Необхідність комплексного дослідження феномена людини

У роботах вчених, що представляють суспільні і природничі науки, говориться про необхідність комплексного, всебічного дослідження феномена людини в єдності її соціальних природних властивостей. Узагальнюючи їхні погляди можна зробити висновок, що феномен людини представляє ансамбль суспільних відносин і носій біосоціальних і духовних властивостей, що знаходиться в безперервному зв'язку з космопланетним, природним оточенням. Це підтверджується класиками науково-культурного енциклопедизму (В.І. Вернадським, К.Е. Ціолковським, А.Л. Чижевським, В.М. Бехтеревим, Б.Г. Ананьєвим, М.М. Бахтіним й ін.).

Розглядаючи феномен людини в плані обраного предмета СМ, обернемо увагу на інформаційний аспект самоуправління.

У цьому плані уваги заслуговують результати досліджень, зв'язані з об'єднанням фізичних взаємодій, які пропонується вважати "початком усіх початків" - фізичний вакуум. Відзначається аналогія між цим "початком" і розумною формою живої речовини (людини) [33]. Підкреслюється, що "подібно тому "як чиста свідомість" ховає під удаваною порожнечею безбережний світ підсвідомості і можливих пізнавальних аспектів, вакуум уміщає безліч складних віртуальних процесів і явищ.

Таким чином, "нейрофізіологічна організація розумної речовини, феномена людини виступає як унікальна голограма, що потенційно відображає фізичні процеси, фундаментальні взаємодії і їхню космологічну підставу у виді "початку всіх початків" [38]. Імовірно, тут виявляється принцип зв'язку "усього з усім". Для наукового обґрунтування технологій самоуправління, у зв'язку з цим, варто підкреслити порівнянність цих представлень з явищами антропоекологічного досвіду й емпіричних знань у культурах минулого.

Наприклад, у культурах індо-тибетського регіону в техніках медитації і психотренінгу використовувався різноманітний арсенал емпіричних спостережень за психофізіологічними функціями організму, їхніми зв'язками з космопланетарними процесами. З огляду на положення концепції про фотонні констеляції як необхідну основу клітинної організації живої істоти [9], можна обґрунтовано припустити про використання в процесах медитації і т.п., "польових", електромагнітних елементів регуляції клітинних структур, систем організації в цілому". Елементи такої регуляції були присутні, зокрема, у індуістській системі психотренінгу з її упором на енергетичні можливості вегетативної і центральної нервової системи. Ця система, що концентрується навколо перших шляхів хребетного стовпа, описується як "сила змії" (кундаліні), згорнута трьома кільцями в порожнині, розташованій в підставі хребта. В міру практики (застосування спеціальної техніки) кундаліні просипається і починає підніматися нагору по каналу, на який нанизані шість чакр. В основі всіх технік лежить використання і гранична концентрація потенційних психофізіологічних і енергетичних резервів організму, що мають еволюційно-екологічні джерела в ситуаціях, що складалися в екстремальних для людини умовах.

Ряд фахівців припускають, що в результаті застосування ряду технологій можна стерти грань між реальністю психофізіологічної організації людського організму і фізичною польовою реальністю зовнішнього світу, вивести свідомість на пряме сприйняття космічної польової реальності [31-36].

Відзначається, що "осмислювання" усього різноманіття даних про ролі змінених станів свідомості в інтелектуальному житті дозволяє знову порушити питання про те, чи є людина творцем континуального мислення або тільки приймачем тих потоків, що протікають десь поза нею ... якщо друге припущення вірне, тоді всі зусилля людини, спрямовані на сприйняття цих потоків - медитація, прийом психоделічних засобів, участь у містеріях або задавання самому собі питання мовою дискретних представлень і чекати на них відповіді ... усе це тільки різні способи настроювання на ...»[ 34 ].

Однією з визнаних світовою наукою таємниць є свідомість людини. В ряді робіт [34-36] будуються моделі мови і свідомості, переконливо показується на необхідність розуміння свідомості як феномена Всесвіту.

Виходячи з його "карти свідомості", можна зробити висновок, що "не тільки мозок, але і саме тіло є частиною свідомості. На карті показано, що свідомість є відкритою системою: воно відкрито трансперсональному рівню - космічній свідомості (або ноосфері), підтримуваним захисним шаром колективного несвідомого, де в термінах юнга архітипи діють як ключі. Саме на цьому космічному рівні відбувається спонтанне зародження імпульсів, що несуть, на думку В.В.Налімова, творчу іскру (шосте почуття).

Людина в закодованому вигляді відображає історію нашого Всесвіту і може розглядається як повторення еволюції Космосу. Загальні закономірності нерівноважної термодинаміки охоплюють процеси самоорганізації в космосі і людині. Отже, на всіх ієрархічних рівнях її організації (від молекулярного до органного) з часом структур детермінованого хаосу переходять до більш упорядкованих структур. Природа людини багатовимірна, нелінійна і багатоповерхова.

Таким чином, соціоприродний феномен людини - це реальність. Багато можливостей психофізіології людини, особливо її резерви в науковому плані, сприймаються як феномен. Однак тисячолітня практика запропонувала багато засобів самоуправління людині, і використання цих засобів дозволяє їй свідомо управляти собою.