Технологія самовиховання

Самовиховання - це свідома, планомірна, систематична робота над собою з ціллю вдосконалення або формування нових якостей власної особистості, необхідних для досягнення життєвих цілей. Це діяльність зі зміни своєї особистості.

Самовиховання спрямоване на засвоєння визначених ідей, норм, принципів, навичок, технік і т.п.

У самовихованні можна виділити етапи:

1. Початковий етап. Характеризується прагненням змінити себе, форму своєї поведінки. На цьому етапі людина ще не планує удосконалювати себе, а прагне лише відмовитися від того, що суперечить її життєвій місії, заважає її руху до цілі. На цьому етапі, у світі особистості, утворюється протиріччя між старими характеристиками і необхідністю нових.

2. Центральний етап. Характеризується створенням умов, що сприяють загостренню протиріч між старими і новими вимогами до особистості. На цьому етапі відкидається одне і схвалюється інше.

3. Завершальний етап. Характеризується перевихованням, прагненням особистості до перевиховання (засвоєння нових поглядів, формування нової життєвої позиції), зміною відповідно до поставлених життям вимог.

Процес самовиховання - це якісно нова взаємодія людини з зовнішнім світом, ця активна зміна свого внутрішнього світу.

Об'єктами самовиховання можуть бути:

- воля, виражена в умінні переборювати утруднення, перешкоди;

- особиста організованість;

- уміння володіти своєю увагою;

- пам'ять і т.д.

Для рішення задач самовиховання використовуються засоби: самопримус, самоподолання, самопідпорядкування, самонаказ, самоумовляння, самонавіяння, самопокарання, самостимулювання, самопереконання, самозаспокоєння.

Кожен цей засіб вводиться в дію з використанням досить простих і знайомих кожному технік.

Наприклад. Самонаказ - це заснований на переконанні необхідності виконання визначеної програми, вольовий акт. У здійсненні вольового зусилля, спрямованого на виконання самонаказу, велике значення має самопереконання. Самопереконання базується на знаходженні обґрунтованих доводів, нових аргументів у необхідності чого-небудь, що мотивують діяльність. Самопереконання варто завершити прийняттям рішення і самонаказом: “Все!” “Вистачить!”, “Треба”, “Зробити”, “Уперед!”. Усі засоби самовиховання взаємозалежні.

Ефективним засобом самовиховання є самонавіяння в стані “гіпнотичного трансу” (самогіпнозу).

Основним засобом самовиховання є діяльність, що вдосконалюється, тому що вона виробляє нові навички, уміння. Як відомо: “Мало знати, лише уміння робить нас могутніми”. Наше уміння програмується в підсвідомості в результаті повторення. Людина поводиться так тому, що в результаті засвоєної нею програми, в неї вона включається, у визначеній обстановці, автоматично. Це і вимагає удосконалювати діяльність.

Будь-яка діяльність регулюється і керується завдяки зворотному зв'язку. Результати роботи (виконання програми) в області самовиховання, повинні періодично вивчатися, аналізуватися, порівнюватися з плановими і приймаютися коригувальні впливи в системі самовиховання.