Основні види контролю.

Технологічно контроль складається з визначення критеріїв (стандартів) досягнення тактичних і стратегічних цілей, виміру отриманих результатів і одержання інформації, необхідної для реалізації интеграційно-координуючої функції самоуправління. Як і в будь-якій організаційній системі, у стратегічному самоменеджменті можна виділити основні види контролю — попередній, поточний і заключний.

Попередній контроль здійснюється після всіх зазначених етапів стратегічного самоменеджменту. Суть його — у перевірці всіх обґрунтувань вибору цілі, стратегії, планів (програм) життя.

Поточний контроль здійснюється безпосередньо в ході життєдіяльності. Об'єктом контролю в даному випадку є:

· відповідність режиму функціонування людського організму життєвої цілі (критерієм тут може бути: стан здоров'я, рівень задоволеності життям, відповідність біологічним ритмам і ін.);

· ефективність використання засобів самоуправління, їхня відповідність цілі і стратегії (технології, техніці, методу діяльності й ін.);

· результати досягнення життєвих цілей у відповідний часовий період.

Результати аналізу поточного контролю по каналах зворотного зв'язку надходять або на вхід циклу стратегічного самоменеджменту (якщо з'явився сумнів у правильному виборі цілі й оцінці ситуації), або в “блок” підсистеми прийняття рішень для зміни режиму саморегуляції, самоорганізації. (Процес буде розглянутий у наступному розділі). Цей вид контролю можна проводити щомісяця, щокварталу, один раз у півріччя і наприкінці року або після впливу на людину могутніх зовнішніх або внутрішніх факторів.

Заключний контроль проводиться після досягнення якої-небудь стратегічної життєвої цілі. Робиться це порівнянням отриманого результату з раніше планованим.

Порівнюючи фактично отримані і необхідні результати, можна оцінити реалістичність раніше обраних цілей. Ця процедура дозволяє одержати інформацію про виникаючі (сформовані) проблеми і дозволяє враховувати їх у майбутньому. Важливість заключного етапу контролю визначається ще і наступним. Наприклад, Ви реалізовували цілі стратегією і програмою життєдіяльності та діяльності, яка не відповідає Вашій генетичній програмі, Ваш організм працює в протиприродному для нього режимі. Ви ставили ціль забезпечити матеріально родину, вивчити дітей і т.п. І от діти отримали крила або ви вийшли на пенсію. У цьому випадку контроль дозволяє плавно перешикувати режим діяльності, виробити нові цілі, нові механізми самоуправління.

Процес контролю.Процес контролю розглянутий у багатьох підручниках з менеджменту. Він, як правило, включає етапи: визначення критеріїв досягнення цілей, зіставлення з ними реальних результатів і прийняття необхідних коригувальних дій. Як приклад можна використовувати модель процесу контролю, взяту з популярного підручника [16].

Практика ефективного виконання функції контролю показує необхідність його відповідності наступним вимогам:

· стратегічній спрямованості (відображає загальні пріоритети системи життєвих цінностей людини, її життєдіяльності);

· контроль повинен бути спрямований на кінцеві результати, що досягається його інтеграцією з іншими функціями самоменеджменту;

· контроль повинен відповідати контрольованому видові діяльності, реалізованої функції управління;

· контроль повинен бути своєчасним (адекватним контрольованому явищу) і гнучким (пристосовуватися до змін, що відбуваються,), а також простим, з погляду його призначення.

Таким чином, як стратегія життя визначає тактику, так і стратегічний самоменеджмент визначає всю ЖД і Д людини. Він обумовлений процесами ЖД і Д людини як біосоціальної та духовної системи, визначає їхній плин, напрямок і темпи в рамках заданих параметрів.