Соціокультурні технології

Про ці технології, розроблені 20 років тому в США Д.Гріндером і Р.Бендлером багато написано [3,8,38]. Ефективність і багатоплановість їхнього застосування в менеджменті, самоменеджменті зробили їх популярними і продовжують викликати інтерес віх, хто учиться управлінню собою й іншими. У даному посібнику вони розглядаються як засоби самоуправління, самоменеджменту.

Ефективність соціокультурних технологій порозумівається можливістю “зняття” з об'єкта комунікації як вербальної, так і невербальної інформації і управління своїми психофізіологічними процесами в організмі.

Автори соціокультурних технологій, назвали їх нейролінгвістичним програмуванням (НЛП). Вони вважали, що винайшли для людини засіб користування власними мозками. У них були підстави до такого висновку й оцінки своєї роботи. Хоча вони застосовували техніки, уже давно відомі у світі, і, особливо, у Союзі. Треба віддати належне, що вони додали їм соціокультурний характер.

НЛП у плані самоменеджменту дозволяє:

- ефективно використовувати власний людський ресурс;

- програмувати себе і партнерів на досягнення результатів і зміну особистих якостей;

- непомітно змінити свою поведінку і поведінку своїх колег;

- мотивувати себе на досягнення поставлених цілей;

- підвищити рівень розуміння людей, які Вас оточують;

- ефективно організовувати комунікації з людьми.

Перераховані можливості НЛП дозволяють успішно вирішувати багато функцій самоменеджменту.

Технологія комунікації (організована комунікація)

Відомо, що дві півкулі, що складають передній мозок працюють спільно, але між ними існує спеціалізація. Права півкуля керує сенсорними і руховими функціями лівої половини тіла, а ліве правою половиною. Один з найбільших фахівців в області роботи мозку Р.Сперрі затверджує, що “кожна півкуля має свої власні... окремі відчуття, сприйняття, думки, і ідеї, повністю відособлені від відповідних внутрішніх переживань іншої півкулі. Кожна півкуля - ліва і права - має свою власну кількість спогадів і засвоєних знань, недоступних для іншої. У багатьох відношеннях кожна з них має як би окреме власне мислення”

Багатьма дослідниками доведено, що кожна півкуля сприймає реальність своїм власним способом. Ліва півкуля спеціалізується на словах, числах, аналітичному мисленні і лінійно-цифрових міркуваннях. Права півкуля спеціалізується на просторовості, візуальній образності, уяві, колірних гамах, кінестетичних переживаннях і творчості (спеціалізація півкуль зазначена для правшей. У лівш усі навпаки).

Коли Ви дивитеся на знайому людину, ваша ліва півкуля пізнає специфічні риси тобто ніс, рот, очі і т.д. Однак при роботі тільки лівої півкулі людина не здатна пізнати ціле, тому що цим займається права півкуля.

Інформація, що відчувається органами почуття людини, характеризується особливостями роботи півкуль мозку комунікантів. У результаті сприйняття в людини формуються образи, в ідеалі відповідні (аналогічні) дійсності.

У формуванні образів виділяють аналогову інформацію.

1. Моноканальну, що відповідає позі, подиху, інтонації, темпу, тембру голосу.

2. Стереоканальну, що відповідає рухам рук, міміці і почервонінню лівої і правої сторони обличчя.

При цьому права стереоканальна інформація (жести, міміка правої частини тіла) характеризує знаково-логічну складову інформації і керується лівою півкулею мозку.

Ліва стереоканальна інформація (жести, міміка лівої частини тіла) характеризує емоційно-значиму складову інформації і керується правою півкулею мозку.

Жести, міміка і т.п. керується підсвідомістю, що щиро виражає сприймане (не бреше). Мова керується свідомістю (тут людина може обманювати), при цьому виникає ситуація, коли одне тіло може демонструвати розбіжність. З огляду на це, сформовано три правила:

1. Правостороння аналогова інформація повинна бути симетрична лівосторонній. Особливо це добре помітно при посмішці. Якщо Вам раді, то посмішка буває симетричною.

2. Максимальна аналогова інформація повинна відповідати знаковій інформації. Якщо говорите одне, а поза, подих, характер мова сприймається по іншому, то відразу помітна, чутна, відчувається фальш.

3. Ліва стереоканальна аналогова інформація повинна відповідати знаковій інформації. Для переконання людині завжди треба мову підкріпити емоційно. Можна не настільки логічно викласти думку, але схвильованість додасть Вашій мові переконливість.

Відомо, що мозок працює як “детектор неправди”. При невідповідності інформації цим вимогам вона сприймається з недовірою. Людина може навіть не усвідомлювати це, але їй підказує про це підсвідомість.

З огляду на цю особливість роботи мозку можливе “підстроювання” під партнера по комунікації. Саме це демонструє гіпнотерапевт для хворого, циганка яка пропонує поворожити, підготовлений партнер за столом переговорів. Вони володіють у цьому випадку технікою “зачарування”. Ця техніка базується на закономірностях сприйняття, мислення людини. Її досвідченим шляхом розкрили ще руські жерці, використовували знамениті гіпнотизери російського походження, її окультурили і додали гласності автори НЛП.

Використовуючи кінокамеру, вони, досліджуючи досвід свого знаменитого гіпнотерапевта М.Еріксона виявили закономірність між аналоговим сприйняттям навколишнього світу і відповідним використанням предикатів (єдність знака, слова і їхнє значення), системи жестів, міміки, характеристик мови і рухів очного яблука.

Кожна людина, що сприймає навколишню реальність, формує аналоги трьох типів (трьох модальностей):

1. Візуальний (сприйнята аналогова інформація відповідає комплексу зорових образів).

2. Аудіальний (сприйнята аналогова інформація відповідає комплексу звуків).

3. Кінестетичний (сприйнята аналогова інформація відповідає комплексу відчуттів тіла).

У процесі розвитку, під впливом різних факторів, людина починає користуватися частіше однією з трьох модальностей, вона стає домінуючою. При цьому людина може сприймати зовнішню інформацію з домінуванням однієї, наприклад, слухової системи, внутрішньо обробляти отриману інформацію з домінуванням іншої, наприклад, зорової (у вигляді образів і представлень), а передавати інформацію в зовнішнє середовище з домінуванням третьої, наприклад, кінестетичної системи. Не обов'язково, що при прийомі, обробці і передачі інформації основні сенсорні системи були різні або була одна. Буває, що основних ведучих систем декілька.

Отже, якщо передавати людині інформацію в тій модальності, у якій вона звикла сприймати, вона буде це робити досить ефективно. Для того, щоб довідатися цю модальність, можна скористатися відкриттям авторів НЛП. Вони рекомендують використовувати кілька ключів доступу (індикаторів) модальності.

Доступом називається процес одержання внутрішньої інформації - картин, основ, звуків, відчуттів, спогадів, фантазії й ін.

Ключами доступу називається специфічна невербальна поведінки, що вказує на спосіб, за допомогою якого одержують інформацію.

1. Словесні предмети. Коли людина говорить: ... Ви представте”, те це означає, що він спочатку представив образ, а потім його озвучив словами у візуальній модальності.

Кожній модальності відповідають специфічні предикати. Частина з них приведені в таблиці 10.1

2. Кінестетичні індикатори

Кожній модальності відповідають визначені жести, і характеристики голосу (темп мови, інтонація).

3. Очні сигнали доступу (ОСД)

У процесі вивчення людської поведінки виявлено, що “скануючі” рухи ока виразно зв'язані з внутрішніми процесами, що протікають у головному мозку. Ці рухи необхідні для актуалізації у свідомості інформації про минулі спогади або конструювання майбутнього досвіду. Необхідна інформація може бути отримана спостереженням за рухом очей. Ваше питання: “Що вчора на зборах було цікавого?” Якщо питання змусило згадувати партнера (вивів з оперативної пам'яті), його ока зроблять три рухи. Перше - характеризує процес спогаду на підсвідомому рівні. Друге - характеризує процес репрезентації, що дозволяє людині відтворити інформацію в тому виді, у якому вона затребувана і представити її свідомості. Цей процес усвідомлюється людиною. Він бачить візуальний образ, чує звуки, відчуває. Третє - характеризує процес референції (оцінки, перевірки) на рівні підсвідомої діяльності. Ці рухи людських очей (етапи) називають стратегіями мислення. Знання їх дозволяє визначати, у якій модальності йде цей поетапний процес мислення. Відповідь партнеру в модальностях, які відповідають модальності етапів, дозволяє йому швидко розуміти Вас.

Отже, ми познайомилися із системами введення інформації у свідомість (ведучої) репрезентації (первинної) і референтної. Надалі буде показана їхня важливість у самоменеджменті.

Схема ОСД представлена на рис. 10.3 і таблиці 10.1.

1 Вк	Ве	Ве
4 Ак	В	Ае
К	К	Ае

В- візуальна модальність.

А - аудіальна модальність.

К - кінестетична модальність.

Э - ейдетичне сприйняття.

К - конструювання образів.

Рис. 10.3. Схема очних сигналів доступу (стрілками показані напрямки руху ока партнера по комунікації).

Представлена на рис. 10.3 схема характерна для праворуких людей. Ця схема підходить для більшості людей, однак можуть бути і виключення, зв'язані з особливостями спеціалізації роботи півкуль мозку.

Розділивши поле зору людини (партнера по комунікації), який дивиться на Вас, можна виділити 9 зон.

1-2-3-5 - зони візуальної модальності. Якщо партнер зробив рухи очима в цьому напрямку, то він перетворює аналогову інформацію в слова у візуальній модальності.

4-6-9 - зони аудіальної модальності. Якщо партнер глянув у ці зони, то він перетворює аналогову інформацію в слова в аудіальній модальності.

7-8 - зони кінестетичної модальності. Якщо партнер зробив рух очима в цю зону, то він перетворює аналогову інформацію в слова в кінестетичній модальності.

Зони 1 (Вк) і 4 (Ак) характеризуються конструюванням образів, що партнер по комунікації не бачив і не чув. Наприклад, якщо Ви запитуєте чоловіка (дружину) де він (вона) була, а вона починає конструювати (погляд пішов у зони 1 і 4), він (вона) швидше за усе Вас обманює.

Зони 2, 3, 5, 6, 9 - ейдетичне сприйняття зорових або слухових образів у всіх подробицях.

Таблиця 10.1.

Індикатори визначення модальності

Отже, для ефективної комунікації необхідно бути постійно в модальності партнера по комунікації. З огляду на різний набір модальностей етапів мислення (3 етапи по 3 варіанти модальності на кожному) для ефективної комунікації потрібний розвиток 27 стратегій мислення. Однак результати досліджень авторів НЛП і практика роботи багатьох гіпнотерапевтів показує, що в більшості людей досить обмежена кількість стратегій мислення. Це звужує їхні можливості до ефективної діяльності, а часом псує сприйняття світу.

Приклад 1. Наявні дослідження показують, що менеджери вищого і середнього рівня управління повинні мати розвиту візуальну і кінестетичну референцію. Перша визначає здатність стратегічного мислення, а друга дозволяє мати гарні відносини з підлеглими, легко встановлювати контакти, розвивати дух співробітництва.

Приклад 2. Людина може не мати референтної системи і вона не знає, що хоче, вона постійно не задоволена своїм життям. У цьому випадку цей етап стратегії мислення "створиться" з використанням HЛП.

Стратегії мислення можуть бути вдалими і невдалими. Вдала стратегія - це послідовність процесів, яка призводить до бажаного результату. Невдалі стратегії можуть працювати ефективно, але не є корисними. Прикладом вдалої стратегії можна назвати наступну. "Hезалежно від мови і країни, люди, що добре володіють правописом, користуються однією і тією ж стратегією. Вони викликають ейдетичний образ слова, що зберігається в пам'яті, а потім перевіряють правильність візуалізації за допомогою кінестетичних відчуттів поблизу від середньої лінії тіла" [8,38 ]. (У районі сонячного сплетення). Якщо Вас цьому навчили в дитинстві, то ця послідовність, як підпрограма знаходитися в підсвідомості, і Ви навіть не знаєте про її існування. Ті, хто має труднощі з правописом, швидше за все не володіють цією стратегією. Д.Гріндері, P. Бендлер затверджують, що найчастіше так звані нездатні діти - звичайні діти, чиї проблеми створені системою навчання.

Прикладом невдалої стратегії можна назвати також стратегію правопису, що часто рекомендують у школі. Представити слово зором, а потім проговорити його. Після такого "організованого" процесу мислення про зміст диктантів говорити не приходиться. Однією з задач самоменеджменту, рішення якої забезпечує ефективний саморозвиток, є тренування в постійному збільшенні кількості стратегій, що використовуються. Чим більше стратегій мислення Ви розвинете, тим ефективніше буде Ваше спілкування з навколишнім світом.

У першу чергу треба навчитися приєднуватися до ведучої модальності партнера, що різко підвищить ефективність освоєння Вами технології комунікації. Однак, приєднатися до ведучої стратегії мислення дозволить вирішувати складні задачі за рахунок ефективної комунікації.

Наприклад, [13] наступний ефективний приклад приєднання. Один з керівників говорить: "Колеги! Мені представляється, що ми не до кінця розуміємо, до яких важких наслідків може привести дане рішення". Тут представлена стратегія мислення В-А-К (візуальний пошук, аудільна репрезентація і кінестетична референтна оцінка).

Приєднання до даного керівника забезпечує "відзеркалювання" стратегії В-А-К. У наступній пропозиції: " Hаше підприємство буде мати гарну перспективу тільки в тому випадку, якщо кожний з нас прислухається друг до друга, буде сприяти розвитку духу співробітництва".

Одним зі способів оволодіння ефективними стратегіями в якій-небудь області може бути визначення стратегії мислення в тих людей, у яких рішення визначеного блоку задач виходить краще, ніж в інших. Після визначення стратегії й аналізу причин її ефективності, даної стратегії можна навчити бажаючих.

Технологія організованої комунікації розглядається в 11 розділі.