайте визначення та характеристику помилкам у фінансиовій сфері підприємства.

6. Дайте визначення та характеристику ознакам шахрайства.

7. Дайте характеристику прийомів дослідження окремого документа.

8. Дайте характеристику прийомів дослідження декількох взаємопов’язаних документів.

9. Дайте характеристику методів аналізу облікових даних.

10.Дайте характеристику методів фактичного контролю.

Література: [3; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12]

Тема 4. ОРГАНІЗАЦІЯ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ

ЕКСПЕРТИЗИ

План

4.1.Загальна організація судово-експертної діяльності в Україні та її фінансування.

4.2.Порядок атестації судових експертів та основні кваліфікаційні вимоги до них.

4.3.Система прав і обов'язків експерта-бухгалтера.

4.4.Стадії процесу СБЕ

4.1.Загальна організація судово-експертної діяльності в Україні

та її фінансування

Судово-експертну діяльність в Україні здійснюють державні спеціалізовані уста­нови та відомчі служби:

- науково-дослідні та інші установи судових експертиз Мініс­терства юстиції Укра­їни та Міністерства охорони здоров'я України;

- експертні служби Міністерства внутрішніх справ, Міністерс­тва оборони та Служби безпеки України.

Координацію організації судово-експертної діяльності здійснює Міністер­ство юстиції України.

Завдання Міністерства юстиції: організація експертного забезпе­чення правосуддя, формування державного замовлення на науково-дослідні роботи в галузі судової експер­тизи, контроль за діяльністю підвідомчих науково-дослідних ін­ститутів судових експертиз, координація роботи відповід­них державних органів з пи­тань розвитку судової експертизи, контроль за судово-експертною діяльністю, атестація експертів.

У системі Міністерства юстиції діють Київський, Харківсь­кий, Львівський, Одесь­кий та Донецький науково-дослідні інсти­тути судових експертиз, які мають філії у Він­ниці, Дніпропетров­ську, Тернополі, Чернігові, Сімферополі, Севастополі, Херсоні, Чер­касах.

Експертні установи Міністерства охорони здоров'я України складаються зі су­дово-медичних бюро та судово-психіатричних відділень, які є майже в кожному облас­ному центрі.

У системі Міністерства внутрішніх справ України для прове­дення судових експе­ртиз створено криміналістичний центр, який має обласні філії.

Судово-експертна діяльність може здійснюватись на підприємницьких заса­дах на підставі спеціальних дозволів, а та­кож окремими громадянами на підставі разо­вих договорів. Мініс­терство юстиції веде реєстр атестованих експертів дер­жа­вних і підприємницьких структур та громадян. Органи дізнання, попереднього слідс­тва та суди зобов'язані доручати проведення судових експертиз спеціаліс­там, внесе­ним до цього реєстру.

Для розгляду найважливіших питань розвитку судової експер­тизи при Міністерстві юстиції України створюється Координаційна рада з проблем судової екс­пертизи.