I. Науково-методичне обгрунтування теми

Непліддя в сім'ї — одна з найбільш важливих проблем сучасного акушерства-гінекології, тому що 10—20 % сімей в усіх країнах Європи скаржаться на затримку настання вагітності, а 3—5 % цих сімей взагалі залишаються стерильними.

Оскільки за останні роки ВООЗ визнало непліддя як хворобу жінки і чоловіка, то виникла потреба забезпечити цій категорії хворих лікування, на зразок тих хворих, які мають незворотні анатомічні вади чи фізіологічні відхилення. У зв'язку з цими вимогами неплідні сім'ї мають право на лікування з використанням усіх методів, якими володіє сучасна репро­дуктивна медицина.

Непліддя важливе і цікаве не тільки з медико-біологічної точки зору, але має велике державне, національне та соціальне значення.

Ситуаційні задачі

Задача №1. Хвора Т., 36 років, звернулася зі скаргами на порушення менструального циклу (гіперполіменорея), біль внизу живота ниючого характеру, вторинну безплідність протягом 5 років. В анамнезі 1 пологи, 1 аборт. Зроблене допоміжне дослідження: ліві придатки збільшені при пальпації безпосередньо перед менструацією; УЗД: ехонегативне утворення в області лівих придатків. Гормональний скрінінг: гіперестрогенемія. Гемограма — N. Поставте діагноз.

Задача №2. Хвора Т., 36 років, звернулася зі скаргами на порушення менструального циклу (гіперполіменорея), болі внизу живота ниючого характеру, вторинну безплідність протягом 5 років. В анамнезі 1 пологи, 1 аборт. Зроблено допоміжне досліждення: ліві придатки збільшені, хворобливі при пальпації безпосередньо перед менструацією; УЗД: ехонегативне утворення в області лівих придатків. Гормональний скрінінг: гіпер­естрогенемія. Гемограма — N. При лапароскопії виявлений ендометріоз лівого яєчника. Тактика лікування.

Зміст

Визначення непліддя: з сучасної точки зору непліддя в сім'ї — це мимовільне або патологічне непліддя. Таким чином, розглядається неплідний шлюб, а не жіноче непліддя, як було в минулому. За визначенням ВООЗ, непліддя — це непередбачене непліддя в сім'ї.

Частота непліддя, за даними Побєдінського (1981), становить 50% жіночого та 50 % чоловічого непліддя. За даними ВООЗ (1999 — 2000 p.), 20 % сімей в Європі відчувають затримку в настанні І вагітності, а 3 — 5 % від цієї кількості залишаються неплідними на майбутнє. Довгий час дискутувалося питання: непліддя — це захворюваність чи синдром. За визначенням ВООЗ — це захворювання чоловіка і жінки, а тому в X Між­народному переліку захворювань непліддя шифрується як захворювання чоловіка і жінки під різними номерами.

Якщо це хвороба, то такі хворі мають право на лікування, як це надається хворим з вродженими вадами чи стійкими функціональними порушеннями, цебто такі пари мають право одержати всі види медичної допомоги, якими володіє сучасна репродуктивна медицина.

Переважна більшість клініцистів вважає, що шлюб слід оцінювати неплідним, якщо вагітність не настала протягом 2 — 3 років статевого життя без застосування будь-яких протизаплідних засобів.

При цьому ВООЗ вважає основною перемінною в цьому визначенні вік жінки. Фертильним за оцінкою ВООЗ є вік від 18 до 49 років.

Класифікація непліддя:

I — фізіологічне (до настання менархе та менопаузи);

II — патологічне.

Первинне — до 30 %, коли вагітності не було ніколи. Вторинне — > 60 %, вагітність була, закінчилась пологами, абортом, позаматковою вагітністю, а більше не настає.

Непліддя абсолютне (коли немає гонад, матки) і відносне (запальні процеси та інше).

Непліддя може бути вроджене, набуте, тимчасове і постійне. Основні причини чоловічого непліддя:

1. Патологічний склад сперми або відсутність сперматозоїдів;

2. Відсутність еякуляції (або ЇЇ патологія);

3. Облітерація вивідних канальців спермогенеруючих органів чоловіка;

4. Хронічна інфекція;

5. Аутоімунні захворювання;

6. Непліддя неясного генезу, коли відхилень у здоров'ї не виявлено.
Причини жіночого непліддя можуть бути спричинені патологією репродуктивної системи жінки та рядом екстрагенітальних захворювань.

Згідно з даними ВООЗ, виділяють декілька причин непліддя. Понад 50 % становить ендокринне непліддя.

Згідно з класифікацією ВООЗ, виділяють 7 груп: