Фінансування проведення СБЕ

Здійснення науково-дослідними установами судових екс­пертиз, наукових розробок з питань організації та проведення судових експертиз фінансується з державного бю­джету. Ви­конання судових експертиз іншими устано­вами фінансується за рахунок коштів, що виділяються їм на цю мету з дер­жавного та місцевих бю­джетів, а науково-дослідними установами — за рахунок замо­вника.

Перелік державних платних послуг, які надаються науково-дослідними інститу­тами судових експертиз Міністерства юстиції, затверджений постановою КМУ від 27.07.2011 р. № 804:

- Проведення наукових робіт та наукових і науково-технічних експертиз.

- Проведення судових експертиз у цивільних та господарських справах, а також справах адміністративної юрисдикції.

- Проведення на замовлення фізичних та юридичних осіб експертних досліджень із застосуванням засобів і методів судової експертизи, результати яких оформлюються як висновки експерта.

- Проведення навчання (стажування) фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, з метою присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта.

- Підготовка, видання та розповсюдження методичних посібників.

- Проведення науково-практичних семінарів, конференцій, симпозіумів з питань теорії та практики судової експертизи і криміналістики.

Оплата праці судових експертів здійснюється виходячи із нормативної вартості 1 експертогодини, яка визначається Інструкцією про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудо­вого слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеці­алістів, яка затверджена Постановою КМУ № 710 від 01.07.96р. (в редакції 07.12.2012р.)

Особливості оплати:

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про судову експертизу» на працівників державних спеціалізованих установ судових експер­тиз поширюються особливості матеріального та соціально-побутового забезпечення, передбачені Законом України «Про державну слу­жбу».

Плата іноземним фахівцям за участь у судовій експертизі та відшкодування інших витрат, пов'язаних з її виконанням, здійснюється, відповідно, за домов­леністю сторін.

Охорону приміщень і територій установ судових експертів за­безпечує Міністерство внутрішніх справ за рахунок коштів, які виділяються йому для цього з державного бю­джету.

4.2. Порядок атестації судових експертів та

основні кваліфікаційні вимоги до них

В Україні застосовується атестація судових експертів узагалі та експертів-бухгалте­рів зокрема.

Метою атестації судового експерта є забезпечення належно­го професійного рівня фахівців, які залу­чаються до проведення судових експертиз або беруть участь у розробках теоретичної та методичної бази судової експертизи.

Залежно від спеціалізації і рівня підготовки їм присвоюють ква­ліфікацію судового екс­перта з дозволом проведення певного виду експертиз і кваліфікаційний клас.

Порядок проведення атестації та присвоєння кваліфікаційних класів визнача­ється міністерствами і відомствами, до систем яких входять спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судові експертизи.

У системі Міністерства юстиції України створюються:

1) експертно-кваліфікаційні комісії (ЕКК) науково-дослідних інститутів судових експе­ртиз;

2) центральна експертно-кваліфікаційна комісія Міністерства юстиції України (ЦЕКК).

Експертно-кваліфікаційна комісія (ЕКК) створюється у складі:

- керівника інституту або його заступника;

- керівників структурних підрозділів;

- найдосвідченіших спеціалістів, які мають кваліфікацію судо­вих експертів, стаж нау­кової та практичної роботи не менше 5 років;

- спеціалістів з процесуальних питань судової експертизи, серед яких має бути не менше 2-х фахівців тієї спеціальності й того класу, з яких комісія проводить атестацію. Комісія формується з постійних членів та змінного складу.

До постійного складу комісії входять: голова; заступник голови; секретар; фахівці з процесуальних питань.

ЕКК відповідно до покладених на неї завдань:

- розглядає подання, складене безпосереднім керівником експе­рта, який підлягає атес­тації, та документи, що додаються (характе­ристика, копія диплома про освіту, витяг з трудової книжки);

- організує попереднє рецензування поданих рефератів та про­ектів висновків експер­тів;

- допускає експерта або відмовляє йому в допуску до ате­стації;

- приймає кваліфікаційний іспит.

Кандидати на здобуття кваліфікації експерта-бухгалтера скла­дають письмовий(реферат і проекти висновків експерта) та ус­ний (співбесіда) іспити з питань бухгалтер­ського, податкового обліку, з економічного аналізу, контролю й аудиту, судово-бухгал­терської експертизи, кримінального, цивільного, трудового та інших галузей права.

За наслідками іспиту та перегляду відповідних документів за­лежно від рівня профе­сійних знань, стажу і досвіду експерта ЕКК ухвалює рішення:

- про присвоєння відповідного кваліфікаційного класу та ква­ліфікації судового експе­рта;

- про підтвердження раніше присвоєного кваліфікаційного класу та кваліфікації;

- про пониження кваліфікаційного класу судового експерта;

- про позбавлення кваліфікаційного класу та кваліфікації су­дового експерта;

- про відмову в присвоєнні кваліфікації судового експерта.

Результати атестації щодо присвоєння кваліфікаційного класу судового експерта заносять до атестаційного листка, що підпису­ється головуючим на засіданні ЕКК, секретарем та членами комі­сії, які брали участь у засіданні, і повідомля­ються працівнику, котрий атестувався, одразу після проведення засідання.

Матеріально-технічне, фінансове та інформаційне забезпечен­ня діяльності експер­тно-кваліфікаційних комісій покладається на інститути, в яких працюють комісії. ЕКК користується штампом і печаткою інституту, в якому працює.

Основні завдання ЦЕКК:

- проведення атестації з метою присвоєння кваліфікації су­дового експерта фахівцям підприємницьких структур і грома­дянам;

- розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів, що працюють у державних, підприємницьких структу­рах або одноосібно;

- визначення порядку та умов підвищення кваліфікації судо­вих експертів.

Для присвоєння кваліфікації та кваліфікаційного класу фахівці державних установ повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку в галузі судової екс­пертизи, знати чинне законодавст­во та інші нормативні акти, що регулюють порядок здійснення судових експертиз.

На підставі рішення комісії фахівцю видається Свідоцтво про присво­єння кваліфікації судового експерта, яке підписується головою комісії і секре­тарем, засвідчується печаткою ЦЕКК, реєструється в журналі, який веде секретар комі­сії.

Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта дій­сне протягом 5 роківдля працівників інститутів та інших державних експертних структур і 3 ро­ків — для громадян, що працюють у підприємницьких структурах або проводять су­дові експертизи за разовими договорами. Термін дії свідоцтва продовжується після підтвер­дження експертом своєї кваліфікації, про що ставиться відповідна позначка у свідоцтві.

Кандидати на здобуття кваліфікації за спеціальністю економі­чної експертизи мо­жуть атестуватися за такими експертними спеціальностями:

1.Дослідження документів бухгалтерського обліку і звітності.

2.Дослідження документів про фінансово-кредитні операції.

3.Дослідження документів про економічну діяльність підпри­ємств і організацій.

Фахівці, яким присвоєна кваліфікація судового експерта, вно­сяться до Реєстру атес­тованих судових експертів державних та підприємницьких структур і громадян.

До Реєстру атестованих судових експертів державних та під­приємницьких струк­тур і громадян вносять такі дані про спеціа­лістів:

- реєстраційний номер; П.І.Б. судового експерта; дата включення до реєстру; вид експертизи, експертна спеціальність; адреса, телефон, факс судового експерта; назва експертно-кваліфікаційної комісії, дата та номер її рі­шення; номер та термін дії свідоцтва; кваліфікаційний клас експерта.

Кожному судовому експерту в реєстрі присвоюється особис­тий реєстраційний номер, що складається з букви:

- Д - для державних структур;

- П - для підприємницьких структур;

- Г - для судових експертів-громадян;

- порядкового номера державної реєстрації;

- року реєстрації.

Підставою для виключення з реєстру є рішення ЕКК державної структури:

- про позбавлення кваліфікації судового експерта та кваліфі­каційного класу;

- про скасування свідоцтва про присвоєння кваліфікації судо­вого експерта через ви­знання судового експерта недієздатним або його засудження.

ЦЕКК виступає як апеляційна комісія з роз­гляду скарг фахівців науково-дослідних інститутів судових експертиз на рішення екс­пертно-кваліфі­каційних комісій інститутів.

Основними завданнями ЦЕКК є:

- проведення атестації з метою присвоєння кваліфікації судово­го експерта фахівцям підприємницьких структур та громадянам;

- розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів;

- визначення порядку та умов підвищення кваліфікації судо­вих експертів.