Оцінка обстановки і прийняття стратегічних рішень

Під обстановкою розуміється сукупність обставин, умов, в яких будуть реалізовуватися життєві цілі людини. Оцінка обстановки передбачає оцінку сукупності факторів, що впливають на ефективний самоменеджмент. Оцінка дозволить виявити фактори і способи їхнього впливу, що, у свою чергу, дає можливість їхнього обліку і створення умов для успішної діяльності. Як відомо, щоб спрацювали об'єктивні закони управління людиною, треба створити для цього умови.

Фактори, що впливають на самоменеджмент, представлені у виді системи (рис 6.5, глави 6).

Людський фактор.Він складається з групи професійних і особистісних характеристик людини. У залежності від середовища, професійних інтересів такі особисті характеристики, як: здатності, схильність і обдарованість (потенційні якості); якості потребово-мотиваційної сфери, інтелектуально-пізнавального й емоційно-вольового компонентів (частково вироблених у процесі життя) — можуть сприяти розвитку життєвого успіху або гальмувати його. Зв'язано це з вибором професійного середовища.

Професійні якості можуть тільки більше або менше сприяти успіху, у залежності від рівня їхнього розвитку.

Людський фактор впливає на всі інші фактори. Це порозумівається тим, що всі закони, яким ми підкоряємося, реалізуються через людину. На усьому в цьому світі лежить печатка присутності людини і її життєдіяльності. У даній роботі не ставиться ціль розкрити вплив людського фактора на самоменеджмент.

По-перше, тому що все рівно виклад буде поверхневим. Вплив людського фактора описано у всіх підручниках з менеджменту, видані численні роботи в даній області досліджень, але в будь-якому випадку цього виявляється недостатньо.

По-друге, цю роботу може читати людина, зовсім не зв'язана з управлінськими функціями на роботі. У наших підручниках описується усе, що зв'язано з успіхом у сфері управління людьми, а самоменеджментом займаються усі.

Інформаційний фактор.Стратегічний самоменеджмент, як і будь-яке управління, носить циклічний характер. Основні цикли: інформаційний — збір і обробка інформації; логіко-аналітичний — аналіз інформації, прийняття рішень і планування; організаційний — приведення в єдину систему керуючих і керованої підсистем. Як видно, інформація впливає на всі цикли управління. Інформаційний і діловий обмін є чинником організаційної життєдіяльності людини, організації взагалі. Завдяки цьому процесу відбувається упорядкування цілей, формуються основні механізми вдосконалення людської діяльності — інтеграції, координації і концентрації дій.

Займаючи таке важливе місце в самоменеджменті, інформація характеризується: кількістю і якістю, повнотою і своєчасністю, вірогідністю і точністю, щільністю і цінністю. І характеризуючись різними показниками, інформація і перетворюється у фактор, що сприяє своєчасному і якісному прийняттю рішень або зриває процес самоуправління.

У стратегічному самоменеджменті рішення, прийняте на основі помилкової інформації (згадаєте, як формується модель світу), може коштувати життя або, у кращому випадку, зіпсувати нього.

Фактор засобів самоменеджменту.До засобів самоменеджменту можна віднести: засоби малої механізації на Вашому робочому місці, методи, техніки, технології самоорганізації, саморегулювання, або засобу Вашого впливу на навколишніх. Технологічний аспект самоменеджменту буде розглянутий у наступній главі.

Факторність впливу виявляється безпосередньо в ефективності діяльності, в особистому самоменеджменті.

Системні фактори.Сутність системного впливу факторів добре пояснює положення теорії систем. Як окремі елементи, об'єднані в систему, додають їй нові якості, так і система факторів, що впливають на людину одночасно, додає нові характеристики впливу на самоменеджмент. Організаційно виявляється системність впливу через фактори відповідності системи самоуправління — людини як об'єкту управління (керованої системи); механізм самоуправління; науковість організації життя (праці).

а) Фактор відповідності систем

Відповідність базується на виконанні законів управління, у першу чергу, — закону необхідної розмаїтості і закону гармонії.

При аналізі відповідності систем можна виділити наступні з них:

· методологічне — виявляється через використання методів, прийомів, технік, розроблених відповідно до об'єктивних законів управління;

· організаційне — виявляється через організаційні зв'язки, а також відносини між впливами на організм і особистість людини і відповідних закономірних реакцій центральної нервової системи;

· функціональне — виражається через взаємозв'язок і взаємодію цілей, функцій самоменеджменту, методів управління;

· соціологічне — досягається єдністю інтересів людини й організації, де вона є членом колективу;

· інформаційно-психологічне — виявляється у відповідності кількісних і якісних інформаційних характеристик і адекватності прийнятих рішень.

Практично фактор відповідності виявляється у видимій легкості самоуправління. Людина не відпочиває, коли треба працювати, не піддається спокусам і т.п., і всіх це дивує, але цей лише наслідок гармонії її керованої і керуючої систем (якщо людину “поділити” на дві складові).

З фактором відповідності систем зв'язаний механізм самоуправління.

б) Механізм самоуправління

Під механізмом самоуправління розуміється сукупність цілі, структури управління, методів і форм впливу на організм і особистість людини. Людину можна віднести до відкритих організаційних систем. Як і будь-яка організація, людина, яка має ціль, повинна мати відповідну цілі систему управління. У противному випадку організація або людина, якщо і керується, але до цілі не прийде. Наприклад, наше колишнє суспільство мало прекрасну ціль — побудова матеріально-технічної бази комунізму, але не мало відповідного механізму управління. Та й система управління не відповідала тій цілі. Плановані перебудови (підстроювання) системи управління не реалізовувалися. Усе це привело до кризи з наслідками, що випливають.

Людина як об'єкт самоуправління не менш складна, чим ціле суспільство, більш того, менеджер, керуючий тисячним колективом, найчастіше виявляється неспроможний справитися із собою.

У стратегічному самоменеджменті для досягнення стратегічних особистих цілей найбільше доцільно як механізм управління використовувати цільову програму. Теоретичною основою цього механізму є програмно-цільовий підхід, як система принципів, що визначають стратегію планової діяльності людини і використовуючу програмно-цільові методи, засновані на комплексному аналізі факторів, що впливають, і побудові злагодженої сукупності мір і дій, що приводять до досягнення життєвих цілей. Відповідність механізму самоуправління цілі життя створює всі умови для її досягнення. Надалі буде розглянутий порядок побудови механізму управління.

в) Наукова організація життя

Відомо, що будувати, організовувати що-небудь можна керуючись передовою теорією або з огляду на лише власний досвід. Роблять і так — беруть до уваги рекомендації, засновані на узагальненні досягнень науки, передового досвіду і критично оцінюють власну діяльність. Третій і перший варіанти вимагають знання теорії.

Ми змушені засмутити читача, але стрункої теорії самоменеджменту поки немає.

Якщо привести приклад з нашого минулого життя, то варто згадати думку класика — побудувати соціалізм можна, керуючись лише передовою теорією. Соціалізм ми, як відомо, не побудували, а цей приклад зв'язаний з нашою подальшою роботою. Справа в тім, що науково побудувати, організувати особисте життя можна, якщо життя суспільства науково організована. Людина, говорять психологи, у суспільстві знаходиться в поле відносин. Він змушений дотримувати писані і неписані закони. Якщо законів немає або вони не діють, то жити в цьому суспільстві можна, лише відстороняючи від дійсності, керуючись загальнолюдськими нормами.

Якщо ціль Вашого життя — успіх, то, підкоряючи цій цілі всі сили, з огляду на дії зовнішніх і внутрішніх факторів або систему факторів, запропонованих у цій роботі, можна організувати своє життя, свою працю відповідно до цієї цілі. Але в будь-якому випадку організація життя буде чинником успіху.

Оцінка обстановки полягає в пізнанні об'єктивних умов досягнення обраної цілі. У результаті такого пізнання виявляються фактори, що сприяють або утрудняють досягнення успіху. Послідовність оцінки факторів може бути виконана за двома варіантами: визначення залежності між факторами і важливості кожного з них у даних конкретних умовах.

Висновки з оцінки впливу кожного фактора носять двоякий характер. З одного боку, вони в узагальненому виді відбивають головне в тому або іншому факторі і його вплив на обстановку, а з іншого боку — визначають конкретний зміст відповідного елемента задуму (де варто витратити значну частину особистих ресурсів, якими способами діяти і т.д.). Ці часткові висновки в процесі мислення зіставляються між собою і з висновками обґрунтування цілі.

При цьому останні при необхідності уточнюються, конкретизуються. Виявляються проблеми і задачі в процесі руху до цілі.

Оцінка обстановки є етапом процесу прийняття рішення. У нашому випадку — прийняття стратегічного рішення, вплив якого позначиться на всьому житті.