Особливості вищої нервової діяльності, урахування їх в самоуправлінні.

Вища нервова діяльність людини часто представляється фахівцями як трьохрівнева структура, що включає свідомість, підсвідомість, суспільну підсвідомість. Для самоуправління доцільно знати закономірності циркуляції потоків інформації з даних рівнів і виконання центральною нервовою системою диригентських обов'язків. Урахування правил роботи ЦНС дозволить науково обґрунтовано розробляти стратегію і тактику діяльності, здійснювати технологію рішення задач самоуправління.

Інформація і свідомість

Надходження інформації у свідомість пов'язане з її станом.

1) Свідомість може бути звичайна (ясна) — інформація вільно проходить.

2) Несвідомий стан — як патологія (непритомність, травматичний шок, кома). У цей час людина не усвідомлює ні себе, ні навколишнього. До цього стану варто віднести і звичайний (фізіологічний) сон.

3) Звужена свідомість — стан, викликаний фізичними і моральними перенапругами, виснаженням організму. Наприклад, свідомість звужується до заробітку грошей на хліб, до посадки картоплі на шести сотках городу і т.п. [26].

4) Змінена свідомість. До цього стану можна віднести “психологічну”, “психоаналітичну”, творчу, спортивну, викликану і т.д. (фахівці називають 34 особливих і специфічних змін свідомості) [15].

Характерним для усвідомлення інформації є увага. Усвідомлюється і розуміється те, на що спрямовано увагу. На цьому базуються рекомендації з концентрації уваги, медитація і т.п. Інформація втрачається зі свідомості з наступних причин:

¾ у силу малої значимості для свідомості і важливості для підсвідомості;

¾ для запобігання перевантаження свідомості (при психологічному захисті).

Інформація і підсвідомість

Надходження інформації в підсвідомість здійснюється:

¾ за допомогою гіпнозу (спеціальною технікою свідомість змінюється і виключається). У цьому випадку гіпнолог спілкується з “клієнтом” на рівні підсвідомості, минаючи свідомість;

¾ перекладом субсенсорних сигналів, минаючи бар'єри свідомості.

Приклад класичний — сприйняття “запису” на спеціальних кадрах кіноплівки реклами товарів. До проходження субсенсорних сигналів у підсвідомість відносять і ясновидіння, пояснюючи це явище виникаючим в підсвідомості “баченням”, що піднімається в звужену свідомість:

¾ відомі випадки передачі інформації в гіпнотичному стані із суспільної підсвідомості (приміром, про життя своїх предків 2—3 покоління назад);

¾ ще більш бентежачі наш матеріалістичний розум факти зв'язку з “вищою реальністю”, “полем сенсу” і т.д.;

¾ у підсвідомість надходить інформація від внутрішніх органів і підсистем регуляції організму.

Прикладом може бути бажання з'їсти щось солоне (потреба організму) або “віщі сни”, коли що-небудь захворює. Інформаційний аспект роботи свідомості і підсвідомості людини для самоуправління важливий з наступних причин:

1. Існує можливість самовпливу на свідомість і підсвідомість з метою самоуправління.

2. Реальна можливість впливу на Вас з боку інших, що потребує розробки відповідних мір захисту.

3. Людина використовує вироблені програми поведінки усвідомлено або поведінка керується підсвідомістю. Це дуже важливо в комунікації різних людей, тому що перше може бути неправдивим, підсвідомо керовані реакції завжди бувають щирими.

Навіть визначні актори з зусиллям грають ролі (характерні), нетипові для структури їхньої особистості, і фальш помітна навіть непосвяченим. З.Фрейд був правий, говорячи, що людина не хазяїн у своєму будинку, тому що цілком не керує собою свідомо у будь-яких ситуаціях.

Потрібні роки постійних тренувань, щоб опанувати управлінням своїм організмом. Ті, хто займається йогою, витрачають на це десятиліття.

У звичайному житті, знаючи природу поведінки людини, можна “читати” дії і вчинки, не контрольовані свідомістю. Це успішно застосовується сьогодні в комунікаційних стратегіях.

Першим етапом навчання розумінню того, що відбувається в людині, є засвоєння законів, керуючих людиною, механізму їхньої дії і форм прояву в конкретних умовах життєвої обстановки.

5.2 Основи психофізіології мозку*

(*У цьому розділі основи психофізіології мозку викладені стосовно до поглядів академіка В.М. Кандиби з використанням текстів з його робіт).