Акмеологічна концепція становлення людини

Аналіз сутності фахового становлення людини дає можливість опису акм5еолонічної концепції. Концептуальне бачення становлення припускає опис відповідних принципів професіоналізації повноправного суб'єкта діяльності, що прагне до вершин виконання посадових обов'язків, що використовує рішення фахових задач як засіб особистісного саморозвитку. Акмеологічна концепція припускає обґрунтування системи поглядів на фахове становлення, на задум організації й оптимізації процесів і явищ, пов'язаних з досягненням "Акме" людини. Як ключова ідея може використовуватися ідея про суб’єктогенез, ідеї про прагнення людини до самопокладання, детермінації власної активності, розвитку здібностей стати в роль суб'єкта. Суб’єктогенез – становлення можливості самодетермінації особистості, здатності людини до самопородження себе як першопричини своєї активності [28].

Рис.4.7 Стадії суб’єктогенезу

Як основний принцип мотивування в організованій відповідно до даної концепції акмеологічній практиці приймається створення умов для реалізації прагнення людини стати першопричиною, детермінуючим початком, суб'єктом того, що з нею відбувається і нею чиненого. Реалізація даного принципу дозволяє людині відчувати здійснюване як самоуправління власним життям.

Основним методичним принципом пропонованої концепції є створення ситуацій, що приводить до породження суб'єктивності людини. Реалізація цього принципу вимагає:

- розв'язувані проблеми ставляться самою людиною без зовнішнього примуса;

- створення умов для поставлених цілей більш значимих, ніж ситуативна необхідність;

- ситуації відповідного вибору можуть привести до фрустрації потреб людини.

Як принципово значимі орієнтири при організації й оптимізації зв'язаних із професійним становленням процесів у даній концепції використовуються стадії суб’єктогенеза (мал.4.7) [28].

Виділені стадії суб’єктогенеза включають:

– прийняття людиною на себе відповідальності за невирішений заздалегідь результат своїх дій (прояв себе як суб'єкта майбутньої дії);

– переживання можливості реалізації різних варіантів майбутнього, своєї причетності до побудови образа бажаного результату і своєї здатності бажане реалізувати (прояв себе як суб'єкта цілепокладання);

– реалізація можливостей, що відкриваються, у чинених з власної волі діях (прояв себе як суб'єкта доданків здійснюваної «тут і тепер» дії);

– ухвалення відповідального рішення про завершення дії (прояв себе як першопричини, суб'єкта закінчення дії);

– осмислена оцінка результату як особистісно значимого новоутворення, детермінованого власною активністю (прояв себе як суб'єкта дії, що відбулася).

При відсутності однієї зі стадій (мал.4.7) людина може вважати себе об'єктом маніпуляцій, що приводить до негативних реакцій. Суб’єктогенез припускає усвідомлене перетворення людиною свого особистого досвіду за рахунок рефлексивних процедур (ретроспективної і проспективной рефлексії).

У теоретично описуваній системі поглядів на досягнення вершин професіоналізму передбачається:

- зближення суб'єктивних і об'єктивних критеріїв;

- формування установки на їхнє досягнення;

- максимальна самореалізація в сполученні з принципами гуманізму.

Принципи гуманістичної психології зобов'язують не нав'язування знань, чужого досвіду. Затребуваність знань тими, кого навчають, одержання їх шляхом самостійних відкриттів дозволяє виключити традиційне інформування, фіксацію знань і забезпечити розвиток людини.