Визначення цілі життя й основ задуму її досягнення

На відміну від місії, що задає загальні орієнтири, напрямки життя, ціль визначає кінцеві бажані стани. Ціль має велике значення для стратегічного самоменеджменту, тому що визначає весь процес її життєдіяльності та діяльності: відповідно до цілі вибирається стратегія, планується й організується життя людини. Ціль реалізується в діяльності як закон, який управляє людиною.

Ціль, виступаючи передбаченням результату діяльності, припускає вибір засобів досягнення. Засоби можуть бути різними, у залежності від умов, обстановки, внутрішньої культури, рівня організаційної культури фірми, підприємства, де дана особистість реалізує свої цілі. Цілі додають різне забарвлення наступним методам, способам і прийомам досягнення них. Слід зазначити особливу роль цілі в процесі самоуправління, її вплив на методологію й організаційні особливості як стратегічного, так і тактичного самоуправління. Цільовий підхід сприяє доцільності планування й організації життєдіяльності і діяльності, правильному співвідношенню методів досягнення цілі, є чинником впливу на функції і стиль самоуправління.

Стилеві надається цілеспрямованість. Виділення поняття “функція самоуправління”, зв'язано з диференціацією доцільних впливів на людину. Функція самоуправління займає ключове місце в системі понять теорії самоуправління, зв'язує ціль життя зі структурою особистості людини, методами і засобами досягнення поставлених цілей.

Функції самоуправління відповідають на запитання “що робиться або повинне робитися в системі самоуправління?”, а методи — як практично реалізуються ці функції.

Відзначивши місце і роль цілі в системі понять теорії управління, визначимо порядок вибору цілі. Уже з рис. 1.2 (розділ 1) видно — довільно це робити не можна. Цілі базуються на вимогах, правилах (принципах самоуправління), законах управління людиною.

Основні правила і вимоги до вибору цілей життя:

1) Обрана ціль повинна відповідати єдності біологічного і соціального в людині, тобто враховувати її можливості, закладені в:

· генетичній програмі (успадковане від предків);

· спрямованості настановної програми (наслідок виховання і впливу умов життя);

· свідомо обраній програмі (наслідок світогляду, свідомого вибору цілі, життєвого задуму, домагань, способу життя, професії).

Як уже відзначалося, облік цих програм дозволить досягти особистої гармонії і здоров'я. Свідомо обрана ціль повинна враховувати наявність у „несвідомому”: установок, звичок, емоцій, що в силу взаємодії свідомості, підсвідомості і надсвідомості можуть ввійти в протиріччя. Людина, наприклад, може свідомо придушити вплив неусвідомленого (щось підказує - не варто цього робити), зробити насильство над своєю природою; але, досягаючи частки і цілі життя, вона виявиться фізичною руїною. Можуть бути й інші наслідки, які в цілому позбавляють сенсу отриманий результат.

2) Вибір цілі життя повинен враховувати можливості створення механізму самоуправління. Ціль не буде досягнута, якщо не буде врахована складність Вашої особистості, стан здоров'я організму, можливості застосування для досягнення цілі відповідних методів, технік, технологій і т.д. Ця вимога закону необхідної різноманітності (чим різноманітніша, складніша людина, тим різноманітнішим повинен бути механізм самоуправління).

3) Вибір цілі повинен враховувати вимоги середовища. Людина може досягти цілі життя, якщо її можливості, здатності, прагнення відповідають вимогам природного, соціального, економічного та ін. середовищ.

Наприклад, Ви поки що не зможете реально полетіти в сусідню галактику.

4) Вибір цілі повинен бути зроблений з врахуванням послідовного її досягнення, тому що це пов'язано з послідовністю обліку факторів, які впливають на динамічний розвиток зовнішнього і внутрішнього середовища. Це дозволяє вчасно вносити корекцію в систему самоуправління, в її відповідність реальній дійсності.

5) Вибір цілі повинний враховувати принцип альтернативності. Для рішення життєвих проблем, досягнення поставлених цілей можлива безліч шляхів. Людина як нелінійна система, відповідно до синергетичних представлень, має багато варіантів досягнення цілі. Використовуючи створену модель світу і моделюючи (програючи) процес наближення цілі, вона може знайти оптимальні для себе “сценарії”.

Перерахуємо основні вимоги до вибору цілі. Практично в більшості випадків вибір робиться людьми автоматично, що дає теоретичне обґрунтування причин наступних життєвих невдач.

Визначення цілі - найбільш важливий елемент цільового управління. У США, де найбільш популярне цільове управління організаціями, вважають, що правильна постановка цілі - це ключ до ефективного управління.

Стосовно стратегічного самоменеджменту постановка цілі не менш важлива. Вона має два аспекти: виявлення цілей (включаючи визначення ступеня їх пріоритетності) і формулювання цілі у вигляді, зручному для самоменеджменту.

Виявлення цілі визначається аналізом місії, життєвої ситуації, що склалася на даний час, і досвіду роботи (успіхів і невдач).

Перевага цілей може бути виявлена різними методами, застосовуваними для рішення логіко-аналітичних задач. Наприклад, використанням морфологічних таблиць, де з однієї сторони розміщаються цілі (осі х), з іншої (осі у) — їхні характеристики.

Основними правилами формулювання цілей є наступні: При формулюванні цілі потрібно:

1.Починати з дієслова невизначеної форми в наказовому нахиленні (характеризує виконувану дія).

2.Конкретизувати необхідний кінцевий результат (вимірити результат для контролю досягнення).

3.Визначити послідовність термінів досягнення цілі за часом.

4. Розрахувати ресурс часу (часовий ) бюджет.

5.Давати кількісну характеристику кінцевого результату діяльності.

6.Визначити те, що і коли повинно бути зроблено без «як і чому».

7.Бути зрозумілою і відповідати цільовому призначенню,

8. Бути реально важкою, але досяжної.

9. Забезпечувати більшу віддачу від витрат у порівнянні з іншими.

10.Бути реалізованою в межах наявного ресурсу.

11.Виключати можливість зниження своєї відповідальності за результат.

12.Відповідати вашому стилю і філософії життя.

13. Збігатися з інтересами Вашого оточення.

14. Фіксуватися в письмовому виді.

15 Повинна бути «погоджена» зі свідомістю і несвідомим.

Приблизно, цілі можуть бути:

- розробити і впровадити до 1.02 вдосконалену програму підвищення свого здоров'я, яка гарантує підвищення самопочуття (критерій збереження працездатності ввечері) і зменшення витрат «на аптеку» на 20 гривень)

- поліпшити показники в спорті до рівня майстра (на 5 кг, на 10 мін і т.п.).

Вибираючи і формулюючи ціль, людина мимоволі проектує її на майбутнє, тим самим визначає намір, основну ідею плану майбутніх дій.

Цим створюється задум досягнення цілі, вірніше, основа задуму, тому що не проведена оцінка всієї сукупності факторів, що будуть сприяти або перешкоджати руху до цілі.

Оцінюючи ситуацію, ми з'ясували, хто і що заважало нам жити відповідно до уявлень, хто ворог, хто друг, хто попутник і т.д. Були виявлені здібності і напрямки їхнього використання, які приведуть до успіху, і обмеження, що перешкоджають йому. Але то було в тому житті, при досягненні тієї (минулої), цілі.

Сформулювавши нову ціль, людина по-новому дивиться на минулу дійсність. Вона може по-новому оцінювати ситуацію, минуле, - і це закономірно. В основу нового задуму входить:

- які сили, засоби застосовувати і в якій послідовності;

- де зосередити основну увагу і зусилля;

- як побудувати нове життя, як маневрувати, перерозподіляти життєві ресурси.

Сформулювавши основи задуму, варто їх перевірити, оцінюючи обстановку.