Сутність поняття розвитку
Під розвитком сьогодні розуміють (табл.2.1)
Визначення поняттю розвитку Таблиця 2.1
| № | Визначення | Джерело | Ключові слова |
| Розвиток - вищий тип руху, зміни матерії і свідомості, перехід від одного якісного стану до іншого, від старого до нового. Розвиток характеризується специфічним об'єктом, структурою, джерелом, формами, спрямованістю. Розвиток не проста зміна…а з перетворенням у внутрішній будові об'єкта, у його структурі, що представляє собою сукупність фізично зв'язаних між собою елементів, зв'язків і залежностей. Спільна лінія прогресивного розвитку переплітається зі змінами, що утворюють так звані тупикові ходи еволюції або навіть спрямовані убік регресу» | Философская энциклопедия. М.:1967Т.4.с.452 (Философский энциклопедический словарь. М., 1983, с. 561). | Вищий тип руху, зміни матерії і свідомості; процес розвитку не універсальний і не однорідний; у ході розвитку діють різноспрямовані процеси | |
| Розвиток об'єкта є розкриття або розгортання його внутрішніх споконвічних потенцій…...як автономне явище в силу внутрішніх закономірностей.. | Зеновьев А.А Логическая социология. М.:Социум,2002 | розкриття або розгортання внутрішніх споконвічних потенцій | |
| Розвиток — це процес необоротних, спрямованих і закономірних змін, що призводить до виникнення кількісних, якісних і структурних перетворень психіки і поведінки людини. Основними властивостями розвитку, які відрізняють його, є необоротність, спрямованість, закономірність | Психология человека от рождения до смерти.-СПб, 2002. С.21 | процес необоротних, спрямованих і закономірних змін | |
| Розвиток людини - освоєння нею внутрішнього, індивідуально-психологічного і зовнішнього суспільного потенціалу можливостей. Ведучу роль у розвитку людини грає навчання. Будь-яке навчання сприяє розвитку. | Педагогика: педагогические теории, системы, технологии (под. ред. С.А. Смирнова).-М.: Академия, 1999.с.8 | Освоєння внутрішнього і зовнішнього потенціалу.Навчання сприяє розвитку. |
Виходячи з аналізу визначень (таблиця 2.1), поняття розвитку використовується в різних значеннєвих значеннях. Розвиток може характеризуватися: об'єктом дослідження; структурою (механізмом); джерелом розвитку; формою розвитку (основними формами розвитку є філогенез і онтогенез); спрямованістю (прогресивною і регресивною); динамікою (часом і темпами росту).
Процес розвитку не універсальний і не однорідний, у його ході розвитку діють різноспрямовані процеси. Загальна лінія прогресивного розвитку переплітається зі змінами, що ведуть, до так званих, тупикових ходів еволюції або навіть спрямовані убік регресу» [46]. Поняття «розвиток» часто використовується поруч з поняттями «дозрівання і «ріст». Ріст — це кількісні зміни в ході вдосконалення тієї або іншої психічної функції. «Якщо не вдається знайти якісних змін — це ріст»[50]. Дозрівання — процес, плин якого залежить від успадкованих особливостей індивідуума. Він складається в послідовності попередньо запрограмованих змін не тільки зовнішнього вигляду організму, але і його складності, інтеграції, організації і функцій. Розвиток, дозрівання і ріст взаємозалежні: дозрівання і ріст — зміни кількісні, які служать основою для розвитку якісних. В остаточному виді організм - продукт не функціонального дозрівання, а функціонального розвитку: він функціонує, розвиваючись, і розвивається, функціонуючи [50]. Основними формами розвитку: філогенез і онтогенез. Психічний розвиток у філогенезі здійснюється шляхом становлення психічних структур при біологічній еволюції виду або соціокультурній історії людства в цілому.
У ході онтогенезу формуються психічні структури протягом життя даного індивіда, іншими словами, онтогенез — це процес індивідуального розвитку людини. У майбутньому, говорячи про розвиток, будемо мати на увазі процес індивідуального психічного розвитку.
На наш погляд причиною розходжень в розумінні поняття розвиток ( таблиця 2.1) можна пояснити некоректним використанням у практичній діяльності, що допускається в силу нерозуміння, таких понять як навчання й освіта. Навчання, на думку багатьох, означає підготовку до тієї або іншої діяльності, виконання визначених обов'язків. Освіта включає навчання, виховання і розвиток людини. Навчання і виховання завжди припускає кінцевий результат змін людини. Це результат «замовлення» суспільства на зміну людини [3]. Наприклад, підготовка фахівця відповідно до вимог державного стандарту і норм. В освіті ритм зміни, зони найближчого розвитку в реальних границях часу й обставин визначає людина, яка досягає цілі самозміни. Людина будує траєкторію і темп своєї зміни в залежності від умов і самовизначення. Однак цінності самовизначення повинні бути «вирощені» і освітні системи повинні сприяти підвищенню культури людини.
Як показала практика, задача розвитку людини в організаціях ставиться вкрай рідко. Відсутність потреби в цьому порозумівається низькою ціною робочої сили на ринку праці й орієнтацією на прибуток «сьогодні і зараз». Природно, що тут допускається стратегічний прорахунок у формуванні майбутньої конкурентної здатності людини й організації, особливо в умовах глобалізації бізнесу.
Дата добавления: 2016-02-20; просмотров: 1551;