Клініка і перебіг раку ендометрія

Провідний симптом — кровотечі в 95—98% випадків. Менш постійні сим­птоми — лімфорея і біль. Біль з'являється при стенозі шийкового каналу і перешкоджанні виділень з порожнини матки, а також в занедбаних випадках.

Переважним шляхом метастазування у хворих, що померли від РЕ, є лім-фогенний, звичайно в сполученні з гематогенним або імплантацією.

Спочатку утворюються метастази в лімфатичних вузлах таза, потім в поперекових, рідше в пахвинних і у віддалених органах.

Розрізняють три типи клінічного перебігу РЕ:

Повільний, порівняно сприятливий клінічний перебіг. У хворих виражені симптоми гіперестрогенії і порушень обміну жирів і вуглеводів. Значна тривалість маткової кровотечі, зумовленої частіше гіперпластичними процесами ендометрія. Гістологічне дослідження пухлини — високодиференщйований рак з поверхневою інвазією в міометрій. Метастази в лімфатичні вузли відсутні.

I. Несприятливий клінічний перебіг. Ендокринно-обмінні порушення у хворих частіше виражені нечітко або відсутні. Тривалість симптомів захворювання невелика. Диференціювання пухлини знижене. Пухлина глибоко вростає в міометрій, визначаються метастази в лімфатичних вузлах таза. При переході пухлини на шийковий канал нерідко визначається подальша інфільтрація зв'язкового апарату матки і клітковини параметрія.

III."Гострий", вкрай несприятливий клінічній перебіг. Спостерігається рідко і відзначається одночасним сполученням групи факторів: низьке диференціювання, інтенсивне інвазивне зростання, метастази в клубових і поперекових лімфатичних вузлах. При проростанні серозного шару матки або ураженні яєчників можливий "оваріальний" тип метастазування — метастази по парієтальній очеревині, у великому сальнику, асцит.

Діагностика. В клінічній практиці слід намагатися визначити у кожної хворої патогенетичний варіант захворювання, особливості гістологічної структури, інвазивного росту і метастазування пухлини.

При ознайомленні з анамнестичними даними слід звернути увагу на стан менструальної функції (час настання menarche, тривалість репродуктивного періоду, наявність ациклічних кровотеч, особливості протікання клімаксу і час настання менопаузи) і генеративної функції (маса народжених дітей, паритет та ін.). Виявлення порушень обміну — ожиріння і цукрового діабету. З'ясування ліпідного складу сироватки крові і ліпопротеїдів, стан обміну вуглеводів.

1. Для з'ясування причини маткової кровотечі використовують:

а) цитологічне дослідження мазків з поверхні ектоендоцервіксу;

б) аспірат з порожнини матки;

в) роздільне діагностичне вишкрібання (основний метод).

2. Визначення гормонального статусу:

а) нитогормональне дослідження вагінальних мазків;

б) рівні естрогенів, прогестерону в сироватці крові;

в) рівні ФСГ, ЛГ, кортизолу, пролактину в сироватці.

3. Для визначення локалізації пухлини:

а) гістероцервікографія або гістероскопія-

б) УЗД.

4. Визначення гістоструктури пухлини:

а) прицільна біопсія пухлини (при гістероскопи).

5. З'ясування стану суміжних органів:

а) цистоскопія, ректороманоскоиія;

б) УЗД таза;

в) хромоцистоскопія, УЗД нирок, екскреторна урографія.

6. Стан регіонарних лімфатичних вузлів:

а) ізотопна лімфографія;

б) рентгеноконтрастна лімфографія.

7. Виявлення віддалених метастазів:

а) рентгенографія грудної клітки;

б) сканування печінки, кісток, УЗД печінки;

в) рентгенографія кісток.