Модельні особливості людського мозку
Безліч вчених намагалися моделювати діяльності мозку людини.
Одна з таких моделей - голографічна модель роботи мозку, що базується на розробках в області хвильових процесів. В нейрофізіології властивість розподілу нейрофізіологічних мереж описується двома законами:
- масової дії, що визначає прямий зв'язок погіршення навчуваності з кількістю зруйнованої кортикальної мозкової тканини;
- еквіпотенціальності, що фіксує, що це погіршення не залежить від розташування місця ушкодження. Пропонує модель функціонування мозку, засновану на аналогії з оптичними голографічними процесами з властивими їм властивостями розподіленості [6]. Ця властивість полягає в тому, що по будь-якій малій частині голограми можна цілком відновити записану на голограмі вихідну картину. Оптичні голограми дозволяють одержати цілісне об'ємне зображення об'єкта, яке локалізоване в просторі і дає можливість оглядати зображений об'єкт з усіх боків. Оптична голограма є результатом взаємодії інтерферуючих когерентних (самоузгоджених) випромінювань. Але інтерференційні процеси такого роду можуть бути не тільки оптичного характеру. Голографічні процеси можливі при хвильовому характері взаємодій, що породжують голограму.
Хвильовий фізичний процес служить вихідним моментом для створення нейроголографічної моделі роботи мозку і пізнавальних процесів. Голографічне моделювання пізнавальних процесів вводить принцип хвильового кодування людиною об'єктів зовнішнього світу. Використовувана при цьому хвильова мова дозволяє відображати особливості різних об'єктів більш адекватно, ніж алфавітна (дискретна) мова. Людина як макрооб'єкт теж є хвильовою структурою і на основі її єдності із Всесвітом можна стверджувати, що вона є голограма Всесвіту. Отже, найбільш адекватним способом відображення хвильової структури світу є відображення об'єктів цього світу на хвильовій же мові. Людина живе у певному фізичному світі, фундаментальні властивості якого чинять детермінуючий вплив на її психічну діяльність.
Якщо мозок людини розглядати як аналог інформаційного процесора, як обчислювальну машину, то в синергетичній реальності для опису фізичних і інформаційних процесів, що самоорганізуються, одержують пояснення багато парадоксальних особливостей механізму його функціонування. Один раз отримана інформація фіксується мозком людини назавжди. Образи, тексти згодом не тьмяніють і можуть бути відтворені через багато років, що підтверджується експериментами з людською пам'яттю в станах гіпнозу.
Голографічний підхід у рамках даної моделі дозволив зробити висновок: «...Пізнавальний інформаційний процесор може існувати поза мозком, використовуючи в якості голографічного середовища клітинно-автоматний фон фізичного світу»[2]. Іншими словами, основні розумові процеси відбуваються не в мозку людини, а «зовні», у навколишньому активному клітинно-автоматному середовищі. До такого висновку можна прийти проаналізувавши модельні характеристики мозку людини (Таблиця 5.1)
Модельні характеристики мозку людини. Таблиця 5.1
| № | Модельні характеристики мозку людини. Автори, джерела. | Елементи для СМ |
| Голографічна модель ( амер. нейропсихологів К. Прібрама і Ф. Вестлейка) Моделювання діяльності мозку людини на основі досягнень сучасної фізики в області хвильових процесів. Використовується те, що крім стандартного переносу нервових імпульсів між ЦНС і периферийними рецепторами, постійно існують повільно-хвильові потенціали між синапсами. Короткое К. Г., Кузнецов А. А. Модели интерференционных, пространственно-полевых структур в биологии // Биомедицинская информатика и эниология.— СПб.: Ольга, 1995 «Джерелом побудови голографічного запису є виникаючі в ході роботи нервових клітин хвильові процеси й імпульси, інформація ж кодується на безлічі взаємодіючих один з одним нейронів. Голографічна модель прекрасно описує властивості розподіленості інформації в нейронних мережах мозку». Поликарпов В. С., Поликарпова В. А. Феномен человека накануне XXI столетия.—.Ростов н/Д: Феникс, 1996. | Паралельне функціонування принципово важливо для організації роботи мозку, а взаємодії двох систем приводять до появи хвильових феноменів, що відповідають голографічним принципам» | |
| Клітинно-автоматна модель (амер. ученим С.Я. Берковичем) Мозок людини розглядається як аналог інформаційного процесора, як обчислювальна машина. | Мозок функціонує як машина | |
| Людський мозок є органом, що породжує хвильові структури, адекватні формам зовнішнього світу. (академік Н. П. Бєхтєрєва) Поликарпов В. С. Феномен «жизнь после смерти».— Ростов н/Д: Феникс, 1995. | Мозок впливає на керовану систему в частотному діапазоні. | |
| Пам'ять людини має чітко виражену і добре вивчену голографічну природу (академік П. П. Гаряєв) Гаряев П. П. Волновой геном / / Энциклопедия русской мысли. Т. 5.— М.: Общественная польза, 1994. | Пам'ять людини має голографічну природу | |
| „Поле" не тільки є основою інтелекту, але і керує розвитком усього живого організму».( академік В.П.Казначеєв) Максимова И. Всегда инакомыслящий / / Терминатор. 1997. № 2. | Можливе управління людиною впливом на її польову структуру тіла. | |
| Мозок лише відображають психічні акти. «...Фізична структура мозку, як і нейрофізіологічні імпульси, не формують психічний акт, не породжують розумового руху, а лише відображають розгортання психічного акта, що протікає в інший мерностной області: мозок не мислить, тому що психічний процес винесений за межі цього органа» (І.П. Шмельов). Поликарпов В. С. Феномен «жизнь после смерти».— Ростов н/Д: Феникс, 1995 | Мозок людини виробляє психічні акти разом з чимось іншим, що знаходиться поза фізичним тілом людини . | |
| «Мозок — не що інше, як щось подібне центральній телефонній станції, його роль зводиться до видачі повідомлення або до з'ясування його. Він нічого не додає до того, що одержує. Уже самою своєю будовою мозок доводить, що його функція є перетворення чужого роздратування в добре обрану реакцію».(французький філософ Анрі Бергсон). Архиепископ Лука. Дух, Душа и тело.— М.: Православный Свято-Тихоновский Богословский институт, 1997 | Мозок трансформує вироблені сумісно з кимось керуючи впливи на керуючу систему людини | |
| «Мозок не орган думки, почуттів, свідомості, але він те, що приковує свідомість, почуття, думки до дійсного життя, змушує їх прислухатися до дійсних потреб і робить їх здатними до корисної дії. Мозок, власне, орган уваги до життя, приноровления до дійсності». (В. Ф. Войно-Ясенецкий (архиепископ Лука). Архиепископ Лука. Дух, Душа и тело.— М.: Православный Свято-Тихоновский Богословский институт, 1997 | Мозок орган управління взаємодією з життям . | |
| «Біологічні системи мають матеріальну основу для реалізації механізму свідомості на польовому рівні, а виходяче з них випромінювання несе складну інформацію і може мати торсіонну природу» Бобров А. В. Полевая концепция механизма сознания // Сознание и физическая реальность. 1999. Т. 4. № 3. | Механізм самоуправління людини має польову структуру | |
| Частина нашого мозку може працювати як телевізійні приймач і передавач, а інша частина може обробляти й оцінювати інформацію. (Д. ван Руллер). Ван Руллер Д.Логическая случайность.— М.: Прогресс; Литера, 1995 | Мозок – спеціальна «машина» по обробці інформації. | |
| «...Необхідність у мозку для Душі відпадає, як тільки Душа досить розвинеться і зміцніє, щоб мати змогу продовжити своє існування в її власній стихії». (Форд Л). Форд Л. Жизнь после смерти. // Восток и Запад о жизни после смерти.— СПб: Лениздат, 1993 | Мозок з «душею» працюють у різних сферах. |
Виходячи з аналізу в таблиці 5.1 можна говорити про реальність існування концепції устрою мозку за голографічним принципом. Про те ж саме і свідчать факти:
- впізнавання спостережуваного без перебирання всіх «фотографій» у пам'яті;
- миттєвої і назавжди фіксацією мозком один раз отриманої інформації, можливістю витягати цю інформацію з пам'яті;
- у мозку не виявлені центри мислення і пам'яті і відсутні специфічні структуроутворення, що реалізують ці функції
За цією концепцією, мозок не має відношення до свідомості. Він сприймає інформацію зі сфери свідомості і формує її в послідовність впливів на нервові центри. З цих центрів вони надходять на м'язи того чи іншого органа фізичного тіла. Мозок як телевізійний приймач приймає і направляє в пам'ять певні сигнали, виходячи з настроювань «антенного контуру» мозку.
Мозок людини можна представити як складну систему елементів, що функціонують відповідно до певних ритмів. Дослідження показали, що активність мозку може відображатися за допомогою фрактального атрактора (притягуючого центра, що відображає поведінку його системи) на електроенцефалограмі. При цьому діяльність мозку аналогічна поведінці системи з внутрішньою складністю і непередбачуваністю, що доводять його нелінійний і стохастичний [6].
Дата добавления: 2016-02-20; просмотров: 586;