І. Науково-методичне обгрунтування теми. Рівень захворюваності жіночого населення раком статевих органів залишається значним

Рівень захворюваності жіночого населення раком статевих органів залишається значним. Методи лікування даної патології мають специфіку, потребують спеціальних знань і умінь. Але лікар загальної практики повинен бути обізнаним з методами променевої, хіміотерапії та іншими засобами лікування онкогінекологічних хворих.

IV. Зміст навчальногоматеріалу

Променеве лікування

Променева терапія може застосовуватися як самостійний метод або в комбінації з іншими засобами лікування — комбіноване або комплексне лікування. При комбінованому лікуванні опромінення сполучається з хірур­гічним втручанням, при комплексному — з хіміо-, гормонотерапією.

Джерела і види іонізуючої радіації. Для визначення кількості радіонуклі­дів і сили впливу випромінювання на пухлину і тканини в променевій терапії використовують такі поняття.

Поглинута доза іонізуючого випромінювання (D) служить для оцінювання енергії, переданої об'єкту, який опромінюється, що припадає на одиницю маси речовини цього об'єкта. Одиницею поглинутої дози в Міжнародній системі одиниць є 1 грій (1Гр або lGy). При поглинанні дози 1 Гр речовини, що опромінюється, масою в 1кг передається енергія величиною 1 Дж, тобто 1 Гр = 1 Дж/кг.

Потужність поглинутої дози (D) — це доза, співвіднесена з одиницею часу, тобто D = D/t. Одиницею потужності дози є 1Гр/с.

Експозиційна доза (X) характеризує енергію фотонного випромінювання, витраченого на іонізацію маси сухого повітря. Одиницею експозиційної дози є 1 кулон/кг(1 Кл/кг).

Активність радіоактивної речовини, що характеризує його кількість, вимірюється в бекерелях (Бк): 1 Бк — це активність джерела, у якому за 1 с відбувається 1 акт розпаду.

Вживаються також позасистемні одиниці: для поглинутої дози та її потужності — рад (rad) і рад/с; для експозиційної дози та її потужності — рентген (Р, R) і Р/с; для активності радіоактивної речовини — кюрі (Ки, Сі).

Енергія випромінювання оцінюється в мсгаелектронвольтах — МеВ.

Іонізуюче випромінювання прийнято поділяти на випромінювання електромагнітної природи (фотонне) і корпускулярне. До електромагнітного відносяться рентгенівське випромінювання і гамма-випромінювання. Це потоки квантів, що не мають заряду, енергія яких визначається їхньою частотою або довжиною хвилі. Корпускулярне випромінювання являє собою потік елементарних часток — електронів, позитронів, протонів, нейтронів, дейтронів, альфа-частинок, бета-частинок.

Джерелами випромінювань електромагнітної і корпускулярної природи є радіоактивні ізотопи й апарати — генератори різноманітного роду іонізуючих випромінювань. Дія іонізуючих випромінювань на біосубстрат однакова, але вони відрізняються за спектром променів, глибиною їхнього проникнення в тканині.

Рентгенівські промені бувають трьох режимів: гіпо-, мезо- і ортовольтні. Гіповольтні промені генеруються рентгенівською трубкою спеціальної конструкції при режимі 20—70 кВ. їх використовують для близькофокусної або короткофокусної терапії з глибиною проникнення в тканину біля 0,5 см. Цими променями можуть бути вилікувані тільки поверхневі процеси. Мезовольтні промені генеруються рентгенівською трубкою при режимі 140—160 кВ. Вони використовуються при глибині процесу до 2 см. Ортовольтні рентгенівські промені генеруються при режимі 180—250 кВ. Це випромінювання раніше вико­ристовували для глибокої променевої терапії. В даний час стало відомо, що їхній пучок несе фотони з різною енергією, що мають різну проникаючу спроможність. Майже 20% орговольтних рентгенівських променів залишаються на поверхні шкіри, що змусило замінити дану терапію гамма-променнями високої енергії.

Гамма-випромінювання одержують від штучних радіонуклідів, наприклад Co, з енергією 1,25 МеВ, що в шість разів перевищує енергію ортовольтної рентгенотерапії. Радіоактивний ^l37Cs і ^І92Іг, що випромінюють гамма-промені меншої енергії, використовують для близькодистанційної гамма-терапії.

У сучасній променевій терапії використовують також гальмівні рент­генівські промені з високою енергією (6—45 МеВ), що проникають значно глибше. При енергії фотонів 25 МеВ максимум іонізації спостерігається на глибині 4—5 см. Відсутність бічного розсіювання є ще однією перевагою над звичайним рентгенівським і гамма-випромінюванням. Проте хибою гальмів­ного випромінювання є повільний спад нижче основного фокуса, що призводить до значного опромінення тканин, які знаходяться позаду пухлини.

Існують промені, що несуть протони (70—100 МеВ), нейтрони (6— 15 МеВ) і інші.