Створення електронного магазину

Компанія, яка створює електронний магазин, може піти двома шляхами — вона мо­же купити "місце" в будь-якій комерційній оперативно-інформаційній службі чи від­крити свій власний Web-вузол. Купівля місця в комерційній оперативно-інформаційній службі пов'язана або з орендою певної дискової пам'яті в комп'ютері цієї служби, чи зі створенням лінії зв'язку між власним комп'ютером компанії та "торговими рядами" оперативно-інформаційної служби. Роздрібний торговець може, наприклад, встановитизв'язок з America Online, CompuServe чи Prodigy, отримавши при цьому доступ до мільйо­нів споживачів, які є абонентами цих служб. Оперативно-інформаційні служби зазвичай створюють для компанії "торгову точку" та повідомляють про її відкриття своїх абонен­тів. За ці послуги компанія платить комерційно-інформаційній службі визначену щоріч­ну плату, плюс невеликий відсоток від свого обсягу електронних продажів.

Окрім купівлі місця в будь-якій комерційній оперативно-інформаційній службі (чи як альтернативу цьому варіанту), тисячі компаній вже створили свої власні Web-вузли. Ці вуз­ли відрізняються за своїм значенням та внутрішнім заповненням. Одним з основних типів таких вузлів є корпоративний Web-вузол[ЗО]. Такі вузли забезпечують інтерактивний зв'язок компанії зі споживачами, який ініціюється власне споживачами. За допомогою таких вузлів компанії намагаються сформувати у споживачів позитивний образ компанії, її товарів та послуг, а також забезпечити альтернативні канали збуту; однак при цьому не ставиться ме­та безпосереднього продажу товарів та послуг споживачеві (врізка 14.1. "Практика марке­тингу"). Корпоративні Web-вузли зазвичай надають широкий вибір інформації та інших засобш, які мають відповідати на питання споживачів, а також формувати позитивний та привабливий імідж компанії в очах споживачів. Корпоративні Web-вузли надають інфор­мацію про історію компанії, її цілі та стратегії, а також про товари та послуги, які вона мо­же запропонувати споживачам. Крім того, вони можуть інформувати споживачів про пото­чні події, співробітників компанії, її фінансове становище та навіть про наявність вакант­них робочих місць. З метою залучення додаткових клієнтів багато корпоративних Web-вузлш також надають споживачам можливість поставити питання, які їх турбують, чи пові­домити свої побажання та пропозиції електронною поштою.в Internet, побоюються, що нечисті на руку користувачі використають Мережу для проникнення у комп'ютери компанії для шпигування або саботажу. Фахівці з ін­терактивного маркетингу звичайно намагаються підтримувати безпеку; проте, оче­видно, тут ми маємо справу із "нескінченим змаганням між технологіями, що за­безпечують безпеку комп'ютерних систем, та злим генієм тих, хто хоче за будь-яку ціну цю безпеку знищити" [43].

• Етичні міркування. Головне тут — дотримання прав особи. У маркетологів з'являється можливість легко та швидко відслідкувати відвідувачів Web-вузлу, тим більше, що багато покупців, що відвідують вузол, із готовністю повідомляють про себе найрізноматнішу інформацію. Все це робить покупців беззахисними перед можливим інформаційним насильством у випадку, якщо компанія вирішить не­санкціоновано використовувати особистісні відомості для маркетингу своїх товарів чи обміну електронними списками розсилки з іншими компаніями. Є ще й інші побоювання, пов'язані із дискримінацією покупців. Так, сьогодні Internet чудово слугує забезпеченим користувачам. Однак не дуже заможні користувачі мають ме­нші можливості доступу до Всесвітного павутиння та, відповідно, стають куди менш поінформованими про товари, послуги та ціни [44].

Як би там не було, великі та малі компанії, незважаючи на згадані труднощі, швидко включають інтерактивний маркетинг до переліку маркетингових засобів, що використо­вуються. У XXI сторіччі інтерактивний маркетинг доведе всім, що він здатний стати по­тужним інструментом створення стійких стосунків із покупцями, покращання показни­ків продажу, передачі покупцям інформації про компанію та товари, які вона виготов­ляє, для ефективнішої та дешевшої доставки товарів та послуг кінцевим споживачам.