Уточнення моделі і місії життя

Вивчаючи особливості людського сприйняття, ми вже говорили, що людина під реаліями дійсності розуміє створену нею модель цього світу. Людина живе, координуючі своє життя з цією моделлю. Модель, близька до дійсності, забезпечує одну реальність, убога модель — іншу.

Під моделлю світу розуміється цілісна система уявлень про навколишню дійсність. Спираючись на цю систему, людина формує уявлення про своє місце в цьому світі. Воно служить йому універсальним інструментом для прийняття стратегічних рішень (цілі і стратегії життя, програми дій). Використання моделі світу в поєднанні особистої логіки й історії дозволяє відпрацьовувати (моделювати) усі проблемні ситуації, як на персональному полігоні.

У сьогоднішніх реаліях життя виникла необхідність повної реконструкції моделі світу. У першу чергу це пов'язано зі зміною соціальних і індивідуальних обмежень у системі сприйняття людини.

Людина створює модель світу протягом усього життя, трансформуючи її з урахуванням надбаного досвіду. Основними компонентами моделі є:

· вищі психічні функції ( зокрема пам'ять), де відбувається створення моделі;

· структура системи цінностей (ціль, ідеали, мотиви, установки, норми);

· “окуляри біо- і психо- логіки”(фільтр) чи “цензура” між свідомістю і підсвідомістю, механізми психічного і психологічного захисту.

Як ми уже відзначали, інформація з зовнішнього середовища і власного фізичного тіла пропускається через окуляри біо- і психо- логіки, проціджується особистою “цензурою”. Ми при цьому дивимося на світ як би крізь кольорове вікно, де колір і розмір, і прозорість зв'язані зі свідомим і несвідомим саморегулюванням, контролем, внутрішніми установками з обмеження психіки від вторгнення ззовні і визначаються внутрішньою культурою людини. Інформація, що надходить, оцінюється з урахуванням життєвих цінностей на свідомому і підсвідомому рівні. Проходячи крізь механізм оцінки, інформація переломлюється, і в системі вищих психічних функцій перетворюється в життєві сценарії.

Рушійною силою створення, уточнення моделі світу людини є система усвідомлених і неусвідомлених мотивів. До речі, в силу домінування різних напрямків цих мотивів на свідомому і неусвідомленому рівнях, людина може свідомо прагнути до одних ідеалів, реалізовувати одну ціль, а діяти відповідно до домінуючого мотиву на неусвідомленому рівні. Це вимагає обліку при контролі за досягненням цілей.

Уточнена модель дозволяє людині побачити своє місце у світі, а з урахуванням результату аналізу й оцінки ситуації сформулювати (уточнити) місію свого життя. Під місією розуміється усвідомлене уявлення людини про своє призначення, сенс існування.

Місія людиною визначається з врахуванням:

· генетичної, настановної і свідомої програм життя;

· сформованих життєвих обставин, ситуації;

· індивідуального розвитку людини;

· ресурсів людини;

· навколишнього середовища.

Місія людини сприяє формуванню єднання фізичних і духовних сил. Вона проясняє ціль життя, призначення в цьому світі. Місія сприяє визначеному настрою людини, мобілізує його, впливає на формування життєвої філософії, системи цінностей, життєвих принципів.

Наприклад, батько сімейства може неї сформулювати як забезпечення гідного життя своїй родині.