Розробка механізму стратегічного управління розвиваючої діяльності людини

Ціль визначає і стратегію діяльності людини. Ціль визначає засоби впливу на неї. Використовуючи програмно –цільовий метод у розробці системи стратегічного управління можна розробити варіант системи стратегічного управління людиною

У загальній технологічній схемі використання програмно-цільових методів (ПЦМ) можна виділити три етапи: формування комплексної цільової програми, планування і управління реалізацією. При цьому найбільшу складність представляє перший, що має два аспекти: методологічний і організаційний, що розглядає методологію визначення, вибору, постановки цілі і побудови «дерева цілі» і організацію приведення існуючої системи управління до визначеної програмно-цільової структури. Задача побудови формування комплексної цільової програми складається в погоджуванні в єдине ціле факторів різного порядку, узгодженні зусиль органів управління різних систем діяльності (при кооперативній організації спільних дій) на весь період досягнення стратегічної цілі. Необхідність досягнення стратегічної цілі людини програмно-цільовим методом зв'язана зі складністю умов сучасної дійсності і залученні до взаємодій різних людей і організаційних систем. Програмно-цільовий підхід дозволяє здійснити:

- визначення (уточнення) комплексу програмних цілей усіх сил, залучених, наприклад, до кооперативної взаємодії й уточнення програмної структури, що включає конкретні види діяльності з реалізації цих цілей;

- уточнення якісного і кількісного складу визначених ланок, рівнів управління, між якими розподіляються цілі програми;

- уточнення форм і типів зв'язків між окремою людиною й іншими людьми й органами управління й ієрархічних рівнів різних організацій, залучених до спільних дій, налагодити механізм координації по вертикалі і горизонталі управління, уточнити сфери повноважень і відповідальності кожного органу управління, служби, виконавця;

- аналіз впливу факторів середовища, що задають визначену типологію структури управління;

- визначення організаційного потенціалу кожного ієрархічного рівня системи управління організацією, що діє в інтересах однієї людини, описуваного в термінах функцій, стосовно кожної цілі і баланс взаємодії між визначеними функціями на кожному рівні, кожному органі управління.

Ми в даному посібнику не ставимо цілі опису рекомендацій з використання програмно-цільових методів, тому що вони були досить пророблені й ефективне використовувалися ще в радянський час. Наприклад, програмно-цільове управління використовувалося при створенні ядерної зброї і ракетно-космічних систем. Програмно-цільовий підхід, у даному випадку, використовується як відпрацьований метод розробки стратегії діяльності окремої людини, що реалізує свої цілі в складній системі соціальних відносин.

Найбільш розроблена методика побудови формування комплексної цільової програми з використанням теорії графів. Наприклад, граф цілей можна зобразити у вигляді «дерева цілей» (Рис 9.2), де вершини графа представляють цілі формування комплексної цільової програми, дуги відображають відносини логічного зв'язку між ними. Дуга між Ц0 і Ц1, означає, що досягнення Ц0 включає і Ц1 і т.д. На Рис 9.7 показана взаємозалежність цілей, функцій організації стратегічного управління діяльністю людини. Отже цілі визначають функції самоуправління людини, реалізація яких вимагає відповідних підсистем управління.

Рис 9.7 Загальний вид графа цілей діяльності з розвитку людини.

Функція розвитку людини— спрямована на поступове вдосконалення, розкриття нею свого потенціалу, посилення її положення в реальному світі. Вона поділяється на складові розвитку: здібностей, мислення, особистості, організму

Функція управління складається в управлінні функціонуванням і розвитком людини. Під реалізацією функції управління розуміється системна діяльність, яку можна представити як сукупність процесів, що забезпечують розвиток людини за допомогою організації і реалізації цілеспрямованих управлінських впливів. Управління розвитком людини можна здійснити через розробку і реалізацію комплексної цільової програми розвитку. Наприклад, побудувавши граф цілей розвитку людини, що включають цілі розвитку здібностей, мислення, особистості, організму (рис 9.7 ), можна:

- логічно вивести критерії досягнення підцілей і правильно співвіднести плановані заходи щодо досягнення конкретних цілей;

- оцінити відносну важливість (системні пріоритети заходів) людини і залучених нею людей до спільної діяльності;

- оптимально розділити між усіма, що беруть участь у кооперації інформаційні ресурси, засоби управління, наявні резерви;

- відслідковувати варіанти досягнення головної цілі діяльності.

Здійснивши вибір варіанту, що вимагає мінімуму сил і ресурсу і забезпечивши досягнення головної цілі діяльності людини у визначений час і одночасно не суперечачи іншим цілям, можна досягти оптимальної цільової програми.

Стратегія розробляється в процесі абстрагування всього комплексу планових, проектованих, програмувальних заходів розвитку людини (Рис 9.8). На рис 9.8 представлений розумовий механізм, що на основі конкретного змісту роботи з розвитку людини заміщає їх гранично значимими абстракціями вищої визначеності й організованості її системної діяльності в практичному втіленні досягнення стратегічної цілі.

Система стратегічного управління розвитком людини складається з підсистем, що мають свої механізми управління. У цій системі керуючі впливи формуються на основі прийнятого управлінського рішення, що координує виконання усіх функцій її організму з урахуванням стратегічної цілі ("дерева цілей") і стратегії управління. Так, наприклад, це може бути програмно-цільова стратегія з механізмом управління, заснована на цільовій комплексній програмі досягнення цілі людини.

А

АК

К(А)

Рис 9.8 Послідовна конкретизація змісту стратегічної діяльності людини.

Механізм управління є найбільш активною і значимою частиною системи стратегічного управління розвитком людини, але він вимагає розвитку відповідного рефлексивного-розумового механізму.