Методи оцінки ефективності інвестиційного проекту

Першим етапом в визначенні показників ефективності інвестиційного проекту є аналіз та оцінка грошових потоків інвестиційного проекту. Для розрахунку грошового потоку плановий строк реалізації капіталовкладень рекомендується поділити на три відрізки часу за періодами виникнення грошових коштів:

1. розробка та початкові інвестування проекту;

2. експлуатація інвестиційного проекту;

3. завершення проекту.

Узагальнюючими (синтетичними) показниками в аналізі грошових потоків інвестиційного проекту виступають:

1. початкові інвестиційні витрати (-),

2. чистий операційний грошовий потік в періоді t (+,-)

3. ліквідаційний грошовий потік (+, -).

Після складання плану грошового потоку інвестиційного проекту переходять до його оцінки ефективності, яку необхідно проводити за таких принципів:

· Ефективність інвестованого капіталу, оцінюється шляхом порівняння грошового потоку (cash flow), що формується в процесі експлуатації інвестиційного проекту та початкової інвестиції. Проект визнають прибутковим, якщо забезпечується повернення усіх інвестицій при прийнятній для всіх інвесторів нормі доходності.

· Обов’язкове приведення до справжньої вартості як інвестованого капіталу, так і суми грошового потоку.

· Процес дисконтування усіх грошових відтоків та притоків здійснюється за дисконтними ставками, які вибираються в залежності від особливостей інвестиційного проекту.

· Для розрахунку показника ефективності інвестицій як ставки проценту, яка вибирається для дисконтування, можуть бути використані: середньозважена вартість капіталу; середня депозитна чи кредитна ставка; індивідуальна норма прибутковості; рівень ризику та ліквідності інвестицій тощо.

В залежності від основних принципів оцінювання ефективності інвестиційних проектів використовується ряд методів, які умовно можна поділити на такі, у розрахунках який використовується дисконтування, та такі, у розрахунках який дисконтування не використовується.

До методів, в яких використовується дисконтування відносять:

· Метод розрахунку чистого приведеного доходу (NPV);

· Метод визначення індексу рентабельності інвестицій (PI);

· Метод визначення внутрішньої норми доходності інвестицій (IRR).

До методів, які не передбачають використання концепції дисконтування відносять:

· Метод визначення строку окупності інвестицій(PP);

NPV = å[P_k : (1 +i)ⁿ ] – IC (6.1)

де, P₁, P₂, P_k ,....., P_n -річні грошові надходження протягом n –років;

IC– стартові інвестиції;

і– ставка дисконту;

PV= å [P_k : (1 +i)ⁿ]- загальна сума дисконтованих надходжень за проектом.

В випадку, коли NPV > 0 проект варто приймати до реалізації; якщо NPV < 0, проект варто відхилити, бо він збитковий; NPV = 0 – проект не прибутковий і не збитковий.

2. Метод визначення індексу рентабельності інвестицій (PI), він є продовженням попереднього. Однак, на відміну від показника NPV, показник PI – це відносна величина, яка визначається за такою формулою:

PI = å[P_k : (1 +i)ⁿ ] : IC (6.2)

Якщо PI =1,то це означає, що доходність інвестицій точно відповідає нормативу рентабельності. Якщо PI >1, то проект прибутковий, і, навпаки PI <1 – проект збитковий.

3. Метод визначення внутрішньої норми доходності (IRR)-ставки дисконту, використання якої б забезпечило рівність поточної вартості очікуваних грошових відтоків та поточної вартості очікуваних грошових притоків.

Практичне застосування цього методу зводиться до того, що в процесі аналізу вибирається два значення ставки дисконту і₁ < і₂ таким чином, щоб в інтервалі (і₁ , і₂ ) функція NPV= f(і) змінювала своє значення з ”+” на “-“ або навпаки. Таким чином, використовують таку формулу:

IRR = i₁ + [NPV_i1 : (NPV_i1- NPV_i2)] · (i₂ -i₁) (6.3)

II. До методів, в яких процес дисконтування може не використовуватися відносять

1. Метод визначення строку окупності інвестицій (PP).

Якщо не враховувати фактор часу, то показник строку окупності інвестицій можна визначити за такою формулою:

n_y = IС : P_с (6. 4)

де n_y - спрощений показник строку окупності;

IC - розмір інвестицій;

P_с - щорічний середній чистий прибуток.

Таким чином, строк окупності інвестицій – це тривалість часу, протягом якого не дисконтовані прогнозні надходження грошових коштів перевищують не дисконтовану суму інвестицій, тобто це число років, необхідних для відшкодування інвестицій.

2. Метод визначення бухгалтерської рентабельності інвестицій (RОI) або середньої норми прибутку на інвестиції (АRR). Суть цього методу зводиться до розрахунку показника, який базується на використанні бухгалтерського показника – прибутку. Визначається він як відношення середньої величини прибутку, одержаної з бухгалтерської звітності, до середньої величини інвестицій.

При цьому розрахунок може здійснюватися на основі прибутку (доходу) без урахування виплати податків та відсотків за кредит або прибутку (доходу) після виплати податку, але до виплати відсотків за кредит. Останній метод використовується частіше, бо краще характеризує ту вигоду, яку одержать власники підприємства та інвестори.

Величина інвестицій, по відношенню до якої знаходять рентабельність, визначається як середня величина між вартістю активів на початок та кінець розрахункового періоду. Таким чином, формула розрахунку норми прибутку на інвестиції (НП) має такий вигляд:

НП = П · (1- tax) · 100% / ((В_ап - В_ак)/2) (6. 5)

де НП – норма прибутку;

tax – ставка оподаткування, коефіцієнт;

В_ап - вартість активів на початок періоду;

В_ак - вартість активів на кінець періоду.

Для оцінки інвестицій використовують ще дві норми прибутку:

· на повний використаний капітал (К) (повні інвестиції):

НП_ПК = ЧП/К ·100 % (6. 6)

де НП_ПК - норма прибутку на повний використаний капітал;

ЧП – чистий прибуток;

К – капітал (повні інвестиції).

· акціонерний капітал (К_А).

НП_АК = ЧП / К_А ·100 % (6. 7)

де НП_АК - норма прибутку на сплачений акціонерний капітал.

Норма прибутку може визначатися і відношенням (у відсотках) валового прибутку або чистого прибутку плюс амортизація до загальних інвестиційних витрат або до сплаченого акціонерного капіталу. Це залежить від того, як оцінюється реальна прибутковість (рентабельність) загальних інвестиційних витрат або тільки інвестиційного акціонерного капіталу після виплати податків та відсотків за кредит.